ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2012 року

м. Полтава

Справа № 2а-1670/5997/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Молодецького Р.І.,

при секретарі - Лі Н. А.,

за участю:

представника позивача - Кішко Д.О., Бакун М.О.,

представника відповідача - Прокопчук О.О., Пустовойтова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Карлівка-Агро" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Карлівка-Агро" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000052301 від 23 березня 2012 року, № 0000162301, № 0000182301, № 0000152301 від 13 червня 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні рішення були винесені на підставі перевірки, оформленої актом № 6/22/32217726 від 12 березня 2012 року. Позивач вважає висновки податкового органу в ході зазначеної перевірки про відсутність у ТОВ "Карлівка-Агро" права включати до складу валових витрат 2-4 кварталу 2011 року збитки попередніх періодів в сумі 818 444 грн. необґрунтованими, оскільки в 2011 році сума від'ємного значення, не врахована в 2010 році в складі валових витрат згідно абзацу 1 пункту 22.4 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств", та від'ємне значення об'єкту оподаткування, яке виникло в 2010 році, підлягає включенню в склад валових витрат 1 кварталу 2011 року в порядку, встановленому статтею 6 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств". Тому, сума збитків, визначена на підставі пункту 3 підрозділу 4 розділу 10 Податкового кодексу України, та яка відображена в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2-4 квартал 2011 року, на думку позивача, є правильною. Стосовно твердження відповідача про відсутність у позивача права на включення до складу валових витрат та податкового кредиту витрати в сумі 1 471 345 грн. 76 коп., пов'язаних з придбанням сільськогосподарської продукції у контрагентів ФГ "Арніка" та ТОВ "Агро Тандем", у зв'язку з тим, що зазначені операції мають ознаки нікчемності, позивач зазначає наступне. Реальність операцій по спірним контрагентам, на думку позивача, підтверджуються належним чином оформленими первинними документами. Також позивач не погоджується з твердженням відповідача щодо заниження задекларованих показників по орендній платі за землю в сумі 406 317 грн. 43 коп., оскільки позивач протягом дії договорів оренди землі належним чином виконував свої зобов'язання щодо сплати орендної плати за користування земельними ділянками, та сплачував орендну плату в розмірі, передбаченому чинними договорами оренди землі.

Представники відповідача просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, в письмових запереченнях та поясненнях зазначив наступне. Відповідачем в акті перевірки позивача встановлено відсутність реальності господарських операцій між позивачем та спірними контрагентами у зв'язку з дефектністю відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України, що потягло за собою винесення спірних рішень. Також, відповідач зазначив, що твердження позивача стосовно сплати орендної плати у розмірі встановленому договором безпідставними з огляду на те, що, на думку відповідача, позивачем не було враховано вимоги пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, а саме: при визначенні розміру податку та орендної плати не використано нормативну грошову оцінку земельних ділянок. Тому, відповідач вважає, що діючи відповідно до статті 20, 21 Податкового кодексу України, статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", забезпечуючи виконання покладених на органи державної податкової служби функції та повною мірою використовуючи надані законодавством права, правомірно прийняв спірні податкові повідомлення - рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачених Конституцією та законами України, як цього вимагає стаття 19 Конституції України.

Представники позивача просили у задоволенні позову відмовити.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карлівка-Агро" (далі по тексту - ТОВ "Карлівка-Агро") (код ЄДРПОУ 32217726) зареєстроване 07 жовтня 2002 року розпорядженням Карлівської районної державної адміністрації Полтавської області /а. с. 188/ та перебуває на податковому обліку в Карлівській міжрайонній державній податковій службі з 08 жовтня 2002 року /том 1, а. с. 16/.

В період з 13 лютого 2012 року по 02 березня 2012 року Карлівською МДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Карлівка-Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами перевірки, оформленої актом від 12 березня 2012 року № 6/22/32217726 (по тексту - акт перевірки), податковим органом встановлено порушення ТОВ "Карлівка-Агро":

підпунктів 4.1.1, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5, пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 392 874 грн., в тому числі за 2 квартал 2011 року в сумі 3 796 грн., 2-3 квартали 2011 року в сумі 395 217 грн., 2-4 квартали 2011 року в сумі 392 874 грн.

підпунктів 4.1.1, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5, підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5, пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 581 643 грн.

пункту 198.2, 198.3, статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 290 197 грн., в тому числі за рахунок завищення податкового кредиту на загальну суму 290 197 грн.

пункту 288.7 статті 288, пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження орендної плати за землю, по підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 406 317 грн. 43 коп.

За висновками акту перевірки податковим органом 23 березня 2012 року прийнято:

податкове повідомлення-рішення форми "П" № 0000072301, яким ТОВ "Карлівка-Агро" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 581 643 грн.

податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000042301, яким ТОВ "Карлівка-Агро" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 491 092 грн. 50 коп., у тому числі 392 874 грн. за основник платежем та 98 218 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій

податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0000062301, яким ТОВ "Карлівка-Агро" збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 457 113 грн. 11 коп., у тому числі 406 317 грн. 43 коп. за основним платежем ат 50 795 грн. 68 коп. штрафних (фінансових) санкцій

податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000052301, яким ТОВ "Карлівка-Агро" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 263 769 грн., у тому числі 175 846 грн. за основник платежем та 87 923 грн. штрафних (фінансових) санкцій

03 квітня 2012 року позивачем в порядку адміністративного оскарження було подано скаргу № 10 на зазначені податкові повідомлення-рішення до ДПС в Полтавській області, за наслідками розгляду якої 01 червня 2012 року прийнято рішення № 1499/10/10-215, яким:

- залишено податкові повідомлення -рішення № 0000072301 та № 000052301 від 23 березня 2012 року без змін, а скаргу ТОВ "Карлівка-Агро" в цій частині без задоволення;

- скасовано податкове повідомлення - рішення від 23 березня 2012 року № 0000042301 в частині застосованої штрафної санкції по податку на прибуток в розмірі 98 218 грн. 50 коп., в іншій частині залишено без змін, а скаргу ТОВ "Карлівка-Агро" - без задоволення;

- скасовано податкове повідомлення - рішення від 23 березня 2012 року № 0000062301 (відповідно до пояснень відповідача /том 1, а. с. 201/ в рішенні ДПС у Полтавській області помилково зазначено податкове повідомлення рішення № 0000072301 від 23 березня 2012 року) в частині застосованої штрафної санкції з орендної плати за землю в розмірі 5 грн., в іншій частині залишає без змін, а скаргу ТОВ "Карлівка-Агро" - без задоволення;

- збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 152 652 грн., в тому числі основного платежу 101 768 грн., та штрафної (фінансової) санкції 50 884 грн. та зобов'язано Карлівську МДПІ винести окреме податкове повідомлення - рішення.

На підставі вказаного рішення ДПС у Полтавській області Карлівською МДПІ 13 червня 2012 року винесені:

податкове повідомлення рішення форми "Р" № 0000182301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 162 652 грн., у тому числі 101 768 грн. за основним платежем та 50 884 грн. штрафних фінансових санкцій

податкове повідомлення рішення форми "Р" № 0000152301, яким збільшено грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 392 874 грн.

податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0000162301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 457 108 грн. 11 коп., у тому числі 406 317 грн. 43 коп. за основним платежем та 50 790 грн. 68 коп. штрафних фінансових санкцій.

13 червня 2012 року позивачем подано повторну скаргу № 18 до Державної податкової служби України, за результатом розгляду якої було прийнято рішення № 332/0/16-12/10-2215 від 15 серпня 2012 року, яким скасовано податкове повідомлення - рішення Карлівської МДПІ від 23 березня 2012 року № 0000072301 та податкове повідомлення - рішення від 23 березня 2012 року № 0000042301 у частині зменшення від'ємного значення по податку на прибуток, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення та податкові повідомлення - рішення від 23 березня 2012 року № 0000052301, № 0000062301 з урахуванням рішення ДПС у Полтавській області (податкові повідомлення - рішення від 13 червня 2012 року № 0000152301, № 0000162301, № 0000182301) прийнятого за розглядом первинної скарги, залишено без змін, а скаргу - задоволено частково.

Таким чином, за результатами адміністративного оскарження були скасовані податкові повідомлення - рішення № 0000072301 від 23 березня 2012 року та податкове повідомлення - рішення від 23 березня 2012 року № 000004230, податкове повідомлення - рішення № 0000062301 від 23 березня 2012 року, відповідно до вимог підпункту 5.1.2 пункту 5.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України № 985 від 22 грудня 2010 року, вважається відкликаним /том 1, а. с. 201/, а податкові повідомлення - рішення № 0000052301 від 23 березня 2012 року, № 0000162301, № 0000182301, № 0000152301 від 13 червня 2012 року залишені в силі.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями у зв'язку із чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Вказане зобов'язання нараховано позивачу податковими повідомленнями - рішеннями № 0000052301 від 23 березня 2012 року (основний платіж - 175 846 грн., штрафні (фінансові) санкції - 87 923 грн.) та № 0000182301 від 13 червня 2012 року (основний платіж - 101 768 грн., штрафні (фінансові) санкції - 50 884 грн.).

