РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 року Справа № 17/5025/2194/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Василишин А.Р.

судді Юрчук М.І. ,

судді Крейбух О.Г.

при секретарі Довгалюк О.П.

за участю представників сторін:

прокурора: Криворучко Андрій Олегович (посвідчення № 001264)

позивача: Галудзяк Наталя Олексіївна (довіреність № 42\13-13-3467\2012 від 04.12.12 р.)

відповідача : Повх Олена Володимирівна

третя особа: Петренко Тетяна Борисівна (довіреність № 255\10\10-017 від 02.04.12 р.)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Відкритого акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" на рішення господарського суду Хмельницької області від 09 жовтня 2012 року у справі №17/5025/2194/11 (суддя Смаровоз М.В.)

за позовом в.о. прокурора Ізяславського району м. Ізяслав в інтересах держави в особі Ізяславської районної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Славутська об'єднана Державна податкова інспекція в особі її Ізяславського відділення

до Відкритого акціонерного товариства "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство"

про розірвання договору оренди землі від 16 березня 2009 року, укладеного між Ізяславською районною державною адміністрацією та відкритим акціонерним товариством „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", реєстраційний номер 040975400001 від 6 квітня 2009 року; розірвання договору оренди землі від 16 березня 2009 року, укладеного між Ізяславською районною державною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством "Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", реєстраційний номер 040975400002 від 6 квітня 2009 року.

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов'язків прокурора Ізяславського району (надалі-Прокурор) в інтересах держави в особі Ізяславської районної державної адміністрації (надалі-Позивач) звернувся в господарський суд Хмельницької області з позовною заявою (т. 1, а.с. 2-6) до ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (надалі-Відповідач) про: розірвання договору оренди землі від 16 березня 2009 року, реєстраційний номер № 040975400001 від 6 квітня 2009 року; розірвання договору оренди землі від 16 березня 2009 року, реєстраційний номер № 040975400002 від 6 квітня 2009 року; скасування державної реєстрації договору оренди землі від 16 березня 2009 року, реєстраційний номер № 040975400001 від 6 квітня 2009 року; скасування державної реєстрації договору оренди землі від 16 березня 2009 року, реєстраційний номер № 040975400002 від 6 квітня 2009 року; передачу орендованої земельної ділянки власнику. Участь у справі брала третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Славутська об'єднана державна податкова інспекція (надалі-Третя особа) в особі Ізяславського відділення Третьої особи.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 15 лютого 2012 року в справі №17/5025/2194/11 (т. 1, а.с. 132-135), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2012 року по даній справі позов задоволено частково. Розірвано договір оренди землі від 16 березня 2009 року, укладений між Позивачем та Відповідачем, реєстраційний номер № 040975400001 від 6 квітня 2009 року, на площу 184,0532 га; розірвано договір оренди землі від 16 березня 2009 року, укладений між Позивачем та Відповідачем, реєстраційний номер № 040975400002 від 6 квітня 2009 року, на площу 20,4215 га; передано орендовану земельну ділянку власнику, стягнуто з Відповідача судовий збір в розмірі 941 грн. 00 коп.; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду від 11 липня 2012 року в справі №17/5025/2194/11 (т. 1, а.с. 223-228) судові акти місцевого та апеляційного господарських судів були скасовані та справу передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Зокрема, скасовуючи судове рішення місцевого та апеляційного господарського судів, Вищий господарський суд України вказав, що: «договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п.2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17 травня 2011 року №6, у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід врахувати, що відповідно до ст. 32 ЗУ "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 ЗУ "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК та іншими законами України.

Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою (п.2.23 вищевказаної постанови Пленуму ВГСУ).

Судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що у довідках Ізяславської МДПІ не визначений період, за який виникла заборгованість у відповідача зі сплати орендної плати за договорами оренди земельних ділянок, в той час як прокурором в обґрунтування позовних вимог зазначено про наявність заборгованості за період з жовтня 2010 року. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності заборгованості, яка виникла у відповідача у 2010 році.

