Справа № 1715/9261/12

1/1715/400/12

П О С Т А Н О В А

21 грудня 2012 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді - Музичук Н.Ю.

при секретарі - Радюк Ю.Ю.

за участю прокурора - Піддубної Л.П.

адвоката - ОСОБА_1

захисника потерпілого -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне клопотання захисника потерпілого про направлення на додаткове розслідування кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Бронники Рівненського району Рівненської області, громадянина України, із вищою освітою, військовозобов'язаного, неодруженого, працюючого начальником цеху централізованого ремонту енергетичного обладнання ПАТ «Рівнеазот», проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 272 ч.1 КК України,

встановив:

Згідно обвинувального висновку ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні в 19 вересня 2011 року в приміщенні ПАТ «Рівнеазот», що розташований в місті Рівне -17, порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров»ю, злочину, передбаченого ст. 272 ч.1 КК України.

Зокрема, працюючи на посаді заступника начальника цеху ремонту енергетичного обладнання ПАТ «Рівнеазот», маючи спеціальні обов'язки з охорони праці на підставі «Посадової інструкції заступника начальника цеху централізованого ремонту енергетичного обладнання ПАТ «Рівнеазот», вчинив порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, як обслуговування і ремонт акумуляторних батарей, відповідно до п.46 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затверджених Наказом Держкомітету України з нагляду за охороною праці №15 від 26.01.2005 року, що завдало шкоду здоров»ю потерпілого ОСОБА_4 при наступних обставинах.

19 Вересня 2011 року приблизно о 08.00 години ОСОБА_3, перебуваючи в службовому кабінеті начальника цеху, в приміщенні ПАТ «Рівнеазот», розташованого в м. Рівне,17, являючись роботодавцем та маючи спеціальні обов'язки з охорони праці, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був передбачати, порушуючи вимоги ст.13 Закону України «Про охорону праці» та вимоги п.п. 6.6.12 НПАОП 40.1.-1.21.98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів», допустив до виконання робіт з акумуляторними батареями електромонтера з ремонту та обслуговування електрообладнання ОСОБА_4, який не пройшов навчання за професією акумуляторника. Крім того, порушуючи вимоги п.п. 13.11.14 ч.4 і 5 НПАОП 60.2 -1.28-97 Правил охорони праці на автомобільному транспорті, ОСОБА_3 не забезпечив належне зберігання у спеціально пристосованому і обладнаному приміщенні відпрацьованих акумуляторних батарей; порушуючи вимоги п.п. 6.6.10 НПАОП 40.1.-1.21.98 «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів»- не здійснив належний контроль за використанням працівником, що виконував роботи із акумуляторними батареями, необхідних засобів індивідуального захисту; порушуючи вимоги п.п. 13.11.5 НПАОП 60.2 -1.28-97 «Правил охорони праці на автомобільному транспорті», - не здійснив контроль за використанням при перенесенні вручну малогабаритних акумуляторних батарей спеціальних пристроїв та за додержанням працівником, що виконував роботи з акумуляторними батареями технологічних процесів, правил поводження з устаткуванням та іншими засобами виробництва, виконання робіт відповідно до вимог з охорони праці, та дав усну вказівку бригадиру електромонтерів - електромонтеру з ремонту та обслуговування електрообладнання ОСОБА_4 щодо прибирання на майданчику для зберігання матеріалів та запчастин в корпусі 130 та прибирання залишків акумуляторної батареї, яка була демонтована із електровізка. Під час виконання даної роботи близько 10.20 год., здійснюючи поставлене ОСОБА_3 виробниче завдання, ОСОБА_4 при підійманні акумулятора з металевого ящика зачепився лівою кишенею куртки спецодягу за алюмінієвий шинопровід, після чого втратив рівновагу і випустив з рук акумулятор. При падінні акумулятора залишки електроліту потрапили через заливний отвір на ліву частину обличчя та ліве око ОСОБА_4, внаслідок чого потерпілому було спричинено шкоду здоров»ю потерпілого, що перебуває в прямому причинному зв'язку із невиконанням ОСОБА_3 вимог вищенаведених законодавчих, інших нормативних актів та посадової інструкції, що регулюють безпеку виробництва.

В судовому слідстві підсудний частково визнав вину у вчиненні інкримінованого їй злочину.

