ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 року м. Київ П/800/142/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Масло І.В.

суддів Блажівської Н.Є.

Веденяпіна О.А.

Кравцова О.В.

Шведа Е.Ю.

секретар

судового засідання Малихін Д.Ю.

за участю:

представника позивача Селіванова А.О.,

представників відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Голови Верховної Ради України Рибака Володимира Васильовича до народного депутата України ОСОБА_10 про дострокове припинення повноважень народного депутата України, -

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2013 року Голова Верховної Ради України Рибак В.В. звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції із позовом до народного депутата України ОСОБА_10 про дострокове припинення повноважень народного депутата України.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що ОСОБА_10 суміщає посаду директора та Голови Ради директорів акціонерного товариства Кернел Холдинг (зареєстрований офіс: L-1331, Люксембург, б-р Гранд Дюшесе Шарлотт, 65; R.C.S. Люксембург В № 109 173), з депутатським мандатом народного депутата України, що підтверджується протоколом зборів рішень, прийнятих Радою директорів компанії, та протоколом загальних зборів акціонерів компанії.

27 лютого 2013 року на засіданні Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України за результатами розгляду за дорученням Голови Верховної Ради України Рибака В.В. від 18 лютого 2013 року звернення народного депутата України Блавацького М.В. був ухвалений висновок № 04-34/7-428 про несумісність депутатського мандату народного депутата України ОСОБА_10 з посадою директора та Голови Ради директорів акціонерного товариства Кернел Холдинг.

Повноваження народного депутата України ОСОБА_10 не склав.

Посилаючись на статті 78, 81 Конституції України, статті 2-5 Закону України «Про статус народного депутата України», Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», статтю 180 Кодексу адміністративного судочинства України, Голова Верховної Ради України Рибак В.В. просив суд прийняти постанову про дострокове припинення повноважень народного депутата ОСОБА_10

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_6 надала заперечення, в яких просила відмовити у задоволенні позовних вимог. У судовому засіданні пояснила, що перебування на посаді директора та Голови Ради директорів акціонерного товариства Кернел Холдинг (Kernel Holding S.A.) відповідач здійснює на безоплатній основі. Зазначила, що він здійснює функцію по організації роботи Ради директорів, не має додаткового або вирішального голосу. Вважає, що конфлікт інтересів відсутній, оскільки відповідач не займається іншою, крім депутатської, оплачуваною роботою.

Представник відповідача ОСОБА_7 просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши сторони, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.

На виконання пункту 5 частини першої статті 54 Закону України «Про вибори народних депутатів України»ОСОБА_10 як особа, включена до виборчого списку Партії регіонів, надав до Центральної виборчої комісії заяву від 30 липня 2012 року про згоду балотуватися кандидатом у депутати від цієї партії із зобов'язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у виборах, а також із зобов'язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом.

28 жовтня 2012 року ОСОБА_10 був обраний на чергових виборах народним депутатом України сьомого скликання по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу від партії «Партія регіонів», місце у виборчому списку № 46.

12 грудня 2012 року ОСОБА_10 склав присягу народного депутата України та дав згоду на здійснення повноважень народного депутата України на постійній основі відповідно до статті 78 Конституції України та статті 1 Закону України «Про статус народного депутата України», що підтверджується його заявою, підписаною власноручно.

Також 12 грудня 2012 року відповідач підписав попередження про встановлені законами України обмеження, заборони та вимоги, пов'язані з виконанням повноважень народного депутата України, в якому зазначив, що зобов'язується дотримуватись обмежень, не порушувати заборони та виконувати вимоги, встановлені зазначеними законами.

Розпорядженням Голови Верховної ради України Рибака В.В. № 1548 від 13 грудня 2012 року він був зарахований на роботу до Верховної Ради України сьомого скликання для здійснення депутатських повноважень на постійній основі з 12 грудня 2012 року.

З 25 грудня 2012 року ОСОБА_10 обіймає посаду члена Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

15 лютого 2013 року народний депутат України Блавацький М.В. подав звернення № 217-30 щодо суміщення народним депутатом України ОСОБА_10 депутатського мандату з посадою директора та Голови Ради директорів акціонерного товариства Кернел Холдинг (Kernel Holding S.A.) (зареєстрований офіс: L-1331, Люксембург, б-р Гранд Дюшесе Шарлотт, 65; R.C.S. Люксембург В № 109 173).

Відповідно до доручення Голови Верховної Ради України Рибака В.В. від 18 лютого 2013 року Комітетом з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України на засіданні 27 лютого 2013 року звернення народного депутата України Блавацького М.В. розглянуто, ухвалений висновок № 04-34/7-428 від 27 лютого 2013 року про несумісність депутатського мандату народного депутата України ОСОБА_10 з посадою директора та Голови Ради директорів акціонерного товариства Кернел Холдинг та запропоновано Голові Верховної Ради України звернутися до суду відповідно до частини четвертої статті 81 Конституції України, частини другої статті 5 Закону України «Про статус народного депутата України», частини першої статті 223 Регламенту Верховної Ради України.

Цей висновок супровідним листом направлений Голові Верховної Ради України Рибаку В.В.

28 лютого 2013 року Голова Верховної Ради України Рибак В.В. звернувся до суду з цим позовом.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України № 254к/96-ВР від 28.06.1996 року (далі -Конституція України), Законом України «Про Регламент Верховної Ради України»№ 1861-VI від 10.02.2010 року (далі - Закон № 1861), Законом України «Про статус народного депутата України»№ 2790-XII від 17.11.1992 року (далі -Закон № 2790), Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»№ 3206-VI від 07.04.2011 року (далі -Закон № 3206), Конвенцією Організації Об'єднаних Націй проти корупції 2003 року, ратифікованою Україною (далі - Конвенція).

Стосовно процедури розгляду питання щодо дострокового припинення повноважень народного депутата України ОСОБА_10, що передує зверненню з позовною заявою до суду, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною першою статті 223 Закону № 1861 передбачено, що у разі невиконання народним депутатом вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності комітет, до предмета відання якого належать питання регламенту, розглядає відповідні матеріали і подає висновок Голові Верховної Ради України, який у 10-денний строк звертається до суду про дострокове припинення повноважень цього народного депутата або повертає матеріали комітету з обґрунтуванням відмови у зверненні до суду.

Аналогічні норми містяться у частині другій статті 5 Закону № 2790.

Відповідно до частини першої статті 180 Кодексу адміністративного судочинства України право звернутися з позовною заявою про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності має, зокрема, Голова Верховної Ради України.

Як вбачається з матеріалів справи, Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України на своєму засіданні 27 лютого 2013 року розглянув матеріали (за дорученням Голови Верховної Ради України Рибака В.В. від 18 лютого 2013 року було розглянуто звернення Блавацького М.В. з відповідними матеріалами), про що ухвалив висновок № 04-34/7-428 від 27 лютого 2013 року про несумісність депутатського мандату народного депутата України ОСОБА_10 з посадою директора та Голови Ради директорів акціонерного товариства Кернел Холдинг та запропонував Голові Верховної Ради України звернутися до суду.

Згідно з частиною четвертою статті 8 Конвенції «Кожна Держава-учасниця також розглядає, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, можливість запровадження заходів і систем, які сприяють тому, щоб державні посадові особи повідомляли відповідним органам про корупційні діяння, про які їм стало відомо під час виконання ними своїх функцій».

Таким чином, народний депутат України Блавацький М.В., який надав відповідні матеріали щодо народного депутата України ОСОБА_10, та Голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Макеєнко В.В., який звернувся до Голови Верховної Ради України Рибака В.В., повідомляючи про несумісність депутатського мандату народного депутата України ОСОБА_10 з посадою директора та Голови Ради директорів акціонерного товариства Кернел Холдинг, діяли відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

28 лютого 2013 року Голова Верховної Ради України Рибак В.В. звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України ОСОБА_10

З наведеного вбачається, що процедура розгляду питання щодо дострокового припинення повноважень народного депутата України ОСОБА_10, що передує зверненню з позовом до суду дотримана.

Порядок судового провадження у таких справах передбачений Кодексом адміністративного судочинства України.

Так, статтею 180 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності подається до Вищого адміністративного суду України.

Положення стосовно підсудності справ Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 16-рп/2012 від 29 серпня 2012 року.

Стосовно обставин несумісності депутатського мандата ОСОБА_10 з іншими видами діяльності суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 79 Конституції України повноваження народних депутатів України починаються з моменту складення присяги.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_10 склав присягу народного депутата України 12 грудня 2012 року, тобто з цієї дати він набув повноважень народного депутата України.

Згідно з частиною другою статті 6, частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 1 Закону № 2790 народний депутат України є представником Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку, на який його обрано, здійснювати відповідні повноваження, передбачені Конституцією України і законами України.

Пунктом другим частини першої статті 24 Закону № 2790 передбачено, що народний депутат зобов'язаний додержуватися вимог Конституції України, цього Закону, закону про Регламент Верховної Ради України та інших законів України, додержуватися присяги народного депутата України.

Народні депутати як представники Українського народу в єдиному органі законодавчої влади в Україні, здійснюють повноваження на постійній основі, що передбачено частиною першою статті 78 Конституції України.

Частина друга статті 78 Основного Закону встановлює несумісність депутатського мандата з іншим представницьким мандатом чи державною службою.

Вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом (частина третя статті 78 Конституції України).

У Рішенні Конституційного Суду України № 2-рп/2008 від 29 січня 2008 року зазначено, що несумісність зумовлена природою відповідного представництва, участю депутата у здійсненні законодавчої влади, політичним характером його діяльності тощо. Вимога щодо несумісності є складовою статусу народного депутата України, однією з ознак його мандата, яка полягає у встановленні безпосередньої заборони поєднання мандата народного депутата України з роботою на іншій посаді.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України № 03/29-97 від 13 травня 1997 року № 1-зп, стаття 78 Конституції України, яка встановлює обмеження на поєднання депутатського мандату з іншими видами діяльності, не дає повного переліку цих видів діяльності, виділяючи серед них тільки два - поєднання депутатського мандата з іншим представницьким мандатом чи з державною службою. Обмеження на поєднання депутатського мандату зі всіма іншими видами діяльності мають, згідно з цією статтею, встановлюватися законом.

Так, частиною першою статті 3 Закону № 2790 передбачено, що народний депутат не має права, зокрема, входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку (пункт шостий).

Крім того, пункт 2 частини першої статті 7 Закону № 3206 передбачає, що особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону (відповідно до підпункту «б»цієї норми народні депутати України є суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення) забороняється входити до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Положення пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 3206, згідно з яким особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього закону, забороняється входити до складу органу управління підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, за винятком встановлення заборони вказаним особам, як вбачається зі змісту цього положення, брати участь у загальних зборах такого підприємства або організації, визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду № 6-рп/2012 від 13 березня 2012 року.

Передбачені законодавством України обмеження стосовно сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності народних депутатів України відносяться до заходів, спрямованих на запобігання і протидію корупції, та встановлені з метою запобігання конфлікту інтересів.

Згідно з пунктом «а»статті 2 Конвенції «державна посадова особа»означає: i) будь-яку особу, яка обіймає посаду в законодавчому, виконавчому, адміністративному або судовому органі Держави-учасниці, яку призначено чи обрано, праця якої оплачувана чи не оплачувана, незалежно від старшинства».

Частиною четвертою статті 7 Конвенції встановлено, що «Кожна Держава-учасниця прагне, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, створювати, підтримувати й зміцнювати такі системи, які сприяють прозорості й запобігають виникненню конфлікту інтересів».

Відповідно до частини п'ятої статті 8 Конвенції «Кожна Держава-учасниця прагне, у належних випадках і згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, запроваджувати заходи й системи, які зобов'язують державних посадових осіб надавати відповідним органам декларації, inter alia, про позаслужбову діяльність, заняття, інвестиції, активи та про суттєві дарунки або прибутки, у зв'язку з якими може виникнути конфлікт інтересів стосовно їхніх функцій як державних посадових осіб».

У Рішенні Конституційного Суду № 6-рп/2012 від 13 березня 2012 року вказано, що Конституцією та законами України для посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування встановлені певні правила поведінки, у тому числі й окремі обмеження щодо їх позаслужбової діяльності. Такі обмеження є конституційно обґрунтованими, оскільки деякі види діяльності цих осіб за межами їх служби об'єктивно можуть зумовити ситуацію, несумісну з належним виконанням ними службових обов'язків через виникнення конфлікту інтересів, який за абзацом четвертим статті 1 Закону № 3206 визначається як суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень. Держава запроваджує правові механізми, які запобігають конфлікту інтересів або забезпечують його врегулювання в разі виникнення.

Таким правовим механізмом є закріплені у Конституції України, Законами України № 1861 та № 2790 обмеження стосовно народних депутатів України.

Як встановлено судом, народний депутат України ОСОБА_10 займає посаду директора та Голови Ради директорів акціонерного товариства Кернел Холдинг (Kernel Holding S.A.) (зареєстрований офіс: L-1331, Люксембург, б-р Гранд-Дюшесе Шарлотт, 65; R.C.S. Люксембург В № 109 173), що підтверджується «Протоколом зборів рішень, прийнятих у циркулярній формі Радою директорів з результатом на 22 вересня 2010 року (в якому зазначена його посада -Голова Ради директорів) та «Протоколом загальних зборів акціонерів проведених в зареєстрованому офісі 15 листопада 2010 року», згідно з пунктом 5 якого «Загальні збори визнавши закінчення мандатів шести директорів в цілому, як зазначено вище, вирішують переобрати ОСОБА_10 на п'ятирічний термін мандату, який закінчиться на дату загальних зборів акціонерів, що проводитимуться в 2015 році».

В статті 7 Статуту акціонерного товариства «Кернел Холдинг», узгодженого на 30 листопада 2012 року (далі -Статут) зазначено, що компанією керує Правління, члени якого обираються акціонерами на загальних зборах. Статтею 14 Статуту передбачені компетенція, порядок скликання та проведення загальних зборів акціонерів.

З наданих суду документів вбачається, що ОСОБА_10 як директор та Голова Ради директорів входить до Правління (органу управління), обраний загальними зборами (в яких участь не приймав).

В офіційній проміжній консолідованій фінансовій звітності акціонерного товариства Кернел Холдинг (Kernel Holding S.A.) за 6 місяців, які закінчилися 31 грудня 2012 року (Kernel Holding S.A. and Subsidiaries Condensed Consolidated Financial Statementsfor 6 Months Ended 31 December 2012) (надалі -Фінансова Звітність), яка опублікована на офіційному веб-сайті акціонерного товариства Кернел Холдинг (Kernel Holding S.A.) www.kernel.ua та затверджена незалежним аудитором Deloitte Audit визначено наступне.

Kernel Holding S.A. є холдинговою компанією, яка створена відповідно до законодавства Люксембургу, є холдинговою для групи своїх дочірніх підприємств, які всі разом створюють Групу компаній Кернел. В основному, Група компаній Кернел здійснює господарську діяльність із виробництва та продажу бутильованої соняшникової олії, виробництва та подальшого продажу соняшникового насіння, олії, продуктів харчування, виробництва та продажу цукру, оптової торгівлі зерном, а також надання логістичних та транспортних послуг. Виробничі потужності Групи компаній Кернел знаходяться переважно в Україні та Російській Федерації.

У Фінансовій Звітності також зазначено, що дочірніми підприємствами акціонерного товариства Kernel Holding S.A. є численні підприємства, які зареєстровані та здійснюють господарську діяльність в Україні (більше 20 підприємств), Російській Федерації, Швейцарії, Британських Віргінських Островах, Кіпрі.

У Фінансовій Звітності Kernel Holding S.A. також чітко визначено, що пан ОСОБА_10 є Головою Ради директорів (Chairman of the Board) акціонерного товариства Kernel S.A. і саме в цій ролі пан ОСОБА_10 підписав зазначену Фінансову Звітність.

