ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 року

Справа № 2а/0370/4188/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Грушецькому П.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Маха В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Підприємець ОСОБА_1 звернулась з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області (далі - відповідач, Інспекція), в якому просить визнати протиправними дії відповідача при проведенні позапланової перевірки з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів та наданні припису №53 від 12 грудня 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог підприємець ОСОБА_1 вказує на протиправність дій Інспекції при проведенні перевірки, зазначаючи при цьому, що перевірка позивача проведена з порушенням встановленого порядку. Крім того, вважає безпідставним внесення відповідачем за наслідками проведеної перевірки припису №53 від 12 грудня 2012 року про зобов'язання позивача провести експертизу виготовлених меблів на предмет відповідності одному тону, кольору псевдо лакобелю та фальш панелі, оскільки буль-яких порушень прав споживача ОСОБА_4 при виготовленні кухні позивачем не було допущено.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили їх задовольнити. Додатково суду пояснили, що споживач ОСОБА_4 при замовленні меблів самостійно здійснювала вибір матеріалу та кольору фарби, який наносився на нього, про що свідчать її підписи на ескізах кухні. Крім того, укладеним договором було передбачено, що спори щодо узгоджених комплектації товару, матеріалу та кольору між постачальником та покупцем не допускаються. В даному випадку замовник кухні була незадоволена кольором декоративних елементів кухні, хоча цей колір був самостійно нею обраний. На пропозицію вибрати інший колір споживач відмовилась та в подальшому звернулась зі скаргою до Інспекції. Також зауважили, що перевірка позивача здійснювалась не за місцем її реєстрації як суб'єкта господарювання, а в приміщенні Інспекції, при цьому в журналі перевірок не було вчинено запис про проведений захід. Акт перевірки в присутності підприємця ОСОБА_1 не складався, в телефонному режимі останню було повідомлено про необхідність підписати акт заднім числом, на що остання відмовилась. В подальшому акт перевірки, направлення на її проведення та оскаржуваний припис були надіслані на адресу позивача поштою.

У поданих суду запереченнях відповідач адміністративний позов не визнав з тих підстав, що перевірка підприємця ОСОБА_1 проведена на законних підставах, відповідає вимогам чинного законодавства, не порушує прав та законних інтересів позивача. Під час перевірки з'ясовано, що акт приймання-передачі продукції споживачем ОСОБА_4 не підписаний. На письмове звернення споживача відповідач не організувала проведення експертизи, тим самим відмовила споживачу в реалізації її прав, чим порушила ч.3 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.21 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року №833. Крім того, споживач не була попереджена підприємцем ОСОБА_1 про те, що один і той самий колір, нанесений на скло або іншу поверхню, матиме інший відтінок (тон) та не була повідомлена про інші незалежні від виконавця обставини, що можуть погіршити споживчі властивості замовлення, чим порушено п.25 Правил побутового обслуговування населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 року №313. Оскільки дії Інспекції як при проведенні перевірки, так і при прийнятті оскаржуваного припису є правомірними, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подані заперечення та просив відмовити у задоволенні позовних вимог підприємця ОСОБА_1

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідка, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з врахуванням наступного.

Судом встановлено, що по зверненню споживача ОСОБА_4 від 13.11.2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Волинській області відповідно до направлення на перевірку № 000541 від 06.12.2012 року, проведено 12.12.2012 року позапланову перевірку підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів при наданні послуг з виготовлення кухні. Згоду на проведення позапланових заходів було надано 21.11.2012 року Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів за реєстраційним номером 03/7-5816-2012 (а.с.46-48).

В ході перевірки встановлено, що акт приймання-передачі продукції споживачем ОСОБА_4 не підписаний. На письмове звернення споживача підприємець ОСОБА_1 не організувала проведення експертизи, споживач ОСОБА_4 не була попереджена підприємцем ОСОБА_1, що один і той самий колір, нанесений на скло або іншу поверхню матиме інший відтінок (тон) та не була повідомлена про інші незалежні від виконання обставини, що можуть погіршити споживчі властивості замовлення. За результатами даної перевірки був складений акт №000541 від 12.12.2012 року, в якому зазначено про порушення підприємцем ОСОБА_1 ч.3 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року №833, а також п.25 Правил побутового обслуговування населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 року №313 (а.с.53-58).

На підставі результатів перевірки та з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів Інспекцією 12.12.2012 року наданий припис №53, яким приписано підприємцю ОСОБА_1 організувати проведення експертизи виготовлених меблів на предмет відповідності одному тону, кольору псевдо лакобелю та фальш панелі, про час та місце проведення експертизи повідомити ОСОБА_4 За результатом висновку експертизи задовільнити вимоги споживача відповідно до чинного законодавства. Підприємця ОСОБА_1 зобов'язано про виконання даного припису повідомити Інспекцію письмово до 02.01.2013 року. Контроль за виконанням даного припису покладено на головного спеціаліста інспекції ОСОБА_5. (а.с.19).

Згідно преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема, давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції; припиняти відвантаження і реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення суб'єктами господарювання виявлених недоліків; забороняти суб'єктам господарювання реалізацію споживачам продукції, на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів; приймати рішення про тимчасове припинення діяльності суб'єктів господарювання сфери торгівлі (секцій, відділів), послуг, у тому числі ресторанного господарства, складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форми власності, що систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків; накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення тощо.

Механізм здійснення державного контролю посадовими особами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, визначений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012 року №310 «Про затвердження Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг» (далі - Порядок).

Відповідно до п.1.4 Порядку перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

При цьому позапланові перевірки суб'єктів господарювання проводяться посадовими особами, зокрема, з підстави звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції України.

Згідно п.2.1, 2.6 Порядку перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки. Перевірки проводяться посадовими особами на підставі наказу відповідного органу з питань захисту прав споживачів, який повинен містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюватиметься захід, та предмет перевірки.

Пунктом 2.8 Порядку визначено, що під час проведення позапланової перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення перевірки. Посадові особи повинні ознайомити суб'єкта господарювання з підставою проведення позапланової перевірки і надати йому копії відповідного документа.

Відповідно до п.3.8, 3.9, 3.10 Порядку два примірники акта в останній день перевірки підписують посадові особи, які проводили перевірку, та суб'єкт господарювання або уповноважена ним особа. У разі відмови підписати акт посадова особа територіального органу, яка проводила перевірку, робить запис в акті про те, що зазначена особа ознайомлена із змістом акта і від його підпису відмовилася. У разі відмови представника суб'єкта господарювання від підпису, що підтверджує отримання акта для вручення керівникові суб'єкта господарювання, його копія протягом трьох робочих днів після реєстрації надсилається поштою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням суб'єкта, діяльність якого перевірялася.

Як встановлено судом, перевірка підприємця ОСОБА_1 проводилась на підставі звернення споживача ОСОБА_4 від 13.11.2012 року з приводу неналежного виконання замовлення (а.с.48). При цьому проведенню перевірки передувало погодження Держспоживінспекції України від 21.11.2012 року №03/7-5816-2012 (а.с.29). Інспекцією було видано наказ від 06.12.2012 року №592-п/000541 про проведення позапланової перевірки підприємця ОСОБА_1 та виписано направлення на проведення перевірки від 06.12.2012 року №000541, у якому зазначено строк проведення перевірки з 12.12.2012 року по 12.12.2012 року (а.с.47, 64).

Позивач в судовому засіданні ствердила, що на вимогу інспектора ОСОБА_5. надала всі документи, що стосуються її підприємницької діяльності та документи щодо виконання замовлення ОСОБА_4 на виготовлення кухні (договір, ескізи, розрахункові документи), однак на пропозицію інспектора підписати акт перевірки відмовилась.

