ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" січня 2013 р. м. Київ К/9991/56614/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді -доповідача Бим М.Є.

суддів : Голяшкіна О.В., Харченка В.В.

при секретарі: Тімановській О.М.

за участю представників:

ДФІ в м. Києві -Петльованого О.В.

Ритуальної служби СКП «Спеціалізований комбінат підприємств Комунально-побутового обслуговування»-Зайченка О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року у справі №2а-8408/11/2670 за позовом Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств Комунально-побутового обслуговування»виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) до Державної фінансової інспекції в м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги в частині, -

ВСТАНОВИЛА:

Ритуальна служба Спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств Комунально-побутового обслуговування»виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) звернулась до суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління в місті Києві, в якому, з урахуванням заяви про зміну (доповнення) позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати пункти 2, 6, 7, 8, 10, 13 вимоги від 25.05.2011 №26-11-14-14/5733 «Про результати ревізії і вжиття заходів по усуненню порушень».

Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що висновки Акту ревізії фінансово-господарської діяльності є необґрунтованими, упередженими та такими, що не відповідають чинному законодавству. Зазначає, що позивачем у перевіряємий період не було порушено вимоги Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 №69, а тому оскаржувана вимога в частині пунктів 2, 6, 7, 8, 10, 13 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року, позов задоволено в повному обсязі.

В касаційній скарзі Державна фінансова інспекція в м. Києві (яка є правонаступником КРУ в м. Києві) просить скасувати зазначені судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Контрольно-ревізійним управлінням в місті Києві відповідно до п.1.3.4.4 Плану контрольно-ревізійної роботи на І квартал 2011 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 07.02.2011 №369, №375, від 16.02.2011 №481 та №482, від 21.02.2011 №529, виданих КРУ в місті Києві, проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності РС СКП «Спецкомбінат ПКПО»за період з 01.09.2009 по 01.02.2011, за результатом якої складено Акт ревізії фінансово-господарської діяльності Ритуальної служби Спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств Комунально-побутового обслуговування»виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) за період з 01.09.2009 по 01.02.2011 №11-30/605 від 15.04.2011 в якому зазначено про порушення позивачем, зокрема, приписів Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318.

Як вбачається зі вступної частини зазначеного вище Акта ревізії, ревізію розпочато з 07.02.2011, зупинено з 03.03.2011, поновлено з 29.03.2011 та закінчено 08.04.2011.

Не погоджуючись із даними, викладеними в Акті ревізії, позивачем надіслано заперечення від 04.05.2011 №707.

КРУ в м. Києві 25.05.2011 направлено письмові вимоги №26-11-14-14/5733 «Про результати ревізії і вжиття заходів по усуненню порушень»та пред'явлено, зокрема, наступні вимоги:

відобразити в обліку дебіторську заборгованість по договору комісії 26.08.2010 №106/1; провести претензійно-позовну роботу щодо повернення коштів ТОВ «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація»за зберігання нереалізованих товарів по договору комісії 26.08.2010 №106/1 в сумі 491,45 тис. гривень; в разі пропуску строків позовної давності стягнути з осіб, винних у неотриманні доходів, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст. ст. 130-136 Кодексу законів про працю України (пункт 2 вимоги);

стягнути з осіб, винних у безпідставному наданні благодійної допомоги на суму 570,0 тис. грн., шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України (пункт 6 вимоги);

забезпечити дотримання вимог п.3 Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 01.11.2001 №2323 «Про затвердження Положення про порядок складання річного фінансового плану підприємством, організацією, установою, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, та господарським товариством, у якому є частка майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в розмірі не менше як 30%», щодо виконання річних фінансових планів з метою отримання запланованої на рік суми чистого прибутку, при цьому не припускаючись витрат невиробничого характеру, не передбачених річними фінансовими планами; в порядку ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України відшкодувати шкоду з осіб, винних у зазначеному порушенні (пункт 7 вимоги);

відобразити дебіторську заборгованість за фізичною особою СПД-ФОП ОСОБА_4, щодо якої здійснено безпідставні витрати. Провести претензійно-позовну роботу з контрагентом щодо відшкодування коштів (пункт 8 вимоги);

відобразити в обліку нестачу гранітної продукції на загальну суму 1524,16 тис. грн., необоротних активів - 70,83 тис. гривень; в порядку ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, відшкодувати збитки за рахунок винних осіб та відповідно до п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №116, перерахувати в дохід Державного бюджету України кошти в сумі 2219, 32 тис. гривень; відобразити в обліку лишки гранітної продукції на загальну суму 2923,29 тис. гривень (пункт 10 вимоги);

усунути порушення, шляхом коригування прибутку, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів для покриття збитків в сумі 16,7 тис. гривень (пункт 13 вимоги).