Відповідно до розрахунку відповідача /том 4, а. с. 5-7/, збільшення позивачу податкового зобов`язання з ПДВ податковий орган обґрунтовував сумнівністю господарських операцій між позивачем та контрагентами: Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Тандем" (код ЄДРПОУ 331899832) за вересень 2011 року (донарахована сума зобов'язань 263 769 грн., у тому числі 175 846 грн. за основним платежем та 87 923 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та Фермерським господарством "Арніка" (код ЄДРПОУ 21058624) за серпень 2011 року (донарахована сума зобов'язань 152 652 грн., у тому числі 101 768 грн. за основним платежем та 50 884 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Суд вважає за необхідне дослідити реальність господарських операцій по кожному з контрагентів окремо.

Надаючи оцінку висновкам податкового органу при проведенні перевірки та правомірності податкових повідомлення - рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до пояснень відповідача податкове повідомлення - рішення № 0000182301 від 13 червня 2012 року було винесено за результатами розгляду скарги позивача ДПС у Полтавській області (рішення № 1499/10/10-215 від 01 червня 2012 року).

Як зазначив відповідач, під час розгляду скарги встановлено, що під час проведення перевірки податковим органом невірно визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, а саме не враховано суму зменшеного від'ємного значення за серпень 2011 року відповідно до акту перевірки № 346/23/32217723 від 11 листопада 2011 року.

За результатами позапланової перевірки ТОВ "Карлівка-Агро" з питань правомірності формування від'ємного значення по податку на додану вартість за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року складено акт перевірки № 346/23/32217723 від 11 листопада 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 198.2, 198.3, статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся на загальну суму 105 840 грн., в тому числі за серпень 2011 року в сумі 105 840 грн., заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся (позитивне (від'ємне значення), рядок 18 або 19 Декларації), на загальну суму 12 583 грн., в тому числі за серпень 2011 року в сумі 12 583 грн. Вказані висновки відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем, на думку перевіряючих, неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 118423 грн., що пов'язані з придбанням ячменю у Фермерського господарства "Арніка" (далі по тексту - ФГ "Арніка) в серпні 2011 року та податкова накладна № 2/2 від 11.08.2011 видана ФГ "Арніка" не зареєстрована платником податку - продавцем товарів в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у зв'язку з неправильним оформленням рахунку від 11 серпня 2011 року № 3, накладної від 11 серпня 2011 року № 3, складської квитанції на зерно № 5080 від 11 серпня 2011 року серії АУ № 603761, акту приймання - передачі б/н від 11 серпня 2011 року, картки № 111, податкової накладної № 2/2 від 11 серпня 2011 року.

На підставі висновку акта перевірки № 346/23/32217723 від 11 листопада 2011 року Кременчуцькою ОДПІ були прийняті наступні податкові повідомлення - рішення: форми "Р" № 0000332301 яким ТОВ "Карлівка-Агро" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 15727 грн. в тому числі за основним платежем -12583 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -3145,75 грн. та форми "В4" № 0000342301 яким ТОВ "Карлівка-Агро" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації № 9908051262 вх. 20.09.2011 за серпень 2011 року в сумі 105 840 грн.

З акту перевірки вбачається, що позивач порушив вимоги пункту 198.2, 198.3, статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ґрунтується на тому, що позивачем, на думку перевіряючих, неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 118423 грн., що пов'язані з придбанням ячменю у Фермерського господарства "Арніка" (далі по тексту - ФГ "Арніка) в серпні 2011 року та податкова накладна № 2/2 від 11.08.2011 видана ФГ "Арніка" не зареєстрована платником податку - продавцем товарів в Єдиному реєстрі податкових накладних.

До аналогічних висновків перевіряючі дійшли під час складання акту перевірки від 12 березня 2012 року № 6/22/32217726.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ФГ "Арніка" 11 серпня 2011 року був укладений договір купівлі - продажу №41/08, згідно умов якого продавець (ФГ "Арніка") зобов'язується продати (поставити), а покупець (ТОВ "Карлівка - Агро") прийняти й оплатити товар у заліковій базі в перерахунку на якісні показники визначені в пункті 1.4. Договору. Найменування товару: ячмінь 3 класу 420 тон 436 кг, ціна товару за 1 тон з ПДВ -1690 грн., загальна вартість товару - 71036,84 грн. (пункт 1.3.Договору). Датою поставки вважається дата оформлення зерновим складом у місці постачання складського документа на ім'я Покупця /том 2, а. с. 52/.

