РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/1054/2012

16.08.2012 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, у складі:

Головуючого судді - Малухіна В.В.,

При секретарі - Сейтмеметової С.Р.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Відділу з питань міжнародних відносин та депортованих громадян до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та виселення

В С Т А Н О В И В:

Позивач 30.01.2012року звернувся до Центрального районного суду м. Сімферополя із вказаними позовними вимогами до відповідачів мотивуючи тим, що відповідачу ОСОБА_1 разом із матір`ю 27.01.1999р. була надана квартира за адресою: АДРЕСА_1 для тимчасового проживання. Квартира складається з д ОСОБА_2, яка має дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та вселив їх у спірну квартиру. У грудні 2011року у кімнату площею 17,6кв.м. за вказаною адресою вселена ОСОБА_4 Позивачу стало відомо, що відповідачі фактично не проживають у спірної квартирі та здають в оренду. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покращення житлових умов не потрібують. Ордера на вселення їм не надавалось. Вважає, що відповідачу ОСОБА_1 квартиру надано у тимчасове користування, договорів найму з ним не укладалось, квартиру він використовує не по цільовому призначенню, комунальні послуги не сплачує, борг за які складає більш 7000грн. Тому позивач просить суд визнати відповідачів втратившими права користуватися житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 у м. Сімферополі, шляхом звільнення ними вказаної квартири.

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 в судовому засіданні вимоги позову підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_6 в судовому засіданні проти позову заперечував, мотивуючи тим, що відповідачі, як сім`я мають право проживати у двокімнатної квартирі, але тому що у сусідню кімнату вселена ОСОБА_4 не можуть використовувати квартиру за призначенням.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не відомо.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні 29.05.2012року пояснила, що відповідачі у вказаної квартирі не проживають, з початку 2012 року вона проживає в квартирі сама та платить за всі комунальні послуги сама.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, вважає що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що Рішенням Сімферопольської міської ради № 1511 від 23.10.1998 року квартира АДРЕСА_1 у м. Сімферополі віднесена до відселенчеського фонду Управління з питань міжнаціональних відносин та депортованих громадян Сімферопольської міської ради. Ордером № 1 від 27.01.1999 року у вказану квартиру була вселена сім`я з двох осіб ОСОБА_8 та ОСОБА_1 З відповідачем укладено договір найму житлового приміщення та відкрито особовий рахунок № 8539. Зазначений договір не розірваний сторонами добровільно чи у судовому порядку. 29.11.2007 року ОСОБА_8 виписана з квартири у зв`язку зі смертю. У квітні 2009 року ОСОБА_1 одружився з ОСОБА_2, яка має дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та вселив їх у спірну квартиру. Відповідач неодноразово звертався до позивача щодо вселення та реєстрацію його дружини, та доньки у квартиру, однак позивачем відмовлено у розгляді цього питання та пред`явлені вимоги до нього про звільнення одного з приміщень квартири - кімнати площею 17,6кв.м. Відповідно Рішення Сімферопольської міської ради № 3629 від 30.12.2009 року статус квартири АДРЕСА_1 у м. Сімферополі як відселенчеського фонду управління - скасовано. Визнано квартиру Фондом житла для тимчасового проживання депортованих громадян управління з питань міжнаціональних відносин та депортованих громадян, з правом реєстрації(а.с.6). У 2011 році у кімнату площею 17,6 кв..м. позивачем була вселена ОСОБА_4 Наказом КП ЖЕО № 84 від 01.02.2012року зобов`язано укласти окремі договори на житлові приміщенням в квартирі між ОСОБА_1 на житлову кімнату площею 12,8 кв.м. та ОСОБА_4 на житлову кімнату площею 17.6 кв.м. та внести відповідні зміни у особовий рахунок № НОМЕР_1.

Справа між тими самими сторонами про той сами предмет неодноразово розглядалась судами. 2501.2012 року Апеляційним судом АРК Управлінню з питань міжнаціональних відносин та депортованих громадян Сімферопольської міської ради в виселенні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в усуненні перешкод в користуванні житловим приміщенням, шляхом звільнення жилої кімнати за вказаною адресою - було відмовлено. Рішення набрало законної сили. Але в супереч Рішенню Апеляційного суду АРК, у 2012 році, у кімнату площею 17,6 кв.м за зазначеною адресою позивачем була вселена ОСОБА_4

Згідно ст.. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті сами особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно ст.. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Згідно ст.. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, яки проживають разом з ним вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей а також інших осіб. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням.

Статтею 103 ЖК України передбачено, що договір найму житлового приміщення може бути змінено тільки за згодою наймача, членів його сім`ї.

У ч.3 ст.9 ЖК України закріплено заборону обмежень у праві користуватися жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачену законом.

Відповідно до ст.. 132-2 ЖК України підставами для дострокового припинення права громадянина на користування жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання є: надання громадянину або придбання ним іншого жилого приміщення; підвищення доходів громадянина до рівня, який дозволяє йому укласти договір найму жилого приміщення; порушення громадянином правил користування жилим приміщення з фондів житла для тимчасового проживання; приведення мешканцем жилого приміщення з фондів житла для тимчасового проживання у непридатність для його використання; інші підстави, встановлені законом. Громадяни, яким надане жиле приміщення з фондів житла для тимчасового проживання, не мають права приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ цього жилого приміщення, здавати його в піднайм або вселяти в нього інших мешканців.

У зв`язку з тим, що, відповідач вселений у спірну квартиру на законних підставах, з ним укладено договір найму житлового приміщення, який сторонами не розірваний добровільно чи в судовому порядку, у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникли усі права та обов`язкі наймача та членів його сім`ї. Відповідно ордеру та рішення № 1511 виконавчого комітету не містить якихось вказівок про те, що приміщення квартири мають використовуватися окремо. Кімната площею 17,6 кв.м. є складовою частиною квартири та пов`язана з іншими приміщеннями квартири конструктивно. Суд визнає доводи представника відповідача про те, що відповідачі не можуть повноцінно користуватися та проживати у квартирі як сім`я, тому що у сусідньої кімнаті проживає ОСОБА_4 яка не є членом їх сім`ї. Позивач просить визнати відповідачів втратившими право користування на цілу квартиру, однак відповідачі цілою квартирою не користуються, тому що в кімнату площею 17,6 кв.м. Управлінням,без згоди ОСОБА_1, як наймача жилого приміщення, вселена ОСОБА_4 Також,в матеріалах справи відсутні дані про те, що спірна квартира надавалась в користуванні відповідачу не цілком, а з визначенням окремих кімнат.

Виходячи з цього, позовні вимоги Відділу з питань міжнародних відносин та депортованих громадян не підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 88 ЦПК України сплачені судові витрати залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 61, 65, 103, 132-2 ЖК України, 4, 7, 10, 11, 27, 30, 57, 60, 88, 212-218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Відділу з питань міжнародних відносин та депортованих громадян - відмовити повністю.

Сплачені судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіці Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя