Справа №0506/1516/12

Провадження № 2/0506/905/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2012 року

Волноваський районний суд, Донецької області

У складі: головуючого: судді - Ковей JI.B.

При секретареві - Сотченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Волноваха цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 План»про захист прав споживача та визнання угоди недійсною та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про захист прав споживача, визнання угоди недійсною та стягнення грошових коштів посилаючись на те, що 17 січня 2012 року він уклав з відповідачем по даній справі угоду № 044127 з додатками до нього № 1(в додатку №1 - анкетні дані учасника системи та перелік платежів з зазначенням їх розміру, які позивач повинен здійснити) та № 2 ( в додатку №2 умови діяльності програми «Авто-житло») та в додатку № 3 ( в додатку № 3 вказані додаткові прикінцеві положення), які є невід»ємними частинами угоди, про надання позивачу послуг системи «Авто Житло»,.

Дана угода була укладена з відповідачем метою придбання вантажного автомобіля «Рено» за ціною 120 000 гривень, що вказано в додатку № 1. Згідно умов спірної Угоди, а також п.п.3,17,19,22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживача», відповідач виступає виконавцем певних послуг, зазначених у ст. 1 Угоди, а позивач є їх споживачем. При цьому умови Угоди порушують права позивача по даній справі, як споживача.

Відповідно до ст. 1 Угоди її предметом є надання Учаснику послуг системи «ОСОБА_2 План»спрямованих на придбання вантажного автомобіля. Угода укладається шляхом підписання сторонами Угоди, Додатку № 1, Додатку № 2 та Додатку № 3, які є невід»ємними частинами Угоди.

Перед укладанням угоди протягом нетривалого часу відбулася бесіда між позивачем та представником відповідача, який запевнив позивача, що автомобіль він отримає на протязі місяця, після підпису договору та оплати першого внеску в сумі 6000 гривень, запевнивши позивача, що ніяких відсотків сплачувати не потрібно, тобто представник відповідача запевнив позивача у вигідності умов Угоди, а тому позивач її і уклав.

Позивач після підписання угоди почав сплачувати передбачені угодою платежі, які, як гадав і як йому було повідомлено працівниками відповідача, є нічим іншим як оплатою вартості майбутнього автомобіля.

При підписанні Угоди, позивачем на користь відповідача було оплачено перший внесок в сумі 6000 гривень, тобто отриманий внесок відповідачем на свою користь попередньо із позивачем не погоджувався і не має реального виконання відповідачем

будь-яких обов»язків, забезпечених цією оплатою, а як витрати, які відповідач покладає на учасників системи придбання в групах «ОСОБА_2 План», тим самим не включаючи власних коштів, що робить її пірамідальною схемою, а й організацією власної діяльності за рахунок споживачів, що є несправедливою Угодою відносно позивача. Крім того, позивач відповідно до Угоди повинен був сплачувати на користь відповідача щомісячні внески в оплату послуг «ОСОБА_2 План», а ст. 3.7 Угоди передбачено, що вигодонабувачем за договором страхування автомобіля у разі настання страхового випадку є відповідач, який отримує страхові відшкодування, але щомісячні внески в оплату страхового платежу, вносяться саме учасниками системи, та і автомобіль, який переданий учаснику системи придбаний за кошти все тих же учасників системи, що також робить дані умови Угоди несправедливими по відношенню до споживача. Таким чином з Угоди вбачаються явно невигідні одній стороні споживачу договірні умови, а протилежна сторона правочину відповідач сформулював в односторонньому порядку і тим самим створив істотний дисбаланс між правами і обов»язками сторін за Угодою на свою користь не врахував при цьому інтересів контрагента споживача.

Позивач, як учасник системи, повинен за Угодою сплачувати щомісячні повні внески, для надання права на отримання автомобіля. Позивач виконував свої обов»язки належним чином і сплачував позивачеві внески. Спочатку по телефону, а потім і в офісі у м. Донецьку, позивач став з»ясовувати у представника відповідача, коли він отримає автомобіль, на що була відповідь необхідно платити внески і чекати. На вимоги позивача, вказати дату отримання автомобіля, йому було чітко повідомлено, що йому потрібно платити ще чисті та адміністративні платежі і тільки після цього він зможе отримати автомобіль, але конкретних строків надання автомобіля йому так і не сказали, тому оплативши останній платіж в травні місяці 2012 року і не отримавши автомобіля, позивач зрозумів, що його ввели в оману.