Згідно умов вищезазначеного договору поставка зазначеного товару здійснювалась на умовах франко-елеватор ПрАТ "Полтавський ХПП", місцем поставки (передачі) товару за цим Договором є Решетилівська дільниця ПрАТ "Полтавський ХПП". Витрати по доставці товару до місця поставки, а також витрати за послуги зернового складу по прийманню, доведенню до договірних показників якості, та зберіганню Товару до дати його поставки - несе Продавець. В разі, якщо зазначені витрати були понесені Покупцем, вони підлягають відшкодуванню продавцем у повному обсязі на підставі рахунку-фактури Покупця. Оплата товару здійснюється Покупцем у грошовій формі протягом 3-х банківських днів після надання Продавцем Покупцю наступних документів: оригіналів даного Договору, рахунка - фактури, податкової накладної, товарної накладної виписаної в день поставки Товару (датою оформлення складського документу на ім'я Покупця), картки аналізу зерна;копії свідоцтва платника ПДВ Продавця.

На підставі вищезазначеного договору позивачем в перевіряємий період придбано у ФГ "Арніка" товар: ячмінь 3 класу 420 тон 436 кг, ціна товару за 1 тон з ПДВ -1690 грн., на загальну суму -710536,84 грн. в тому числі ПДВ 118422,81 грн.

На підтвердження виконання зазначеного договору, позивачем надані наступні первинні документи: рахунок № 3 від 11.08.2011, видаткову накладну №3 від 11.08.2011, податкову накладну №2/2 від 11.08.2011 на загальну суму 710536,84 грн. в тому числі ПДВ 118422,81 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи /том 2, а. с. 54-56/.

Фактично матеріалами справи підтверджено, що придбаний позивачем за договором купівлі-продажу № 41/08 від 11.08.2011 товар (ячмінь 420,436 тон) зберігався у ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (в місці поставки товару від ФГ "Арніка") на підставі договору складського зберігання № 7-р від 01 липня 2011 укладеного ФГ "Арніка" із ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" (Зерновий склад)

Як вбачається з матеріалів справи, переоформлення товару (ячменю 3 класу 420 436 кг) від продавця (ФГ "Арніка") на покупця (ТОВ "Карлівка - Агро") здійснювалося безпосередньо на місці здійснення поставки товару на Зерновому складі (ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство") у відповідності до договору складського зберігання сільськогосподарської продукції № 7-р від 01.07.2011 укладеного між ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" та позивачем, про що видано складську квитанцію на зерно № 5080 від 11.08.2011 серії АУ №603761 /том 2, а. с. 53, 139-142/.

Акт приймання - передачі б/н від 11.08.2011 р. підтверджує приймання товару (ячменю 3 класу 420 436 кг) в рамках виконання договору купівлі - продажу №41/08 від 11.08.2011 та договору складського зберігання сільськогосподарської продукції № 7-р від 01.07.2011, складено та підписано продавцем (СФ "Арніка"), покупцем (ТОВ "Карлівка - Агро") та зерновим складом (ПрАТ" Полтавське ХПП") /том 2, а. с. 59/.

Розрахунок за придбаний товар здійснювався позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "Арніка", що підтверджується платіжними дорученнями № 163 від 11.08.2011, № 185 від 17.08.2011 з відбитками банківської установи про проведення платежу 12.08.2011 та 18.08.2011, відповідно /том 2, а. с. 57/.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до пункту 201.10 статті 200 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі - продажу від 41/08 від 11.08.2011 продавцем товару ФГ "Арніка" видано покупцю ТОВ "Карлівка - Агро" податкову накладну №2/2 від 11.08.2011 на суму поставки - 592 114,03 грн. та ПДВ - 118422,81 грн. Позивачем включено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року та відображено в реєстрі отриманих податкових накладних та додатку 5 до податкової декларації "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за серпень 2011 року суму ПДВ на підставі податкової накладної №2/2 від 11.08.2011 на суму 710536,84 грн., в тому числі ПДВ 118422,81 грн., отриманої від ФГ "Арніка".

Також судом встановлено, що ТОВ "Карлівка-Агро" подало до податкової декларації за серпень 2011 року (вх. №9008049415 від 20.09.2011) заяву (додаток № 8) із скаргою на постачальника (ФГ "Арніка"), згідно із якою повідомляв, що продавцем податкову накладну № 2 від 11.08.2011 на суму 592 114,03 грн. та ПДВ 118422,81 грн. не зареєстровано в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, копія якої міститься в матеріалах справи.