Як вбачається зі Статуту та це не заперечувала представник відповідача у судовому засіданні, акціонерне товариство Кернел Холдинг (Kernel Holding S.A.) має на меті одержання прибутку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що посада Голови Ради директорів акціонерного товариства Кернел Холдинг (Kernel Holding S.A.) та мандат директора цього товариства (тобто знаходження в органі управління акціонерного товариства Кернел Холдинг (Kernel Holding S.A.) (Правління), що має на меті одержання прибутку), є несумісними з депутатським мандатом ОСОБА_10 у розумінні статті 78 Конституції України, частини першої статті 3 Закону № 2790, статті 7 Закону № 3206.

Згідно з положеннями Закону України «Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу»від 18 березня 2004 № 1629-IV з метою адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу є досягнення відповідності правової системи України acquis communautaire з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом (ЄС) до держав, які мають намір вступити до нього. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС є пріоритетною складовою процесу інтеграції України до Європейського Союзу, що в свою чергу є пріоритетним напрямом української зовнішньої політики.

Враховуючи викладене, колегія суддів приймає до уваги, як орієнтир, Директиву 2005/60СЄ Європейського Парламенту та Ради від 26 жовтня 2005 року (із змінами та доповненнями, внесеними Директивою від 16 вересня 2009 року), де в пункті 8 статті 3 зазначено, що «політичні діячі»означає фізичних осіб, яким надані або надавались значні державні функції, та близькі члени сім'ї або близькі співробітники таких осіб».

Пунктом d частини четвертої статті 13 цієї Директиви передбачено: «щодо операцій та ділових стосунків із політичними діячами, що проживають в іншій державі-члені або третій країні, держави-члени вимагають від таких установ та третіх осіб, на яких поширюються дія цієї Директиви проводити постійний посилений моніторинг ділових відносин».

В системному зв'язку з приписами статті 78 Конституції України, статті 3 Закону № 2790, статті 7 Закону № 3206 (стосовно обмежень щодо народних депутатів України), знаходяться положення статті 81 Конституції України щодо дострокового припинення повноважень народного депутата України, зокрема, у разі невиконання ним вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності.

Частина четверта статті 81 Конституції України встановлює, що у разі невиконання вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності повноваження народного депутата України припиняються достроково на підставі закону за рішенням суду.

Частиною шостою статті 8 Конвенції передбачено, що «Кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття, згідно з основоположними принципами свого внутрішнього права, дисциплінарних або інших заходів стосовно державних посадових осіб, які порушують кодекси або стандарти, установлені згідно із цією статтею».

Згідно з частиною другою статті 7 Закону № 3206, у разі якщо Конституцією і законами України для окремих посад встановлено спеціальні обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, то їх додержання забезпечується за спеціальними процедурами.

Таким чином, заходом у розумінні статті 8 Конвенції та спеціальної процедурою у розумінні частини другої статті 7 Закону № 3206, є механізм примусового позбавлення особи повноважень народного депутата України.

Конституційний Суд України в Рішенні № 2-рп/2008 від 29 січня 2008 року вказав, що у разі ігнорування особою конституційних положень щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності дострокове припинення повноважень має відбуватися лише у той спосіб, який визначено в частині четвертій статті 81 Конституції України, та в порядку, встановленому у відповідних нормах законів, що конкретизують цей припис Конституції України. Суттю розв'язання конфліктних ситуацій є позбавлення особи саме повноважень народного депутата України. Запровадження іншого способу суперечить зазначеним положенням Конституції України.

Конституційний Суд України в цьому Рішенні також зазначає, що у разі виникнення колізії щодо несумісності перебування особи на посаді народного депутата України із зайняттям іншими видами діяльності, мають бути застосовані положення частини четвертої статті 81 Конституції України. На виконання цієї конституційної норми законодавець у певних законах вже передбачив спосіб вирішення такої колізії: у судовому порядку шляхом припинення реалізації саме права на участь у представницьких органах державної влади. Тобто -примусове позбавлення особи повноважень народного депутата України.

