ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2012 р. Справа № 5020-271/2012 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Севастополь

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2012

зі справи № 5020-271/2012

за позовом підприємства "Міський спортивно -технічний клуб" Севастопольської міської організації товариства сприяння обороні України, м.Севастополь (далі - підприємство)

до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Севастополь (далі -відділення АМК України)

про визнання недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача -не з'явився;

відповідача -не з'явився.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року Підприємство звернулося з позовом, згідно з яким просило визнати недійсним рішення відділення АМК України від 22.02.2012 № 27/07-12-РШ у справі № 27/01-12.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 03.04.2012 у справі № 5020-271/2012 (суддя Головко В.О.), яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 (колегія суддів у складі: суддя Сотула В.В. -головуючий, судді Черткова І.В., Балюкова К.Г.), позов задоволено. Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22 лютого 2012 року № 27/07-12-РШ у справі № 27/01-12.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відділення АМК України просить скасувати рішення суду першої інстанції від 03.04.2012, постанову суду апеляційної інстанції від 17.05.2012 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Скарга мотивована тим, що судові рішення попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, відділенням АМК України 22.02.2012 було прийнято рішення № 27/07-12-РШ "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції і накладення штрафу", яким визнано, що Підприємство вчинило порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді недобросовісної конкуренції, шляхом поширення інформації, що вводить в оману, повідомлення суб'єктом господарювання невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, внаслідок розміщення на офіційному веб -сайті автошколи МСТК та на рекламних носіях при вході в автошколу про те, що термін підготовки водіїв категорії "В" у групі з денною формою навчання становить 1,5 місяця, термін підготовки водіїв категорії "В" у групі з вечірньою формою навчання становить 2,5 місяця, притому, що автошкола МСТК при підготовці водіїв категорії "В" фактично перевищує вказані терміни, що вплинуло або могло вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) товарів та послуг цього суб'єкта господарювання.

За вказане порушення на Підприємство було накладено штраф у розмірі 20 000,00грн.

В основу оскаржуваного рішення відділення АМК України були покладені такі обставини:

- протягом листопада -грудня 2011 року відділенням АМК України проводилось дослідження ринку надання послуг з підготовки водіїв транспортних засобів, в ході якої було встановлено, що на такому ринку послуг діють сім суб'єктів господарювання;

- 03.11.2011 працівниками відділення АМК України у ході огляду будівлі Товариства сприяння обороні України, розташованій за адресою: м.Севастополь, пр.Ген.Острякова, 15, було виявлено біля входу у приміщення автошколи МСТК рекламні носії цієї школи з таким змістом:

а) "Автошкола, подготовка водителей: категории "В" -дневная -1,5 мес. Вечерняя -2,5 мес. Классы расположены пр.Ген.Острякова,15; пр.Окт.Революции,42" (мова оригіналу), у зв'язку з чим відділенням АМК України був складений акт від 03.11.2011;

- інформація про строк навчання за денною та вечірньою формою навчання відповідно 1,5 місяця та 2,5 місяця була також розміщена на офіційному веб - сайті автошколи МСТК;

- згідно з листом автошколи МСТК від 11.11.2011 № 232 остання протягом 2010 року підготувала водіїв категорії "В" -1422 осіб, а впродовж 10 місяців 2011 року підготувала водіїв категорії "В" -996 осіб;

- кількість учнів категорії "В" в інших автошколах міста не перевищувала за 2010 рік 885 осіб, а за 10 місяців 2011 року 574 осіб;

- автошколою МСТК відповідно до листа від 01.12.2011 № 238 були надані копії реєстраційних списків груп за 2010 рік та дев'ять місяців 2011 року.

На підставі встановлених обставин відповідач дійшов висновку про те, що фактичний термін навчання у групах з денною та вечірньою формою навчання перевищував термін, вказаний Підприємством у рекламних носіях автошколи МСТК та на його офіційному веб -сайті, на декілька днів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відділення АМК України, позивач звернувся до господарського суду з цим позовом.

Сукупності встановлених зі справи обставин суди дали належну оцінку і дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

При цьому суди правильно виходили з того, що висновки відділення АМК України не відповідали фактичним обставинам справи, з яких вбачалось, що повідомлений позивачем термін в середньому відповідав його фактичним показникам, які, в свою чергу, узгоджувались також з Типовою навчальною програмою підготовки та перепідготовки водіїв транспортних засобів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 № 229, що не давало відповідачу правових підстав вбачати в діях Підприємства ознак порушення, передбаченого ч.1 ст.15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Суди також дійшли правильного висновку щодо відсутності підстав вважати, що наведена частина поширеної позивачем інформації впливала або могла вплинути на наміри невизначеного кола осіб отримати згадані послуги та у цьому зв'язку вірно вказали, що рекламна політика позивача жодним чином не вплинула на діяльність інших суб'єктів господарювання, які надавали аналогічні послуги, оскільки останні мали менше можливостей для надання таких послуг, а відповідно мали і меншу кількість осіб, що пройшли відповідне навчання.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Севастополя від 03.04.2012 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 у справі № 5020-271/2012 залишити без змін, а касаційну скаргу Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя Б. Львов

Суддя В. Харченко