ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2012 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Мармаш В.Я., розглянувши в порядку скороченого провадження у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплачених сум підвищення до пенсії як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом та просив зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за шість місяців з дня прийняття позовної заяви до розгляду. Позов мотивує тим, що відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»йому, як дитині війни повинна виплачуватись щомісячна надбавка до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак таке підвищення в передбаченому законом розмірі йому не виплачувалось.

Ухвалою суду від 09.02.2012р. відкрито скорочене провадження до Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про зобов'язання здійснити нарахування та виплату недоплачених сум підвищення до пенсії як дитині війни з 07.08.2011 року

Відповідач у письмових запереченнях, скерованих на адресу суду, вказав, що позовні вимоги управління не визнає, оскільки ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачає підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, проте законодавством не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком»як розрахункової величини для такого підвищення. Ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, але застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених даним законом. Іншого нормативного акту на виконання норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не було прийнято, не визначено, за який рахунок, яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір. Вважають, що для виплати підвищення до пенсії позивачу в інших розмірах відсутні правові підстави.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається із наявних у матеріалах справи письмових доказів, позивач має статус дитини війни, а тому на нього поширюються пільги, встановленні Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік »від 23.12.2011 р., опублікований у газеті «Голос України»від 30.12.2010 р. № 249, прожитковий мінімум у 2011 р. на одну особу для осіб, які втратили працездатність встановлений у розмірах: з 01 січня -750 грн., з 01 квітня -764 грн., з 01 жовтня -784 грн., з 01 грудня -800 грн.

З урахуванням вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 р.»від 23.12.2011 р., з 01.01.2011 р., виплата позивачу як дитині війни підвищення у твердому розмірі 49,80 грн. є порушенням вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яке повинно бути усунено.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року), управління Пенсійного фонду України в місті (районі) відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 7 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року № 3491 -VI , зазначено, що у 2011 році норми і положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року № 2195-4 застосовується у порядку і розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання вимог даного закону 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

Як роз'яснив Вищий Адміністативний суд України в інформаційному листі від 06.09.2011 року № 1080/0/4-11/1400/1/6/13-11: до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З 23 липня 2011 року правомірність дій суб'єктів владних повноважень у зазначених категоріях справ необхідно перевіряти на відповідність вимогам Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем ставиться вимога про зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за шість місяців з дня прийняття позовної заяви до розгляду, а саме з 07.08.2011 року по 07.02.2012 року, однак, беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що кінцевим строком відновлення порушеного права позивача на отримання підвищення до пенсії за віком йому, як дитині війни, слід вважати 22.07.2011 рік включно тому, беручи до уваги те що позов був поданий 07.02.2012 року то у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 3,8,22,46,48,55,64,124,152 Конституції України, ст.ст. 2,18,70,71,79, 86,158,160-163,183-2 КАСУ України, ст.1,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року №2195-IV (із змінами та доповненнями), ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року № 489-V, пп.2 п.41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-VI, Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік », Законом України «Про внесення змін до Закону України про державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 року, рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплачених сум підвищення до пенсії як дитині війни - відмовити за безпідставністю вимог.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Мармаш В.Я.