Справа № 2607/6976/12

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Неганова Н. В. ,

при секретарі - Заславець О. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом

Комунального підприємства «Київський метрополітен» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

30.01.1997 року відповідно до наказу № 32 про прийом на роботу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 був прийнятий з 04.02.1997 року на посаду тунельного робітника 4 розряду структурного підрозділу «Служба колії, тунельних споруд і будівель»Комунального підприємства «Київський метрополітен». 22.08.2008 року відповідно до наказу (розпорядження) № 578-к ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади у відповідності з п. 7 ст. 40 КЗпП України. На момент звільнення відповідача сума фактично виплачених авансових платежів по заробітній платі перевищила розрахункову суму при звільнені, а саме - відповідач був звільнений до закінченого робочого року, за який він вже одержав відпустку. Наказом від 22.08.2008 року № 578-к встановлена кількість невідпрацьованих днів відпустки -19. Згідно з довідкою по заробітній платі за серпень 2008 року відповідачу необхідно повернути позивачеві суму коштів в розмірі 1 723,57 гривень. Відрахування з заробітної плати відповідача не проводилось, оскільки сума, яка була фактично нарахована та виплачена відповідачу на день звільнення склала 55,05 гривень, а сума заборгованості складає 1 723,67 гривень, тобто сума боргу перевищила суму, яка фактично нарахована. 23.03.2012 року позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою, в якому запропонував відповідачу погасити заборгованість в розмірі 1 723,57 гривень у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Однак, відповідач суму заборгованості не повернув. Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості в розмірі 1 723,57 гривень та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з»явився, надав заяву, в якій зазначив, що позов підтримує, просить розглядати справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання також не з»явився, 31.07.2012 року надав заяву, в якій зазначив, що позов визнає, просить розглядати справу за його відсутності.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, наказом № 32 про прийом на роботу від 30.01.1997 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду тунельного робітника 4 розряду до структурного підрозділу «Служба колії, тунельних споруд і будівель»Комунального підприємства «Київський метрополітен»(а.с. 6 -копія наказу).

22.08.2008 року ОСОБА_1 було звільнено на підставі ст. 40 п. 7 КЗпП України, що підтверджується копією наказу (розпорядження) про припинення трудового договору від 22.08.2008 року за №578-к (а.с. 7).

При здійсненні остаточного розрахунку при звільненні відрахуванню підлягало 2 557,49 гривень за 19 невідпрацьованих днів відпустки. Оскільки сума, що була нарахована до виплати відповідачу на день звільнення становила 55,05 гривень, а обов'язкові утримання до фондів, податку та ін. становить 1 778,62 гривень, ОСОБА_1 було виплачено зайво 1 723, 57 гривень. Зазначене підтверджується наданою позивачем довідкою від 16.08.2012 року за №27/2115.

23.03.2012 року відповідачу був направлений лист-вимога про необхідність сплатити існуючу заборгованість у розмірі 1 723,57 гривень у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги (а.с 9).

Однак, відповідач заборгованість не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про відпустки»у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Положеннями статті 127 КЗпП України передбачено, що відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, якщо при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за не відроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5 і 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію.

Оскільки відповідачу були сплачені грошові кошти за 19 днів відпустки, які він не відпрацював, ці кошти мають бути відраховані. Так як при звільненні не вистачило грошових коштів для відрахування всієї суми, сума заборгованості в розмірі 1 723,57 гривень має бути стягнута з відповідача за рішенням суду, з- чим і погодився сам відповідач.

Отже, враховуючи наведене вище, суд вважає, що позов в судовому засіданні доведений, а тому підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, ст. 127 КЗпП України, ч. 1 ст. 22 Закону України «Про відпустки», керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 213, 214, 215, 218 ЦПК України,

суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер в справі відсутній) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен»(код ЄДРПОУ 03328913) заборгованість в сумі 1 723 гривні 57 копійок, суму сплаченого судового збору в розмірі 214 гривень 60 копійок, а всього стягнути 1 938 гривень 16 копійок (одну тисячу дев»ятсот тридцять вісім гривень шістнадцять копійок).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н. В. Неганова