Справа 1304/3882/12
Провадження №2/1304/1334/12
РІШЕННЯМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2012 року Галицький районний суд м.Львова
в складі: головуючої судді Городецької Л.М.,
при секретарі Мойсевич С.І.,
з участю представника відповідача Кравчик М.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_2 до Обласного центру медико-соціальної експертизи №1 про визнання неправомірним та скасування рішення про встановлення групи інвалідності,
в с т а н о в и в :
позивач звернувся в суд з позовом до Обласного центру медико-соціальної експертизи №1 про визнання неправомірним та скасування рішення про встановлення групи інвалідності.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що актом огляду у МСЕК від 04.08.1995 року його визнано інвалідом ІІ групи з 05.06.1995 року на безтерміновий строк у зв'язку з каліцтвом, отриманим при виконанні обов'язків військової служби, пов'язаним з аварією на Чорнобильській АЕС, та згодом Управлінням соціального захисту населення Золочівської РДА призначено відповідну пенсію по інвалідності. Стверджує, що в подальшому актом огляду МСЕК за наслідками проведення експертизи з 24.06.1998 року до 10.07.1998 року йому встановлено з 24.06.1998 року третю групу інвалідності терміном до 01.07.2001 року (дата чергового переогляду 24.06.2001 року), а також визначено, що захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у зв'язку з аварією на ЧАЕС. Зазначає, що таке рішення МСЕК він оскаржив у Вінницький філіал Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності, яким було підтверджено наявність підстав для призначення йому другої групи інвалідності. Не зважаючи на таке рішення вищестоящого органу, відповідачем не скасовано свого рішення про призначення третьої групи інвалідності. Просить суд визнати неправомірним та скасувати рішення Львівської обласної МСЕК від 18.09.1998 року про відмову в перегляді рішення про встановлення йому з 24.06.1998 року третьої групи інвалідності терміном до 01.07.2001 року за результатами розгляду рекомендацій Вінницького філіалу Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності від 02.09.1998 року №1514, яким пропонувалось встановити йому другу групу інвалідності; визнати неправомірним та скасувати рішення Львівської обласної МСЕК про встановлення йому з 24.06.1998 року третьої групи інвалідності терміном до 01.07.2001 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надавши пояснення, аналогічні викладеним у фабулі позовної заяви. Просить позов задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, пояснивши, що рішення Вінницького філіалу Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності носять для МСЕК рекомендаційний характер та не обов'язкові до виконання. Також зазначає, що оскаржуване рішення МСЕК є колегіальним, винесеним після повного та всебічного огляду та на підставі медичних документів. Просить відмовити в задоволення позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає відмові в задоволенні з наступних підстав.
Судом встановлено, що актом огляду у МСЕК від 18.11.1994 року, складеним Обласною МСЕК №1 (а.с.44-45 на звороті), позивачеві визначено третю групу інвалідності у зв'язку з каліцтвом, отриманим при виконанні обов'язків військової служби, пов'язаним з аварією на Чорнобильській АЕС. Інвалідність встановлена до 01.12.1999 року. Дата чергового переогляду -18.11.1999 року.
Актом огляду у МСЕК від 05.06.1995 року, складеним Обласною МСЕК №1 (а.с.52-53 на звороті), позивачеві визначено другу групу інвалідності у зв'язку з каліцтвом, отриманим при виконанні обов'язків військової служби, пов'язаним з аварією на Чорнобильській АЕС. Інвалідність встановлена безтерміново.
Разом з тим, актом огляду у МСЕК від 24.06.1998 року, складеним Обласною МСЕК №1 (а.с.60 на звороті-62), позивачеві визначено третю групу інвалідності у зв'язку з каліцтвом, отриманим при виконанні обов'язків військової служби, пов'язаним з аварією на Чорнобильській АЕС. Інвалідність встановлена до 01.07.2001 року. Дата чергового переогляду -24.06.2001 року. В судовому засіданні встановлено, що переогляд було здійснено за зверненням ОСОБА_2 у зв'язку зі звільненням з військової служби для отримання страхової виплати.
Позивач оскаржив зазначене рішення про встановлення третьої групи інвалідності до Вінницького філіалу Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності, комісією якого надано висновок №1514 від 02.09.1998 року (а.с.65-66 на звороті) про обґрунтованість необхідності встановлення ОСОБА_2 другої групи інвалідності та визначення 80% втрати працездатності.
Відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 року №83, чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення, медико-соціальна експертиза визначає ступінь обмеження життєдіяльності людини, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного життя. Органом, який здійснює медико-соціальну експертизу, є медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), що організуються в самостійні центри, бюро при управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Медико-соціальна експертиза повинна здійснюватися після повного та всебічного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, визначення клініко-функціонального діагнозу, соціально-психологічного діагнозу, професійно-трудового прогнозу, одержання результатів відновного лікування, соціально-трудової реабілітації та інших даних, що підтверджують стійкий або необоротний характер захворювання.
Чинною на момент прийняття оскаржуваного рішення Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров'я №16.01/20 від 28.12.1991 року, передбачено, що залежно від важкості інвалідності встановлюється перша, друга, третя групи інвалідності. Питання про встановлення інвалідності розглядається після проведення діагностичних, лікувальних та реабілітаційних заходів. Рішення про інвалідність ґрунтується на оцінці комплексу клінічних, психологічних, соціально-побутових і професійних факторів. При цьому враховуються: характер захворювання, ступінь порушення функцій, ефективність лікування і реабілітаційних заходів, стан компенсаторних механізмів, клінічний і трудовий прогноз, можливість соціальної адаптації, потреба у різних видах соціальної допомоги, особисті установки, конкретні умови і зміст праці, професійна підготовка, вік та інше.
Оцінюючи докази у їх сукупності, суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення про визначення позивачеві третьої групи інвалідності, що було прийняте в межах компетенції. Висновок Вінницького філіалу Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності носить рекомендаційний характер, оскільки лише відповідна медико-соціальна комісія має право на прийняття рішення про визначення ступеня обмеження життєдіяльності людини, групи інвалідності. Крім того, актом №390 огляду МСЕК від 12.03.2012 року (а.с.70-71 на звороті) позивачеві безтерміново визначено третю групу інвалідності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Керуючись ст.ст.4,10,60,88,212,215 ЦПК України, з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 року №83 «Про затвердження Положення про медико-соціальну експертизу», Наказу Міністерства охорони здоров'я №16.01/20 від 28.12.1991 року «Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності», чинними на момент прийняття оскаржуваного рішення, суд
в и р і ш и в :
у позові ОСОБА_2 про визнання неправомірним та скасування рішення Львівської обласної медико-соціальної експертизи №1 про встановлення з 24.06.1998 року третьої групи інвалідності терміном до 01.07.2001 року -відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.М.Городецька