З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2012 року Інспекцією супровідним листом за №1416/1-17 було скеровано на адресу позивача копію акта перевірки від 12.12.2012 року №000541, у якому зафіксовано факт відмови підприємця ОСОБА_1 від підпису, направлення на перевірку та припис (а.с.20).

З врахуванням вищевикладених обставин суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог підприємця ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій Інспекції при проведенні перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів, оскільки такі дії відповідача повністю відповідають встановленим вимогам.

Згідно ч.1 ст.6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Частиною 3 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

При цьому, як зазначено у статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Як встановлено судом, між підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та ОСОБА_4 (покупець) 16.02.2012 року укладено договір №15, предметом якого є виготовлення постачальником за замовленням покупця кухні, загальною вартістю товару 26035 грн. (а.с.12).

В судовому засіданні позивач зазначила, що замовлення ОСОБА_4 було виконане у визначений договором строк, однак при здійсненні монтажу кухні споживачу не сподобався колір скляних декоративних елементів та остання відмовилась підписати акт прийому-передачі виконаних робіт.

01.08.2012 року ОСОБА_4 звернулась до підприємця ОСОБА_1 із заявою, у якій просила призначити експертну комісію з огляду на невідповідність одному тону кольору фальш-панелі і комплекту протилежної сторони вікна-ніші (а.с.13).

У відповідь на звернення споживача підприємець ОСОБА_1 повідомила листом від 03.08.2012 року про те, що при виготовленні кухні будь-яких відхилень від проекту не було, у підписаному договорі ОСОБА_4 погодилась з вибраними кольорами та відтінками меблів, підписавши відповідний проект. У листі підприємцем також зазначено, що один і той самий колір, нанесений на скло або іншу поверхню, матиме інший відтінок (тон), що є природнім у зв'язку з неоднорідними структурами різних матеріалів (а.с.14).

13.11.2012 року ОСОБА_4 звернулась із заявою до Інспекції, у якій зазначила про невідповідність виготовлених підприємцем ОСОБА_1 меблів одному тону кольору, з огляду на що просила призначити експертну комісію у її присутності. Про будь-які інші недоліки кухні, зокрема, неякісне її виготовлення чи невідповідність узгодженому проекту, споживач не повідомляла (а.с.48).

У відповідності до п.21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року №833, суб'єкт господарювання зобов'язаний, зокрема, надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари; усіляко сприяти споживачеві (покупцеві) у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, безпеку, ціну товарів.

Пунктом 25 Правил побутового обслуговування населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1994 року №313, визначено, що виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг відповідно до вимог цих Правил, інших нормативно-правових актів та умов угоди; виконання гарантійних зобов'язань щодо виготовлених виробів і відремонтованих ним речей; дотримання термінів виконання замовлення; належний рівень культури обслуговування; надання замовникові повної, доступної та достовірної інформації про послуги; збереження прийнятих від замовника для надання послуги речей та матеріалів, а також використання їх за призначенням; відшкодування збитків, заподіяних замовнику невиконанням або неналежним виконанням умов угоди, а також у разі втрати, псування чи пошкодження із своєї вини речей та матеріалів, прийнятих від замовника для надання послуг, у розмірах, передбачених угодою; дотримання встановленого режиму роботи; виплату замовникові у разі порушення умов угоди неустойки (пені), якщо це передбачено умовами угоди. Виплата неустойки (пені) не звільняє виконавця від виконання замовлення; повернення замовникові невикористаних матеріалів, наданих замовником, а також, за його бажанням, усіх замінених за плату деталей та комплектуючих виробів; попередження замовника про недоброякісність або непридатність матеріалів, наданих замовником, а також про інші незалежні від виконавця обставини, що можуть погіршувати споживчі властивості замовлення.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 зазначила, що вона працює на посаді головного спеціаліста Інспекції та здійснювала позапланову перевірку позивача за зверненням ОСОБА_4 В ході перевірки нею були досліджені надані позивачем документи та встановлено, що при виконанні замовлення з виготовлення меблів підприємець не повідомила споживача про можливий інший відтінок кольору, що наноситься на різні поверхні. А тому було внесено припис про проведення експертизи, яка мала б дати відповідь, що на меблях нанесений один і той самий колір. Водночас ні свідок, ні представник відповідача не змогли пояснити суду, який вид експертизи повинен бути проведений, ким та де саме.

