ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _{79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2}

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2012 р. № 2а-7372/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого -судді: Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання: Павлишина Ю.І.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Кожухар І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про визнання нечинним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1.) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова (далі -УПФУ у Франківському районі м. Львова), в якому просить скасувати та визнати нечинним та скасувати рішення № 1987 від 31.07.2012 року винесене УПФУ у Франківському районі міста Львова про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску фізичною особою підприємцем ОСОБА_1

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 23.03.2012 року ОСОБА_1 на рахунок відповідача було перераховано суму у розмірі 4011, 00 гривень як сплата єдиного соціального внеску за фізичну особу-підприємця за 2011 рік. 26.03.2012 року позивачем подано звіт до Пенсійного фонду України за 2011 рік одночасно з заявою про зарахування суми зайво сплаченого податку за січень 2011 року та за лютий 2011 року в рахунок платежів за єдиним соціальним внеском за 2011 рік, оскільки відповідно до квитанції №11159.115.1 від 20.12.2010 року сплачено єдиний податок у сумі 200,00 гривень за січень 2011 року, а відповідно до квитанції №22321.194.1 від 18.01.2011 року сплачено єдиний податок у сумі 200,00 гривень за лютий 2011 року (зайво сплачені кошти за січень-лютий 2011 року становили 228 грн.). Про подачу такого звіту та заяви відповідачем дано розписку про одержання звіту від 26.03.2012 року. Однак при винесенні оскаржуваного рішення відповідачем зазначена переплата не була врахована, тому розрахунок суми штрафу та суми пені у оскаржуваному рішенні проведено відповідачем без врахування зайво сплаченої ОСОБА_1 суми єдиного соціального внеску. Крім того, позивач зазначає про те, що в оскаржуваному рішенні не вказано за який саме період часу позивачем не сплачено вчасно єдиний соціальний внесок, за який накладено штрафні санкції та нараховано пеню. Тому, на думку позивача, оскаржуване рішення № 1987 від 31.07.2012 підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала та пояснила, що за даними картки особового рахунку фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування та згідно із звітом за 2011 рік, платнику належало сплатити єдиний соціальний внесок до 20.01.2012 року за період з січня 2011 по грудень 2011 року в сумі 4010, 30 грн. (11 557, 00 * 34,7%), де 11 557, 00 - самостійно визначена сума, на яку нараховується єдиний внесок, але не менше за розмір мінімального страхового внеску фізичної особи-підприємця у звіті за 2011 рік та 34,7% - розмір єдиного внеску. Тому станом на 20.01.2012 року у платника виник борг в сумі 4 010, 30 грн. В зв'язку з цим, прийнято рішення про застосування фінансових санкцій 4 010, 30 * 10% = 401, 30 грн. та нараховано пені 4 010, 30*63 дня, оскільки сума зарахована 23.03.2012 року 4010,3*63*0,1% - 252.65 грн. Посилаючись на правомірність винесеного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Судом встановлено, що позивач відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного внеску.

Стаття 6 ч. 2 п. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» покладає на платника єдиного внеску обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 3 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини нарахування єдиного внеску, встановленого цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно із частиною 11 статті 8 зазначеного Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків. Враховуючи мінімальний розмір заробітної плати у 2011 році, встановлений статтею 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», мінімальний розмір страхових внесків становив: у січні-березні 2011 року - 326,53 грн. (941 грн. х 34,7%), у квітні-вересні 2011 року - 301,12 грн. (960 грн. х 34,7%), у жовтні-листопаді 2011 року - 341,80 грн. (985 грн. х 34,7%), у грудні 2011 року - 348,39 грн. (1004 грн. х 34,7%).

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до п.п.4.6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати єдиного внеску на загальтнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління ПФУ 27.09.2010 року №21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за №994/18289 (надалі -Інструкція №21-5 від 27.09.2010 року), платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно платіжного доручення №1 від 23.03.2012 року ФОП ОСОБА_1 перераховано УПФУ у Франківському районі м. Львова (призначення платежу -оплата єдиного соціального внеску за фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за 2011 рік без ПДВ) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4 011, 00 грн.

Згідно поданих квитанцій № 11159.115.1 від 20.12.2010 року, позивачем сплачено єдиний податок у сумі 200,00 гривень за січень 2011 року; відповідно до квитанції № 22321.194.1 від 18.01.2011 року позивачем сплачено єдиний податок у сумі 200,00 гривень за лютий 2011 року (а.с.9).

