ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2012 р. Справа № 7/171-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Служба міжнародних автомобільних перевезень"на рішення господарського суду Київської області від 23.02.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 р. у справі № 7/171-11за позовомДержавного підприємства "Служба міжнародних автомобільних перевезень"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство інфраструктури Українипростягнення 21 346,54 грн.за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс"доДержавного підприємства "Служба міжнародних автомобільних перевезень"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство інфраструктури Українипростягнення надмірно сплачених коштів та визнання договору недійсним

за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: Рибченко Н.М.

третьої особи: не з'явився

в с т а н о в и в :

Державне підприємство "Служба міжнародних автомобільних перевезень" (надалі -"ДП "СМАП") звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -"ТОВ") "Васт-Транс" про стягнення 29 678,29 грн., що включають суму основної заборгованості за Договором надання послуг з оформлення та обслуговування дозволів багаторазового використання ЄКМТ, суму штрафу, пені та інфляційних втрат (розмір заявлених до стягнення сум в редакції заяви про збільшення позовних вимог). В обґрунтування позовних вимог ДП "СМАП" посилається на норми ст.ст. 525, 526, 530, 611, 625, 629 ЦК України та ст.ст. 173, 174, 193, 231 ГК України.

В порядку ст. 60 ГПК України до господарського суду Київської області із зустрічним позовом звернулось ТОВ "Васт-Транс", яке просило стягнути з ДП "СМАП" 1 677,00 грн. надмірно сплачених грошових коштів та визнати недійсним Договір № 328Є надання послуг з оформлення та обслуговування дозволів багаторазового використання ЄКМТ від 11.01.2011 р.

Вимоги зустрічного позову обґрунтовані нормами ст.ст. 203, 204, 215, 216, 228, 233 1212 ЦК України, ст.ст. 174, 179, 189, 190, 207 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", ст.ст. 53 -55, 58 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.01.2012 р. зустрічний позов ТОВ "Васт-Транс" прийнято та призначено до розгляду.

Рішенням господарського суду Київської області від 23.02.2012 р. (суддя Антонова В.М.) в задоволення позову ДП "СМАП" до ТОВ "Васт-Транс" про стягнення 29 678,29 грн. відмовлено повністю;

зустрічний позов ТОВ "Васт-Транс" задоволено повністю;

визнано недійсним Договір надання послуг з оформлення та обслуговування дозволів багаторазового використання ЄКМТ № 328Є від 11.01.2011 р., укладений між ДП "СМАП" та ТОВ "Васт-Транс";

стягнуто з ДП "СМАП" на користь ТОВ "Васт-Транс" 1 677,00 грн. боргу та судові витрати.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову про визнання недійсним договору мотивовано нормами п. 1 ч. 1 ст. 203 ЦК України та тим, що закріплення у спірному договору обов'язків ДП "СМАП" щодо видачі і оформлення українським автоперевізникам дозволів ЄКМТ та отримання від автоперевізників за надані послуги оплати суперечить приписам ГК України, Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", Закону України "Про автомобільний транспорт", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфер господарської діяльності". Враховуючи задоволення зустрічного позову у вказаній частині суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову про стягнення заборгованості, що виникла за недійсним договором.

Вимоги ТОВ "Васт-Транс" про стягнення 1 677,00 грн. задоволені судом з посиланням на норми ст. 1212 ЦК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 р. (судді Алданова С.О., Дикунська С.Я., Сітайло Л.Г.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, ДП "СМАП" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 23.02.2012 р. (в частині відмови в задоволенні первісного позову та в частині задоволення зустрічного позову про визнання недійсним договору та стягнення з ДП "СМАП" 1 677,00 грн. боргу та 2 682,50 грн. судового збору) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 р. За результатами касаційного перегляду вказаних судових актів скаржник просить прийняти нове рішення, яким вимоги первісного позову задовольнити повністю, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням господарськими судами при вирішенні спору у даній справі положень Наказу Міністерства транспорту України № 757 від 20.08.2004 р. "Про впорядкування системи оформлення, видачі, використання та обліку дозволів на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом" та Постанови Кабінету Міністрів України № 929 від 09.06.2011 р. "Деякі питання надання Державною інспекцією з безпеки на наземному транспорті, Державною авіаційною службою, Державною інспекцією з безпеки на морському та річковому транспорті, Державним агентством з туризму та курортів і капітанами морських торговельних портів платних адміністративних послуг".

Учасники процесу згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та третя особа не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією і не забезпечили присутності своїх повноважних представників.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.01.2011 р. між ДП "СМАП" та ТОВ "Васт-Транс" (перевізник) укладений Договір № 328Є надання послуг з оформлення та обслуговування дозволів багаторазового використання ЄКМТ (надалі -"Договір № 328Є").

Згідно з п. 1 Договору № 328Є ДП "СМАП" зобов'язалось надавати послуги по оформленню, видачі, обслуговуванню дозволів ЄКМТ багаторазового використання та бортових журналів при виконанні перевізником міжнародних перевезень вантажів, а перевізник сплатити вартість вказаних послуг (відшкодування витрат) на умовах цього договору.

Пунктом 2.1.1 Договору № 328Є наведено перелік послуг, що зобов'язується надавати ДП "СМАП", а саме: проведення видачі, оформлення та обслуговування дозволів ЄКМТ та бортових журналів до них (у відповідності до "Розділу дозволів ЄКМТ серед українських міжнародних автоперевізників на 2011 р." та "Порядку оформлення, видачі, використання, обліку та звітності дозволів Європейської Конференції Міністрів Транспорту на перевезення вантажів автомобільним транспортом між країнами-членами ЄКМТ").

Оформлення дозволів ЄКМТ (бортових журналів) проводиться у відділах та відділках ДП "СМАП", що знаходяться у пунктах пропуску на кордоні, за умови дотримання перевізником діючих резолюцій міжнародного Транспортного Форуму та чинного законодавства України (п. 2.1.7 Договору № 328Є).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 1 статті 203 ЦК України (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину) визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Аналогічні норми містить п. 1 ч. 4 ст. 179 ГК України, а саме: при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною 1 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Зі змісту Договору № 328Є вбачається, що він був укладений сторонами відповідно до приписів Порядку оформлення, видачі, використання, обліку та звітності щодо дозволів ЄКМТ на перевезення вантажів автомобільним транспортом між країнами - членами ЄКМТ (Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 20.08.2004 р. № 757).

Поряд з цим, судами враховано, що в силу приписів цивільного законодавства на ДП "СМАП", як суб'єкта господарювання в розумінні ст. 74 ГК України, не може бути покладено повноважень щодо видачі іншим суб'єктам господарювання дозволів ЄКМТ - дозвільних документів. Судом правомірно зазначено про те, що вказані повноваження надані виключно органам виконавчої влади, державним колегіальним органам, органам місцевого самоврядування. Крім того, ДП "СМАП" як суб'єкт господарювання не може здійснювати оформлення дозволів ЄКМТ, тобто виконувати передбачені законом функції державного контролю, уповноваженим суб'єктом на здійснення якого згідно ст. 58 Закону України «Про автомобільний транспорт»є Служба міжнародних автомобільних перевезень центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту.

Відтак, закріплення у Договорі №328Є обов'язку ДП "СМАП" щодо видачі та оформлення українським автоперевізникам дозволів ЄКМТ, а також наділення його правом на отримання від автоперевізників за надані послуги оплати (відшкодування витрат) є таким що суперечить приписам чинного цивільного законодавства, а саме положенням ГК України, Законів України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Про автомобільний транспорт", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Враховуючи дане, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення зустрічного позову ТОВ "Васт-Транс", що в свою чергу унеможливлює задоволенні вимог ДП "СМАП" про стягнення суми заборгованості за недійсним правочином.

Щодо вирішення спору в частині стягнення з ДП "СМАП" на користь ТОВ "Васт-Транс" 1 675,50 грн. надмірно сплачених коштів, колегія суддів зазначає про правильне застосування судами ст.ст. 177, 190, 1212 ЦК України, ст. 181 ГК України та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (наказ Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88).

З огляду на дане та встановлені господарськими судами обставини справи, колегія суддів оцінює як безпідставні твердження скаржника, викладені в касаційній скарзі.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державного підприємства "Служба міжнародних автомобільних перевезень" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 23.02.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 р. у справі № 7/171-11 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Кот СуддіО. Кролевець О. Попікова