Отже сплативши позивачеві 8594 гривні 28 копійок вартості автомобіля позивач так і не дочекався від ТОВ «ОСОБА_2 План»права на його отримання. Зазначений факт також ілюструє несправедливе виконання умов Угоди з боку відповідача. Основною підставою для визнання недійсності оспорюваної Угоди полягає у нечесній підприємницькій практиці, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживачів в оману або є агресивною, зокрема забороняє, як таке, що вводить в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Зазначений вид нечесної підприємницької практики, що вводить споживача в оману, - створення та обслуговування пірамідальної схеми під назвою системи придбання в групах «ОСОБА_2 План», без залучення коштів ТОВ «ОСОБА_2 План», а розподіл коштів Фонду групи між учасниками системи являється реалізацією діяльності пірамідальної схеми, що порушує вимоги ст. 19 Закону України «Про захист прав споживача», а саме коли один учасник системи за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача оплачує автомобіль іншого учасника системи, а тому правочини здійснені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсними.

Позивач просить визнати недійсною Угоду № 044127 з додатками до неї № 1, №2 та № 3, які є невід»ємними частинами угоди від 17.01.2012 року укладену між ним та відповідачем внаслідок здійснення останнім нечесної підприємницької практики та як таку, що містить несправедливі умови, та стягнути з відповідача на його користь 14 954 гривні 28 копійок та судові витрати, за надання юридичної допомоги в сумі 400 гривень.

В судове засідання позивач не з»явився але подав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача неодноразово в судове засідання не з»являвся. не з»явився і 16.10.2012 року, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, що вбачається з поштового повідомлення про отримання судової повістки про причину

неявки суд не інформував, тому причину неявки визнав не поважною. Відповідачем направлено заперечення проти позову. Позовні вимоги не визнав.

Суд, вважає можливим розгляд справи у відсутності сторін.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні правовідносини.

Сторони по справі 17.01.2012 року уклали угоду № 044127 з додатками до угоди №1, №2 та № 3, які є невід»ємними частинами угоди, з метою придбання вантажного автомобіля «Рено»за ціною 120 000 гривень. Згідно умов спірної Угоди, а також п.п. 3,17,19,22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»відповідач виступає виконавцем певних послуг, зазначених у ст. 1 Угоди, а позивач є їх споживачем. При цьому умови Угоди порушують права позивача як споживача.

При підписанні Угоди, позивачем на користь відповідача було сплачено 6000 гривень реєстраційного платежу, що вбачається з квитанції, тобто отримавши вказані кошти на свою користь, відповідач із позивачем не погоджувався і не має реального виконання відповідачем будь - яких обов»язків, забезпечених цією оплатою, а як витрати, які відповідач покладає на учасників системи придбання в групах «ОСОБА_2 План», тим самим не включаючи власних коштів, що робить її пірамідальною схемою, а і організацією власної діяльності за рахунок споживачів, що є несправедливою угодою відносно позивача. Крім того позивач відповідно до Угоди повинен був сплачувати на користь відповідача щомісячні внески в оплату послуг «ОСОБА_2 План». В п. 3.7 Угоди, передбачено, що вигодонабувачем за договором страхування автомобіля у разі настання страхового випадку є відповідач, який отримує страхові відшкодування, але щомісячні внески в оплату страхового платежу, вносяться саме учасниками системи, та і автомобіль, який передається учаснику системи придбаний за кошти все тих же учасників системи, що також робить дані умови угоди несправедливими по відношенню до споживача. Таким чином з угоди вбачаються явно невигідні одній стороні споживачу договірні умови, а протилежна сторона правочину, відповідач сформулював в односторонньому порядку угоду на свою користь і тим самим створив істотний дисбаланс між правами і обов»язками сторін за угодою на свою користь не враховуючи при цьому інтересів контрагента споживача.

Позивач, як учасник системи, повинен за угодою сплачувати щомісячні чисті платежі (внески) та адміністративні платежі і чекати, коли йому повідомлять, що він має право на купівлю автомобіля, тому аналізуючи умови даної угоди суд вважає, що позивачем даний платіж в сумі 8594 гривень 28 копійок не за одержання автомобіля, а за можливість одержати право на купівлю автомобіля, а такі положення договору не є справедливими по відношенню до споживача.

Відповідно до ч.І ст.18 Закону України «Про захист прав споживача», виконавець послуг не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

На підставі н.2, п.З ч.З ст. 18 Закону України «Про захист прав споживача»передбачено, що умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов»язків на шкоду позивача, зокрема, встановлення жорстких обов»язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

Згідно ч.ч. 5,6 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживача», якщо положення договору визнано несправедливими, включаючи ціну договору, таке положено може бути змінено або визнано недійсним, або договір може бути визнаний недійсним в цілому.

Крім визначених порушень прав споживача, ст. 8 Додатку № 2(Умови діяльності програми «ОСОБА_2 План»регламентує, що у разі виявлення бажання учасником системи розірвати угоду, відповідач не відшкодовує учаснику програми «ОСОБА_2 План»сплачений ним реєстраційний платіж, комісійну плату, адміністративні витрати, а

також із загальної суми сплачених чистих платежів утримується штраф у розмірі 3 (трьох) чистих платежів, такі умови і при розірвані угоди за ініціативою відповідача у випадку, якщо учасник програми не сплатив один або більше послідовних або вибіркових повних платежів, а кошти учаснику повертаються частками при їх наявності до закінчення терміну дії договору. При розірванні угоди для самого відповідача будь-яких негативних наслідків взагалі не передбачено.

Відповідно до п.4 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживача»права позивача порушуються як споживача, а саме порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач, при таких обставинах умови угоди для позивача є несправедливими відносно нього як споживача послуг, а тому угоду слід визнати недійсною.

Згідно ст.19 вище вказаного Закону забороняється як такі, що вводять в оману, утворення пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержати компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»визначено, які послуги вважаються фінансовими. Перелік фінансових послуг, передбачений законом, не є вичерпним, визнання послуг як фінансових можливе при відповідності операцій критеріям, встановленим п.5 ч.І с.1 Зазначеного Закону.

З системного аналізу зазначених вимог законів вбачається, що виконавець не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови угоди є несправедливими, що всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов»язків на шкоду споживача.

Таким чином, аналізуючи діяльність ТОВ «ОСОБА_2 План»вбачається наявність утворення, експлуатації, сприяння розвитку пірамідальної схеми. Так, програма ТОВ «ОСОБА_2 План»формується виключно на коштах учасників, без залучення коштів Товариства. Оплата товару здійснюється за кошти, внесені учасниками, в подальшому учасник, який отримав товар, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам, тобто один учасник програми за свої власні кошти, без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику програми. При цьому, позивач сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої схеми. Право отримати товар споживачем залежить від розміру фонду і рнесення коштів іншими учасниками. Отже, така діяльність вводить споживача в оману. Згідно із п.7 ч.З ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатації або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучених інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Як роз»яснено у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України »Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визнаних законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ч.б ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»правочини. здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

За змістом ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійсністю, тому кожна із сторін такого правочину зобов»язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, тому позов підлягає задоволенню.

Суд не може прийняти до уваги, доводи відповідача в запереченні на позов, на підставі викладеного в рішенні.

Підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 214 гривень 60 копійок на підставі ст. 88 ЦПК України і на користь позивача за надання юридичної допомоги 400 гривень.

На підставі наведеного, відповідно до ст..ст. 18,19,,21 Закону України «Про захист прав споживача», ст..ст. 216,1212 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 81, 88. 208,209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 План»про захист прав споживача, визнання угоди недійсною та стягнення грошових коштів задовольнити.

Визнати недійсною угоду № 044127 від 17.01.2012 року укладену між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 План»внаслідок здійснення останнім нечесної підприємницької практики та як таку, що містить несправедливі умови.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 План»на користь ОСОБА_1 14 594 гривні 28 копійок сплачених за угодою і 400 гривень за надання юридичної допомоги, а всього 14 994 гривні 28 копійок.

Стягнути з ТОВ «ОСОБА_2 План»на користь держави судовий збір в розмірі 214 гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів з наступного дня після його проголошення. Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відповідач може подати до Волноваського районного суду заяву про перегляд заочного рішення протягом 10-ти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Суддя: