ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2012 р. Справа № 18/456 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. -головуючого, Волковицької Н.О., Данилової М.В.за участю представників:позивачаКучми О.Л. (представницька довіреність від 07.06.2012 р.)прокуратури Бойко Н.О. (посвідчення № 000522 від 26.07.12 р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 р.у справі№ 18/456 господарського суду міста Києваза позовомВідкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"до Генеральної прокуратури Україниза участю третьої особиМіністерства оборони Українипростягнення 476 317, 60 грн.

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Генеральної прокуратури України про стягнення заборгованості зі страхових платежів у розмірі 476 317,60 грн. з урахуванням 6% витрат ВАТ НАСК "Оранта" згідно із пунктом 3 Порядку та умов державного обов'язкового особистого страхування працівників прокуратури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.1992 р. № 486 станом на 15.08.2007 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.05.2012 р. у даній справі (суддя Мандриченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 р. (колегія суддів: головуючий Новіков М.М., Зубець Л.П., Ільєнок Т.В.), у задоволенні позову відмовлено повністю.

ВАТ НАСК "Оранта" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 08.05.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в частині стягнення з Генеральної прокуратури України 442 837, 64 коп.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права, зокрема, приписи статті 41 Закону України "Про страхування", а також неповно з'ясували обставин справи, залишивши поза увагою той факт, що скасування рішень суду, за якими з ВАТ "НАСК "Оранта" було стягнуто кошти на користь застрахованих працівників прокуратури, не є підставою для відмови у сплаті страхового платежу, оскільки поворот виконання вказаних рішень здійснено не було.

Від Генеральної прокуратури України до Вищого господарського суду України надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому прокуратура просить касаційну скаргу ВАТ НАСК "Оранта" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 08.05.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2012 р. залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи спір стосується відшкодування страхових виплат працівникам військових прокуратур, здійснених ВАТ "НАСК "Оранта", які позивач просить стягнути з Генеральної прокуратури України як зі страхувальника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 08.02.2006 р. задоволено позов ОСОБА_6 до ВАТ НАСК "Оранта" про виплату страхової суми з державного обов'язкового страхування в розмірі 127 071,84 грн. Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 05.04.2006 р. апеляційна скарга ВАТ НАСК "Оранта" відхилена, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.02.2006 р. залишено без змін. Ухвалою Верховного суду України від 10.06.2006 у відкритті касаційного провадження відмовлено. Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.04.2006 р. № 396/5 було примусово стягнуто з рахунку позивача 127 071,84 грн. на користь ОСОБА_6, що підтверджується платіжним дорученням № 6424 від 14.06.2006 р.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 15.03.2006 р. задоволено позов ОСОБА_7 до ВАТ НАСК "Оранта" про виплату страхової суми з державного обов'язкового страхування в розмірі 115 984,67 грн. Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 26.04.2006 апеляційна скарга ВАТ НАСК "Оранта" відхилена, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.03.2006 р. залишено без змін. Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.05.2006 р. № 427/5 з позивача було примусово стягнуто 115 984,67 грн. на користь ОСОБА_7, що підтверджується оплаченою платіжною вимогою №427/5 від 10.08.2006 р.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 04.09.2006 р. задоволено позов ОСОБА_8 до ВАТ НАСК "Оранта" про виплату страхової суми з державного обов'язкового страхування в розмірі 18 785,70 грн. Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 30.11.2006 року апеляційна скарга ВАТ НАСК "Оранта" відхилена, а постанова Хмельницького міськрайонного суду від 04.09.2006 р. залишена без змін. Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.03.2007 р. № 197/5, з позивача було примусово стягнуто 18 785,70 грн. на користь ОСОБА_8, що підтверджується платіжним дорученням № 6245 від 29.05.2007 р.

