ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2012 р. Справа № 5017/782/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіОстапенка М.І.,суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіСтратієнко Л.В.,за участю представників сторін від позивачаПотуремець Т.І.;від відповідача Лужанський П.С.;розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова"на рішення Господарського суду Одеської області від 29.05.2012р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2012р.у справі№ 5017/782/2012 Господарського суду Одеської області за позовомДержавного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова"доСпільного підприємства з іноземними інвестиціями "Татра -Юг" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністюпростягнення 986796,62 грн.

Розпорядженням секретаря судової палати Могила С.К. № 03.10-05/725 від 27.11.2012 р. у зв'язку з лікарняним судді Гончарука П.А. внесено зміни до складу суду, для розгляду касаційної скарги у справі № 5017/782/2012 призначено колегію суддів у складі : головуючий суддя -Остапенко М.І., судді : Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 р. Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" (далі - позивач, ДП "ВО "Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Спільного підприємства з іноземними інвестиціями "Татра -Юг" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -відповідач, СПзІІ "Татра -Юг") про стягнення заборгованості у розмірі 986796,62 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги порушенням відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення № 9649 від 28.03.1996 р. щодо сплати орендної плати за період липень 2009р. - червень 2011 р. та плати за землю згідно виставлених рахунків за період серпень 2009 р.- червень 2011 р.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на відсутність заборгованості за договором оренди.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.07.2011р. (суддя Демешин О.А.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючого судді: Колоколова С.І., суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.), в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення норм процесуального і матеріального права, та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав, усно в судовому засіданні відхилив її доводи повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши згідно ч. 2 ст. 1115, ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу (надалі -ГПК) України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що 28.03.1996р. між ДП "ВО "Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова" (надалі - орендодавець) та СПзІІ "Татра -Юг" у вигляді ТОВ (надалі - орендар) було укладено договір оренди № 9649, за умовами якого орендодавець передає орендареві приміщення цеху № 22, корпус № 1 загальною площею 7630 кв.м і виробниче обладнання для використання з метою, визначеною статутом орендаря для виготовлення трамвайних вагонів (п. 1.1 договору); строк оренди з моменту підписання договору до 30.03.2046 р. (п. 1.2 договору); орендар зобов'язаний вносити орендну плату в розмірі, в порядку і в строки, визначені цим договором і додатками до нього (п. 2.2.2 договору); орендна плата сплачується у відповідності з розрахунком, який є невід'ємною частиною договору, розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін у випадку зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством (п. 3.1 договору); вартість орендованого майна індексується у випадку зміни методики оцінки державного майна, яке передається в оренду, а також у випадку внесення змін в інші державні акти, які регулюють порядок розрахунку і склад орендної плати (п. 3.2 договору); крім орендної плати також повинен сплачувати плату за землю згідно Закону України "Про плату за землю" за цінами на момент виставлення рахунку (п. 3.3 договору), орендна плата перераховується на р/рахунок орендодавця щоквартально, до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (п. 3.4 договору).

Судом першої інстанції встановлено, що з липня 2009р. по жовтень 2010р. на підставі договору оренди від 28.03.1996р. № 9649 позивачем були виставлені рахунки відповідачу для здійснення оплати за оренду приміщення загальною 7630 кв.м. та виробничого обладнання для виготовлення трамвайних вагонів на загальну суму 2180245,19 грн. Зазначені рахунки відповідач сплатив частково, перерахував позивачу в якості орендної плати 1693213,27 грн.

Місцевим господарським судом також встановлено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 06.06.2011р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2011 р., відмовлено в задоволенні позовних вимог ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова" про розірвання договору оренди № 9649 від 28.03.1996 р. Зустрічний позов СПзІІ "Татра -Юг" у вигляді ТОВ задоволено. Зобов'язано позивача здійснити перерахунок орендної плати за договором оренди № 9649 від 28.03.1196р. за період з травня 2009р. до 01.01.2011р. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року N 316 "Деякі питання оплати оренди державного майна", якою було впроваджено тимчасове, до 1 січня 2010 року, зниження орендних ставок за оренду нерухомого державного майна, визначених у додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року N 786 (далі - Методика), крім ставок, визначених пунктами 1 - 3 зазначеного додатка, та установлено, що орендні ставки застосовуються у розмірі 45 відсотків встановленого обсягу.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. N 316, із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2009 року N 1341, від 16 червня 2010 року N 440, встановлено, що з 1 липня 2010 р. до 1 січня 2011 р. орендні ставки, визначені в додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786 (ЗП України, 1996 р., N 2, ст. 57), крім ставок, визначених пунктами 1 - 3 зазначеного додатка, застосовуються у розмірі 45 відсотків установленого обсягу для орендарів - суб'єктів малого підприємництва і 80 відсотків установленого обсягу - для інших орендарів.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що постановою від 28 квітня 2009 р. № 414 "Про доповнення додатка 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", яка набрала чинність з 01.01.2010 року, Кабінет Міністрів України вніс зміни в додаток 2 Методики доповнивши його пунктом 28-1, відповідно до якого встановлено, що оренда ставка за використання орендарем нерухомого майна за цільовим призначенням - розміщення суб'єктів господарювання, що виготовляють рухомий склад міського електротранспорту, становить 5 %. Мета використання орендованого майна за договором оренди № 9649 від 28 березня 1996 року - виготовлення трамвайних вагонів.

Враховуючи те, що позивачем не виконано рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2011р. та не здійснено перерахунок орендної плати за договором оренди № 9649 від 28.03.1996р. за період з травня 2009р. до 01.01.2011р. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року N 316 "Деякі питання оплати оренди державного майна", а також при здійсненні розрахунку заборгованості не враховано постанову Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 р. № 414 "Про доповнення додатка 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", якою змінено розмір орендної ставки за використання орендарем нерухомого майна за цільовим призначенням - розміщення суб'єктів господарювання, що виготовляють рухомий склад міського електротранспорту, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, зазначив, що станом на 01.01.2011 р., так і на 01.11.2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем за оренду відсутня.

Враховуючи встановлені обставини, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що правові підстави для задоволення позову в частині стягнення заборгованості з орендної плати за період липень 2009р. - червень 2011 р. в розмірі 698882,85 грн. відсутні.

В стягненні заборгованості з відшкодування плати за землю в сумі 113526,94 грн. місцевий господарський суд відмовив з підстав неукладеності договору оренди землі в частині відшкодування плати за землю, оскільки сторонами не погоджено істотну умову договору - розміру земельної ділянки, на якій розташоване приміщення цеху № 32 корпусу № 1, плата за яку мала відшкодовуватися відповідачем.

З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний суд, залишивши його без змін.

Однак касаційна інстанція не може погодитись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки зазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом, як це передбачено ст. 43 ГПК України, з огляду на наступне.

Так, господарський суд першої інстанцій, встановивши, що починаючи з липня 2009 р. по жовтень 2010 р. позивачем були виставлені рахунки для здійснення оплати за оренду приміщення загальною площею 7630 кв. м. та виробничого обладнання для виготовлення трамвайних вагонів на загальну суму 2180245,19 грн., в мотивувальній частині судового рішення не зазначив докази, на підставі яких судом були встановлені ці обставини.

Апеляційний суд, залишивши рішення місцевого господарського суду без змін, встановив інші обставини та зазначив, що на вказану суму (2180245,19 грн.) позивачем були виставлені рахунки за період з липня 2009 р. по червень 2011р., при цьому, в мотивувальній частині постанови суд апеляційної інстанції також не вказав докази, на підставі яких були встановлені відповідні обставини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості з орендної плати за період з липня 2009 р. по червень 2011р. і за даними позивача за цей період ним були виставлені рахунки для здійснення оплати за оренду приміщення на загальну суму 1347553,99 грн., а не 2180245,19 грн. Дані обставини визнаються та не оспорюються відповідачем.

Отже, встановлені судами обставини щодо розміру нарахованої орендної плати за спірний період є суперечливими і такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Дійшовши висновку про те, що відповідач станом на 01.01.2011 р., так і станом на 01.11.2011 р. не мав заборгованості по орендній платі перед позивачем, та відхиливши розрахунок позивача, оскільки він суперечить рішенню Господарського суду Одеської області від 06.06.2011р. та постанові Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 р. № 414 "Про доповнення додатка 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", суди попередніх інстанцій не встановили та не зазначили належну суму орендної плати, яку відповідач мав сплати за даними суду, та не навели відповідні розрахунки.

До того ж, зазначивши про те, що відповідач перерахував позивачу орендну плату в сумі 1693213,27 грн., суди не врахували, що вказана сума за даними відповідача сплачена за період оренди з січня 2009 р. по жовтень 2011р., а предметом спору у даній справі є заборгованість відповідача з орендної плати за період з липня 2009 р. по червень 2011 р. Отже, для правильного вирішення спору судам слід було з'ясувати суму коштів, що була сплачена орендарем в рахунок оплати орендної плати саме за цей період, зазначивши в мотивувальній частині рішення докази, на підставі яких суд встановив відповідні обставини.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотною умовою договору оренди є зокрема орендна плата з урахуванням її індексації.

Орендна плата, як істотна умова договору оренди, за розміром, формою та порядком її використання визначається статтями 19, 20 цього Закону.

Згідно п. 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України за N 786 від 04.10.1995 р., розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем.

Зі змісту статті 632 ЦК України вбачається, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, тобто є вільною, за виключенням випадків, визначених законом, у яких ціни (тарифи, ставки тощо) встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно п. 3.1 договору сторони погодили, що розмір орендної плати може бути змінений на вимогу однієї із сторін у випадку зміни цін і тарифів.

Отже, зміна Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна може бути підставою для внесення змін до умов договору оренди.

Суди попередніх інстанцій, зазначивши про те, що при нарахуванні орендної плати позивач не врахував положення постанови Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 року № 414 "Про доповнення додатка 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна", не досліджували чи вносились сторонами до договору відповідні зміни щодо розміру орендної плати, в зв'язку зі зміною орендної ставки.