донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.06.2006 р. справа №1/28пн

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.04.2006р. у справі № 1/28пн позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „ Маріупольський рибоконсервний комбінат” м.Маріуполь задоволені повністю .

Зобов’язано регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області розпорядитися державним майном, яке знаходиться на балансі відкритого акціонерного товариства „Маріупольський рибоконсервний комбінат” м. Маріуполь Донецької області у тому числі:

1) склад на території комбінату,

2) будівля складу 2 фабрикатного цеху,

3) склад Японія,

4) об’єкт КП

Регіональному відділенню Фонда державного майна України по Донецькій області разом з Головним Управлінням Міністерства надзвичайних ситуацій та громадянського захисту населення Донецької обласної Державної адміністрації та Головним Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи виконати певні дії щодо розпорядження державним майном:

1) підземна стоянка електрокар,

2) об’єкт КП,

3) об’єкти Г-Ч-150 територія комб.,

4) радіостанція,

5) радіостанція,

6) комутатор,

7) агрегат п/я Г4884 м. Москва

8) блок оконечний

9) прибор

10) комплект запчастин до декадно-рахункової установки,

11) рентгенометр,

12) рентгенометр для вимірювання b, y промінів

13) щит пожежний,

14) щит пожежний.

Вищевказане рішення суду першої інстанції мотивується тим , що позивач не наділений правом розпорядження майном, яке не увійшло до статутного фонду. Регіональне відділення Фонду Державного майна України прийняло заходи щодо розпорядження часткою майна, але на день розгляду справи вказане майно продовжує перебувати на балансі банкрута. Майно, яке не увійшло до статутного фонду є державним майном, у тому числі захисні споруди цивільної оборони. Питання подальшого використання вказаного майна вирішує Фонд державного майна України в особі регіонального відділення разом з органами управління у справах цивільної оборони відповідно до Закону України „Про цивільну оборону України”.

Відповідач , Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області , не погоджуючись з рішенням господарського суду , звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення від 11.04.06р. по справі № 1/28пн , так як вважає , що судом не повністю з‘ясовані обставини справи та невірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Посилається на те , що судом не було взято до уваги той факт , що на теперішній час триває процес предприватизаційної підготовки спірного майна. Тобто, вважає, що фактично регіональним відділенням було прийнято одне із управлінських рішень стосовно спірного майна , а саме приватизація. Крім того, посилається на те , що до компетенції ФДМУ та його регіональних відділень не входить вирішення питань по майну цивільної оборони. Всі захисні споруди цивільної оборони в кожному регіоні стоять на обліку у відповідного територіального орган, уповноваженого органом виконавчої влади виконувати завдання цивільної оборони та попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Відповідач, Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій та громадського захисту населення Донецької обласної Державної адміністрації , у відзиві на апеляційну скаргу б/н від 31.05.06р. та представник відповідача в засіданні суду зазначив , що вважає рішення господарського суду обґрунтованим. Посилається на те , що правове регулювання питань , пов‘язаних з управлінням захисними спорудами цивільної оборони та іншими об‘єктами державної вланості, належить до повноважень органу приватизації і здійснюється у порядку, визначеному спільним наказом Фонду державного майна України та Мінекономіки України від 19.05.99р. № 908/68 „ про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських підприємств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі”.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „ Маріупольський рибоконсервний комбінат” м.Маріуполь, у відзиві на апеляційну скаргу та представник позивача в судовому засіданні зазначив , що вважає апеляційну скаргу відповідача необґрунтованою, безпідставною та такою , що не підлягає задоволенню .

Розпорядженням від 26.06.06р. відповідно до ст.ст.28,29 Закону України “Про судоустрій” №3018-ІІІ від 07.02.2002 року була призначена колегія суддів для розгляду апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області.

В нинішнє засідання суду представники Головного Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій та громадського захисту населення Донецької обласної Державної адміністрації не з‘явились .

Зважаючи на неповідомлення відповідачами поважних причин нез'явлення їх представників до суду, достатність наданих сторонами доказів та керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до положень ст.ст. 81-1, 99 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників сторін , що були присутні в судовому засіданні ,судова колегія встановила наступне.

Ухвалою по справі № 42/205Б була порушена справа про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Маріупольський рибоконсервний комбінат” м. Маріуполь Донецької області. Постановою від 11.04.2005р. воно визнано банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура.

Відповідно до статті 26 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в ході ліквідаційної процедури визначається ліквідаційна маса, в яку включаються всі види майнових активів банкрута.

При проведенні інвентаризації було виявлене майно, яке знаходиться на балансі банкрута, але не увійшло до статутного фонду при приватизації і не може бути включено до ліквідаційної маси:

1) склад територія комбінату,

2) будівля складу 2 фабрикатного цеху,

3) склад Японія,

4) склад ГО зар. одягу на території комбінату,

5) підземна стоянка електрокар,

6) об’єкт КП,

7) об’єкти Г-Ч-150 територія комб.,

8) радіостанція,

9) радіостанція,

10) комутатор,

11) агрегат п/я Г4884 м. Москва

12) блок оконечний

13) прибор

14) комплект запчастин до декадно-рахункової установки,

15) рентгенометр,

16) рентгенометр для вимірювання b, y промінів

17) щит пожежний,

18) щит пожежний.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Маріупольський рибоконсервний комбінат” м. Маріуполь Донецької області звернулось з позовом до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області м. Донецьк про спонукання виконати певні дії, прийняти у повному складі державне майно, що не увійшло до статутного фонду відкритого акціонерного товариства „Маріупольський рибоконсервний комбінат” м. Маріуполь при приватизації.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.04.2006р. у справі № 1/28пн позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „ Маріупольський рибоконсервний комбінат” м.Маріуполь задоволені повністю .

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Згідно пункту 1.4 Положення „Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі”, затвердженому наказом Фонду Державного майна України, Міністерства економіки України від 19.05.1999р. № 908/08, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1999р. № 414/3707 із змінами і доповненнями (далі Положення), обов’язки щодо розпорядження вказаним майном покладені на фонди державного майна шляхом здійснення приватизації відповідно до законів України „Про приватизацію державного майна”, „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, „Про Державну програму приватизації” та інших нормативно-правових актів ; передачі майна в оренду, передачі майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади, передачі майна господарським товариствам на умовах відповідного договору безоплатного зберігання відповідно до вимог законодавства.

Пуктом 1.3 вищеназваного Положення передбачено, що управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом способу та умов подальшого використання. Таким органом є державні органи приватизації.

Згідно статті 33 Закону України „Про власність” управління державним майном здійснюють уповноважені державні органи, які вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і збереження довіреного їм державного майна.

Майно, яке не увійшло до статутного фонду є державним майном, у тому числі захисні споруди цивільної оборони. Питання подальшого використання вказаного майна вирішує Фонд державного майна України в особі регіонального відділення разом з органами управління у справах цивільної оборони відповідно до Закону України „Про цивільну оборону України”.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, зазначене майно у відповідності до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” не включається до ліквідаційної маси , а отже , позивач не має права розпоряджатися цим майном.

Відповідно до п.1.4 „Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі”, затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19 травня 1999 р. N 908/68 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 червня 1999 р. за N 414/3707, способи управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, є такими:

1) здійснення приватизації відповідно до Законів України "Про приватизацію
державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про Державну програму приватизації" та інших нормативно-правових актів;

2) передача майна в оренду відповідно до Закону України "Про оренду державного
та комунального майна";

3) передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності";

4) передача майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 N 1482;

5) передача майна господарським товариствам на умовах договору схову;

6) відчуження державного майна, яке перебуває на балансі суб'єктів підприємницької діяльності недержавної форми власності, здійснюється в порядку передбаченому Положенням про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 30.07.1999 N 1477 зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.08.99 за N 573/3866.

Відповідно до вимог ст. 22 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що відповідач 1 є уповноваженим органом, щодо розпорядження державним майном, до компетенції якого належить вибір способу управління державним майном , яке не увійшло до статутного фонду позивача.

Статтею 25 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатору не надані повноваження щодо вчинення дій для здійснення приватизації майна , яке не увійшло до статутного фонду підприємства - банкрута.

При цьому , слід зауважити , що з наданих Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області документів не вбачається, що ним відносно спірного майна вчинені ті дії, що передбачені п. 1.4„Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі”, оскільки саме по собі листування відповідача 1 з ВАТ „ Маріупольський металургійний комбінат ім..Ілліча” не доводить ні факту приватизації спірного майна , ані прийняття Регіональним відділенням відповідних до закону управлінських рішень , так як надані листи є лише свідоцтвом намірів.

Крім того , згідно пояснень представника Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій та громадського захисту населення Донецької обласної Державної адміністрації частина спірного майна , а саме захисні споруди та засоби цивільної оборони , не знаходяться на обліку у цьому органу як об‘єкти цивільної оборони , в зв‘язку з чим посилання заявника апеляційної скарги з цього приводу не можуть бути взяті до уваги як безпідставні.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі відповідає чинному законодавству, а мотиви, з яких надана заява про перевірку рішення не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2006р. у справі № 1/28пн залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 11.04.2006р. у справі № 1/28пн залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошенні в судовому засіданні.

Головуючий Запорощенко М.Д.

Судді: Калантай М.В.

Москальова І.В.

Надруковано: 7 прим.

1. позивачу

2-4. відповідачам

5. у справу

6. ДАГС

7. ГСДО