СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року

Справа № 5002-11/2717-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дмитрієва В.Є.,

суддів Голика В.С.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

позивача: Лищук І.В., довіреність від 20.08.2012 №1133/02-12 (Фороська селищна рада);

відповідача: Реферда Е.О., довіреність від 17.12.2012 б/н (Приватне підприємство "Тонус");

розглянувши апеляційну скаргу Фороської селищної ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 10 жовтня 2012 року у справі № 5002-11/2717-2012

за позовом Фороської селищної ради (вул.Космонавтів, 3,Форос, м.Ялта, 98690)

до Приватного підприємства "Тонус" (вул.Колобова, буд.15, кв.154, м.Севастополь, 99038)

про розірвання договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року Фороська селищна рада звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до приватного підприємства „Тонус" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02 лютого 2007 року № 2.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за спірним договором, в частині невиконання пунктів 26, 32 договору щодо дотримання режиму охорони зелених насаджень та обмеженого використання земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 жовтня 2012 року (суддя Потопальський С.С.) у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що позивачем не надано доказів підтвердження істотного порушення умов договору для розірвання його у судовому порядку.

Не погодившись із зазначеним судовим актом, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема статей 651 Цивільного кодексу України, статей 141, 143 Земельного кодексу України, статей 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі".

В цілому, в апеляційній скарзі приведені ті самі доводи та обставини, що викладені у позовній заяві. Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, судом першої інстанції не прийняті до уваги доводи щодо використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням. При цьому позивач зауважував, що встановлені порушення спірного договору відповідачем не усунуті та фактично земельна ділянка до даного часу використовується ним з порушенням встановленого порядку, що в силу вимог статей 141, 143 Земельного кодексу України є підставою для розірвання спірного договору у судовому порядку.

Крім того, заявник вважає, що висновки місцевого суду про недоведеність порушень спірних договірних положень з боку відповідача засновані на неналежному досліджені обставин справи.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.11.2012 скаргу прийнято до провадження.

За розпорядженням керівництва суду від 24.01.2013 склад колегії суддів змінений: головуючий суддя Дмитрієв В.Є., судді: Голик В.С., Рибіна С.А.

У судовому засіданні 24.01.2013 представник позивача наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених у ній.

Представник відповідача просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Додатково зазначив, що приватне підприємство „Тонус" не приймало на баланс зелені насадження, розташовані на земельній ділянці, а їх знищення не впливає на цільове призначення земельної ділянки та не може бути підставою для розірвання договору оренди.

Під час перегляду справи в апеляційному порядку на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи, вбачається, що на підставі рішення Фороської селищної ради від 01 грудня 2006 року № 04, між Фороською селищною радою (орендодавець) та приватним підприємством „Тонус" (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки від 02 лютого 2007 року № 2. (т.1, а.с. 9).

Відповідно до пункту 1 спірного договору, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, розташовану за адресою: Автономна Республіка Крим, м.Ялта, смт.Форос в районі колишньої пральної ДП „Санаторій „Форос" для будівництва та обслуговування лікувально - оздоровчого центру.

Зі змісту пункту 2 договору вбачається, що в оренду передана земельна ділянка, загальною площею 0,0540 га, кадастровий номер 0111949700:03:001:0058 з земель Фороської ради, зайнятих ділянками для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності; по угіддям - 0,0540 га - „Забудовані землі", в тому числі „землі суспільного призначення", „землі оздоровчого призначення".

У пункті 9 договору зазначено, що строк його дії складає 49 років від дати його підписання сторонами та державної реєстрації.

Орендна плата складає 1974,51 грн. на рік та вноситься рівними частинами щомісячно до 30 числа, наступного за звітним на рахунок місцевого бюджету (п. 10 Договору).

За умовами пунктів 15, 16 договору та рішення Фороської селищної ради від 01 грудня 2006 року № 04, земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування лікувально-оздоровчого центру. Об'єкт оренди, згідно з Українським класифікатором цільового використання земель, відноситься до категорії земель оздоровчого призначення Фороської селищної ради (код УКЦИЗ 1.16).

Пунктом 17 договору визначені умови збереження стану об'єкту оренди.

Так, планування та здійснення господарської діяльності на об'єкті оренди обов`язково повинно включати заходи по збереженню його природного стану, а у випадку спричинення шкоди - його негайному усуненню.

Згідно пункту 26 договору вбачається, що на орендованій земельній ділянці встановлені наступні обмеження (обтяження): дотримання режиму використання земель для охоронних та санітарно-захисних зон - охорона зелених насаджень (КОПСЗИЗУ- 1.3); дотримання режиму 1-й зони СОК (КОПСЗИЗУ - 1.3).

