П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(в порядку письмового провадження)
8 серпня 2011 року м. Мар`їнка
Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Клікунової А.С.,
при секретарі: Харьковій Л.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області про поновлення строку для звернення до суду, стягнення не донарахованих сум доплати до пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Мар'їнського районного суду Донецької області з вказаною позовною заявою, в якій просить: - поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів; - зобов'язати управління пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у відповідності до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 17 червня 2010 року по теперішній час та в подальшому довічно.
Позивач в обґрунтування позову зазначає, що він віднесений до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ( 2195-15 ), який набрав чинності з 01.01.2006 року, має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків. Однак в 2010-2011 роках така допомога виплачувалась лише в розмірі 10 % від мінімальної пенсії за віком. За таких обставин позивач просить захистити його порушене право, та стягнути на його користь несплачену суму підвищення до пенсії у зазначених вище розмірах.
Ухвалою судді від 29 червня 2011 року заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог щодо зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії у відповідності до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 17 червня 2010 року по 23 грудня 2010 року включно залишено без розгляду. Суд по суті розглядає спірні відносини між сторонами, виниклі з 24 грудня 2010 року.
У судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник управління пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляд справи, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, тому суд у відповідності зі ст. 128 ч. 4 КАС Украйни визнав можливим розглянути справу в їх відсутність на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин і відповідно до ст. 122 КАС України суд визнав можливим розглянути справу без участі сторін та на підставі доказів, наданих у справі в порядку письмового провадження.
Суд, перевіривши матеріали справи, приходе до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Закон України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки. Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивачу станом на 27 листопада 1941 року було менше 18 років. Статус позивача як дитини війни підтверджується відповідним посвідчення. Позивач отримує пенсію за віком і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Мар'їнському районі. Дане управління є органом Пенсійного фонду України, вона має статус юридичної особи, яка призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії відповідним категоріям громадян.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2006 рік.
Відповідно до Закону України від 19 січня 2006 № 3367-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" внесено зміни, згідно з якими виключено пункт 17 статті 77 цього Закону, а новою редакцією статті 110 Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не приймалися. Отже, пільги для дітей війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році запроваджено не було.
Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 № 107 Й, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, при цьому зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Ураховуючи положення Конституції України (ст. 52) щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році -з 09 липня 2007, у 2008 році -з 22 травня 2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни: за 2007 рік -з 09 липня 2007 до 31 грудня 2007, за 2008 рік -з 22 травня 2008 року.
Законами України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", "Про державний бюджет України на 2010 рік" не вносились зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", даний Закон продовжує діяти у редакції від 22 травня 2008 року, коли рішенням Конституційного Суду України були визнані неконституційними положення п. 41 розділу Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", а тому ст. 6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" чинна в тій редакції, яка передбачає виплату підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
З листа управління пенсійного фонду України в Мар'їнському районі вбачається, що позивачу на підставі Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік" виплачується підвищення до пенсії у розмірі визначеної п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року: з 01 січня 2008 року у розмірі 47,00 гривень, з 01 квітня 2008 року у розмірі 48,10 гривень, з 01 липня 2008 року у розмірі 48,20 гривень, з 01 жовтня 2008 року по теперішній час -49 гривень 80 копійок.
Аналізуючи зазначене, суд приходить до висновку, що керування управління пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області при визначені позивачу, як дитині війни, підвищення, яке встановлено в п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року є неправомірним. Так, по-перше, відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та по-друге, згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Крім того, згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначені розміру надбавки до пенсії позивачеві застосуванню підлягає стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту деяких категорій громадян " від 28 травня 2008 року, яка істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
На час розгляду цієї справи судом, розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи принцип пріоритетності законів України над підзаконними нормативно-правовими актами, а також те, що у випадку, якщо нормативні акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, у зв'язку з чим на даний час діє редакція статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", яка була до прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законів України", суд вважає, що дії відповідача по виплаті позивачу підвищення до пенсії в розмірі 49,80 гривень є неправомірними та не відповідають вимогам діючого законодавства, внаслідок чого є підстави для задоволення вимог позивача про визнання дій відповідача неправомірними у відмові щодо нарахування і виплати несплаченої позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни за цей період.
У 2010 році діють наступні розміри мінімальної пенсії за віком (Стаття 52 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік"): з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня - 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня -723 грн., з 1 грудня -734 грн.
У 2011 році діють наступні розміри мінімальної пенсії за віком (Стаття 21 Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік"): з 1 січня - 894 грн., з 1 квітня - 911 грн., з 1 жовтня - 934 грн., з 1 грудня -953 грн.
Тобто, за період з 24 грудня 2010 року позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у відповідних розмірах з застосуванням вищезазначених показників.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченого Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, судом не може покладено в основу рішення, оскільки судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
З аналізу спеціальних законодавчих актів, які підлягають застосуванню у справах із соціальних відносин, що носять публічно-правовий характер (Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261 та Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (з відповідними змінами) -Управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсії безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії інші виплати відповідно до чинного законодавства) -суд може визнати дії відповідача законними чи незаконними та в разі незаконності дій -зобов'язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Враховуючи положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" керуючись принципом адміністративного судочинства, а саме верховенством права, з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, з урахуванням ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги та зобов'язати відповідача здійснити підвищення пенсії позивачу на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює встановленому законом прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб з 24 грудня 2010 року.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року. Пунктом 7 частини I зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік"доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду на 2011 рік.
На виконання пункту 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 14 червня 2011 року № 3491-6 Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 6 липня 2011 року № 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат , що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка відповідно до пункту 5 Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" від 10 червня 1997 року № 503/97 набрала чинності з 23 липня 2011 року.
У зв'язку з прийняттям зазначеного нормативно-правового акту термін застосування положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) становить до 23 липня 2011 року у порядку та розмірах встановлених наведеним законом, а з 23 липня 2011 року у порядку та у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік..
Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача проводити в подальшому перерахунок пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (безстроково), то в цій частині позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області про поновлення строку для звернення до суду, стягнення не донарахованих сум доплати до пенсії задовольнити частково.
Визнати дії управління пенсійного фонду України в Мар'їнському районі Донецької області щодо виплати в неповному обсязі з 24 грудня 2010 року ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»неправомірними.
Зобов'язати управління пенсійного фонду України в Мар'їнському районі провести нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішення Конституційного Суду України № 6-рп-2007 від 09 липня 2007 року, рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 24 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 1 січня 2011 року по 18 червня 2011 включно.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Копію постанови надіслати на адресу сторін по справі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя /підпис/ А.С. Клікунова
З оригіналом згідно
Суддя
15.08.2011