УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 р.

Справа № 2а-9496/12/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Мурги С.С.

представника позивача Гончар О.П.

представника відповідача Гайдамака В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012р. по справі № 2а-9496/12/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла"

до Управління Служби безпеки України в Харківській області

про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" (далі - позивач) звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати неправомірними вимоги Управління Служби безпеки України в Харківській області за вихідним № 70/8-9180щодо надання ПАТ "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" даних та відомостей у вигляді завірених ксерокопій документів щодо використання ним субвенції з державного бюджету, отриманої відповідно до "Порядку перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію", затвердженого Постановою КМУ від 11.05.2011 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному і неправильному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, позовні вимоги задовольнити з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України постанова переглядається в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.07.2012 р. Управлінням СБУ в Харківській області направлено запит №70/8-8617 до ПРАТ "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" з вимогою надати відомості щодо використання підприємством коштів субвенції з державного бюджету, отриманих відповідно до "Порядку перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію", затвердженого Постановою КМУ від 11.05.2011 р. №503 (далі - Порядок №503) (а.с. 12).

26.07.2012 р. позивач, на виконання запиту, надав відповідачу інформацію стосовно предмету запиту та підтверджуючі документи. (а.с. 11, 37-46).

07.08.2012 р. відповідачем повторно направлено позивачу запит №70/8-9180 з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про Службу безпеки України" та вимогою терміново надати дані та відомості у вигляді завірених ксерокопій документів щодо використання підприємством коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам відповідно до Порядку №503 за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р., та інші дані первинного обліку підприємства. (а.с. 7-10),

Вважаючи дії Управління СБУ щодо витребування інформації по використанню бюджетної позички за 2011р. за значно більший період ( з 2009-2010р.) незаконними відповідач звернувся до суду .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з висновку, що вимога відповідача про надання інформації є законною, пред'явлена позивачу на підставі, в порядку та межах повноважень, передбачених законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про Службу безпеки України" (далі - Закон 2229-XII), на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.

До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України (ч. 2 ст. 2 Закону 2229-XII).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність" (далі - Закон № 374-IV), спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності є Служба безпеки України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону № 374-IV підставами для проведення контррозвідувальної діяльності є виконання визначених законом завдань щодо контррозвідувального забезпечення економічного, інформаційного, науково-технічного потенціалу, оборонно-промислового і транспортного комплексів та їх об'єктів, національної системи зв'язку, Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, військово-технічного співробітництва, дотримання міжнародних режимів нерозповсюдження, а також закордонних дипломатичних установ України і безпеки громадян України за кордоном.

Згідно ч. 6 ст. 8 Закону № 374-IV для організації та здійснення контррозвідувальної діяльності, систематизації і документальної фіксації отриманих результатів, їх аналізу, оперативної і правової оцінки, прийняття відповідних управлінських рішень органи і підрозділи Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність, ведуть контррозвідувальні справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону 2229-XII Службі безпеки України, її органам і співробітникам для виконання покладених на них обов'язків надається право одержувати на письмовий запит керівника відповідного органу Служби безпеки України від міністерств, державних комітетів, інших відомств, підприємств, установ, організацій, військових частин, громадян та їх об'єднань дані і відомості, необхідні для забезпечення державної безпеки України, а також користуватись з цією метою службовою документацією і звітністю.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону № 374-IV для виконання визначених законом завдань та за наявності підстав, передбачених статтею 6 цього Закону, в ході контррозвідувальної діяльності органи, підрозділи та співробітники Служби безпеки України мають право витребовувати, збирати і вивчати, за наявності визначених законом підстав, документи та відомості, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, джерела і розміри їх доходів для попередження і припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань на державну безпеку України.

Судом встановлено, що в провадженні Управління СБУ в Харківській області знаходиться контррозвідувальна справа №24, заведена 07.06.2011р. , що також вбачається з довідки від 29.08.2012 р. (а.с. 23).

Доводи апеляційної скарги щодо порушення відповідачем вимог Закону України « Про оперативно -розшукову діяльність», колегія суддів вважає помилковими, тому як правовідносини, що виникли в ході здійснення Управління СБУ в Харківській області контр розвідувальної діяльності не регулюються зазначеним законом.

Право на витребування документів закріплено в п.5 ч.2 ст.7 ЗУ «Про контррозвідувальну діяльність» і здійснюється шляхом направлення запиту в порядку п.3 ч.1 ст.25 Закону України «Про Службу безпеки України».

Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 внесено зміни до ст. 9 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність». На момент складення спірного запиту вказаною нормою було передбачено заборону оприлюднювати або надавати (розголошувати) інформацію щодо проведення або не проведення стосовно певної особи контррозвідувальної діяльності та заходів до прийняття рішення за результатами такої діяльності або заходів.

Законодавцем не визначено вимог щодо оформлення запиту, який направляється в порядку п.3 ч.1 ст.25 Закону України « Про службу безпеки України», а тому відсутність в тексті запитах від 25.07.2012р. та від 07.08.2012р. відомостей про наявність провадженні відповідної справи не свідчить про порушення відповідних норм чинного законодавства України.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності, у даному випадку, у відповідача повноважень витребовувати, збирати і вивчати документи та відомості, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, для попередження і припинення протиправних посягань на державну безпеку України, складовою якої є безпека бюджетна, зокрема, шляхом направлення відповідного письмового запиту на одержання вказаних відомостей та документів.

Спірний запит відповідача сформовано та направлено позивачу на виконання покладених на відповідача обов'язків.

Посилання апелянта на рішення Вищого адміністративного суду України у справі № К-15673/10 від 16.12.2010 р. судова колегія вважає недоцільним, оскільки воно не має преюдиціального значення для суду в розумінні ч. 1 ст. 72 КАС України та не стосується сторін по даній справі .

Посилання апелянта на безпідставне неврахування судом першої інстанції того, що функції державного фінансового контролю покладено на контрольно-ревізійні органи, колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідач наділений повноваженнями щодо контррозвідувального захисту бюджетної безпеки, як складової державної безпеки, з метою виконання яких видано спірний запит.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а або суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 р. відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012р. по справі № 2а-9496/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

(підпис)

Русанова В.Б.

Судді

(підпис) (підпис)

Присяжнюк О.В. Курило Л.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:

Русанова В.Б.

Повний текст ухвали виготовлений 04.02.2013 р.