Згідно п.3.6 Порядку на підставі акта, який складено за результатами проведення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства, посадовою особою, яка проводила перевірку, дається керівнику суб'єкта господарювання припис про усунення порушень. Припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи до суб'єкта господарювання щодо усунення порушень законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій до суб'єкта господарювання. Заходи в приписі керівнику суб'єкта господарювання, спрямовані на забезпечення суб'єктом господарювання належних умов своєї діяльності відповідно до вимог нормативно-правових актів і документів, повинні бути сформульовані конкретно і в стислій формі. Терміни виконання припису визначаються в кожному конкретному випадку, виходячи з реальних можливостей суб'єкта господарювання, умов його діяльності та кількості і характеру порушень.

Отже, визначені у приписі заходи повинні бути сформульовані конкретно та відповідати вимогам нормативно-правових актів. Тобто, зобов'язання позивача у наданому приписі організувати проведення експертизи виготовлених меблів на предмет відповідності одному тону, кольору псевдо лакобелю та фальш-панелі, повинно відповідати як вимогам законодавства про захист прав споживачів, так і вимогам законодавства, що регулює порядок проведення експертиз.

Як встановлено пунктом 4 ст.17 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції. У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов'язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Таким чином, експертиза продукції здійснюється лише в разі визначення причини втрати якості, чого в даному випадку встановлено не було. Водночас Законом України «Про захист прав споживачів» не передбачено обов'язок продавця (виконавця) на вимогу споживача проводити експертизу обраного під час замовлення кольору на предмет його відповідності нанесеному на виготовлені деталі виробу.

Крім того, основні види (підвиди) експертиз, їх завдання та орієнтовний перелік вирішуваних питань затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», однак будь-яких посилань на вказану Інструкцію, зокрема, щодо виду експертизи, яку необхідно провести, припис не містить.

Разом з тим, як встановлено судом, у пункті 3.2 укладеного між позивачем та ОСОБА_4 договору на виготовлення кухні зазначено, що комплектація товару, матеріал та колір узгоджуються постачальником і покупцем згідно відомості (рахунка) №036 і надалі не можуть бути предметом спорів. Помічений під час прийому товару некомплект (дефекти), постачальник повинен виправити в строк не більше як через 30 днів (а.с.12).

Як свідчить затверджений підписом ОСОБА_4 проект кухні, остання погодилась із самостійно обраним кольором та матеріалом (а.с.68-69), а тому у відповідності до п.3.2 договору не вправі оспорювати узгодженість за проектом. При цьому ж, в ході перевірки позивача будь-яких відхилень від проекту кухні не було встановлено. Фактично ОСОБА_4 не згідна з кольором кухні, який сама ж обрала, а тому за вказаних обставин будь-які порушення її прав як споживача при виготовленні кухні відсутні.

Водночас, на думку суду, та обставина, що один і той самий колір, що наноситься на різні поверхні, може мати інший відтінок, не погіршує споживчі властивості продукції, оскільки не погіршує її якість та функціональність.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що будь-яких порушень прав споживача ОСОБА_4 при виготовленні кухні позивачем не було допущено, а наданий на припинення порушень припис не відповідає встановленим обставинам справи та вимогам нормативно-правових актів.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про незаконність оскаржуваного позивачем припису Інспекції, тому, виходячи із наданих статтею 162 КАС України повноважень, адміністративний позов слід задовольнити частково шляхом визнання протиправним та скасування припису Інспекції від 12 грудня 2012 року №53.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції з питань захисту прав споживачів у Волинській області від 12 грудня 2012 року №53.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 26 січня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий -суддя Н.Б.Плахтій