Пунктом 32 договору передбачені обов'язки орендаря приступити до використання земельної ділянки одразу після передачі її орендодавцем; дотримуватись встановлених у відношенні до об`єкту оренди обмежень, в об`ємі, передбаченому цім договором; дотримуватись режиму використання орендованої земельної ділянки; протягом п`яти днів після державної реєстрації цього договору надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; згідно з рішенням суду за вимогою однієї сторони у випадку невиконання іншою стороною обов`язків, передбачених цим договором, а також у випадку випадкового знищення, пошкодження, орендованої земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає його використанню, а також по іншим підставам, які передбачені законом (пункт 37 договору).

Зазначений договір зареєстрований у Кримській регіональній філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18 травня 2007 року за №04070700003 (а. с. 13).

02 лютого 2007 року Фороська селищна рада передала приватному підприємству „Тонус" спірну земельну ділянку, що підтверджується актом прийому - передачі (а.с.18).

Також з матеріалів справи вбачається, що Фороська селищна рада провела перевірку приватного підприємства „Тонус" щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства України.

В ході перевірки встановлені порушення відповідачем умов пунктів 26, 32 договору, а саме знесення зелених насаджень на земельній ділянці, розташованої за адресою: м.Ялта, смт.Форос, (район колишньої пральні ДП „Санаторій „Форос").

За результатами перевірки складений акт № 2 від 14 березня 2012 року, який став підставою для притягнення приватного підприємства „Тонус" до відповідальності за спричинену шкоду.

Перевіркою державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції також встановлені порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме знос без дозвільних документів приватним підприємством „Тонус" зелених насаджень, дерев у кількості 22 штук, 12 з яких занесені в Червону Книгу України, що призвело до порушення статей 5, 25, 27 Закону України „Про рослинний світ", статей 5, 12 Закону України „Про Червону книгу України".

За результатами вказаної перевірки складений акт від 20 березня 2012 року № 19.

Крім цього, зазначено, що актом від 12 листопада 2004 року приватне підприємство „Тонус" прийняло вказані зелені насадження на відповідальне зберігання (а.с. 25-26).

У зв'язку з встановленими порушеннями 21 березня 2012 року вих. № 10/815 державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією скеровано приватному підприємству „Тонус" претензію про добровільне відшкодування збитку, заподіяного державі у сумі 11765,00 грн. за порушення статей 5, 26, 27 Закону України „Про рослинний світ".

21 травня 2012 року вих. № 10/814 державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією на адресу відповідача скеровано претензію про добровільне відшкодування збитку, заподіяного державі у сумі у сумі 1880,00 грн. за порушення статей 5, 12 Закону України „Про Червону книгу України".

Слід зазначити, що зі змісту претензій від 21 березня та 21 травня 2012 року вбачається проведення перевірки приватного підприємства „Тонус" 02 березня 2012 року, тоді як з акту № 19 слідує, що перевірка відбувалася 20 березня 2012 року.

Тому, колегія суддів вважає дату перевірки „02 березня 2012 року" зазначено з причин технічної помилки.

Звертаючись з позовом до суду позивач стверджував що до даного часу відповідачем не усунуті встановлені вище порушення договірних умов. А надіслані претензії не виконані.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Предметом спору у цій справі є розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 02 лютого 2007 року між Фороською селищною радою та приватним підприємством „Тонус" (т.1, а.с. 9).

Оскільки об'єктом оренди є земельна ділянка, спірні правовідносини підлягають регулюванню нормами як Цивільного та Земельного кодексу України, так і Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним.

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 651 Цивільного кодексу України зумовлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Позивач обґрунтував заявлену вимогу порушенням пунктів 17, 26, 32 спірного договору, якими передбачалися умови збереження природного стану об'єкту оренди, встановлений режим для охорони зелених насаджень та дотримання встановлених у відношенні до об`єкту оренди обмежень.

У підтвердження факту недотримання відповідачем умов договору оренди земельної ділянки позивач посилається на акт № 2 від 14 березня 2012 року, складений Фороською селищною радою та акт № 19 від 20 березня 2012 року, який складений державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією.

Зі змісту вказаних актів вбачається встановлення факту порушення норм Законів України „Про охорону навколишнього середовища", „Про рослинний світ", „Про Червону книгу" в частині зникнення/знищення зелених насаджень.

Слід зазначити, що вказані перевірки були проведені без участі представника відповідача і в актах відсутні підписи уповноважених осіб орендаря.

Відповідно до пункту 28 Договору орендодавець має право вимагати від орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до умов договору; дотримуватися режиму використання земель для охоронних та санітарно-захисних зон - збереження земельних насаджень, що розташовані на часті земельної ділянки площею 0,0483 га, відповідно до акту прийняття зелених насаджень на відповідальне зберігання; дотримуватися режиму першої зони СОК; своєчасно вносити орендну плату.