За висновками перевіряючих, до заяви не додано документів, що засвідчують факт сплати податку в розмірі 118422,81 грн. та податкову накладну № 2 від 11.08.2011, яку також не надано в ході перевірки.

В ході судового розгляду справи, представник позивача пояснив, що в скарзі помилково вказано номер податкової накладної 2 замість 2/2, всі інші дані податкової накладної а саме: дата виписки, вид документа, найменування постачальника, індивідуальний податковий номер, вартість без ПДВ, сума ПДВ - зазначено вірно.

Відповідно до положень наказу Державної податкова адміністрації, від 21.12.2010, № 969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення" (чинного на момент видачі податкової накладної) платники податку на додану вартість складають окремі податкові накладні за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування, та зазначають у порядковому номері накладної після дробу перед номером філії чи структурного підрозділу код відповідної діяльності: 2 - сільськогосподарські підприємства, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства відповідно до статті 209 Кодексу; 3 - сільськогосподарські підприємства усіх форм власності, які відповідають критеріям, визначеним статтею 209 Кодексу, але які не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства та реалізують молоко, худобу, птицю, вовну власного виробництва, а також молочні продукти, молочну сировину та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах; 4 - переробні підприємства усіх форм власності, які згідно з пунктом 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробних тварин, закуплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м'ясо-кісткове борошно), у повному обсязі спрямовують суми податку на додану вартість до спеціального фонду державного бюджету.

Тому суд приходить до висновку, що у податковій накладній від 11.08.2011 через дріб вказано код діяльності продавця ФГ "Арніка" - 2 (сільськогосподарські підприємства, які застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства відповідно до статті 209Податкового Кодексу України), тобто податкова накладна № 2/2 від 11.08.2011 на суму 592 114,03 грн. та ПДВ 118422,81 грн. - на підставі якої сума ПДВ віднесена до складу податкового кредиту декларації №9008049415 від 20.09.2011 та податкова накладна № 2 від 11.08.2011 на суму 592 114,03 грн. та ПДВ 118422,81 грн. - вказана у заяві (додаток № 8) до декларації №9008049415 від 20.09.2011 - є одним і тим же звітним документом.

Тому, суд приходить до висновку, що позивачем були фактично здійснені господарські операції та належним чином складенні первинні документи та відповідачем не надано доказів проведення документальної позапланової виїзної перевірки продавця (ФГ "Арніка) для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за операцією з позивачем у зв'язку із надходженням скарги останнього.

Водночас суд зазначає, що вказані висновки містяться в постанові Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 2а-1670/1615/12 від 15 травня 2012 року, залишеній без змін ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2012 року, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 01 грудня 2011 року № 0000342301 та № 0000332301.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене суд робить висновок, що податкове повідомлення-рішення № 0000182301 від 13 червня 2012 року про нарахування зобов'язань з податку на додану вартість в частині збільшення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 101 768 грн. та пропорційно нарахованих штрафних санкцій в сумі 50 884 грн. винесено неправомірно, отже підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку податковому повідомленню - рішенню № 0000052301 від 23 березня 2012 року суд виходить з наступного.

Відповідно до вказаного рішення позивачу було визначено грошове зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 263 769 грн. (в тому числі 175 846 грн. за основним платежем та 87 923 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями). Донарахування даного зобов'язання, відповідно до пояснень відповідача, було здійснено податковим органом у зв'язку з викладеними у акті перевірки порушеннями виключно за результатами взаємовідносин позивача з ТОВ "Агро Тандем".

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Судом встановлено, що 20 вересня 2011 року між ТОВ "Карлівка-Агро" (Покупець) та ТОВ "Агро Тандем" (Постачальник) укладено договір поставки № П-009/14 (далі -Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар українського походження - сою у кількості 286,706 тон вартістю 1 055 078 грн. 08 коп., врожаю 2011 року на умовах, зазначених у цьому Договорі (пункт 1.1 Договору).

Умовами поставки за вказаним Договором є EXW франко елеватор ПрАТ "Полтавське ХПП" (Глобинська дільниця) (пункт 2.3 Договору).