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»(на даний час Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні") головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Статтею 10 цього Закону визначено права ДКРС.

Так, Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право:

перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

безперешкодного доступу при проведенні ревізій на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підконтрольним установам, для їх обстеження і з'ясування питань, пов'язаних з ревізією; призупиняти бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами у випадках, передбачених законом;

залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів;

вимагати від керівників підконтрольних установ, що ревізуються, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників зазначених підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться ревізія, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України;

при проведенні ревізій вилучати у підприємств, установ і організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про зловживання, а на підставі рішення суду - вилучати до закінчення ревізії оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної контрольно-ревізійної служби та керівника відповідного підприємства, відповідної установи, організації, та залишенням копій таких документів таким підприємствам, установам, організаціям;

одержувати від Національного банку України та його установ, банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об'єктів, що ревізуються, а від інших підприємств і організацій, в тому числі недержавних форм власності, - довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями, що ревізуються. Одержання від банків інформації, що становить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність";

одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об'єктів, що ревізуються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході ревізій;

пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства;

накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ адміністративні стягнення;

звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

проводити у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою, зустрічні звірки з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи;

Відповідно до ч. 2 ст.15 Закону законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Таким чином, обов'язковою для виконання є лише законна вимога службової особи ДКРС.

Як зазначається в пункті 2 вимоги, в порушення ст. 1014 Цивільного кодексу України РС СКП «Спецкомбінат ПКПО»не застосовано вимоги п.5.7 Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених Міністерством зовнішніх економічних зв'язків України від 13.03.1995 №37, в частині відшкодування витрат за зберігання нереалізованих товарів по договору комісії 26.08.2010 №106/1, укладеному з ТОВ «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація»і, як наслідок, позивачем недоотримано дохід у розмірі 491,45 тис. грн., чим нанесено РС СКП «Спецкомбінат ПКПО»матеріальну шкоду (збитки).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, між РС СКП «Спецкомбінат ПКПО»(Комісіонер) та ТОВ «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація»(Комітент) укладено договір комісії на продаж продукції від 26.08.2010 №106/1, відповідно до п. 1.1 якого Комісіонер зобов'язується за дорученням Комітента за винагороду вчинити з третіми особами за рахунок Комітента від свого імені один або декілька правочинів, спрямованих на продаж через торгівельну мережу Комісіонера товарів ритуального призначення (далі - Продукція). Згідно п.1.2 Договору комісії на продаж продукції, перелік Продукції, номенклатура (асортимент), умови поставки, ціна та інші умови реалізації, вказуються Сторонами у Специфікації, яка є Додатком №1 та невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.5.1 Договору комісії на продаж продукції, розмір комісійної винагороди Комісіонера становить 20% від суми реалізованої Продукції за звітний період. Право на винагороду виникає з моменту підписання Сторонами звіту про виконання комісійного доручення.

Згідно п.4.3 кожна передача Комітентом продукції оформлюється актом приймання-передачі, а відповідно до п.8.1 Договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2013 року.

Як вбачається з актів прийому-передачі від 06.09.2010, Комітент передав, а Комісіонер прийняв продукцію на загальну суму 9 828 840,00 грн.

З актів повернення товару на комісії від 27.10.2010 вбачається, що Комісіонер повернув Комітенту продукцію на загальну суму 9 828 840,00грн.

У зв'язку з чим слід зазначити, що правовідносини та зобов'язання, що виникають у суб'єктів господарювання при реалізації договору комісії регулюються главою 69 Цивільного кодексу України, якою не передбачено норму, яка б зобов'язувала Комітента сплачувати на користь Комісіонера певну суму коштів за дострокове повернення товару, який не реалізований Комісіонером протягом 30-ти або 60-ти днів.

Згідно ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітент) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ч.1 ст.1012 ЦК України договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

Частиною 3 ст.1012 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору комісії, за яким комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Пунктом 1.6 Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13.03.1995 року №37 передбачено, що строк реалізації прийнятого на комісію товару - 60 календарних днів (за винятком антикваріату, творів мистецтва та унікальних речей, строк реалізації яких не обмежений).

Згідно п.5.7 Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13.03.1995 року №37, при поверненні комітенту антикваріату, творів мистецтва та унікальних речей, що не були реалізовані, витрати за зберігання цих товарів визначаються за погодженням сторін.

Умовами Договору комісії на продаж продукції не передбачено відшкодування витрат за зберігання комісійного товару (намогильних плит), так як такий товар класифікується як унікальний.

Враховуючи наведене, правильними є висновки судів про необґрунтованість доводів КРУ в місті Києві щодо недоотримання РС СКП «Спецкомбінат ПКПО»доходу в розмірі 491,45 тис.грн., оскільки в діях позивача відсутні порушення чинного законодавства, а тому підставно визнали п.2 вимоги КРУ в місті Києві від 25.05.2011 №26-11-14-14/5733 необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до п.6 вимоги від 25.05.2011 №26-11-14-14/5733 в порушення ст. ст. 75, 78 Господарського кодексу України РС СКП «Спецкомбінат ПКПО»у 2010 році надано безповоротну фінансову допомогу не передбачену фінансовим планом, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Підприємству на загальну суму 570,0 тис. грн.

Однак, як вбачається з копії Статуту РС СКП «Спецкомбінат ПКПО», затвердженого розпорядженням КМДА від 28.04.2005 №710, то пунктом 4.11 визначено, що планування фінансово-господарської діяльності здійснюється Підприємством шляхом складання у порядку та за формою, що визначаються виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), річних фінансових планів, які затверджуються Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

На підставі листа КП «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління»від 20.09.2010 №112 та листа Головного управління ритуальних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20.09.10 №09-1659/060, РС СКП «Спецкомбінат ПКПО»укладено з КП «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління»договір про надання безповоротної фінансової допомоги №116 від 20.09.2010, за умовами п.1.1 якого позивач (Позикодавець) надає Комунальному підприємству «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління»(Позичальнику) безповоротну фінансову допомогу у розмірі 570 000,00 грн. без ПДВ на безповоротній основі, а Позичальник зобов'язується використати її за цільовим призначенням на умовах, визначених цим Договором.

Платіжними дорученнями №1763 від 20.09.2010 та №1858 від 05.10.2010 безповоротна фінансова допомога в сумі 570 000,00 грн. РС СКП «Спецкомбінат ПКПО»була перерахована на рахунок Комунального підприємства «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління».

У бухгалтерському обліку позивача вищевказані операції відображені по дебету рахунку 94 «Інші операційні витрати»та кредиту субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

За умовами уточненого фінансового плану РС СКП «Спецкомбінат ПКПО»на 2010 рік, погодженого першим заступником начальника Головного управління ритуальних послуг Кутіщевим М.О., першим заступником начальника Головного фінансового управління КМДА В.Репіком та затвердженого Головним управлінням комунальної власності м. Києва, в рядку 115 «Інші операційні витрати»уточненого затверджені витрати на загальну суму 725,0 тис. грн.

Згідно розшифровки «інших операційних витрат»(рядок 115) до уточненого фінансового плану, РС СКП «Спецкомбінат ПКПО»затверджено витрати, в тому числі «безповоротна фінансова допомога РСУ» на суму 571,0 тис. грн.

Окрім того, безповоротна фінансова допомога надана позивачем на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану невідкладних заходів щодо погашення заборгованості із заробітної плати» від 11.08.2010 №1609-р, доручення заступника Голови КМДА Голубченка А.К. від 26.08.2010 №32182, листа Головного управління ритуальних послуг від 20.09.2010 №09- 1659/060.

Відповідно до ч.2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, безповоротна фінансова допомога КП «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління»надана РС СКП «Спецкомбінат ПКПО»у відповідності до затвердженого уточненого фінансового плану на 2010 рік та правомірно відображена в бухгалтерському обліку по дебету рахунку 94 «Інші операційні витрати», а тому доводи КРУ щодо завдання позивачу збитків на суму 570,0 тис. грн. внаслідок надання безповоротної фінансової допомоги є безпідставним.

Як зазначено в пункті 7 вимоги, через недотримання вимог п. 3 Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 01.11.2001 №2323 «Про затвердження Положення про порядок складання річного фінансового плану підприємством, організацією, установою, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, та господарським товариством, у якому є частка майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в розмірі не менше як 30%»РС СКП «Спецкомбінат ПКПО»на суму 82,39 тис. грн. понесено зайвих витрат на рекламні послуги, які перевищують плановані показники фінансового плану на 2010 рік, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Підприємству.

Разом цим судом встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01.11.2001 № 2323 затверджено Положення про порядок складання річного фінансового плану підприємством, організацією, установою, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, та господарським товариством, у якому є частка майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в розмірі не менше як 30%.

Згідно п.4 Положення річний фінансовий план відображає обсяги надходжень і спрямування коштів у планованому році з метою забезпечення потреб діяльності та розвитку підприємства, виконання його зобов'язань, включаючи зобов'язання щодо сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Відповідно до п.3.2 та п.3.3 Роз'яснення щодо порядку складання фінансового плану підприємства (додаток №3 до Положення від 01.11.2001 року №2323), плановані витрати операційної діяльності підприємства під час заповнення рядків 060 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)», 090 «Адміністративні витрати», 100 «Витрати на збут», 110 «Інші операційні витрати»групуються за економічними елементами та відображаються у фінансовому плані згідно з порядком, визначеним пунктами 21-26 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248.

Підсумки витрат за кожним економічним елементом відображаються в рядках 310 - 360 фінансового плану відповідно.

Як вбачається з фінансового плану на 2010 рік, планові витрати складають 36 533,0 тис. грн., а згідно звіту про виконання фінансового плану за 2010 рік, фактичні витрати склали 35 348,0 тис. грн., тобто, на 1 185,0 тис. грн. менше від запланованих витрат.

З платіжних доручень вбачається, що РС СКП «Спецкомбінат ПКПО»у 2010 році проведено оплату за розміщення рекламної інформації на суму 88,39 тис. грн. при затвердженому показнику у фінансовому плані в розмірі 6,0 тис. грн., тобто, на 82,39 тис. грн. більше, ніж затверджено фінансовим планом.

Наявність права у позивача на розміщення реклами підтверджуєттсья п.5.1.16 розділу 5 Статуту РС СКП «Спецкомбінат ПКПО».

Пунктом 3 Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 01.11.2001 №2323 встановлено, що «Керівникам підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, забезпечити своєчасне виконання Положення ..., у подальшому спрямовувати їх діяльність на виконання річних фінансових планів з метою отримання запланованої на рік суми чистого прибутку, при цьому не припускаючись витрат невиробничого характеру, не передбачених річними фінансовими планами».

Тобто, згідно норм п.3 вказаного Розпорядження не допускається здійснення витрат невиробничого характеру, які не передбачені фінансовим планом.

Враховуючи те, що у 2010 році фактичні витрати РС СКП «Спецкомбінат ПКПО»склали на 1 185,0 тис. грн. менше від запланованих, тому суди дійшли вірного висновку про необґрунтованість пункту 7 оскаржуваної вимоги.

Як зазначено в пункті 8 вимоги в порушення п. 1 та п. 3 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, Підприємством документально не підтверджено визнані по договорах від 17.06.2009 №115, від 16.03.2010 №4, укладених з СПД-ФОП ОСОБА_4, витрати з надання консультаційних послуг по навчанню і розвитку персоналу, і проведенню різних навчальних заходів у сумі 388,84 тис. грн. та витрати з надання консультаційних послуг по підбору персоналу, проведенню комплексу заходів спрямованих на пошук, відбір, оцінку професіональних і особистих компетенції спеціалістів у сумі 100,0 тис. гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, між РС СКП «Спецкомбінат ПКПО»(Замовник) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Виконавець) укладено Договір на консультаційні послуги по навчанню та розвитку персоналу від 17.06.2009 №115 відповідно до п.1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язок з надання консультаційних послуг по навчанню і розвитку персоналу, і проведенню різних освітніх заходів. Згідно п.2.2 Договору на консультаційні послуги Замовник зобов'язаний надати Виконавцю необхідну інформацію для виконання умов зазначеного договору.