Після дослідження наявних в справі доказів, потерпілий і його захисник 28.11.2012 року надали письмове клопотання про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.1 ст. 272 КК України на додаткове розслідування в порядку ст.281 КПК України для перекваліфікації дій підсудного на ч.2 ст. 272 КК України, наявності в діях винних посадових осіб цеху порушень вимог Закону України «Про хімічні джерела струму»№3503 від 23.02.2006 року, та перевірки причетності інших посадових осіб ПАТ «Рівнеазот»до порушень нормативно-правових актів з охорони праці, а також посадових інструкцій керівників цеху, а саме начальника цеху ОСОБА_5, начальника дільниці цеху ОСОБА_6, та майстра з ремонту та обслуговуванню енергетичного обладнання ОСОБА_7

В судовому засіданні потерпілий і його захисник клопотання підтримали та доповнли, вважають неможливим закінчення судового слідства та неможливим усунення зазначеної клопотанням неправильності та неповноти досудового слідства, яка є перешкодою для ухвалення законного обґрунтованого вироку та не може бути усунута в судовому засіданні. У цьому зв'язку кримінальна справа підлягає поверненню прокурору міста Рівне для проведення додаткового розслідування.

Підсудний та його захисник заперечують клопотання сторони потерпілого, вважає, що неповнота досудового слідства усунута судом, в судовому слідстві повно досліджені докази, які вказують на відсутність прямого причинного зв'язку між одержаними ОСОБА_4 19.09.2011 року при виконанні виробничих обов'язків тілесними ушкодженнями у вигляді травми ока та невиконанням ОСОБА_3 вимог законодавчих, інших нормативних актів та посадової інструкції, що регулюють безпеку виробництва, а саме зберігання залишків акумуляторних батарей не в спеціально пристосованому і обладнаному приміщенні відпрацьованих акумуляторних батарей. Вважає, що не перевірено досудовим слідством та досліджено судом невиконання потерпілим вимог Інструкції з охорони праці №11-05 та ст. 14 Закону України «Про охорону праці», як причину нещасного випадку на виробництві. Виконання потерпілим 19.09.2011 року на час нещасного випадку робіт із підвищеною небезпекою по ремонту та обслуговуванню акумуляторних батарей не підтверджується належними доказами досудового слідства та спростовано показами в якості свідка головного державного інспектора з охорони парці управління Держгірпромнагляду по Рівненській області ОСОБА_8 в суді. Крім того посилання обвинувачення на висновки науково-технічної експертизи є безпідставними, така експертиза не може бути оцінена належним доказом, як проведена в порушення вимог кримінально-процесуального законодавства працівниками ВУЗу без підтвердження прав та повноважень на проведення експертиз за постановою досудового слідства чи суду. Рішення щодо притягнення до відповідальності інших осіб не буде впливати на інтереси ОСОБА_3, щодо якого слід прийняти судове рішення виправдального характеру.

Представник цивільного відповідача в судовому засіданні вважає клопотання сторони потерпілого безпідставним, оскільки потерпілим не вказується на неповноту досудового слідства для усуненення якої потрібні додаткові слідчі або інші процесуальні дії, спрямовані на збирання інших доказів, чи провадження дій в такому обсязі, виконання яких неможливе з додержанням специфіки процесуальної форми судового розгляду. Стосовно доводів сторони потерпілого щодо необхідності зміни обвинувачення та кваліфікації дій підсудного за ст. КК України, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, відмічає, що ці доводи не ґрунтуються ні на фактичних обставинах справи, ні на матеріалах кримінальної справи. Доводить, що висновок науково-технічної експертизи галузі охорони праці №14/98-12 від 23.04.2012 року, на якому ґрунтується обвинувачення, не може бути доказом по кримінальній справі, оскільки отриманий із порушенням вимог діючого законодавства. Голова комісії, якою проводилось розслідування нещасного випадку на виробництві, який стався з ОСОБА_4, в суді визнала, що будь-якого завдання на проведення робіт з підвищеною небезпекою ОСОБА_3 потерпілому не давав. За таких обставин у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 вчинено будь-яке суспільно-небезпечне, протиправне, винне діяння, відповідальність за яке передбачена КК України. В задоволенні клопотання про направлення справи на додаткове розслідування просить відмовити , натомість вважає наявними підстави для винесення виправдувального вироку.

Прокурор в справі заперечує проти задоволення клопотання потерпілого про повернення справи прокурору на додаткове розслідування за його безпідставністю, оскільки все було встановлено в ході судового слідства.

Оцінюючи клопотання та думку учасників судового розгляду з приводу повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, суд прийшов до висновку що справа підлягає до повернення її на додаткове розслідування в порядку ст.281 КПК України з мотивів неправильності і неповноти досудового слідства, яке неможливо усунути в судовому засіданні із наступних підстав.

Досудовим слідством ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров»ю, тобто злочину, передбаченого ст. 272 ч.1 КК України.

На підтвердження наслідків інкримінованого злочину у вигляді шкоди здоров»ю на а.с. 9 обвинувального висновку наявне посилання на те, що «висновком судово-медичної експертизи, згідно якого встановлено, що ОСОБА_4 19.09.2011 року отримано наступні тілесні ушкодження : хімічний опік кон»юктиви та рогівки лівого ока, які виникли від дії хімічного агенту, вказана травма призвела до стійких наслідків у вигляді різкого погіршення зору на ліве око до світловідчуття /а.с.236-237/.

Згідно п.2 підсумків висновку судово-медичної експертизи №Е-562 від 20.04.2012 року, досліджених судом на а.с. 236-237, встановлено, що вказані наслідки травми викликають розлад здоров»я , пов'язаний зі стійкою втратою працездатності в розмірі 35% і по даному критерію, згідно з п. 2.1.6 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6, відносять до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

Відповідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від12.06.2009 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва», зазначається, що у справах про злочини проти безпеки виробництва судами необхідно підвищити вимогливість до якості досудового слідства з тим, щоб були вжиті всі передбачені законом заходи до всебічного повного й об'єктивного розслідування всіх обставин справи, встановлення причинного зв'язку між допущеними порушеннями вимог законодавства про охорону праці та наслідками, що настали або могли настати. У кожній справі належить з'ясувати обставини, пов'язані із заподіянням завданої злочином шкоди, і в установленому законом порядку вирішувати питання про її відшкодування.

В п.21 керівних роз'яснень вищенаведеної Постанови Пленуму Верховного Суду України має місце наступне роз'яснення: поняття «шкоди здоров»ю потерпілому»/ч.1 ст. 271, ч.1 ст.272, ч.1 ст.273, ч.1 ст. 274, ч.1 ст.275 КК України/ охоплює випадки, пов'язані із заподіянням особі середньої тяжкості чи легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я або незначну втрату працездатності; як поняття «загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків»/ч.1 ст.272, ч.1 ст.273, ч.1 ст. 274, ч.1 ст.275 КК України/ необхідно розуміти такі зміни у стані виробничих об'єктів підприємств, унаслідок яких виникає реальна небезпека життю людей або реальна небезпека заподіяння /настання/ шкоди вказаним у цих статтях благам, тяжкість ймовірних наслідків визначається залежно від цінності благ, які поставлено під загрозу, кількості осіб, які можуть постраждати від небезпечних дій, розміру можливої матеріальної шкоди, тощо; «загибель людей»- це випадки смерті однієї або кількох осіб; як «Інші тяжкі наслідки»/ч.2ст. 271, ч.2 ст.272, ч.2 ст.273, ч.2 ст. 274, ч.2 ст.275 КК України/ слід розуміти випадки заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній людині, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більше особам, шкоди у великих розмірах підприємству, установі організації чи громадянам, а так само тривалий простій підприємств, цехів або їх виробничих дільниць.

Таким чином, вказані висновки судово-медичної експертизи №Е-562 від 20.04.2012 року щодо потерпілого ОСОБА_4 досудовим слідством не були оцінені, в досудовому слідстві чи суді не спростовані іншими доказами, а кваліфікація злочинних дій досудовим слідством за ч.1 ст. 272 КК України досудовим слідством на підставі наявних доказів у відповідності до положень чинного законодавства не обґрунтована /постанова про притягнення як обвинуваченого на а.с. 279-281, обвинувальний висновок на а.с. 306-317/. У цьому зв'язку, суд погоджується із позицією потерпілого та його захисника та вважає необхідним проведення додаткової перевірки правильності кваліфікації дій та доцільності кваліфікації злочинних дій ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 272 КК України, оскільки вказана неповнота і неправильність досудового слідства не може бути усунута в суді.

Крім того, суд погоджується із позицією потерпілого, його захисника, захисника обвинуваченого і представника цивільного відповідача, в тому, що слідчим досудового слідства не всебічно і не повно досліджена об'єктивна сторона злочину, зокрема із порушенням чинного кримінально-процесуального законодавства за участю в якості понятого зацікавленої в результатах особи інженера з охорони праці підприємства ОСОБА_9 працівниками прокуратури м. Рівне проведений огляд місця події, досліджений судом на а. с. 7, та із порушенням чинного кримінально-процесуального законодавства призначена та передана на виконання науково-технічна експертиза, досліджена судом на а. с. 212 -219, та шляхом дослідження пояснень спеціалістів в суді.

Кваліфікуючи дії особи за ст. 272 КК України, слідчим не в повній мірі враховано, що диспозиція статті є банкетною, при її застосуванні необхідно встановити не лише те, які саме законодавчі та інші нормативно правові акти порушено при вчиненні певного діяння, а також розкрити суть допущених порушень, зокрема при встановленні того чи належать до робіт з підвищеною небезпекою діяльність, якою 19.09.2011 року на час виробничої травми був зайнятий потерпілий ОСОБА_4, слід дати об'єктивну оцінку відповідно до Закону України від 18.01.2001 року №2245-ІІІ «Про об'єкти підвищеної небезпеки»та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затверджених Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці №15 від 26.01.2005 року, враховуючи сам характер таких робіт на підставі об'єктивного дослідження доказів, а при визначенні порушень з боку ОСОБА_3 правил безпеки вищенаведених законодавчих, інших нормативних актів, що регулюють безпеку виробництва, звернутися також до Закону України «Про хімічні джерела струму»№3503 від 23.02.2006 року.

Відповідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від12.06.2009 року, звертається увага судів на необхідність поліпшення якості судового розгляду справ цієї категорії з метою забезпечення ретельного, всебічного дослідження всіх обставин справи, виявлення всіх осіб, які вчинили злочин, визначення ступеня їх винності, встановлення причинного зв'язку між діяннями підсудного та суспільно-небезпечними наслідками, що настали або могли настати; якщо буде встановлено, що потерпілий допустив грубу необережність, то у разі визнання підсудного винним у вчиненні злочину необхідно врахувати цю обставину при призначенні покарання; у випадку встановлення під час судового слідства причетності до злочину інших осіб, які не були притягнуті до кримінальної відповідальності, суди повинні вирішувати це питання згідно положень КПК України.

В ході судового розгляду справи встановлено, що посадові особи цеху ЦРЕО ПАТ «Рівнеазот», в тому числі начальник дільниці цеху ОСОБА_6, який відповідав за техніку безпеки та дотримання правил пожежної безпеки саме в корпусі 130, де стався нещасний випадок, начальник цеху ОСОБА_5, який відповідає за забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці у всьому цеху, не вжили заходів для належного зберігання або утилізації акумуляторної батареї, що створювало загрозу та знаходиться в причинному зв'язку, за змістом обвинувального висновку, із спричиненням шкоди здоров»ю потерпілого. Проте, в ході досудового слідства причетність інших посадових осіб до порушень законодавчих, інших нормативних актів, що регулюють безпеку виробництва, а також посадових інструкцій керівників цеху, а саме начальника цеху ОСОБА_5, начальника дільниці цеху ОСОБА_6, та майстра з ремонту та обслуговуванню енергетичного обладнання ОСОБА_7 не перевірялась, що потребує додаткової перевірки при умові повернення кримінальної справи, порушеної постановою заступника прокурора міста Рівне від 28.02.2012 року за фактом порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовими особами ПАТ «Рівнеазот», які зобов'язані їх дотримуватись, що спричинило дотримання тяжких тілесних ушкоджень електромонтеру ОСОБА_4, за ознаками злочину, передбаченого ст.. 272 ч.2 КК України, на додаткове розслідування.

Усунення в судовому засіданні неповноти досудового слідства в судовому засіданні чи за допомогою давання судових доручень вважається неприпустимим у разі, коли слідчі дії спрямовані на збирання нових доказів та проводяться в такому обсязі, за якого неможливо додержати процесуальну форму судового розгляду.

Зазначена вище неправильність і неповнота досудового слідства та неможливість усунення її в судовому засіданні, відповідно до положень ст.281 КПК України, є підставою для повернення кримінальної справи прокуророві для організації проведення додаткового розслідування. Заперечення прокурора щодо відхилення клопотання захисника підсудними вважаються безпідставними.

В ході додаткового розслідування органам прокуратури, необхідно ретельно перевірити підстави для кваліфікації виражених в обвинувальному висновку дій обвинуваченого, за статтею Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин -ст. 272 ч.2 КК України; вирішити питання щодо призначення і проведення технічних при необхідності інших експертиз згідно вимог чинного кримінально-процесуального законодавства; повно та об'єктивно визначити нормативно правові акти, що регулюють безпеку виробництва, порушені при вчиненні певного діяння, а також розкрити суть допущених порушень, враховуючи сам характер виконуваних потерпілим робіт на підставі об'єктивного дослідження доказів; перевірити причетність інших посадових осіб до порушень законодавчих, інших нормативних актів, що регулюють безпеку виробництва, а також посадових інструкцій керівників цеху, а саме начальника цеху ОСОБА_5, начальника дільниці цеху ОСОБА_6, та майстра з ремонту та обслуговуванню енергетичного обладнання ОСОБА_7; провести інші необхідні слідчі дії для усунення протиріч, однобічності і неповноти досудового слідства та прийняти конкретизоване процесуальне рішення щодо складу злочину в діях підсудного їх кваліфікацію, згідно чинного законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 273, 281 КПК України 1960 року, п.12 розділу ХІ «Перехідні положення»КПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 272 ч.1 КК України повернути прокурору міста Рівне для організації проведення додаткового розслідування.

В ході додаткового розслідування провести зазначені постановою слідчі дії, усунути неповноту та неправильність досудового слідства.

Запобіжний захід щодо підсудного ОСОБА_3 залишити у вигляді підписки про невиїзд.

На постанову може бути подана апеляція в апеляційний суд Рівненської області через місцевий суд протягом семи діб з дня її винесення.

Судя Рівненського міського суду Н.Ю.Музичук