ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

15 січня 2013 року м. Київ В/800/107/13

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів Голяшкіна О.В.

Зайця В.С.

Горбатюка С.А.

Мороз Л.Л.

перевіривши заяву Кабінету Міністрів України

про перегляд Верховним Судом постанови Вищого адміністративного суду України від 9 жовтня 2012 року

у справі № К/9991/51360/12

за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

до Київської обласної державної адміністрації

треті особи: 1. Державне підприємство «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», 2. Приватне підприємство «Влад», 3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Техно Плаза», 4. Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМ-СЕРВІС»

про визнання розпорядження недійсним,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2005 року до суду з позовом про визнання недійсним розпорядження Київської обласної державної адміністрації в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся перший заступник прокурора Київської області. Свої вимоги прокурор обґрунтував тим, що розпорядженням відповідача від 01.09.2004 вилучено з постійного користування державного підприємства «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця»(далі Агрокомбінат) земельну ділянку, площею 4,5 га, з яких 4 га ріллі; змінено цільове призначення земельної ділянки та передано вказану ділянку приватному підприємству «Влад»(далі ПП «Влад»). Вказане розпорядження прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки вилучати земельну ділянку міг лише Кабінет Міністрів України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2012 року скасовано судове рішення першої інстанції та відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 9 жовтня 2012 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ-СЕРВІС" задоволено, рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано, ухвалено нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Кабінет Міністрів України подав заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 9 жовтня 2012 року.

Згідно статті 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239-2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Відповідно приписів статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У заяві про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 9 жовтня 2012 року Кабінет Міністрів України посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме -статті 20, 21 та частина 9 статті 149 Земельного кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копії постанови Верховного Суду України від 25.09.2008 та постанови Вищого господарського суду України від 25.12.2007 в яких, на його думку, згадані норми права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Між тим, рішеннями, на які робиться посилання для підтвердження підстав, установлених п.1 ч.1 ст. 237 КАС України, можуть бути лише рішення касаційних судів (інстанцій), перелік яких є вичерпним.

Надане Кабінетом Міністрів України, в обґрунтування неоднакового застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права при вирішенні справ з подібними правовідносинами, постанови Верховного Суду України від 25.09.2008 не є рішеннями суду касаційної інстанції, оскільки воно постановлене за результатами провадження за винятковими обставинами, а відтак не може бути прийняте як приклад неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Крім того, в обґрунтування своїх вимог заявник додає копії постанови Вищого господарського суду України від 25.12.2007.

Між тим, відповідно до положень ст. 237 КАС України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, як то об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 25.12.2007, наведеної заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, які у них розглядалися, відмінний від того, який є у даній справі.

Приписи ст. 237 КАС України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції саме одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданих як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права ухвали Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судами норм матеріального права відсутнє.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

Керуючись статтями 236 -240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити Кабінету Міністрів України у допуску справи № К/9991/51360/12 для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 9 жовтня 2012 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.