На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "Агро Тандем" видало рахунок-фактуру № СФ-482619 від 20 вересня 2011 року, видаткову накладну № РН-00789 від 20 вересня 2011 року, податкову накладну № 68 від 20 вересня 2011 року (у тому числі ПДВ 175 846 грн. 35 коп.), в яких зазначено товар - соя у кількості 286,706 тон за ціною 1 055 078 грн. 08 коп. /том 2 -а. с. 147-149/. Як зазначив позивач у своїх письмових поясненнях від 11 жовтня 2012 року, ТОВ "Агро Тандем" надав у розпорядження позивачу товар, зазначений у Договорі, безпосередньо у зерносховищах ПрАТ "Полтавське ХПП" (Глобиська дільниця), оскільки ТОВ "Агро Тандем" зберігав зазначених товар на зерновому складі у відповідності з договором складського зберігання. Переоформлення зерна від одного власника іншому здійснено згідно акту приймання - передачі б/н від 20 вересня 2011 року /том 2, а. с. 150/, який був підписаний у тристоронньому порядку (перший власник зерна - ТОВ "Агро Тандем", новий власник зерна - ТОВ "Карлівка-Агро" та керівник зернового складу - ПрАТ "Полтавське ХПП"), завірено печаткою підприємств.

ТОВ "Карлівка-Агро", придбавши вказаний товар, передав на зберігання товар за договором складського зберігання № 7-Р від 01 липня 2011 року /том 2, а. с. 139-143/ ПрАТ "Полтавське ХПП", на підтвердження чого надав копії складської квитанції на зерно № 968 від 20 вересня 2011 року щодо приймання на зберігання ПрАТ "Полтавське ХПП" від ТОВ "Карлівка-Агро" сої у кількості 286,706 тон /том 2, а. с. 146/, переоформленої від ТОВ "Агро Тандем".

Розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, що не заперечується сторонами. ТОВ "Карлівка-Агро" здійснено оплату ТОВ "Агро Тандем" за товарно-матеріальні цінності згідно наступного платіжного доручення № 300 від 26 вересня 2011 року в сумі 1 055 078 грн. 08 коп., копія якого міститься в матеріалах справи.

У своїх поясненнях позивач зазначив, що придбаний товар використовувався у господарській діяльності, а саме: був реалізований Товариству з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд", на підтвердження чого надав копії договору ПО208С від 19 вересня 2011 року /том 2, а. с. 151-152/, рахунку-фактури № Ка-0000000089 від 20 вересня 2011 року, податкову накладну № 25 від 20 вересня 2011 року (товар - соя у кількості 400 тон вартістю 1 480 000 грн.) /том 2, а. с. 153-156/.

Досліджуючи наявність господарської мети при укладенні вищевказаного договору, а також його спрямованість на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, суд встановив наступне.

Відповідач вважав неправомірним включення до податкового кредиту декларації з податку на додану вартість ТОВ "Карлівка-Агро" за вересень 2011 року суму ПДВ відповідно до податкової накладної, виданої ТОВ "Агро Тандем", № 68 від 20 вересня 2011 року, у зв'язку з тим, що зазначена податкова накладна не включена платником податку продавцем товарів/послуг в Єдиний реєстр податкових накладних.

Сторонами не заперечується той факт, що згідно абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Карлівка-Агро" подано скаргу до Карлівської МДПІ від 20 жовтня 2011 року за № 9009336130, щодо відмови постачальника ТОВ "Агро Тандем" надати податкову накладну /том 1, а. с. 169/.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "Агро Тандем" мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 175 846 грн. 35 коп.

До того ж, суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься довідка № 343/22-714/33189983 від 26 квітня 2012 року "Про результати зустрічної звірки даних ТОВ "Агро Тандем" (код ЄДРПОУ 33189983) щодо підтвердження відомостей, триманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Карлівка-Агро" (код ЄДРПОУ 32217726), за період 2009 - 2011 роки" /том 2, а. с. 241-242/. Під час вказаної звірки досліджувалась, серед інших, податкова накладна № 68 від 20 вересня 2011 року. Зазначеною звіркою даних ТОВ "Агро Тандем" документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ "Карлівка-Агро" та встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ТОВ "Карлівка-Агро".

За таких обставин податкове повідомлення-рішення № 0000052301 від 23 березня 2012 року про нарахування зобов'язань з податку на додану вартість в частині збільшення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 175 846 грн. та пропорційно нарахованих штрафних санкцій в сумі 87 923 грн. винесено неправомірно, отже підлягає скасуванню.

Як на підставу донарахування податкового зобов'язання по податковому повідомленню - рішенню № 0000152301 від 13 червня 2012 року, на суму 392 847 грн. відповідач посилається на порушення позивачем пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, оскільки до складу витрат по рядку 06.5 ІВ Декларацій "інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати" ТОВ "Карлівка-Агро" зайво включено від'ємне значення податку на прибуток в сумі 818 444 грн., отримане за результатами діяльності 2009 року в сумі 765 256 грн. та 2010 року в сумі 53 188 грн., в т. ч. за 2 квартал 2011 року у сумі 818 444 грн., 2-3 квартали 2011 року у сумі 818 444 грн., 2-4 квартали 2011 року у сумі 818 444 грн.

Вказані обставини відповідач обґрунтовував наступним.

Відповідно додатка ІВ до рядка 06.5 Податкової декларації з податку на прибуток, ТОВ "Карлівка-Агро" по рядку 06.5.37 задекларовано витрати в сумі 818 444 грн., в т. ч. за 2 квартал 2011 року у сумі 818 444 грн., 2-3 квартали 2011 року у сумі 818 444 грн., 2-4 квартали 2011 року у сумі 818 444 грн. Відповідно наданих розшифровок ТОВ "Карлівка-Агро" даних витрат - це витрати, пов'язані з орендою основник засобів.

Однак, на думку відповідача, проведеною перевіркою встановлено, що вказане порушення виникло за рахунок включення до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року податкових збитків І кварталу 2011 року в сумі 818 444 грн., які складаються із перенесених збитків 2009 року в сумі 765 256 грн. та 2010 року в сумі 53 188 грн. В акті перевірки зазначено, що за результатами фінансово-господарської діяльності І кварталу 2011 року ТОВ "Карлівка-Агро" отримано збитки в сумі 850 200 грн. (рядок 08 декларації "об'єкт оподаткування"). За І квартал 2011 року від'ємне значення податку на прибуток виникло за рахунок того, що ТОВ "Карлівка-Агро" по рядку 04.9 включено від'ємне значення оподаткування в сумі 818 444 грн., отримане за результатами діяльності за 2009 рік в сумі 765 256 грн., за 2010 рік в сумі 53 188 грн. Крім того, за І квартал 2011 року ТОВ "Карлівка-Агро" отримано збитки в сумі 31 753 грн., які виникли за рахунок того, що платником здійснено перерахування грошових коштів в рахунок попередніх оплат.

Також, на думку відповідача, завищення валових витрат відбулось за рахунок того, що ТОВ "Карлівка-Агро" віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту витрати за отриману сільськогосподарську продукцію у ФГ "Арніка" та ТОВ "Агро Тандем" по документах, що складені не відповідним чином та не підтверджують фактичність здійснених операцій.

Оскільки судом вже була встановлена реальність вказаних господарських операцій з підстав викладених вище, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Представники відповідача наявність витрат у позивача в сумі 818 444 грн., отриманих за результатами діяльності за 2009-2010 роки не заперечували. При цьому вважали, що включивши цю суму до складу витрат по рядку 06.5 додатка ІВ Податкової декларації з податку на прибуток, позивач відмовився від цих витрат в 2011 році. А віднесення позивачем суми у розмірі 818 444 грн. до витрат на оренду, які не підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку є неправомірним.

Крім того, як на підставу нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток відповідач у своїх поясненнях, наданих у судових засіданнях, та викладених в письмових запереченнях посилався на розділ ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс) норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з якими, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Зокрема, зазначеним пунктом було встановлено, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У I кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 р., та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 року.

Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до яких сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Одночасно, положення пункту 150.1 статті 150 Кодексу передбачають таке:

"Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення".

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01 січня 2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

До того ж, суд приймає до уваги висновок Державної податкової служби України, викладений у рішенні про результати розгляду повторної скарги ТОВ "Карлівка-Агро" № 332/0/61-12/10-2215 від 15 серпня 2012 року, про те, що актом планової документальної перевірки зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток без дослідження змісту проведених операцій та їх взаємозв'язку з господарською діяльністю платника податків (лист ДПС України від 04 квітня 2012 року № 9833/7/10-1217/1493), а лише з посиланням на пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року на 818 444 грн. Тому, ДПС України було скасовано податкове повідомлення - рішення № 000042301 від 23 березня 2012 року у частині зменшення позивачу від'ємного значення по податку на прибуток у розмірі 392 874 грн.

Також, відповідно до письмових заперечень відповідача від 27 вересня 2012 року /а. с. 200-207/ оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000152301 від 13 червня 2012 року було винесено за результатами розгляду скарги позивача на підставі рішення ДПС у Полтавській області "Про результати розгляду скарги" від 01 червня 2012 року № 1499/10/10-215, замість частково скасованого ( на суму штрафних санкцій 98 218 грн. 50 коп.) податкового повідомлення - рішення від 23 березня 2012 року № 0000042301, і є автоматично відкликами, у зв'язку з прийняттям ДПС України рішення від 15 серпня 2012 року № 332/0/61-12/10-2215 про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000042301 від 23 березня 2012 року в частині основного платежу у розмірі 392 874 грн.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про скасування податкового повідомлення - рішення № 000042301 від 23 березня 2012 року.

Надаючи оцінку податковому повідомленню - рішенню № 0000162301 від 13 червня 2012 року суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що між позивачем (орендар) та Карлівською міською радою (орендодавець) укладено договори оренди землі від 25 грудня 2008 року:

- щодо оренди земельної ділянки для комерційного використання під майнових комплексом із земель запасу площею 2,8777 га (пров. Халтуріна, 3);

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно довідки про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виданої відділом Держкомзему у Карлівському районі 22 грудня 2008 року, становить 5 497 471 грн. 20 коп. - 108 517 кв. м. по вул. Заводська, 1-а (пункт 2 Договору).

Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі в грошовому вигляді за землю для комерційного використання - 3 % (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік (пункт 7 Договору) /том 1, а. с. 224-225/.

- щодо оренди земельної ділянки для комерційного використання під майновим комплексом із земель запасу площею 10,8517 га (м. Карлівка, вул. Заводська, 1-а).

Вказані договори були посвідчені приватним нотаріусом Карлівського районного нотаріального округу ОСОБА_5

ТОВ "Карлівка-Агро" подано Податкову декларацію з плати за землю (земельних податок та/або орендна плата земельні ділянки державної і комунальної власності) до Карлівської МДПІ за № 9000138854 від 28 січня 2011 року, в якій орендну плату за 2011 рік визначено в розмірі 280 803 грн. 82 грн. /том 1, а. с. 226-232/.

Податковим органом в акті перевірки /том 1, а. с. 119/ було встановлено, що в зазначеній декларації позивачем було визначено орендну плату за 2011 рік без індексації нормативної грошової оцінки земель, а відповідно з індексацією нормативної грошової оцінки земель орендна плата за 2011 рік, на думку відповідача, має становити 687 121 грн. 25 коп. Вказаний висновок відповідач обґрунтовував також відповіддю відділу Держкомзему у Карлівському районі Полтавської області від 22 лютого 2012 року № 01-100/500 /том 1, а. с. 234, 236-237/, відповідно до якої нормативна грошова оцінка земельних ділянок, що знаходяться в користуванні ТОВ "Карлівка-Агро" станом на 01 січня 2011 року: у м. Карлівка по вул. Заводська, 1-а, землі комерційного використання площею 10,8517 га, загальна ціна ділянки 16 447 921 грн. 69 коп.; у м. Карлівка по пров. Халтуріна, 3, землі комерційного використання площею 2,8777 га, загальна ціна ділянки 6 456 119 грн. 95 коп. Тому, відповідач в акті перевірки робить висновок, що загальна грошова оцінка вищевказаних ділянок станом на 01 січня 2011 року становить 229 040 441 грн. 64 коп. За даними перевірки сума орендної плати за 2011 рік з урахуванням 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік становить 687 121 грн. 25 коп. (229 040 441 грн. 64 коп. х 3%).

Суд погоджується з зазначеними висновками податкового органу і з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно положень 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Пунктом 288.2 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Позивач в позовній заяві та письмових поясненнях, наявних в матеріалах справи, обґрунтовує неправомірність нарахування податковим органом зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 457 108 грн. 11 коп. (пропорційно нараховані штрафні санкції у розмірі 50 790 грн. 68 коп.) тим, що ним сплачено орендну плату в повному обсязі у розмірі, встановленими договорами оренди.

Проте суд зазначає, що згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII, глави 2 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з положеннями пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, нарахування позивачу податковим органом зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у загальному розмірі 507 898 грн. 79 коп., у тому числі штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50 790 грн. 68 коп. є обґрунтованим та підтвердженим матеріалами справи.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Карлівської міжрайонної ДПІ Полтавської області ДПС № 0000052301 від 23 березня 2012 року, № 0000182301 від 13 червня 2012 року, № 0000152301 від 13 червня 2012 року., а у задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівка-Агро" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Карлівської міжрайонної ДПІ Полтавської області ДПС № 0000052301 від 23 березня 2012 року, № 0000182301 від 13 червня 2012 року, № 0000152301 від 13 червня 2012 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівка-Агро" (код ЄДРПОУ ) витрати зі сплати судового збору в сумі 772 (сімсот сімдесят дві) гривні 56 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 02 січня 2013 року.

Суддя Р.І. Молодецький