Слід зазначити, що на виконання вимог статті 14 Закону № 3206 народний депутат України ОСОБА_10 був зобов'язаний повідомити невідкладно безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

У рішенні в справі «Санді Таймс проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що кожен громадянин, відповідно до обставин, має орієнтуватися в тому, яка саме правова норма застосовується у конкретному випадку, та мати змогу, користуючись за потреби допомогою компетентних радників, передбачати у розумних межах, виходячи із заданих обставин, які наслідки може мати конкретний вчинок, в даному випадку неповідомлення про наявність конфлікту інтересів.

Таким чином, враховуючи, що відповідач займає посаду Голови Ради директорів акціонерного товариства Кернел Холдинг та має мандат директора цього товариства, що є несумісним з його депутатським мандатом, про що не попередив безпосереднього керівника, колегія суддів приходить до висновку про дострокове припинення повноважень народного депутата України ОСОБА_10 відповідно до частини четвертої статті 81 Конституції України.

Як неодноразово зазначав Європейський Суд з прав людини, зокрема, у рішенні «Брумареску проти Румунії», принцип правової визначеності є одним з ключових елементів принципу верховенства права. В той же час, ключовим елементом принципу верховенства права є принцип обгрунтованих очікувань.

Виходячи з принципу обґрунтованих очікувань, та враховуючи, що ОСОБА_10:

- 30 липня 2012 року надав заяву про згоду балотуватися кандидатом у депутати від партії із зобов'язанням у разі обрання депутатом припинити діяльність чи скласти представницький мандат, які відповідно до Конституції України та законів України несумісні з мандатом народного депутата України, та згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв'язку з участю у виборах, а також із зобов'язанням у разі обрання депутатом протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні їм підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом;

- 12 грудня 2012 року добровільно прийняв присягу народного депутата;

- 12 грудня 2012 року добровільно написав заяву, якою дав згоду на здійснення повноважень народного депутата України на постійній основі;

- 12 грудня 2012 року добровільно підписав попередження про встановлені законами України обмеження, заборони та вимоги, пов'язані з виконанням повноважень народного депутата України, в якому зазначив, що зобов'язується дотримуватись обмежень, не порушувати заборони та виконувати вимоги, встановлені зазначеними законами, -

колегія суддів приходить до висновку, що відповідач мав і має на момент розгляду справи в суді обґрунтовані очікування, що відносно нього як народного депутата України будуть вжиті передбачені Конституцією України, Законами № 2790 та № 1861 заходи щодо примусового припинення його повноважень.

Враховуючи добровільність прийняття повноважень народного депутата України, та, відповідно, обмежень, які обумовлені спеціальним статусом народного депутата України, суд звертає увагу на те, що такі обмеження не можна вважати втручанням в конституційні права та свободи ОСОБА_10 як громадянина України.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог Голови Верховної Ради України Рибака Володимира Васильовича до народного депутата України ОСОБА_10 про дострокове припинення повноважень народного депутата України.

Відповідно до частини четвертої статті 223 Закону № 1861 рішення суду про дострокове припинення повноважень народного депутата в разі невиконання ним вимог закону щодо несумісності депутатського мандата, яке набрало законної сили, є остаточним і не потребує затвердження постановою Верховної Ради.

Згідно з частиною першою статті 180 Кодексу адміністративного судочинства України рішення, прийняте за наслідками розгляду справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, є остаточним і оскарженню не підлягає.

Пунктом четвертим частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються постанови суду про припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності.

На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 162, 163, 167, 180, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити адміністративний позов Голови Верховної Ради України Рибака Володимира Васильовича до народного депутата України ОСОБА_10 про дострокове припинення повноважень народного депутата України.

Достроково припинити повноваження народного депутата Верховної Ради України сьомого скликання ОСОБА_10.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови буде виготовлений у строк, передбачений частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.В. Масло

Судді : Н.Є. Блажівська

О.А. Веденяпін

О.В. Кравцов

Е.Ю. Швед