Також між позивачем (Замовником) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Виконавець) було укладено додаткову угоду від 17.06.2009 № 1 до договору від 17.06.2009 №115, згідно якої Замовник визначив програму по навчанню торгового персоналу та вартість зазначених робіт.

Між РС СКП «Спецкомбінат ПКПО»(Замовником) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Виконавець) було укладено додаткову угоду від 05.10.2009 № 2 до договору від 17.06.2009 №115, відповідно до якої Замовник визначив програму по навчанню торгового персоналу «Стрес-менеджмент - практичні технології»та вартість зазначених робіт.

Між позивачем (Замовником) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Виконавець) було укладено додаткову угоду від 04.11.2009 №3 до договору від 17.06.2009 №115, згідно з якою Замовник визначив навчальну програму «Проектний менеджмент та планування в рамках діяльності комунального підприємства»та вартість зазначених робіт.

Також між РС СКП «Спецкомбінат ПКПО»(Замовником) та СПД ФО ОСОБА_4 (Виконавець) було укладено додаткову угоду від 06.09.2009 №4 до договору від 17.06.2009 №115, відповідно до якої Замовник визначив програму по навчанню торгового персоналу та вартість зазначених робіт.

Виконання умов Договору на консультаційні послуги підтверджується: Актом приймання виконаних робіт від 28.09.2009 на загальну суму 29 795,00 грн., Актом приймання виконаних робіт від 30.10.2009 на загальну суму 102 680,00 грн., Актом приймання виконаних робіт від 29.12.2009 на загальну суму 158 360,00 грн., Актом приймання виконаних робіт від 23.12.2010 на загальну суму 98 000,00 грн.

Між позивачем (Замовником) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (Виконавець) укладено договір на консультаційні послуги по підбору персоналу від 16.03.2010 №4, відповідно до п.1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язок з надання консультаційних послуг по підбору персоналу, проведенню комплексу заходів, спрямованих на пошук, відбір, оцінку професійних і особистих компетенцій спеціалістів, що потребуються.

Згідно п.п.2.2.1 п.2.2 ст.2 Договору від 16.03.2010 №4, Замовник зобов'язаний надати Виконавцю необхідну інформацію для виконання умов зазначеного договору.

Всього за договірними відносинами РС СКП «Спецкомбінат ПКПО»з суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 документально підтверджується здійснення господарських операцій на загальну суму 488 835,00 грн.

За приписами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа (стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІV, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88).

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Надані позивачем документи відносяться до первинних документів, що фіксують та документально підтверджують факти здійснення господарських операцій, а тому правильними є висновки судів про те, що доводи висновки КРУ в м. Києві щодо нанесення Підприємству збитків у розмірі 388,84 тис. грн. та 100,0 тис. грн. у зв'язку з оплатою консультаційних послуг згідно договорів №115 від 17.06.2009 та № 4 від 16.03.2010 є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до пункту 10 вимоги проведеною інвентаризацією запасів, товарів та необоротних активів на 4 дільницях Підприємства встановлено лишки гранітної продукції на загальну суму 2923,29 тис. грн., на 2 дільницях - нестачу гранітної продукції на загальну суму 1524,16 тис. грн.; та у двох матеріально-відповідальних осіб виявлено нестачі необоротних активів - 70,83 тис. грн., що є порушенням вимог п. 1 ст. 10, п.5 ст. 9 Закону від 16.07.99 №996-ХІУ та п. 7 Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 року №69.

Відповідно до вимог п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей»від 22.01.1996 №116 Підприємством визначено розмір збитків від нестачі основних засобів у розмірі 122,8 тис. грн., від нестачі гранітної продукції - 3691,51 тис. гривень.

Проте, слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (ч.5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

За приписами наказу по Підприємству позивача від 16.02.2011 №20 була проведена інвентаризація, під час якої були присутні працівники КРУ.

Так, на день проведення інвентаризації на забалансових рахунках РС СКП «Спецкомбінат ПКПО»обліковувався комісійний товар, що був прийнятий від Приватного малого підприємства «Лівіс»відповідно до Договору комісії на продаж гранітної продукції №109/1 від 02.09.2010 по актах прийому-передачі товару на комісію.

До початку проведення інвентаризації було реалізовано комісійного товару на суму 308 245,08 грн. На дату інвентаризації комісійного товару (намогильних споруд), що надійшов від ПМП «Лівіс»на забалансовому рахунку 024 позивача, обліковувалося на суму 10 251 444,12 грн., але під час інвентаризації було виявлено, що до бухгалтерії не було подано та по даним обліку не відображено на забалансовому рахунку 024, про що складено акт № 6 від 02.09.2010, який, в свою чергу, є підтвердженням, що фактично на позабалансовому рахунку обліковується 3 424,97 м.кв. товару на загальну суму 11 812 664,87 грн.

Після проведеної інвентаризації було встановлено, що матеріально-відповідальними особами не було передано до бухгалтерії накладні на внутрішнє переміщення комісійного товару, а відповідно бухгалтерією не проведено рух комісійного товару.

Таким чином, при проведенні інвентаризації не враховано акт прийому-передачі комісійного товару, накладні на внутрішнє переміщення комісійного товару, що не відображений на позабалансовому рахунку 024, не проведено розподіл товарів (гранітної продукції), що являються власністю позивача та товарів (гранітної продукції), що знаходяться на відповідальному зберіганні згідно договору комісії на продаж гранітної продукції №109/1 від 02.09.2010 та не є власністю РС СКП «Спецкомбінат ПКПО».

Відповідно до ч.1 ст.1021 Цивільного кодексу України комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента.

Тобто, право власності на товар, що прийнятий на комісію, зберігається за комітентом (ПМП «Лівіс») та обліковується на позабалансовому бухгалтерському рахунку 024.

Крім того, у вимозі №26-11-14-14/5733 містяться певні протиріччя, а саме, у пункті 10 вимоги зазначено про лишки та нестачу товару та не звернуто уваги на те, що товар є комісійним, а у пункті 14 зазначена вимога про оприбуткування на баланс позивача гранітної продукції, що підтверджує безпідставність відображення в бухгалтерському обліку даної операції згідно з пунктом 10 вимоги.

Враховуючи наведене, правильними є висновки судів про необґрунтованість п.10 вимоги.

В пункті 13 вимоги зазначено, що всупереч п.4.10 Статуту, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.04.2005 №710, п.1 Положення про одноразове заохочування до ювілейних дат (додаток №15 до колективного договору) та п.9 розділу IX наказу про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики в РС СКП «Спецкомбінат ПКПО»від 04.12.2007 №198 Підприємством виплати з нарахування матеріальної допомоги та заохочувальних виплат до ювілейних дат визнано витратами операційної діяльності і, як наслідок за 2010 рік завищено витрати Підприємства на загальну суму 16,7 тис. гривень.

Разом з цим, одноразові виплати до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і в натуральній формі відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати від 13 січня 2004 року №5 відносяться до фонду оплати праці, тому такі виплати відображаються за дебетом рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності».

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 142 Господарського кодексу України та враховуючи розділ IV Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 N1213, з метою ефективного використання комунального майна територіальної громади міста Києва та державного майна підприємств, що перебувають у сфері управління виконавчого органу Київської міської державної адміністрації, яка приймає рішення щодо розподілу прибутку, як власник комунальних підприємств, Порядку розподілу прибутку підприємствами, установами та організаціями, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, та державними підприємствами, що перебувають у сфері управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 01.10.2007 № 398/3232, на інші цілі власник не дозволяє розподіляти прибуток, тому підприємство не може при нарахуванні одноразових виплат до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і в натуральній формі застосовувати дебет рахунку 443 «Використання прибутку».

Таким чином, висновок КРУ в м. Києві щодо недостовірності даних рядка 090 «Інші операційні витрати»ф.№ 2 «Звіт про фінансові результати»є безпідставним, оскільки прибуток Комунальне підприємство не може використовувати без рішення власника, Київської міської державної адміністрації, а тому нарахування одноразових виплат до ювілейних та пам'ятних дат і виплати по ним вірно визнано витратами операційної діяльності в сумі 16,7 тис. грн. за дебетом рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності»у кореспонденції з кредитом субрахунку 661 «Розрахунки із заробітної плати».

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів про необґрунтованість п.13 вимоги.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з положеннями ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність прийнятого ним рішення, а тому колегія суддів погоджується з висновками судів про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в м. Києві -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 березня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239¹ Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді :