ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 лютого 2013 року 10:48 № 826/26/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі судового засідання Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача - Собкович О.В.

представника відповідача - Пінькас О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» до Державної екологічної інспекції в місті Києві про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне акціонерне товариство «Фарлеп-Інвест» до Державної екологічної інспекції в місті Києві про визнання протиправним та скасування припису від 14.12.2012р. № 05/780/п, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачем зроблено хибні висновки в акті перевірки, щодо порушення позивачем природоохоронного законодавства, що призвело до винесення необгрунтованого припису.

У позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції в місті Києві від 14.12.2012р. № 05/780/п.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач проти позову заперечував, вважаючи висновки акту перевірки правомірними, а припис - законним та обгрунтованим, складеним в результаті виявлених перевіркою порушень норм природоохоронного законодавства з боку ПрАТ «Фарлеп-Інвест».

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідачем проведено, в період з 22.11.2012р. по 12.12.2012р., планову перевірку ПрАТ «Фарлеп-Інвест» на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем норм природоохоронного законодавства, а саме:

- здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, без спеціального дозволу, двома дизель-генераторами (Sunlight SIS-100), в порушення ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;

- ПрАТ «Фарлеп-Інвест» не стоїть на державному обліку у галузі охорони атмосферного повітря, в порушення ст.31 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», постанови КМУ №1655 від 13.12.2001р.;

- позивач не складає та не подає державну статистичну звітність за формою 2ТП (повітря), в порушення ст.31 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», постанови КМУ №1655 від 13.12.2001р.;

- не призначено відповідальну особу у сфері поводження з відходами, в порушення пункту «й» частини 1 ст.17 Закону України «Про відходи»;

- не розроблено план організації роботи у сфері поводження з відходами, в порушення пункту «к» частини 1 ст.17 Закону України «Про відходи»;

- відсутній дозвіл на розміщення відходів та відсутні ліміти на творення та розміщення відходів на 2012 рік. (Зафіксовані наступні види відходів: люмінесцентні лампи, брухт кабелю, тверді побутові відходи, акумулятори з автотранспорту, оргтехніка), в порушення пункту «а» ч.1 ст.32, ч.4 ст.33 Закону України «Про відходи», ч.2.ст.55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»

- ПрАТ «Фарлеп-Інвест» не складає та не подає державну статистичну звітність за формою 1 відходи (річна), в порушення пункту «г» ч.1 ст.17, ч.1.ст26 Закону України «Про відходи», п.5 Порядку, затвердженого постановою КМУ №2034 від 01.11.1999р.

За результатами перевірки складено акт №05/1634 від 12.12.2012р., підписаний позивачем із запереченнями.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки дотримання вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища ПрАТ «Фарлеп-Інвест», відповідачем винесено припис від 14.12.2012р. №05/780/п., відповідно до якого, позивача зобов'язано:

- відповідно до акту перевірки від 12.12.2012р. розробити план організаційно-технічних заходів з усунення виявлених недоліків. Копію наказу та план організаційно- технічних заходів надати відповідачу в термін - 10 днів після одержання акту;

- отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел, в термін до 31.12.2012р.;

- стати на державний облік у галузі охорони атмосферного повітря , в термін до 31.12. 2012р.

- надати копії статистичної звітності по формі 2-ТП (повітря) до Державної екологічної інспекції в місті Києві, в термін до 31.12.2012р., надалі постійно;

- призначити відповідальну особу у сфері поводження з відходами, в термін до 31.12.2012р.;

- розробити план організації роботи у сфері поводження з відходами, в термін до 31.12.2012р.;

- надати копії статистичної звітності по формі 1 відходи (річна) до Державної екологічної інспекції в місті Києві, в термін до 31.12.2012р., надалі постійно;

- отримати дозвіл на розміщення відходів на ліміт на утворення та розміщення відходів та надати копію до Державної екологічної інспекції в місті Києві, в термін до 31.12.2012р.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні принципи і порядок здійснення державного нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»№877-V (далі -Закон №877).

Процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначено Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства (далі-Порядок), затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року №464.

Відповідно до пункту 4.9 Порядку, державні інспектори проводять перевірки об'єкта в присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноважених ним осіб.

Згідно п.4.2 ст. 4 Положення «Про Державну екологічну інспекцію у м. Києві», затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №136 від 12.12.2011р., Інспекція, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо: виконання запланованих і затверджених, загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм; наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин; забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб'єктами господарювання; порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

Судом встановлено, що планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами відносно ПрАТ «Фарлеп-Інвест», проводилась в період з 22.11.2012р. по 12.12.2012р. на підставі наказу від 21.11.2012р. №1831 та направлення на перевірку від 21.11.2012р. №2015, державним інспектором з ОНПС м. Києва Шечковим І.М., у присутності начальника служби охорони праці ПрАТ «Фарлеп-Інвест» - Лимар М.П. та начальника адміністративно-господарського відділу ПрАТ «Фарлеп-Інвест» - Дуднік С.О.

Відповідно до змісту абз.5 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання.

Стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу. ( п.1.15.5 «Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві» затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №7 від 10.02.1995р.).

Таким чином, виходячи з аналізу чинного законодавства, експлуатація позивачем дизель-генераторів (Sunlight SIS-100), можлива лише після отримання позивачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно до абз.5 ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», обов'язком підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря є здійснення контролю за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Порядок ведення державного обліку в галузі охорони здоров'я, визначений «Порядком ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2001р. №1655.

Відповідно до п.1 Порядку, встановлено, що даний Порядок визначає єдину систему ведення в галузі охорони атмосферного повітря державного обліку об'єктів (підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності), які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей і на стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів (далі - об'єкти, які справляють шкідливий вплив).

Державний облік включає: взяття на облік об'єктів, які справляють шкідливий вплив; ведення на об'єктах первинного обліку стаціонарних джерел, які справляють шкідливий вплив; складення державної статистичної звітності в галузі охорони атмосферного повітря за стаціонарними та пересувними джерелами, які справляють шкідливий вплив; проведення інвентаризації викидів та обсягів забруднюючих речовин на зазначених об'єктах. Взяття на державний облік об'єктів, які справляють шкідливий вплив, здійснює Мінприроди за критеріями, встановленими цим Міністерством за погодженням з Держкомстатом. Для взяття на державний облік зазначеними об'єктами проводиться інвентаризація видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів. (п.п.3, 4, Порядку).

Таким чином, суд звертає увагу, що відповідно до вимог чинного законодавства, підприємство повинно проводити інвентаризацію видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, шляхом складання та подання звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві до органів статистики, згідно форм затверджених наказом Державного комітету статистики України №233 від 21.06.2010р. «Про затвердження форм державних статистичних спостережень із лісового господарства й охорони навколишнього природного середовища».

Відповідно до змісту ст.1 Закону України «Про відходи», відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів; розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Стаття 17 Закону України «Про відходи» визначає обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, а саме: суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: а) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; в) визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також за погодженням із уповноваженими органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини; г) на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку; ї) надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи; й) призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами; к) забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами; с) мати дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами.

Відповідно до «Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів», затвердженого Постановою Кабінетів міністрів України від 03.08.1998р. №1218, визначено: ліміт на утворення відходів - максимальний обсяг відходів, на який у суб'єкта права власності на відходи (далі - власник відходів) є документально підтверджений дозвіл на передачу їх іншому власнику (на розміщення, утилізацію, знешкодження тощо) або на утилізацію чи розміщення на своїй території; ліміт на розміщення відходів - обсяг відходів (окремо для кожного класу небезпеки), на який у власника відходів є дозвіл на їх розміщення, виданий органами Мінекоресурсів на місцях. (п.2). Ліміт на утворення відходів визначається їх власником у процесі діяльності на підставі дозволу на розміщення відходів та договору (контракту) на передачу відходів іншому власнику (п.3). Ліміт на утворення відходів розраховується на підставі нормативів утворення для кожного виду відходів за класами їх небезпеки і має дорівнювати сумарному обсягу відходів, розміщених на своїй території та переданих іншому власнику (п.4). Ліміт на утворення відходів не може перевищувати нормативно допустимих обсягів утворення відходів (п.5). Норматив утворення відходів визначається технологічним регламентом на підставі питомих показників утворення відходів (п.6). Відповідальність за правильність визначення нормативів утворення відходів, визначення лімітів утворення та розміщення відходів, несвоєчасне затвердження або незатвердження лімітів утворення та розміщення відходів несе власник відходів(п.20). Контроль за правильністю визначення лімітів на утворення та розміщення відходів, їх дотриманням здійснює Держекоінспекція та її територіальні органи (п.21).

З метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється: вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Ліміти на обсяги утворення і розміщення побутових відходів не встановлюються (п. «а» ст.32 Закону України «Про відходи»).

Усі небезпечні відходи за ступенем їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та на життя і здоров'я людини відповідно до переліку небезпечних властивостей поділяються на класи і підлягають обліку. Відповідний клас відходів визначається виробником відходів відповідно до нормативно-правових актів, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. ( абз.1, 2, ст.34 Закону України «Про відходи»).

З матеріалів справи встановлено, що позивач являється утворювачем відходів, які відносяться до різних класів небезпеки. Разом з тим, у позивача, у порушення вимог чинного законодавства відсутній дозвіл на розміщення відходів та ліміт на утворення та розміщення відходів.

Відповідно до ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає обгрунтованими висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а припис правомірним та таким, що прийнятий відповідно до вимог чинного законодавства.

Жодних доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого органу - позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Державна екологічна інспекція в місті Києві при винесенні припису діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд приходить до висновку щодо необґрунтованості позовних вимог позивача та відсутності підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог приватному акціонерному товариству «Фарлеп-Інвест» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов