open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року м. Чернівці Справа № 824/203/13-а

15:40

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

за участю секретаря судового засідання -Антонюка О.В.;

з участю:

представника позивача - ОСОБА_1;

представника відповідача - Меланіча В.В;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом гр. Румунії ОСОБА_4 до Чернівецького прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_4 (далі-позивач) просив суд визнати нечинним та скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства від 28 січня 2013 року, прийняте відносно гр. Румунії ОСОБА_4, щодо заборони у перетинанні державного кордону на виїзд з України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26 січня 2013 в'їхав на територію України відвідати своїх родичів, що підтверджується відміткою в паспорті громадянина Румунії.

28 січня 2013 року під час перетину державного кордону України в напрямку країни Румунії на пропускному пункті "Порубне", відповідачем було винесено рішення від 28.01.2013 року про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю.

Позивач вважає, що жодна з підстав визначених ст.26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" в даному випадку відсутня, оскільки щодо нього - громадянина Румунії не ведеться дізнання, попереднє слідство, кримінальна справа не розглядається судом, не засуджено за вчинення злочину, виїзд не суперечить інтересам забезпечення безпеки України, не має ніяких майнових зобов'язань перед фізичними чи юридичними особами в Україні.

Також відсутні прийняті відносно позивача будь-які рішення уповноважених державних органів України про заборону виїзду з України.

Представник відповідача позову не визнав, подав заперечення в якому зазначив наступне.

В органах охорони державного кордону Державної прикордонної служби України виконується ухвала Путильського районного суду Чернівецької області від 13.11.2012 року про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі громадянина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

28 січня 2013 року в пункті пропуску для автомобільного сполучення "Порубне", уповноваженими службовими особами Чернівецького прикордонного загону під час прикордонного контролю було виявлено на виїзд з України громадянина Румунії ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Враховуючи те, що відомості про особу зазначені у паспортному документі, збігаються з інформацією про особу, вказаному у дорученні, за винятком громадянства особи, останнього було не пропущено через державний кордон України, винесено рішення про відмову в перетині державного кордону України іноземцю або особі без громадянства.

Відповідач вважає, що дії Чернівецького прикордонного загону щодо винесення рішення про відмову в перетині державного кордону України є таким, що відповідають нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав викладених в запереченні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

03 червня 2010 року Заставнівський районний суд видав виконавчий лист по справі за позовом ЗАТ ОТП "Банк" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.48).

17 червня 2010 року Садгірський районний суд видав виконавчий лист по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до ОСОБА_5, ТОВ "Карол-ЛТД", ТОВ "Континент-2005", приватне підприємство "Калина", ТОВ "Центр продовольчих товарів "Кошик" про стягнення заборгованості за кредитним договором за зустрічним позовом ОСОБА_5 до приватного акціонерного товариства "Сведбанк", третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_6 про визнання кредитного договору, договору іпотеки, договору застави та договору поруки недійсним(а.с.49).

21 серпня 2012 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№33961613(а.с.50).

21 серпня 2012 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№33962024(а.с.52).

13 листопада 2012 року ухвалою Путильського районного суду Чернівецької області задоволено подання начальника ВДВС Путильського району Чернівецької області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя с.Сергії Путильського районі Чернівецької області у - до виконання ним своїх зобов'язань.

Виконання ухвали доручено Державній прикордонній службі України (а.с.41-42).

26 січня 2013 року громадянин Румунії ОСОБА_5 в'їхав на територію України, що підтверджується відміткою в паспорті відповідача(а.с.55).

28 січня 2013 року відповідачем прийнято рішення про відмову в перетинанні державного кордону на виїзд з України гр. Румунії ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі частини першої ст.8 Закону України "Про прикордонний контроль", оскільки щодо громадянина Румунії ОСОБА_5 є рішення уповноваженого державного органу України про заборону виїзду з України (а.с. 5).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові основи організації та діяльності Державної прикордонної служби України, її загальну структуру, чисельність, функції та повноваження визначено Законом України "Про Державну прикордонну службу України" від 03.04.2003, № 661-IV.