Зазначеними доказами повинно підтверджуватися невиконання відповідачем зобов'язань за договорами оренди земельних ділянок, яке має систематичний характер.

Крім того, за приписами процесуального законодавства, предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондується зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у статті 16 Цивільного кодексу України.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

За таких обставин, судам попередніх інстанцій слід надати правову оцінку позовним вимогам прокурора з урахуванням вищенаведених приписів процесуального законодавства

Поза увагою судів попередніх інстанцій залишено доводи скаржника щодо неможливості використання останнім протягом 2010-2011 років орендних земельних ділянок з підстав, що не залежали від нього, а також використання цих земель іншими особами. Водночас, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки обставинам, про які зазначено в листі ВАТ "Хмельницькрибгосп" від 15.11.2011 № 385/11, листі прокуратури Хмельницької області від 14.11.2011 № 97/4-853 вих. № 11.

Разом з тим, господарським судам слід дослідити обставини використання відповідачем земельних ділянок під час дії розпорядження Ізяславської районної державної адміністрації від 28.03.2011 №151/2011-р, яким було розірвано договір оренди земельної ділянки від 16.03.2009, за № 040975400001 від 06.04.2009, його значення для встановлення систематичного невиконання відповідачем зобов'язань за договорами оренди земельних ділянок.

Беручи до уваги, що вказані обставини не були предметом судового розгляду при вирішенні господарського спору, належна правова оцінка їм не надавалась, колегія суддів зазначає, що спір був розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих рішення та постанови»

Під час нового розгляду справи Позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог (т. 2, а.с. 46). Згідно даного уточнення Позивач відмовився від позовних вимог в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації договору оренди землі від 16 березня 2009 року, реєстраційний номер 040975400001 від 6 квітня 2009 року; скасування державної реєстрації договору оренди землі від 16 березня 2009 року, реєстраційний номер 040975400002 від 6 квітня 2009 року; передання орендованої земельної ділянки власнику.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26 вересня 2012 року (т. 2, а.с. 49-50) було припинено провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації договору оренди землі від 16 березня 2009 року, реєстраційний номер 040975400001 від 6 квітня 2009 року; скасування державної реєстрації договору оренди землі від 16 березня 2009 року, реєстраційний номер 040975400002 від 6 квітня 2009 року; передання орендованої земельної ділянки власнику.

Рішенням місцевого господарського суду від 9 жовтня 2012 року по даній справі (т. 2, а.с. 61-66) з підстав, вказаних у даному рішенні, позов задоволено.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, Відповідач звернувся з апеляційною скаргою (т. 2, а.с. 81-84) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав висвітлених в апеляційній скарзі просить рішення господарського суду Хмельницької області від 9 жовтня 2012 року по даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу (т. 2, а.с. 109-111), в якому з підстав, висвітлених у відзиві на апеляційну скаргу, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити рішення господарського суду Хмельницької області без змін.

В судовому засіданні від 5 грудня 2012 року представник Відповідача підтримав доводи, висвітлені в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представники Позивача, Прокурора та Третьої особи заперечили проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників Прокурора, Позивача, Відповідача та Третьої особи розглянувши матеріали та обставинами справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу Відповідача слід задоволити, а оскаржуване рішення скасувати. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що розпорядженням Позивача № 54/2009-р від 2 лютого 2009 року (т. 1, а.с. 16) вирішено надати Відповідачу в користування на умовах оренди земельні ділянки із земель водного фонду загальною площею 204,4747 Га на території Сахновецької сільської ради та затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів для надання земельних ділянок в користування на умовах оренди на території Сахновецької сільської ради.

16 березня 2009 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір оренди землі (т. 1, а.с. 25-27; надалі-Договір 1), зареєстрований в державному реєстрі земель від 6 квітня 2009 року за № 040975400001.

Згідно пункту 1 Договору 1 встановлено, що Позивач на підставі розпорядження голови адміністрації № 54/2009-р від 2 лютого 2009 року зобов'язався надати, а Відповідач у свою чергу прийняти в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду із земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів на території Сахновецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Пунктом 2 Договору 1 визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 184,0532 Га, з них: під водою - 140,5815 Га, під гідротехнічними спорудами -1,6959 га, водоохоронна зона -41,7758 Га.