Постановою Івано-Франківського місцевого суду від 24.05.2006 р. зобов'язано прокуратуру Івано-Франківської області надати ОСОБА_9 довідку про розмір грошового утримання у заяві за формою, встановленою додатком № 2 до постанови КМУ № 486. Позивач стверджував, що до Івано-Франківської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта" надані документи ОСОБА_9 на страхову суму в розмірі 33 731,10 грн. Зазначена сума підлягає виплаті ОСОБА_9, але ВАТ НАСК "Оранта" не може здійснити виплату через неперерахування страхового платежу у розмірі 35 884,15 грн. Генеральною прокуратурою України.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 24.11.2006 р. задоволено позов ОСОБА_10 до ВАТ НАСК "Оранта" про виплату страхової суми з державного обов'язкового страхування в розмірі 56 865,06 грн. Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2007 № 134/5, з позивача було примусово стягнуто 56 865,06 грн. на користь ОСОБА_10, що підтверджується платіжним дорученням № 9020 від 25.07.2007 р.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 24.11.2006 р. задоволено позов ОСОБА_11 до ВАТ НАСК "Оранта" про виплату страхової суми з державного обов'язкового страхування в розмірі 44 526,66 грн. Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.05.2007 р. №63/5, з позивача було стягнуто 44 526,66 грн. на користь ОСОБА_11, що підтверджується платіжним дорученням № 9017 від 25.07.2007 р.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 24.11.200 р. задоволено позов ОСОБА_12 до ВАТ НАСК "Оранта" про виплату страхової суми з державного обов'язкового страхування в розмірі 35 929,68 грн. Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2007 р. №132/5, з позивача в примусовому порядку було стягнуто 35 929,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9019 від 25.07.2007 р.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 24.11.2006 р. задоволено позов ОСОБА_13 до ВАТ НАСК "Оранта" про виплату страхової суми з державного обов'язкового страхування у розмірі 14 843,87 грн. Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.07.2007 р. № 130/5, з позивача в примусовому порядку було стягнуто на користь ОСОБА_13 14 843,87 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9018 від 25.07.2007 р.

Відповідно до частини 4 статті 50 Закону України "Про прокуратуру", життя і здоров'я працівників прокуратури підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок коштів відповідних бюджетів на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою. Порядок та умови страхування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної статті Закону України "Про прокуратуру" постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.1992 р. № 486 затверджено Порядок та Умови державного обов'язкового особистого страхування працівників прокуратури.

Відповідно до пункту 13 вказаного Порядку та Умов державного обов'язкового особистого страхування працівників прокуратури, для визначення права на виплату страхових сум у випадках, передбачених у пункті 7 цього Порядку та умов, застрахований або його спадкоємець оформляють у відповідному органі прокуратури та подають страховику такі документи:

а) у разі загибелі або смерті застрахованого -заяву за встановленою формою з відміткою органу прокуратури про місячне грошове утримання за останньою посадою (додаток № 2), копію свідоцтва про смерть застрахованого, свідоцтво про право на спадщину, документ, що посвідчує особу спадкоємця;

б) у разі втрати застрахованим працездатності -заяву за вказаною формою з відміткою органу прокуратури про місячне грошове утримання за останньою посадою, копію довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності, засвідчену в нотаріальному порядку, документ, що посвідчує особу застрахованого.

Тобто, умовами державного обов'язкового особистого страхування працівників прокуратури, у разі втрати працездатності, для виплати страхової суми обов'язковою умовою було настання інвалідності, встановлення якої віднесено до компетенції медико-соціальних експертних комісій.

Судами встановлено, що матеріали справи не містять ні заяв за вказаною формою з відміткою органу прокуратури про місячне грошове утримання за останньою посадою, ні копій довідок медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності, засвідчених в нотаріальному порядку, тобто не виконано порядку виплати страхових сум застрахованим особам.

Крім того, як встановлено судами, у справі за позовом ОСОБА_6 (працював у військовій прокуратурі Південного регіону України на посаді прокурора-криміналіста) до ВАТ НАСК "Оранта" рішенням судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 25.05.2007 р. задоволено скаргу Генеральної прокуратури України про перегляд судових рішень за винятковими обставинами. Скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.02.2006 р., ухвали апеляційного суду Одеської області від 05.04.2006 р. та Верховного Суду України від 20.09.2006 р., якими на користь ОСОБА_6 стягнуто 125 788,00 грн. страхових виплат. Постановлено нове рішення про відмову у позові. Крім того, відповідач зазначає, що рішенням МСЕК від 14.09.2005 р. ОСОБА_6 встановлено 25% втрати професійної працездатності у зв'язку з травмою та захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби, без встановлення інвалідності.

У справі за позовом ОСОБА_7 (працював у військовій прокуратурі Південного регіону України на посадах слідчого, прокурора) ухвалою апеляційного суду Харківської області від 08.01.2008 р. задоволено касаційну скаргу прокуратури Одеської області. Скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.03.2006 р. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 26.04.2006 р., справу направлено на новий судовий розгляд. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 25.11.2008 р. задоволено апеляційну скаргу Генеральної прокуратури, скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 25.07.2008 р., відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_7 до ВАТ НАСК "Оранта" в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта", треті особи: Генеральна прокуратура України, управління Південного оперативного командування, про виплату страхової суми у розмірі 11 483,00 грн. Ухвалою Верховного Суду України від 17.03.2009 р. рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін. Рішенням МСЕК № 012570 від 14.09.2005 р. ОСОБА_7 встановлено 20% втрати професійної працездатності у зв'язку із захворюваннями, пов'язаними із проходженням військової служби, без встановлення інвалідності.

Що стосується, колишніх працівників військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, позовні вимоги яких задоволені Приморським районним судом м. Одеси від 24.11.2006 р., то судом першої інстанції встановлено, що рішенням МСЕК від 01.07.2002 року ОСОБА_10 визначено втрату професійної працездатності в розмірі 15%, рішенням МСЕК від 26.11.2006 року ОСОБА_11 визначено втрату професійної працездатності в розмірі 15%, рішенням МСЕК від 31.07.2002 р. ОСОБА_12 визначено втрату професійної працездатності в розмірі 10%, рішенням МСЕК від 26.11.2003 ОСОБА_13 визначено втрату професійної працездатності у розмірі 5%. Генеральною прокуратурою України вказаним працівникам військової прокуратури довідки для оформлення заяв на виплату страхових сум не видавалися. Одеською обласною дирекцією ВАТ НАСК "Оранта" 05.06.2007 р. подано заяви про перегляд вищевказаних рішень Приморського районного суду міста Одеси. Прокуратурою Одеської області 14.12.2007 р. здійснено вступ у дані справи. Відповідно до листа Приморського районного суду міста Одеси вих. №С-01 від 04.05.2012 р., вказані справи на момент прийняття рішення у даній справі знаходилися у провадженні судді Терьохіна С.С.

Також судами встановлено, що у прокуратурі Віньковецького району Хмельницької області працював ОСОБА_8 (встановлено постановою Хмельницького міськрайонного суду від 04.09.2006 р.), тоді як позивачем було здійснено страхову виплату на користь ОСОБА_8.

Стосовно страхових виплат на користь ОСОБА_9 (працював в органах прокуратури Івано-Франківської області) відповідно до постанови Івано-Франківського місцевого суду від 24.05.2006 р., судом першої інстанції встановлено, що Генеральною прокуратурою України платіжним дорученням № 3670 від 21.12.2007 р. здійснено перерахування бюджетних коштів на рахунок ВАТ НАСК "Оранта" для виплати страхової суми ОСОБА_9, що підтверджується довідкою Генеральної прокуратури України № 18-881/1 вих-12 від 04.05.2012 р.

Даний факт сторонами не заперечується, однак позивач у ході розгляду справи не заявляв клопотання про зменшення позовних вимог, а відповідач не подавав заяви про часткове визнання позову, тому місцевим господарським судом були розглянуті позовні вимоги, заявлені ВАТ НАСК "Оранта" у позовній заяві від 21.09.2007 р., які були незмінними протягом розгляду справи судом першої інстанції.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Викладені у касаційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняті у справі судові рішення такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 р. та рішення господарського суду міста Києва від 08.05.2012 р. у справі № 18/456 залишити без змін, а касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" -без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: М. Данилова

Н. Волковицька