Відповідно до ст.19 Закону № 661-IV, на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються: запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів; розшук у пунктах пропуску через державний кордон осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань; виконання в установленому порядку інших доручень правоохоронних органів.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про прикордонний контроль" від 05.11.2009, № 1710-VI уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі виїзду з України за умови: наявності в нього дійсного паспортного документа; відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону виїзду з України.

Судом встановлено, що 13 листопада 2012 року ухвалою Путильського районного суду Чернівецької області подання начальника ВДВС Путильського району Чернівецької області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України задоволено.

Тимчасово обмежено ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя с.Сергії Путильського районі Чернівецької області у праві виїзду за межі України - до виконання ним своїх зобов'язань.

Виконання ухвали доручено Державній прикордонній службі України(а.с.41-42).

Відповідно до ст.14 Закону №1710-VI, іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

Згідно п.14 Постанови КМУ "Про затвердження Положення про порядок надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень правоохоронних і розвідувальних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон України" від 22.01.2001, № 35, виконання доручень здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України військовослужбовцями Державної прикордонної служби під час перевірки в осіб документів на право в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію або виїзду з України.

В обґрунтування позовних вимог, а також і в ході судового розгляду справи представник позивача посилався на те, що рішення відповідача від 28 січня 2013 року є незаконним та таким, що істотно порушує права позивача, оскільки ОСОБА_5 є громадянином Румунії, у відношенні якого відсутні будь-які рішення про заборону виїзду за межі України.

Як встановлено з матеріалів справи, 09 липня 1996 року згідно заяви ф-1, Заставнівським РВ УМВС України в Чернівецькій області ОСОБА_5 документований паспортом громадянина України серії КР №095186 (а.с.34)

Згідно копії анкети отримувача паспорта громадянина України для виїзду за кордон, виданої Управлінням Державної міграційної служби України в Чернівецькій області -громадянин України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець села Шубранець Заставнівського району Чернівецької області - 04 березня 2010 року документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 (а.с.35)

Відповідно до інформації наданої управління ДМС України в Чернівецькій області - ОСОБА_5 відповідно до ст.18 Закону України "Про громадянство" з заявою про вихід з громадянства України до УДМС України в Чернівецькій області не звертався(а.с.33).

В ході судового розгляду також було встановлено, що громадянин ОСОБА_5 (ОСОБА_5) ІНФОРМАЦІЯ_1 - 23 квітня 2012 року документований паспортом громадянина Румунії НОМЕР_2 (а.с.55).

Як вбачається з досліджених матеріалів справи, позивач одночасно являється громадянином України та громадянином Румунії, а саме має статус особи з подвійним громадянством.

В ході судового розгляду обґрунтування представника позивача фактично зводились до того, що відсутнє рішення уповноваженого органу, саме про заборону громадянину Румунії ОСОБА_5 виїжджати з України, а тому відповідачем прийнято протиправне рішення.

Аналізуючи встановлені обставини справи та законодавство, яке регулює спірні правовідносини - суд вважає необґрунтованими і безпідставними зазначені вище доводи представника позивача, виходячи із того, що за загальними нормами і принципами здійснення правосуддя в Україні - Рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 13 листопада 2012 року прийнято у відношенні конкретної особи, а не у відношенні громадянина за його національними, громадянськими чи іншими ознаками. В даному випадку вказаним рішенням суду обмежено виїзд за межі України до часу виконання своїх зобов'язань, саме позивачу - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що достовірно на думку суду і було встановлено відповідачем згідно відомостей інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт-3» (а.с.46), за результатами чого прийнято об'єктивне та правомірне рішення.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів обґрунтованість і правомірність прийнятого рішення, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 94 КАС України, не здійснюється, оскільки відповідач не надав суду доказів про понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі складена 04 березня 2013 року.

Суддя О.В. Боднарюк

Джерело: ЄДРСР 29682616
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку