ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

суддя Ткаченко М.І.

за участю представників:

від позивача - Урсул Н.О., довіреність б/н від 25 травня 2006 року;

від відповідача - Золотоног Ю.Ю., довіреність № 4516 від 15 жовтня 2006 року;

- Немір Ю.В., довіреність № 4515 від 13 жовтня 2006 року;

- Титаренко О.А., доручення №03/8-4574 від 18 жовтня 2006 року;

третіх осіб:

військова частина А-0225 –Залюбовський Л.В., довіреність № 154/11/1-2548 від 12.12.05.;

Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об’єднання “Екотех”

- Петрова Н.А., довіреність № 233/7/2 від 1 листопада 2006 року;

СУТЬ СПОРУ: Військова частина А-4416 звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Севастопольської митниці про спонукання зняти з митного контролю кабель та необслуговуємі підсилювальні пункти, які знаходяться на складі тимчасового зберігання позивача під митним контролем,

Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними і просить в задоволенні їх відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні 16 жовтня 2006 року надав суду уточнення позовної заяви (вх.28439) і просить суд зобов’язати Севастопольську митницю зняти з митного контролю кабель та підсилювальні пункти, що знаходяться на складі тимчасового зберігання військової частини А-4616 і усунути перешкоди щодо оперативного управління вищезазначеним майном.

За клопотанням позивача у передбаченому статтею 27 Господарського процесуального кодексу України порядку ухвалою суду від 16 жовтня 2006 року було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, військову частина А-0225.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче об’єднання “Екотех” (далі ТОВ НВО “Екотех”) та військова частина А-0225 підтримують позовні вимоги позивача.

Судове засідання відкладалося та в ньому оголошувалася перерва у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб суд

В С Т А Н О В И В:

5 січня 2006 року між військовою частиною А-0225 (замовник) та ТОВ НВО “Екотех” (підрядник) був укладений договір підряду № 24/16-1/3-06/13, згідно якого підрядник зобов’язувався виконати експериментальний підйом (демонтаж) підводної кабельної лінії зв’язку КМ-800 (ППО Чабанка ВЗ Вишневе), марка кабелю –КПК 5/18, довжиною 371 км., транспортування до порту Севастополь, відвантаження кабелю з борту на судна на берег, а замовник зобов’язувався прийняти зазначену роботу.

В період з 6 по 17 січня 2006 року ТОВ НВО “Екотех” здійснило підйом (демонтаж) підводного кабелю загальною довжиною 105324 м. та 4 підсилювальних пунктів.

Листом за вихідним № 16/31/216 від 10 лютого 2006 року командир військової части А-0776 звернувся до начальника Севастопольської митниці з завою про надання дозволу на вільне використання вищезазначеного підводного кабелю та 4 підсилювальних пунктів.

31 березня 2006 року за вихідним № 18/20-1464 Севастопольська митниця повідомила командира військової частини А-0776 підводний кабель та обслуговуємі підсилювальні пункти підлягають митному оформленню на загальних підставах відповідно до законодавства в митному режимі імпорту із застосуванням вантажної митної декларації.

Згідно заяви командира військової частини А-0416 Севастопольська митниця надала дозвіл від 29 червня 2006 року на право користування відкритого майданчику площею 475,5 кв.м. під склад тимчасового зберігання(далі СТЗ) закритого типу.

Актами про розміщення товарів і транспортних засобів на тимчасове збереження під митним контролем на СТЗ від 30 червня, 3, 4, 5, 6, 7, 8 липня 2006 року у присутності співробітників митниці, капітана теплоходу “Екотех”, представника ТОВ НВО “Екотех” були передані на збереження на склад СТЗ кабель загальною довжиною 105324 м. та 4 підсилювальних пункту заступнику командира військової части А-4416 Касперському А.В.

Позивач посилаючись на статті 1 Закону України ”Про правий режим майна у Збройних Силах України”, статтю 10 Закону України ”Про виключну (морську) економічну зону України, статті 5 Митного кодексу України, просить позив задовольнити і зобов’язати Севастопольську митницю зняти з митного контролю підводний кабель не обслуговуємі підсилювальні пункти, що знаходяться на СТЗ, розташованому на території військової частини.

Відповідач Севастопольська митниця вважає свої дії по взяттю вищезазначеного кабелю під митний контроль правомірними на підставах викладених в відзиві на позив і просить в задоволенні позивних вимог військової частини А-4416 відмовити.

Треті особи ТОВ НВО “Екотех” та військова частина А-0225.підтримують позовні вимоги позивача.

Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

В 1975 році була прокладена підводна кабельна лінія зв’язку КМ-800 (ППО Чабанка ВЗ Вишневе).

Згідно акту від 29 грудня 1995 року в період з 7 по 28 грудня цього року акту на підставі планом-графіком затвердженим МО РФ і України була здійснена передача кабельної лінії зв’язку КМ-800 (ППО Чабанка ВЗ Вишневе) ВМС України.

Відповідно до інвентарної картки 1006 кабельна лінія зв’язку КМ-800 (ППО Чабанка ВЗ Вишневе) перебуває на обліку основних засобів у військовий частині А-4616.

Згідно статті 1 Закону України ”Про правий режим майна у Збройних Силах України” (далі Закон-№ 1075-XIV) військове майно це державне майне, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв’язку, тощо.

Відповідно до статті 3 Закону № 1075-XIV військове майно закріпляється за військовими частинами Збройних Сил України, на праві оперативного управління. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною, воно набуває статусу військового майна.

Згідно зі статтею 2 Закону України ”Про виключну (морську) економічну зону України”(далі Закон № 162/95-ВР) морські райони зовні прилеглі до територіального моря України, включаючи навколо островів, що їй належать становлять виключну (морську) економічну зону України. Ширина виключної (морської) економічної зони України становить до 200 морських миль, відлічених від тих самих вихідних ліній , що і є територіальне море України.

Відповідно до 10 Закону № 162/95-ВР Україна у своїй виключній (морський) економічний зоні має виключне право створювати, а також дозволяти і регулювати спорудження, експлуатацію та використання штучних островів, установок і споруд для морських наукових досліджень, розвідки та розробки природних ресурсів, а також інших економічних цілей, згідно з чинним законодавством України.

Згідно статті 11 Закону 162/95-ВР Україна у своїй виключній (морський) економічний зоні має виключну юрисдикцію щодо штучних островів, установок і споруд, у тому числі щодо митних, податкових санітарних та імміграційних законів, а також законів і правил, що стосується її безпеки.

Відповідно до статті 5 Митного Кодексу України митна територія України це територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській

економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять єдину митну територію України.

Згідно стаття 6 Митного Кодексу України межі митної території України є митним кордоном України.

Відповідно до стаття 40 Митного Кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

Під час судового засідання встановлено, що в період з 6 по 17 січня 2006 року ТОВ НВО “Екотех” на підставі укладеного 5 січня 2006 року з військовою частиною А-0225 договору підряду № 24/16-1/3-06/13 здійснило підйом (демонтаж) підводного загальною довжиною 105324 м. та 4 підсилювальних пунктів в межах митної території України, вищезазначене майно через митний кордон України не переміщалося і тому у Севастопольської митниці не було підстав для взяття його під митний контроль.

З урахуванням викладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 5, 6, 40 Митного Кодексу України, статтями 49, 77, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Зобов’язати Севастопольську митницю Державної митної служби України (вул. Нахімова, 5 А, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 04611344) зняти з митного контролю кабель та підсилювальні пункти, які знаходяться на складі тимчасового зберігання Військової частини А-4416 (вул. Шабаліна, 16, місто Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 24291798) і усунути перешкоди щодо оперативного управління вищезазначеним майном.

3. Стягнути з Севастопольської митниці Державної митної служби України (вул. Нахімова, 5 А, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 04611344) на користь Військової частини А-4416 (вул. Шабаліна, 16, місто Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 24291798) судові витрати: державне мито в розмірі 85,00грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.І. Ткаченко