Справа № 2/2218/7262/11

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2012 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,

суддів Власенка О.В., Юзюка О.М.,

при секретарі Кузічкіній М.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

його представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування документів, відшкодування майнової та моральної шкоди із апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2012 року,

встановила:

У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про витребування у відповідача технічного паспорта і тимчасового (транзитного) номерного знака на трактор НОМЕР_3, 1974 року випуску, № двигуна НОМЕР_1, № шасі НОМЕР_2 (далі - трактор). Також позивач просив стягнути з ОСОБА_3 3000 грн. майнової шкоди та 5000 грн. моральної шкоди.

ОСОБА_1 зазначив, що в нього існував майновий спір з ОСОБА_4, який під час посередництва у придбанні трактора заволодів його грошима в сумі 12000 грн. Для вирішення даного спору він у квітні 2008 року звернувся за правовою допомогою до ОСОБА_3, який здійснював адвокатську діяльність в офісі АДРЕСА_1. За умовами укладеного між сторонами договору ОСОБА_3 зобов'язався надати йому юридичні послуги, а він, в свою чергу, сплатив відповідачеві гонорар в сумі 3000 грн. ОСОБА_3 не підготував позову до суду, відмовляється повернути йому сплачені за правову допомогу кошти і одержані документи на трактор, внаслідок чого позивачу завдано душевних страждань.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2012 року в позові відмовлено.

Суд виходив з того, що ОСОБА_1 не довів своїх вимог про витребування у відповідача документів на трактор і коштів на правову допомогу, тому його позов про відшкодування моральної шкоди є безпідставним.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду цим обставинам, порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Відповідач ОСОБА_3, який у встановленому законом порядку оповіщений про час і місце судового засідання, до суду не з'явився.

Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначив, що у квітні 2008 року між ним та ОСОБА_3 був укладений договір про надання послуг за плату і відповідач не виконав умови цього договору.

ОСОБА_3 подав до суду першої інстанції письмове заперечення проти позову посилаючись на його безпідставність і необґрунтованість.

Частиною 1 статті 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 206 ЦК України визначено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Як встановлено п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

ОСОБА_1 пояснив, що сторони уклали договір на суму 3000 грн., що перевищує двадцятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (340 грн.), встановлений пунктом 22.5 статті 22 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», який був чинним на час виникнення спірних відносин.

Отже, даний договір мав бути укладений сторонами у письмовій формі.

В суді позивач визнав, що договір про надання послуг за плату укладений з недодержанням письмової форми. Недодержання сторонами передбаченої законом письмової форми угоди не позбавляє їх права в разі виникнення спору доводити наявність останньої іншими достатніми засобами доказування.

Факт укладення між сторонами договору про надання послуг та оплати цих послуг може бути підтверджений квитанцією, чеком, корінцем до прибуткового касового ордеру, платіжним дорученням з відміткою банку, іншим банківським документом. Про укладення договору також свідчать запис в касовій книзі про одержання виконавцем готівки як плати за надані послуги, розписка або інший документ, підписаний виконавцем.

Таких документів ОСОБА_1 суду не надав.

В суді позивач стверджує, що ОСОБА_3 відмовляється повернути йому технічний паспорт і тимчасовий (транзитний) номерний знак на трактор.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 34 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух»державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Відомчу реєстрацію та облік тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів здійснює уповноважений орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики.

Пунктами 2, 5, 6, 7, 18 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року № 694, встановлено, що реєстрація та зняття з обліку машин проводяться державними інспекціями сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах. На кожну зареєстровану машину видається свідоцтво про реєстрацію машини або талон тимчасового обліку машини, зразки яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 року № 47, та номерні знаки, що виготовляються згідно з державними стандартами: два номерні знаки -на трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні машини, один -на причіп. Машина реєструється за її власником як за юридичною або фізичною особою. Відомості про машину, власника, номерний знак, серію і номер реєстраційного документа та інші дані у випадках, визначених цим Порядком, заносяться до книги реєстрації машин юридичних осіб, книги реєстрації машин фізичних осіб або книги тимчасової реєстрації машин, зразки яких затверджуються Мінагрополітики, та до уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи, створеної Держсільгоспінспекцією. У разі зняття з обліку машини у зв'язку з відчуженням номерний знак власник здає до інспекції. У свідоцтві про реєстрацію машини робиться запис «Знято з обліку для реалізації». Для транспортування знятої з обліку машини інспекція видає номерний знак «Транзит», строк дії якого становить 30 діб, крім випадку, зазначеного у підпункті 5 пункту 8 цього Порядку.

Позивач не надав суду достатніх доказів щодо придбання ним трактора, його реєстрації або зняття з обліку, видачі свідоцтва про реєстрацію і номерних знаків на трактор.

Натомість, згідно довідки інспекції державного технічного нагляду Хмельницької обласної державної адміністрації від 19 липня 2012 року № 37-02/180 трактор в базі даних інспекції не зареєстрований, за ОСОБА_1 трактори та інша сільськогосподарська техніка не зареєстровані.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали органу дізнання № 1982/2010, складені за результатами перевірки заяви ОСОБА_1 на неправомірні дії ОСОБА_3, письмові пояснення ОСОБА_5 і показання свідка ОСОБА_6 достовірно не підтверджують укладення між сторонами договору про надання послуг, оплату позивачем цих коштів, утримання ОСОБА_3 у себе свідоцтва про реєстрацію трактора та номерних знаків на нього.

Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що позов ОСОБА_1 є необґрунтованим і відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги не спростовують даних висновків суду.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк

Головуючий у першій інстанції -Сарбей О.Ф. Справа № 22ц/2290/1602/12

Доповідач -Ярмолюк О.І. Категорія 24