ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2012 р. Справа № 5011-9/325-2012

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. -головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М.,розглянувши касаційну скаргуКонцерну радіомовлення, радіозв'язку та телебаченняна рішеннягосподарського суду міста Києва від 13.03.2012 р.та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.07.2012 р.у справі № 5011-9/325-2012 господарського суду міста Києваза позовомКонцерну радіомовлення, радіозв'язку та телебаченнядоНаціональної телекомпанії Українитреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1. Кабінет Міністрів України; 2. Державний комітет телебачення та радіомовлення Українипроспонукання до укладення договору в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Нінічук О.В. (дов. від 08.11.2012р.);

відповідача: Курганова А.В. (дов. від 07.04.2010р.);

3-х осіб: 1) Нестеренко О.І. (дов. від 30.12.2011р.);

2) Налімов Т.О. (дов. від 19.01.2012р.),

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Національної телекомпанії України про зобов'язання Національної телекомпанії України укласти договір з Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про надання телекомунікаційних послуг з розповсюдження (трансляції) програм поза межами державного замовлення, умови якого розповсюджуватимуть свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 20.08.2011 року по 31.12.2011 року. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем не врегульовані договірні відносини щодо надання телекомунікаційних послуг в порядку, визначеному законодавством, трансляція телепрограм відповідача, починаючи з 20.08.2011 року здійснюється за відсутності правових підстав. Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.01.2012 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України та Державний комітет телебачення та радіомовлення України.

Рішенням господарського суду м. Києва від 13.03.2012 року (суддя:и Бондаренко Г.П.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2012р. (головуючий суддя: Коршун Н.М., судді: Куксов В.В., Чорногуз М.Г.), апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на рішення господарського суду м. Києва від 13.03.2012 року у справі № 5011-9/325-2012 залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 13.03.2012 року у справі №5011-9/325-2012 залишено без змін.

Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення господарського суд м. Києва від 13.03.2012р., постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2012р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті судових рішень порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідач, скориставшись правом, наданим ст. 111-2 ГПК України, подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити без змін оскаржувані судові акти, а касаційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.06.2011 року між Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (виконавець) та Національною телекомпанією України (замовник) укладено договір № 9-26/9, за умовами якого Національна телекомпанія України за допомогою технічних засобів, які зазначені в додатку №1 до цього договору зобов'язується у 2011 році надати Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення послуги зв'язку (послуги трансляції телебачення), а саме: телекомунікаційні послуги з розповсюдження (трансляції) програм замовника поза межами державного замовлення, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі послуги.

Пунктом 3.2 договору сторони узгодили, що вартість послуг на строк дії цього договору становить 9 525 280,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) 1587546,67 грн., що відповідає вартості трансляції 1236,09 годин мовлення. Джерело фінансування даного договору є кошти спеціального фонду Державного бюджету України, які передбачені кошторисом видатків бюджету 2011 року замовника та затверджені Державним комітетом телебачення та радіомовлення. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Згідно з п. 5.1. договору строк надання послуг до 19.08.2011 року в межах коштів передбачених п. 3.2. договору.

Додатковою угодою №1 до договору №9-26/9 від 23.06.2011р., сторони керуючись умовами п. 1 ч. 5 ст. 40 розділу ІХ Закону України "Про здійснення державних закупівель", п. 3.2. Договору викладено в наступній редакції: "Вартість Послуг та строк дії цього Договору становить 9464049,57 грн., в тому числі ПДВ (20%) 1577341,60 грн., що відповідає вартості трансляції 1236,09 годин мовлення. Джерело фінансування даного Договору є кошти спеціального фонду Державного бюджету України, які передбачені кошторисом видатків бюджету 2011 року замовника та затверджені Державним комітетом телебачення та радіомовлення. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін".

Матеріали справи свідчать про те, що 19.08.2011 року Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся до Національної телекомпанії України з листом № 3981/9-06, в якому просив останнього вирішити питання щодо укладення договору поза межами державного замовлення із загальним обсягом мовлення 653,92 годин на суму 5 021 683,08 грн., в т.ч. ПДВ -836 947,18 грн. встановивши в договорі строк надання послуг з 20.08.2011 року по 31.12.2011 року.

Господарськими судами встановлено, що 20.08.2011 року між Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення та Національною телекомпанією України укладено попередній договір щодо укладення договору поза межами державного замовлення, відповідно до умов якого сторони мають наміри у строк до 31.12.2011 року укласти договір на розповсюдження (трансляцію) телепрограм замовника в обсязі, що перевищує загальний обсяг мовлення передбачений державним замовленням, за період з 20 серпня по 31 грудня 2011р.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2011 року Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся з листом до Кабінету Міністрів України щодо припинення трансляції рекламних блоків передавачами мережі УТ-1.

Листом №6096/4-06 від 22.12.2011 року Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення направлено на адресу Національної телекомпанії України додаткову угоду №2 до договору №9-26/9 від 23.06.2011р. на 2011 рік в двох примірниках. З проханням про повернення одного примірника угоди після її належного оформлення. Договір №9-26/9 від 23.06.2011р. виконано сторонами, претензій щодо надання послуг та їх оплати у сторін не має.

Після закінчення строку дії договору №9-26/9 від 23.06.2011р., 20.08.2011 року між сторонами було укладено попередній договір.

Відповідно до умов попереднього договору щодо укладення договору поза межами державного замовлення від 20.08.2011р. (п. 1.), сторони мають наміри у строк до 31.12.2011 року укласти договір на розповсюдження (трансляцію) телепрограм замовника в обсязі, що перевищує загальний обсяг мовлення передбачений державним замовленням, за період, за період з 20 серпня по 31 грудня 2011р. (далі за текстом -основний договір) виключно за умови та у разі: - після повного виконання замовником своїх грошових зобов'язань договору №9-26/9 від „23" червня 2011 року; - фактичного надходження в повному обсязі необхідних коштів на спеціальний реєстраційний рахунок замовника за КПКВ 1701150 та збільшення достатніх обсягів кошторисних призначень на очікуваний загальний обсяг мовлення поза межами державного замовлення; - затвердження Головним розпорядником (Державним комітетом телебачення і радіомовлення України) у встановленому діючим законодавством порядку відповідних змін до кошторисів видатків замовника, відповідно ст. 48 Бюджетного кодексу України "Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу)", та після проведення замовником необхідних попередніх процедур, передбачених Законом України „Про здіснення державних закупівель"; - після проведення Замовником необхідних попередніх процедур, передбачених Законом України "Про здійснення державних закупівель".

Судами встановлено, що фактично з 20.08.2011 року Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення продовжував надавати послуги Національній телекомпанії України щодо розповсюдження (трансляції) програм останньої, а отже Національною телекомпанією України приймались послуги Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, однак Національною телекомпанією України Акти виконаних робіт не підписувались, оплата за надані в період з 20.08.2011 року по 31.12.2911 року послуги Національною телекомпанією України не проводилась.

22.12.2011 року Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення направлено Національній телекомпанії України лист №6096/4-06 від 22.12.2011р. разом з додатковою угодою №2 до договору №9-26/9 від 23.06.2011р., у відповідності до умов якої передбачено збільшення ціни договору до 14 953 830,52 грн., продовження терміну дії договору та строку надання послуг до 31.12.2011р.

Національна телекомпанія України листом №8-11-19/15 від 11.01.2012 року повідомила Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про те, що пропозиція про укладення додаткової угоди №2 до договору №9-26/9 від 23.06.2011р. не може бути прийнята, оскільки вона порушує вимоги чинного законодавства України.

За приписами ч.1 ст.187 ГПК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

У відповідності до п.1 ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Згідно зі ст. 649 ЦК України, розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

Враховуючи положення вищезазначених норм, обов'язок по укладенню договору може ґрунтуватись на вимогах закону чи на вимогах попереднього договору.

В силу ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1-3 ст. 13 ГК України державне замовлення є засобом державного регулювання економіки шляхом формування на договірній (контрактній) основі складу та обсягів продукції (робіт, послуг), необхідної для пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на поставку (закупівлю) цієї продукції (виконання робіт, надання послуг) серед суб'єктів господарювання, незалежно від їх форми власності. Державний контракт - це договір, укладений державним замовником від імені держави з суб'єктом господарювання - виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні та правові зобов'язання сторін і регулюються їх господарські відносини.

Поставки продукції для державних потреб забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються для цього, в порядку, визначеному законом.

У випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами, Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади можуть встановлювати державні завдання, що є обов'язковими для суб'єктів господарювання.

Засади та загальний порядок формування державного замовлення на поставку (закупівлю) продукції, виконання робіт, надання послуг для задоволення державних потреб визначаються законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб", державне замовлення - це засіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на її поставку (закупівлю) серед підприємств, організацій та інших суб'єктів господарської діяльності України всіх форм власності.

Враховуючи встановлені вище обставини та зазначені норми, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що послуги, які надавалися Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення Національній телекомпанії України у період з 20.08.2011р. по 31.12.2011р., здійснюються поза межами державного замовлення та не є державним замовленням в розумінні норм Господарського кодексу України та Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб", а, отже, у Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення відсутні зобов'язання щодо надання таких послуг в обов'язковому порядку, на що він посилається у позовній заяві.

Крім того, згідно умов Договору на 2011 рік, укладеного між сторонами, Національна телекомпанія Україна зобов'язується надати Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звіти, в яких визначати обсяг мовлення в межах державного замовлення, та обсяг мовлення - поза межами державного замовлення, Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення для захисту своїх прав може вимагати виконання Національною телекомпанією України цього обов'язку та припинити надання послуг поза межами державного замовлення.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність посилань Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на обов'язковість надання ним послуг щодо з розповсюдження (трансляції) програм Національної телекомпанії України поза межами державного замовлення за період з 20.08.2011р. по 31.12.2011р. на підставі норм ст.ст. 12, 22 Закону України "Про телебачення та радіомовлення".

Стосовно посилань Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на обов'язок Національної телекомпанії України укласти договір на підставі попереднього договору, судовою колегією встановлено наступне.

Відповідно до умов Попереднього договору від 20.08.2011 року підписання основного договору поставлено під умову настання певних обставин, а саме: - повного виконання замовником своїх грошових зобов'язань договору №9-26/9 від „23" червня 2011 року; - фактичного надходження в повному обсязі необхідних коштів на спеціальний реєстраційний рахунок замовника за КПКВ 1701150 та збільшення достатніх обсягів кошторисних призначень на очікуваний загальний обсяг мовлення поза межами державного замовлення; - затвердження Головним розпорядником (Державним комітетом телебачення і радіомовлення України) у встановленому діючим законодавством порядку відповідних змін до кошторисів видатків замовника, відповідно ст.48 Бюджетного кодексу України "Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої ст. 57 цього Кодексу)", та після проведення Замовником необхідних попередніх процедур, передбачених Законом України „Про здіснення державних закупівель", - проведення Замовником необхідних попередніх процедур, передбачених Законом України "Про здійснення державних закупівель".

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель", цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (в будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень.

Частиною 5 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" передбачено, що забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.

Національна телекомпанія України є неприбутковою організацією, фінансування якої здійснюється повністю за рахунок коштів Державного бюджету України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб"№376 від 06.04.2011р. затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб (далі по тексту - Порядок).

Пунктом 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб передбачено, що бюджетні кошти спрямовуються на оплату послуг з трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб (далі - трансляція).

Відповідно до Додатку № 3 "Розподіл видатків Державного бюджету України на 2011 рік" до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" за бюджетною програмою "Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб" Державному комітету телебачення і радіомовлення України виділено із загального 85825,9 тис. грн., 19183, 9 тис. грн. зі спеціального фонду.

В силу ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Державної казначейської служби України.

Як вбачається з наказу Міністерства фінансів України "Про бюджетну класифікацію" від 14.01.2011р. №11, розпорядником бюджетних коштів Національної телекомпанії України є Державний комітет телебачення та радіомовлення України.

Так, судами встановлено, що Державним комітетом телебачення та радіомовлення України затверджено кошторис Національної телекомпанії України зі змінами на кінець 2011 року на суму 9 543 165,65 грн., з яких Національною телекомпанією України погашено кредиторську заборгованість за грудень 2010 року на суму 79 116, 08 грн., підписано договір на трансляцію телепрограм поза межами державного замовлення на 2011 рік на суму 9 464 049, 60 грн.

Відтак, враховуючи умови попереднього договору, у Національної телекомпанії України відсутній обов'язок з укладення основного договору, оскільки не настала сукупність обставини викладених в п.1 попереднього договору від 20.08.2011р., необхідних для укладення основного договору поза межами державного замовлення за попереднім договором.

З урахуванням викладеного, висновки господарських судів про відсутність будь-яких правових підстав для зобов'язання Національної телекомпанії України укласти договір з Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про надання телекомунікаційних послуг з розповсюдження (трансляції) програм поза межами державного замовлення, умови якого розповсюджуватимуть свою дію на відносини, які виникли між сторонами з 20.08.2011 року по 31.12.2011 року є правильними.

Решта доводів скаржника, викладені у касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, натомість обґрунтованих доводів про порушення судами норм процесуального права та матеріального права скаржником суду касаційної інстанції не наведено.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2012 р. у справі № 5011-9/325-2012 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.