Крім того, в матеріалах справи міститься також заява позивача, зареєстрована в ПФУ у Франківському р-ні м.Львова 19.04.2012 року, згідно якої ОСОБА_1 просить зарахувати платежі до ДПІ у ПФУ та зазначає вищевказані проплачені ним квитанції (а.с.20).

Відповідачем факт оплати та переплати за вказаними квитанціями не заперечується, однак у зв'язку із несвоєчасною сплатою позивачем внесків (після 20.01.2012 року), та відсутністю даних щодо здійсненної переплати у звітності, вказане унеможливлює їх зарахування до моменту подання заяви, тому такі внески були зараховані як переплата позивача. Згідно поданої позивачем заяви, така зареєстрована лише 19.04.2012 року за вх.№4005/2, тому саме із цього числа переплата була врахована.

Згідно висновку №123 від 19.04.2012 року УПФУ у Франківському районі м. Львова на виконання ч.13 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» про повернення 42% від єдиного податку за 01 -02 місяць 2011 року, при перевірці карток особового рахунку ФОП ОСОБА_1 по картці особового рахунку платника станом на 19.04.2012 року є переплата у сумі 168, 00 грн. Заява СПД ФО ОСОБА_1 від 19.04.2012 року підлягає задоволенню, а кошти у сумі 168, 00 грн. підлягають перерахуванню на рахунок УПФУ у Франківському районі м. Львова 37196076001310 в ГУДКСУ у Львівській області МФО 825014 (а.с.19).

На підтвердження здійсненого перерахунку, відповідачем подано суду копію вимоги про сплату боргу від 05.10.2012 року №Ф-1853, згідно якої станом на 04.10.2012 року за позивачем рахується заборгованість з єдиного внеску, штрафів та пені у розмірі 484, 98 грн., з них розмір штрафу становить -297, 53 грн., а пеня -187, 45 грн. (з урахуванням заяви про переплату від 19.04.2012 року). Крім цього представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що станом на день розгляду справи судом у позивача немає іншої заборгованості ніж та що зазначена у вимозі від 05.10.2012 року №Ф-1853.

Відповідно до п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»зазначено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум.

Відповідно до ч.10 ст.25 вищевказаного Закону, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Крім того, згідно з п.п.7.2.2 Інструкції №21-5 від 27.09.2010 року, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 10 до Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Відповідно до ч.3 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

31.07.2012 року УПФУ у Франківському районі м. Львова прийнято рішення №1987, згідно якого за несвоєчасне перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% - 401, 03 грн. та нараховано пеню у розмірі 0,1 % - 252, 65 грн. за період з 20.01.2012 року до 23.03.2012 року.

Згідно поданого відповідачем розрахунку фінансової санкції та пені по особовому рахунку позивача: дата боргу -20.01.2012 року; сума боргу -4 010, 30 грн.; дата зарахування -23.03.2012 року; дні -63; сума пені -252, 65 грн.; сума штрафної санкції - 401, 03 грн.

Відтак, відповідачем нараховано суму пені та штрафну санкцію за період з 20.01.2012 року по 23.03.2012 року (дата фактичної сплати коштів) за 63 дні прострочення сплати суми єдиного внеску, а сума переплат за січень-лютий 2012 року згідно поданої заяви від 19.04.2012 року та висновку №123 від 19.04.2012 року перераховано на рахунок УПФУ у Франківському районі м. Львова.

Крім того, згідно позовної заяви, що не заперечується відповідачем, позивач 26 березня 2012 року подав до УПФУ у Франківському районі м. Львова звіт про суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік, згідно якого підприємцем самостійно у 2011 році нараховано страхові внески на суму усього 4010, 30 грн. Згідно платіжного доручення №1, позивачем проведено оплату на суму 4 011, 00 грн. 23.03.2012 року.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що рішення № 1987 від 31.07.2012 року винесене УПФУ у Франківському районі міста Львова про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 за період з 20.01.2012 року по 23.03.2012 року є правомірним, винесеним на підставі та в межах повноважень відповідача.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин справи спростована відповідачем, підтверджена документально, доведена матеріалами справи, що, в свою чергу, дає суду підстави визнати позовні вимоги необґрунтованими, спростованими відповідачем, а тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 02 листопада 2012 року

Суддя Костецький Н.В.