Справа № 22ц-1833/12

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого -судді Костенка А.М.

суддів : Ніколової Б.Ю., Фанди В.П.

при секретарі: Гриньовій А.М.

з участю: представника ПАТ КБ „ПриватБанк" Москалюк С.А.,

представника відповідачів Бабчук О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц/2290/1833 за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" на рішення Полонського районного суду від 11 червня 2012 року за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" в особі Полонського відділення Хмельницької філії „ПриватБанк", треті особи ОСОБА_6, приватний нотаріус Полонського районного нотаріального округу ОСОБА_7, орган опіки та піклування Полонської міської ради, про визнання недійсним договору іпотеки.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ „ПриватБанк" (далі Банк) про визнання недійсним договору іпотеки. Під час розгляду справи доповнила та уточнила свої вимоги, в обґрунтування яких вказувала, що 17.08.2007 року між нею та Банком було укладено кредитний договір, в забезпечення якого цього ж дня було укладено договір іпотеки та передано в іпотеку належний їй житловий будинок по АДРЕСА_1. На час укладення договору іпотеки в будинку проживали та були зареєстровані її чоловік ОСОБА_6 та їх неповнолітні діти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, однак орган опіки та піклування не був повідомлений про укладення такого договору та не було згоди на його укладення. Вважає, що при укладенні договору іпотеки були порушені та обмежені права та інтереси її неповнолітніх дітей на житло. Відсутність згоди органу опіки та піклування на укладенні договору іпотеки є порушенням умов укладення договору, оскільки не були дотримані вимоги, додержання яких необхідне для чинності правовину. Тому на підставі наведеного просила визнати іпотечний договір недійсним.

Рішенням Полонського районного суду від 11 червня 2012 року позов задоволено. Постановлено визнати недійсним договір іпотеки від 17.08.2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ КБ „ПриватБанк", нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за №2971. Зобов'язано приватного нотаріуса Полонського районного нотаріального округу ОСОБА_7

________________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції - Дідек М.Б. Справа № 22ц/2290/1833

Доповідач -Ніколова Б.Ю. Категорія № 19, 27

виключити з реєстру іпотеки за заборони відчуження переданого в іпотеку нерухомого майна, виключити з реєстру запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна -житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 яке було передано в іпотеку за договором іпотеки, укладених між ОСОБА_3 та ПАТ КБ „ПриватБанк".

Додатковим рішенням Полонського районного суду від 21 червня 2012 року доповнено рішення Полонського районного суду від 11 червня 2012 року. Вказано, що позов ОСОБА_3 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_8 задоволено. В позові ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ „ПриватБанк" вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам в задоволенні їх вимог. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам. На думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку, що при укладенні договору іпотеки позивач не отримав дозволу органу опіки та піклування на укладення такого договору, не врахувавши положення ч. 1 ст. 12, ст. 32, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 405 ЦК України, ч.ч. 1, 2 ст. 156 ЖК України та ст.17 Закону України „Про охорону дитинства". Згода органу опіки та піклування необхідна лише у випадках, коли дитина є власником (співвласником), або має право на користування жилим приміщенням, що відчужується, однак на час укладення договору іпотеки з ОСОБА_3 її неповнолітні діти не були зареєстровані у зазначеному житловому будинку. У реєстраційному талоні ОСОБА_6 та ОСОБА_3 їх діти не зазначені, запис про реєстрацію дітей у домову книгу був здійснений після укладення договору іпотеки.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд встановив та правильно виходив з того, що 17 серпня 2007 року між ЗАТ КБ „ПриватБанк" в особі Полонського відділення Хмельницької філії „ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ „ПриватБанк", та ОСОБА_3 на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між останньою та Банком було укладено договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1 та який належить на праві власності ОСОБА_3 Оскільки на час укладення останньою іпотечного договору разом з нею та її чоловіком ОСОБА_6 в даному будинку постійно проживали їх малолітній син ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, та неповнолітні на той час ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, суд, правильно посилаючись на норми матеріального права, в тому числі на ст. 17 Закону України „Про охорону дитинства", ст. 12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" в редакції, чинній на час укладення іпотечного договору, ст. 27 Конвенції про права дитини, обґрунтовано дійшов висновку, що малолітній син позивачки ОСОБА_8 хоча й не мав майнових прав на спірний будинок, проте набув право на проживання та користування житлом у ньому і укладенням договору іпотеки без згоди органу опіки та піклування допущені порушення та обмеження його прав.

Висновки суду підтверджуються матеріалами справи, в тому числі записами в домовій книзі про прописку громадян та їх проживання в будинку АДРЕСА_1, з яких вбачається, що ОСОБА_6, чоловік позивачки, зареєстрований у цьому будинку з 30.04.2003 року, ОСОБА_3 -з 28.12.2004 року, 16.08.2007 р. остання знята з реєстрації за даною адресою, а 18.08.2007 р. -знову зареєстрована там же, ОСОБА_4 була зареєстрована в даному будинку з 30.07.2003 р. по 25.08.2009 р., малолітній син позивачки ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрований з 02.11.2010 року.

Наведене також підтверджується довідкою, виданою 29.08.2012 року Полонським районним сектором Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, показаннями свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Що стосується тверджень апелянта про те, що на час укладення договору іпотеки в переданому в іпотеку будинку неповнолітні діти іпотекодавця ОСОБА_3 в ньому не були зареєстровані та не проживали в спірному будинку і відповідно не набули права користування ним, то вони спростовуються матеріалами справи, згідно яких батько дітей ОСОБА_6 зареєстрований і проживає в даному будинку з 2003 року, а згідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла 10 років, є місце проживання її батьків (усиновителів), або одного з них, з ким вона проживає.

Приймаючи до уваги, що на час укладення договору іпотеки батько малолітнього ОСОБА_8 ОСОБА_6 був зареєстрований та проживав в спірному будинку, а мати дитини ОСОБА_3 знімаючись з реєстрації 16.08.2007 року перед укладенням договору іпотеки та зняттям з реєстрації у талоні реєстрації не вказала відомості про дітей, які мають переїзджати разом з нею на інше місце проживання (а.с. 113), суд обґрунтовано дійшов висновку, що укладенням оскаржуваного договору іпотеки були порушені права малолітнього сина позивачки ОСОБА_8, а тому даний договір іпотеки суд підставно визнав недійсним.

Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк" відхилити.

Рішення Полонського районного суду від 11 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду Б.Ю.Ніколова