Справа господарськими судами розглядалась неодноразово.

При новому розгляді справи рішенням господарського суду Одеської області від 20.02.2012 (судді: Гут С.Ф. - головуючий, Меденцев П.А., Оборотова О.Ю.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 (судді: В.Б.Туренко -головуючий, Л.І.Бандура, Л.В.Поліщук), у позові відмовлено з мотивів недоведеності заявлених вимог.

В касаційній скарзі ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 просять скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивачів задовольнити в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Нова Україна" просить залишити судові рішення у справі без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 03.14.03-04/808 від 15.08.2012 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 35-30/213-09-5635 у зв'язку з відпусткою судді Алєєвої І.В.

Ухвалою Вищого господарського суду від 21.08.2012 касаційну скаргу прийнято до провадження.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 03.09.2012 для розгляду справи № 35-30/213-09-5635 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий судді -Плюшко І.А., судді Мележик Н.І., Самусенко С.С. (доповідач).

Стаття 1117 ГПК України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представника сторони, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до умов договору купівлі-продажу від 07.02.2001, укладеного між ТОВ "Агрофірма "Августівка" (продавець) та ТОВ "Нова Україна" (покупець), останнім придбано у власність будівлю (споруду) площею 55 кв.м, розташовану в с. Котовка (район Живахова гора) на земельній ділянці площею 47,84 га, на яку покупець отримує право користування, яке оформлюється у встановленому земельним законодавством України порядку. Призначення будівлі -адміністративна будівля, будівля продринку. За умовами договору одночасно з передачею права власності на будівлю до покупця переходить право користування земельною ділянкою, яке оформлюється в порядку, передбаченому земельним законодавством України. Право власності продавця на будівлю підтверджується відповідним свідоцтвом, виданим 30.11.2000 Біляївським філіалом ОМБТІ та РОН.

Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що за вказаним договором придбано адміністративну будівлю площею 55,4 кв.м., яку у подальшому перебудовано, а саме добудовано 2-й поверх, загальна площа цієї будівлі становить 101,1 кв.м.

Виконавчим комітетом Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області 30.09.2008 видано ТОВ "Нова Україна" свідоцтво про право власності на адміністративну будівлю загальною площею 101,1 кв.м літ. "А" (технічний паспорт від 12.09.2008), право власності зареєстровано КП "ОМБТІ та РОН" 01.10.2008.

Також судами встановлено, що придбана за договором купівлі-продажу від 07.02.2001 будівля знаходиться на земельній ділянці на території Августівської сільської ради за межами населеного пункту. Попереднім землекористувачем зазначеної земельної ділянки, на якій у 1989 році почав роботу авторинок, було КСП ім. Котовського з 1964 року, правонаступником якого є ТОВ "Агрофірма "Августівка".

22.05.2001 на підставі рішення Біляївської районної Ради від 22.03.2001 №202-ХХІІІ "Про передачу земельної ділянки у постійне користування ТОВ "Нова Україна" останнє отримало державний акт на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 47,84 га під господарськими будівлями та дворами для розміщення авторинку та продовольчого ринку змішаної торгівлі на території Августівської сільської Ради.

Августівською сільською радою за рішенням від 26.12.2001 №280 Р-ХХІІІ "Про видачу державного акту на право постійного користування ТОВ "Нова Україна" 28.12.2001 також було видано державний акт на право постійного користування вказаною вище земельною ділянкою загальною площею 47,84 га для тих самих цілей.

22.01.2008 на підставі розпоряджень Біляївської райдержадміністрації Одеської області №1129/2007 від 03.08.2007, №27/20008 від 14.01.2000 та рішення Августівської сільської Ради №335\Р-ХVІІІ-V від 17.12.2007 між Біляївською райдержадміністрацією та ТОВ "Нова Україна" укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого ТОВ "Нова Україна" продано земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 46, 09 га, розташовану за адресою: Одеська область, Біляївський район, Августівська сільська Рада, Живахова гора, 1-В, 1-Г, 1-Д, 1-Е, 1-Ж (за межами населеного пункту) для розміщення авторинку та продовольчого ринку змішаної торгівлі.

Рішенням виконкому Августівської сільської Ради № 148 від 25.12.2008 на території Августівської сільської Ради в с. Котовка, Живахова гора, зареєстровано об'єкт торгівлі ТОВ "Нова Україна" - ринок з продажу автотранспорту, автозапчастин та сукупних товарів.

Відмовляючи у визнанні договору купівлі - продажу від 07.02.2001 недійсним, попередні судові інстанції виходили з приписів ч.1 ст. 48 ЦК УРСР, що діяв до 01.01.2004, умовами якої передбачено, що недійсною є та угода, яка не відповідає вимогам закону.

Судами правомірно відхилено посилання скаржників на невідповідність даної угоди вимогам ст.1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про впорядкування роботи продовольчих ринків і речових ринків" № 465 від 29.04.1996 та Положення про порядок проведення конкурсів на право створення ринків і надання їх в оренду, затвердженого наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України №290 від 21.05.1996, оскільки дані акти врегульовують роботу продовольчих і речових ринків та встановлюють порядок проведення конкурсів на право створення ринків і надання їх в оренду.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками господарських судів про те, що вимоги вищезазначеної Постанови КМУ № 465 від 29.04.1996 та Положення № 290 від 21.05.1996 не можуть застосовуватись до вказаного договору, оскільки за цим договором здійснювалась купівля-продаж нерухомого майна, а не створювався чи передавався ринок.

Спірний договір укладено у відповідності зі ст.ст.224, 225 ЦК УРСР, згідно яких за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

Якщо чинне законодавство не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статті 2 ГПК. Отже, крім контрагентів за договором, прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода (п.4. Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з визнанням угод недійсними" № 02-5/111 від 12.03.1999).

Також, у п.26 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 зазначено, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Таким чином, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачі у даній справі не є сторонами спірного правочину, а порушення їх прав та охоронюваних законом інтересів не доведено, відмова у позові в цій частині є цілком правомірною.

Разом з тим, судами було правильно відмовлено в задоволенні вимог позивачів про скасування рішення Біляївської райради "Про видачу ТОВ "Нова Україна" державного акту на право постійного користування земельною ділянкою" № 202-ХХІІІ від 22.03.2001 та державного акту на право постійного користування землею І-ОД №004405 від 22.05.2001, виданого на підставі даного рішення, оскільки у справі № 23/81-09-3179 вказане рішення було скасовано господарським судом Одеської області, а отже і рішення, і акт припинили свою дію.

Не відповідають дійсним обставинам справи посилання скаржників, викладені в касаційній скарзі, на те, що Августівською сільською радою прийняте рішення "Про видачу державного акту на право постійного користування землею ТОВ "Нова Україна" №280 Р-ХХІІІ від 26.12.2001 з порушенням ч.8 ст. 17, ч.7-18 ст.19, ст.ст. 22, 23 Земельного кодексу України (1990 року), ст.1 постанови КМУ №465 та Положення № 290 з огляду на наступне.

Як правильно звернув увагу апеляційний господарський суд, ст. 17 Земельного кодексу України (1990р.) регулює питання щодо передачі земельних ділянок у власність Радами народних депутатів, що у даному випадку не мало місця. Норми ст.19 даного Кодексу визначають порядок надання земельних ділянок у користування.

Однак, рішення про видачу державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, на якій знаходилась придбана ТОВ "Нова Україна" будівля за договором від 07.02.2001, Августівською сільською радою приймалось, зокрема, на підставі ст.ст. 23, 30 Земельного кодексу України (1990р.). На підставі вказаного рішення Августівською сільською радою видано державний акт на право постійного користування землею І-ОД №004523 від 28.12.2001.

Частиною 1 статті 30 ЗК України (1990р.) було встановлено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди. Відповідно до ч.1 ст.23 ЗК України (1990р.) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Здійснивши системний аналіз зазначених норм, умов договору купівлі-продажу будівлі від 07.02.2001 та рішення сільської ради № 280 Р-ХХІІІ від 26.12.2001, враховуючи встановлену судами обставину про відмову ТОВ "Агрофірма "Августівка" від земельної ділянки, на якій розташована продана будівля, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з твердженнями попередніх судових інстанцій про правомірність дій сільської ради при передачі земельної ділянки у користування ТОВ "Нова Україна" при прийнятті оспорюваного рішення та видачі акту.

Також не відповідають дійсним обставинам справи посилання скаржників, викладені в касаційній скарзі на те, що господарськими судами не досліджено, кому належать будівлі, які розташовані на спірній земельній ділянці. Апеляційною інстанцією було встановлено, що на вказаній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, яке належить ТОВ "Нова Україна" згідно свідоцтв про право власності, виданих 12.10.2006 виконавчим комітетом Августівської сільської ради.

Як встановлено господарськими судами, розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації Одеської області від 03.08.2007 №1129/2007 зі змінами, внесеними розпорядженням Біляївської райдержадміністрації від 14.01.2008 №27/2008, затверджено звіт про експертну грошову оцінку спірної земельної ділянки за адресою Августівська сільська рада Живахова гора 7В, 7Г, 7Д, 7Е, 7Ж (за межами населеного пункту) від 12.10.2006 площею 460 900,0 кв. м та ціну продажу цієї земельної ділянки у розмірі 12 236 053,07 грн.; вирішено продати ТОВ "Нова Україна" зазначену земельну ділянку із розстроченням платежу на п'ять років до 15.08.2012 з можливістю дострокової оплати єдиним платежем, затверджено умови продажу. Рішенням сесії Августівської сільської ради № 335/р -ХVIII від 17.12.2007 також затверджено звіт про експертну грошову оцінку спірної земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: Одеська область Біляївський район Живахова гора 7В, 7Г, 7Д, 7Е, 7Ж, та ціну продажу у розмірі 12 236 053,07 грн., вирішено продати ТОВ "Нова Україна" вказану земельну ділянку із розстроченням платежу на п'ять років з можливістю дострокової оплати, затверджено умови продажу. На підставі даних розпоряджень 22.01.2008 між Біляївською райдержадміністрацією та ТОВ ''Нова Україна'' укладено договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки, яка складається з двох земельних ділянок площею 7,0766га кадастровий номер 5121080300:01:003:0120 та площею 39,0128га кадастровий номер 5121080300:01:003:0119. Відповідно до п.4.1 договору право власності на земельну ділянку виникає після одержання Державного акту на право власності на землю, який видається покупцю за умови сплати ним повної вартості придбаної земельної ділянки, згідно п.2.1 цього договору. До цього моменту правовий режим її використання та розрахунків за неї зберігається у тому вигляді, у якому він був раніше встановлений. Даний договір посвідчений нотаріально та зареєстрований Августівською сільською радою у Державному реєстрі земель. На замовлення ТОВ ''Нова Україна'' Одеською регіональною філією ДП ''Центр державного земельного кадастру при Держкомітеті України по земельних ресурсах'' виготовлена технічна документація зі складання державного акту на право власності товариства на вказану земельну ділянку, встановлення меж якої в натурі оформлено відповідним актом від 26.02.2008.

Зазначені обставини встановлено при розгляді справи №29/235-09-5595 за позовом ТОВ "Нова України" до Біляївської райдержадміністрації Одеської області про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії.

Безпідставними є доводи скаржника стосовно того, що судами попередніх інстанцій не перевірено наявність у Біляївської райдержадміністрації повноважень на укладення спірного договору з огляду на наступне. На підставі норм ст.ст. 12, 17, 122, 127, ч. 6 - 8 ст. 128 Земельного кодексу України 2001р. (в редакції, чинній на день прийняття оспорюваних розпоряджень та рішення), п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2001 р.), ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та враховуючи, що спірна земельна ділянка знаходиться на території Августівської сільської ради за межами населеного пункту, судами попередніх інстанцій встановлено наявність повноважень у Біляївської райдержадміністрації Одеської області на прийняття рішення про продаж цієї земельної ділянки та укладення договору купівлі-продажу. Також, судами встановлено, що рішення Августівської сільської ради №335/р-XVIII-V від 17.12.2007 не підлягає скасуванню, оскільки позивачами не доведено порушення їх прав та охоронюваних законом інтересів у зв'язку із прийняттям цього рішення, що є обов'язковою умовою для визнання його недійсним (п.2 роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 26.01.2000 № 02-5/35).

Враховуючи те, що розпорядження Біляївської райдержадміністрації прийняті у відповідності із земельним законодавством та той факт, що договір купівлі-продажу земельної ділянки був укладений на підставі розпоряджень, і беручи до уваги недоведеність позивачами порушення їх прав та охоронюваних законом інтересів у зв'язку з укладенням спірного договору, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про відмову у позові в частині вимог про скасування розпорядження та визнання недійсним договору.

Також, попередніми судами правильно не прийнято до уваги посилання позивачів на постанову КМУ № 465 та Положення № 290, оскільки питання продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка знаходиться під об'єктами нерухомого майна, що є власністю покупця цієї ділянки і яка перебуває у його користуванні вирішується відповідно до спеціального закону - Земельного кодексу України.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками попередніх судів з приводу відмови у скасуванні рішенням Августівської сільської ради № 148 від 25.12.2008, яким зареєстровано на території Августівської сільської ради в с. Котовка Живахова гора, 1 об'єкт торгівлі ТОВ "Нова Україна" - ринок з продажу автотранспорту, автозапчастин та супутніх товарів, з тих підстав, що обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. В п.2 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 26.01.2000р. №2-5/35 визначено, якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками господарських судів про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи скаржників, викладені у касаційній скарзі, не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не спростовують висновків судів, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, а лише зводяться до переоцінки досліджених судами доказів та встановлених обставин справи, що не віднесено до компетенції суду касаційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене та повноваження суду касаційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави для скасування судових рішень у даній справі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 у справі № 35-30/213-09-5635 залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: Н. Мележик

С. Самусенко