Відповідно до пункту 8 Договору 1 визначено, що Договір 1 укладено на сорок дев'ять років.

В силу дії пункту 9 Договору 1 визначено, що орендна плата встановлена у грошовій формі у розмірі 22 782 грн.12 коп. в рік з урахуванням середньо обласної грошової оцінки ріллі. Орендна плата вноситься в розмірі 1 898 грн. 51 коп. не пізніше тридцятого числа кожного місяця.

Згідно пункту 13 Договору 1: земельна ділянка передається в оренду для рибогосподарських потреб.

Відповідно до пункту 26 Договору 1 визначено, що Позивач має право, зокрема, вимагати від Відповідача своєчасного внесення орендної плати.

Пунктом 29 Договору 1 визначено, що Відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати орендну плату.

В силу дії пункту 41 Договору 1 визначено, що Договір 1 набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

В матеріалах справи наявні підписані та скріплені печатками Позивача та Відповідача розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності станом на 15 березня 2009 року (т. 1, а.с. 28), акт приймання-передачі земельної ділянки від 6 квітня 2009 року (т. 1, а.с. 29), акт визначення меж земельної ділянки в натурі від 6 квітня 2009 року (т. 1, а.с. 30), кадастровий план та план земельної ділянки (т. 1, а.с. 31-32).

Колегія суду зауважує, що Договір 1 зареєстрований у Ізяславському відділі Хмельницької регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040975400001, та про що свідчить відповідний запис на останній сторінці Договору 1.

Водночас, 16 березня 2009 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір оренди землі (т. 1, а.с. 17-19; надалі-Договір 2), зареєстрований в державному реєстрі земель 6 квітня 2009 року за № 040975400002.

Пунктом 1 Договору 2 встановлено, що Позивач на підставі розпорядження голови адміністрації № 54/2009-р від 2 лютого 2009 року зобов'язався надати, а Відповідач в свою чергу прийняти в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду із земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів на території Сахновецької сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

Згідно пункту 2 Договору 2 визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 20,4215 Га (з них: під водою - 17,9721 Га, під гідротехнічними спорудами -2,4494 Га).

В пункті 8 Договору 2, встановлено, що Договір 2 укладено на сорок дев'ять років.

В силу дії пункту 9 Договору 2: орендна плата встановлена у грошовій формі у розмірі 2 527 грн. 80 коп. в рік з урахуванням середньообласної грошової оцінки ріллі. орендна плата вноситься в розмірі 210 грн. 65 коп. не пізніше 30 числа кожного місяця.

Пунктом 13 Договору 2 встановлено, що земельна ділянка передається в оренду для рибогосподарських потреб.

Згідно, пункту 26 Договору 2 визначено, що Позивач має право вимагати від Відповідача своєчасного внесення орендної плати.

Водночас, пунктом 29 Договору 2 визначено, що Відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до пункту 41 Договору 2 встановлено, що Договір 2 набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Крім того, Позивач та Відповідач підписали та скріпили печатками розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності станом на 15 березня 2009 року (т. 1, а.с. 20), акт приймання-передачі земельної ділянки від 6 квітня 2009 року (т. 1, а.с. 21), акт визначення меж земельної ділянки в натурі від 6 квітня 2009 року (т. 1, а.с. 22), кадастровий план та план земельної ділянки (т. 1, а.с. 23-24).

Колегія суду зауважує, що Договір 2 був зареєстрований у Ізяславському відділі Хмельницької регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040975400002 про що свідчить відповідний запис на останній сторінці Договору 2.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвалою місцевого господарського суду від 18 жовтня 2010 року за № 2/132-Б-10 порушено провадження у справі про визнання Відповідача банкрутом.

Згідно розпорядження Позивача за № 151/2011-р від 28 березня 2011 року (т. 1, а.с. 14) було вирішено: визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Позивача від 2 лютого 2009 року за № 54/2009-р; розірвати договір оренди № 040975400001 від 6 квітня 2009 року; земельну ділянку загальною площею 184,0532 Га передати в землі державної власності.

Проте, як вбачається з матеріалів справи постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2011 року в справі № 2270/6039/11 (т.1, а.с. 58-60) розпорядження Позивача № 151/2011-р від 28 березня 2011 року визнано недійсним та скасовано. Відповідно, дане судове рішення вступило в законну силу 3 листопада 2011 року.

Як вбачається, Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги, в якості єдиної підстави для розірвання Договору 1 та Договору 2 зазначив систематичне порушення Відповідачем умов Договору 1, Договору 2 (оплати орендних платежів).

Оцінюючи дані доводи з огляду на наявні у матеріалах справи докази, колегія суду наголошує на тому, що правовідносини між сторонами виникли з приводу оренди земельних ділянок та за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту статтей 173, 174 Господарського кодексу України, як такі, що виникли з господарського договору та регулюються також спеціальними нормами, які містяться в Земельному кодексі України та у Законі України "Про оренду землі".

Як вбачається з матеріалів справи (довідки Третьої особи від 18 листопада 2011 року та листа від 29 серпня 2012 року) Третя особа, Позивач та Прокурор вважали, що заборгованість Відповідача внаслідок несплати орендної плати за Договором 1 та Договором 2 становила 17 027 грн. 46 коп..

У зв'язку з вищенаведеним Прокурор від імені Позивача звернувся з позовною заявою до місцевого господарського суду щодо розірвання Договору 1 та Договору 2.

Водночас, як встановлено матеріалами справи під час розгляду справи в суді першої інстанції Відповідач погасив заборгованість по орендній платі за 2010 рік в розмірі 17 800 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою (т. 1, а.с. 93).

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України: за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. З зазначеною нормою Закону, кореспондуються приписи статті 792 Цивільного кодексу України, статті 93 Земельного України та статті 1 Законі України "Про оренду землі".

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно частини 1 статті 93 Земельного кодексу України: право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

В силу дії частини 1 статті 96 Земельного кодексу України визначено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі": орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, а також своєчасного внесення орендної плати.

Стаття 25 Закону України "Про оренду землі" містить перелік прав та обов'язків орендаря земельної ділянки. Зокрема, цією нормою на орендаря земельної ділянки покладено обов'язки: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Частиною 3 статі 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, що: договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 статі 32 Закону України "Про оренду землі": на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Водночас, зміст терміну "систематична несплата земельного податку або орендної плати" як підстави для припинення права землекористування свого часу була конкретизована у частині 5 статті 17 не чинного нині Закону України "Про плату за землю" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) в котрій вказано, що: це несплата "за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку ..."

При цьому, апеляційний господарський суд аналізуючи матеріали справи, а саме лист Третьої особи (т. 2, а.с. 18-20) встановив, що заборгованість у Відповідача виникла за вісім податкових періодів 2010 року (тобто менше ніж за рік).

Згідно наявних доказів, які містяться в матеріалах справи вбачається, що Позивач звертався з листом до Прокурора (т. 1, а.с. 13) з вимогою стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати та розірвання Договору 1 та Договору 2 у судовому порядку із зняттям їх з державної реєстрації.

Згідно статті 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»визначено, що розпорядження місцевих державних адміністрацій є обов'язковим для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Тобто на момент дії вищевказаного розпорядження Позивача, Відповідач був позбавлений законного права користування об'єктом оренди. Відповідно, Відповідач не був зобов'язаний сплачувати орендну плату.

Крім того, Рівненський апеляційний господарський суд бере до уваги те, що внаслідок прийняття Позивачем незаконного розпорядження № 151/2011-р від 28 березня 2011 року (т. 1, а.с. 14), що скасовано постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 3 листопада 2011 року (т. 1, а.с.58-60), Відповідач був позбавлений можливості користуватися об'єктом оренди, та не мав правових підстав для сплати орендної плати за договірними відносинами в період з 28 березня 2011 року по 3 листопада 2011 року.

Окрім того, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що Позивач не вчиняючи дій щодо повернення об'єкту оренди Відповідачу, після скасування в судовому порядку незаконного розпорядження Позивача, по суті зверненням до Прокурора (котре стало підставою для подачі позову) вчинив ще одну дію спрямовану припинити дію Договору 2 та позбавити Відповідача можливості використовувати в подальшому за Договором 2 об'єкт оренди (судове рішення прийнято 3 листопада 2011 року; Позивач після скасування свого розпорядження звернувся до Прокурора 18 листопада 2011 року; позов подано Прокурором 7 грудня 2011 року).

Усе вищевказане, на переконання колегії суду, виключає можливість застосування поняття систематичності несплати земельного податку в даній справі.

При цьому, колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що Позивач не надав належних та допустимих доказів користування Відповідачем об'єктом оренди за період з 28 березня 2011 року по 3 листопада 2011 року.

В той же час в матеріалах справи наявні докази, котрі опосередковано спростовують твердження Позивача щодо використання Відповідачем орендованих земельних ділянок. Зокрема таким документом є лист Відповідача (т. 1, а.с. 108) в якому останній вказував, що у період 2011 року він не використовував у своїй діяльності земельні ділянки розташовані на території Позивача, а також лист Прокурора (т. 1, а.с. 109) в якому зазначено, що орендовані земельні ділянки, які перебували у користуванні Відповідача (у період 2009-2011 років) були передані на баланс державному підприємству «Селекційно-генетичний центр по рибництву Поділля».

Дані докази опосередковано вказують на те, що у зв'язку з вищенаведеним вбачається, що у період 2011 року, дані земельні ділянки Позивача у своїй господарській діяльності фактично використовувало державне підприємство «Селекційно-генетичний центр по рибництву Поділля», а не Відповідач.

Водночас, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено представником Позивача договори оренди з державним підприємством «Селекційно-генетичний центр по рибництву Поділля»не пройшли процедури державної реєстрації.

Частина 1 статті 16 Закону «Про оренду землі»пов'язує набрання чинності договором оренди землі, зокрема, з його державною реєстрацією, факт якої засвідчується відповідно до вимог частини другої статті 18 Закону.

Статтею 18 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що: укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації; факт державної реєстрації засвідчується печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації на всіх примірниках договору; один зареєстрований примірник договору зберігається в органі, який здійснив його реєстрацію; порядок та органи, що здійснюють державну реєстрацію, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 18 Закону «Про оренду землі»(від 6 жовтня 1998 року за № 161-XIV) постановою Кабінету Міністрів України N 2073 від 25 грудня 1998 року затверджено Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, який визначає єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок.

Частина 3 цього Порядку передбачає, що державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Згідно пунктів 11 та 12 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі - державний орган земельних ресурсів у 20-денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обґрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідно виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації. Факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи.

Згідно пункту 13 Порядку встановлено, що: після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком.

Книга записів державної реєстрації договорів оренди землі ведеться окремо в розрізі кожної сільської, селищної, міської ради, а також у розрізі Київської, Севастопольської міської державної адміністрації. Книга прошнуровується, засвідчується підписами сільського, селищного, міського голови та начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів і скріплюється печатками.

Відповідно, договори з державним підприємством «Селекційно-генетичний центр по рибництву Поділля»є нікчемними, оскільки є не зареєстровані.

В той же час, колегія суду констатує той факт, що Вищий господарський суд України направляючи дану справу на новий розгляд вказав, що: «договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п.2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17 травня 2011 року №6, у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід врахувати, що відповідно до ст. 32 ЗУ "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 ЗУ "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК та іншими законами України.

Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою (п.2.23 вищевказаної постанови Пленуму ВГСУ).

Судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що у довідках Ізяславської МДПІ не визначений період, за який виникла заборгованість у відповідача зі сплати орендної плати за договорами оренди земельних ділянок, в той час як прокурором в обґрунтування позовних вимог зазначено про наявність заборгованості за період з жовтня 2010 року. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності заборгованості, яка виникла у відповідача у 2010 році.

Зазначеними доказами повинно підтверджуватися невиконання відповідачем зобов'язань за договорами оренди земельних ділянок, яке має систематичний характер.

Крім того, за приписами процесуального законодавства, предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондується зі способами захисту права, які визначені, наприклад, у статті 16 Цивільного кодексу України.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

За таких обставин, судам попередніх інстанцій слід надати правову оцінку позовним вимогам прокурора з урахуванням вищенаведених приписів процесуального законодавства

Поза увагою судів попередніх інстанцій залишено доводи скаржника щодо неможливості використання останнім протягом 2010-2011 років орендних земельних ділянок з підстав, що не залежали від нього, а також використання цих земель іншими особами. Водночас, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки обставинам, про які зазначено в листі ВАТ "Хмельницькрибгосп" від 15.11.2011 № 385/11, листі прокуратури Хмельницької області від 14.11.2011 № 97/4-853 вих. № 11.

Разом з тим, господарським судам слід дослідити обставини використання відповідачем земельних ділянок під час дії розпорядження Ізяславської районної державної адміністрації від 28.03.2011 №151/2011-р, яким було розірвано договір оренди земельної ділянки від 16.03.2009, за № 040975400001 від 06.04.2009, його значення для встановлення систематичного невиконання відповідачем зобов'язань за договорами оренди земельних ділянок.

Беручи до уваги, що вказані обставини не були предметом судового розгляду при вирішенні господарського спору, належна правова оцінка їм не надавалась, колегія суддів зазначає, що спір був розглянутий судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих рішення та постанови»

Місцевий господарський суд не звернув уваги на вищевказані вказівки і помилково визначив систематичний характер невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором 2 не взявши до уваги той факт, що заборгованість виникла не за рік , а лише за вісім податкових періодів 2010 року (та що встановлено вище у даній судовій постанові).

Також, приймаючи своє рішення, місцевий господарський суд, місцевий господарський суд не звернув уваги на те, що протягом 2010-2011 років Відповідач не мав можливості користуватися об'єктом оренди (що описано вище у даній судовій постанові).

У відповідності з приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу дії статей 34, 43 Господарського процесуального кодексу України: докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили; визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З огляду на усе вищевказане, колегія суду констатує недоведеність Прокурором та Позивачем підставності своїх позовних вимог.

За таких обставин Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що вимоги Прокурора, що розглянуті в оскаржуваному судовому рішенні (щодо яких не припинено провадження по справі ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26 вересня 2012 року по даній справі), є недоведеними належними і допустимими доказами, спростовуються наявними у справі доказами, а також усім вищевказаним в даній судовій постанові, а тому не підлягають до задоволення.

Приймаючи дану постанову, Рівненський апеляційний господарський суд взято до уваги постанову Вищого Суду України від 20 листопада 2012 року № 12/75-2167-33/75-4/180 щодо нарахування орендної плати.

Враховуючи усе вищевказане колегія суду констатує неправомірність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, що в силу дії пункту 1 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування даного судового рішення.

З урахуванням усього вищевказаного, суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу Відповідача, скасовує судове рішення суду першої інстанції та приймає нове рішення, яким у позові відмовляє повністю (щодо вимог, по яким не припинено провадження по справі неоскарженою ухвалою від 26 вересня 2012 року в даній справі).

Згідно частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки з огляду на встановлені вище в даній судовій постанові обставини, даний спір виник з вини Позивача -суд покладає на нього судові витрати по даній справі.

Керуючись статями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" - задоволити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 09.10.12 р. у справі №17/5025/2194/11 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Ізяславської районної державної адміністрації (30300, Хмельницька обл., Ізяславський район, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 2; код 21315334) на користь ВАТ „Хмельницьке виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" (31530, Хмельницька обл., Летичівський район, смт. Меджибіж, вул. Чкалова, 58) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 536 грн. 50 коп..

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

6. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

7. Справу № 17/5025/2194/11 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.