Акт прийому-передачі зелених насаджень, розташованих на земельної ділянці, що надавалася в оренду ПП „Тонус" за договором №2 від 02.02.2007 відсутній, а тому посилання позивача на акт № 2 від 14 березня 2012 року та акт № 19 від 20 березня 2012 року як на доказ порушення орендарем умов договору оренди земельної ділянки в частині незбереження зелених насаджень - необґрунтовано.

До того ж, в акті прийому-передачі земельної ділянки від 02.02.2007 відсутнє посилання на передання орендареві зелених насаджень.

Також, судова колегія не приймає до уваги посилання позивача на акт від 12 листопада 2004 року (т.1, а.с. 126-128), з огляду на наступне.

Зі змісту вказаного акту вбачається, що Фізична особа-підприємець Бобін В.О. взяв на відповідальне зберігання зелені насадження у наведеному в акті переліку.

При цьому, слід зазначити, що Бобін В.О. до грудня 2007 року дійсно був засновником ПП „Тонус". Проте, оскільки спірний договір №2 укладався між ПП „Тонус" та Фороською селищною радою, вказаний акт від 12.11.2004 немає юридичного відношення до ПП „Тонус".

Акт прийому-передачі зелених насаджень від фізичної особи-підприємця Бобіна В.О. до Фороської селищної ради чи ПП „Тонус", в матеріалах справи відсутній.

Таким чином, позивачем не доведений факт передання до ПП „Тонус" на відповідальне зберігання зелених насаджень.

Як слідує з доводів апеляційної скарги, знесення зелених насаджень Фороська селищна рада вважає грубим порушенням умов обмеженого користування спірною земельною ділянкою.

Проте, судова колегія не погоджується з такою думкою, оскільки позивачем не доведений ані факт передання ПП „Тонус" зелених насаджень, ані факт їх знищення в результаті дій саме ПП „Тонус". В матеріалах справи відсутні будь-які докази притягнення посадових осіб ПП „Тонус" до відповідальності за знищення зелених насаджень.

Крім того, як зазначалося вище, одним із зобов'язань відповідача було дотримання цільового призначення наданої в оренду земельної ділянки.

Так, відповідно до частини 1 статті 24 Закону України „Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Приписами статті 143 Земельного кодексу України передбачено, що примусове припинення права на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку, зокрема, у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, не усунення допущених порушень законодавства.

Відповідно до 1 Закону України „Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка передана в оренду для будівництва та обслуговування лікувально-оздоровчого центру. Об'єкт оренди, згідно з Українським класифікатором цільового використання земель, відноситься до категорії земель оздоровчого призначення Фороської селищної ради (пункти 15, 16 договору).

У пункті 2.12. постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17 травня 2011 року № 6 зазначено, що про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що може підтверджуватися, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією.

Разом з тим слід звернути увагу на те, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, а не, наприклад, невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років поспіль.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель", до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Приписами вказаного Закону встановлено, що факт порушення земельного законодавства щодо нецільового використання земельної ділянки, повинен підтверджуватись актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складеним уповноваженим органом у встановленому порядку.

Всупереч статті 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надано акту порушення вимог земельного законодавства, протоколу про адміністративне правопорушення чи припису (з вимогою усунення порушення земельного законодавства) вищевказаного органу, який здійснює контроль за дотриманням земельного законодавства.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження позивача про те, що здійснення будівництва оздоровчого центру не відповідає вимогам цільового призначення земельної ділянки, оскільки у матеріалах справи є свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю лікувально-оздоровчого центру, загальною площею 61,0 кв.м., яке зареєстровано Виконавчим комітетом Фороської селищної ради, що, у свою чергу, свідчить про відповідність побудованого об'єкту цільовому призначенню земельної ділянки.

Отже, позивачем не доведено в чому саме полягає нецільове використання відповідачем спірної земельної ділянки. Із наявних у матеріалах справи актів від 14 березня 2012 року та 20 березня 2012 року не вбачається порушення відповідачем умов договору оренди в частині дотримання вимог щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Таким чином, доводи позивача про нецільове використання земельної ділянки є недоведеними.

Виходячи з вищезазначеного, на підставі аналізу і оцінки досліджених в процесі судового розгляду доказів в сукупності, судова колегія дійшла висновку про відсутність порушень ПП „Тонус" умов договору оренди, які можуть бути підставою для його розірвання у судовому порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом вірно застосовані норми матеріального права, з'ясовані всі обставини у справі, які регулюють спірні правовідносини, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення місцевого господарського суду прийнято без порушень і при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування (зміни) рішення місцевого господарського суду немає.

Керуючись статтею 101 пунктом 1 статті 103, статтею 105 _{Господарського процесуального кодексу України, суд}

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фороської селищної ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 жовтня 2012 року у справі № 5002-11/2717-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя В.Є. Дмитрієв

Судді В.С. Голик

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Фороська селищна рада (вул. Космонавтів, 3,Форос,Ялта,,98690)

2. Приватне підприємство "Тонус" (вул. Колобова, буд.15, кв.154,Севастополь,99038)