ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2012 р. Справа № 5016/3654/2011(8/181)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос 2011",

57546, Миколаївська область, Очаківський район, с. Матросівка,

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест-Агро",

54030, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 19, кв. 5;

2) Фермерського господарства "Сабар",

57532, Миколаївська область, Очаківський район, с. Благодатне, вул. І.

Франка, 47,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідачів:

1) ОСОБА_1,

АДРЕСА_2;

2) ОСОБА_2,

АДРЕСА_3,

про стягнення коштів у сумі 664001 грн.

Суддя Т.В. Гриньова - Новицька

Представники:

Від позивача -Бойченко В.Г., дов. № 5 від 17.10.2011р.

Від відповідача -1 - Ярошевський Г.В., дов. від 08.11.2011р.

Від відповідача -2 -Тростінецький С.В., дов. № 6 від 01.11.2011р.

Від третьої особи -1 -не з'явився.

Від третьої особи -2 - не з'явився.

Суть спору: ТОВ "Колос 2011" (далі -позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Еверест-Агро" (далі -відповідач) збитків у сумі 664001 грн. Третіми особами у справі виступали ФГ "Сабар", ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Позивач також просить суд стягнути з відповідача кошти на погашення судових витрат по справі, які складаються із суми державного мита у розмірі 6640 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 16, 1166, 1187, 1188, 1190 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 11, 20 Закону України "Про пестициди та агрохімікати", ст. ст. 4, 18 Закону України "Про захист рослин", п. 6.2.4 Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98, пунктах 5.1, 5.2, 5.4, 5.24, 525 "Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України", ДСП 382-96, затверджених наказом МОЗ України від 18.12.1996р. № 382.

Ухвалою суду від 22.11.2011р. ФГ "Сабар" виключено з числа третіх осіб і залучено до участі у справі в якості другого відповідача і розгляд справи почато заново.

Ухвалами суду від 13.12.2011р., 20.01.2012р., 01.03.2012р. у справі призначалася судова хіміко-технічна експертиза, проведення якої доручалося різним експертним установам, проте у всіх випадках матеріали даної справи поверталися до суду з посиланнями на неможливість проведення досліджень через відсутність спеціалістів відповідного фаху. У зв'язку з цим ухвалою суду від 11.06.2012р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 19.06.2012р. суд продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Позивач позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити.

Відповідачі проти позову заперечують і просять суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Треті особи проти позову також заперечують.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

В літку та в осені 2009 року, а також на весні 2010 року Сільськогосподарським закритим акціонерним товариством "Колос", правонаступником якого є позивач, було здійснено агротехнічні заходи з підготовки ґрунту під посіви соняшнику та кукурудзи на зерно на полі № 8. На весні 2010 року на згаданому полі № 8 позивач посіяв 35 га соняшнику та 78 га кукурудзи.

19-20 червня 2010 року в результаті проведення повітряним судном Х-32-912СХ "Бекас" авіаційно-хімічних робіт з десикації озимого ріпаку в ФГ "Сабар", був пошкоджений листовий апарат належних позивачеві сільгоспкультур - 35 га соняшнику та 78 га кукурудзи на полі № 8. За результатами аналізу Одеської прикордонної Державної Контрольно-токсикологічної лабораторії, зразки рослин вказаних вище посівів містили остаточну кількість диквата -діючої речовини пестициду "Сонечко". Викладене підтверджується: дорученням голови Очаківської райдержадміністрації від 21.06.2010р. № 25-д (том І, а.с. 28); актом обстеження пошкоджених посівів соняшнику та кукурудзи від 21.06.2010р. (том І, а.с. 29); актом комісії обстеження полів соняшнику, кукурудзи, багаторічних насаджень в Острівський, Козирській, Кам'янській сільських радах (том І, а.с. 30); актом відбору зразків продукції від 21.06.2012р. (том І, а.с. 31); службовими записками № 422/22 від 23.06.2010р., № 37 від 29.06.2010р. (том І, а.с. 32, 33); листом Головного Державного санітарного лікаря Очаківського району (том І, а.с. 34); Постановою про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства № 57 від 29.06.2010р. (том І, а.с. 35); Протоколом № 85 про порушення санітарних норм (том І, а.с. 35 на звороті); результататами аналізів Одеської прикордонної Державної Контрольно-токсикологічної лабораторії № 88 від 30.06.2010р. (том І, а.с. 37); актом обстеження пошкодження посівів соняшника та кукурудзи СЗАТ "Колос" внаслідок авіаційно-хімічних робіт (том І, а.с. 39).

За розрахунком позивача, здійсненим на виконання вимог ухвали суду від 31.10.2011р. про порушення провадження у справі, розмір збитків складає 646008 грн. 57 коп. (розгорнутий, обґрунтований розрахунок позивача наведений у томі ІІ на а.с. 5-7).

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 06.07.2010р. (том І, а.с.45) при десикації озимого ріпаку в ФГ "Сабар" Острівської сільської ради, порушено ч. 3 ст. 21 Закону України "Про захист рослин", виявлено порушення вимог нормативно-правових актів при десикації сільськогосподарських культур авіаметодом в ФГ "Сабар" з 19 по 20 червня 2010 року з пошкодженням посівів соняшнику, кукурудзи в СГЗАТ "Колос", що є порушенням ст. 20 Закону України "Про пестициди і агрохімікати", ДСП-382-від 18.12.1996р. З наданих під час складення протоколу пояснень особи, яка притягнена до адміністративної відповідальності -ОСОБА_6, вбачається, що він свою вину в частині пошкодження посівів в СГЗАТ "Колос" не визнав, при цьому зазначив, що відповідальність за заподіяні збитки має нести виконавець робіт.

Постановою Державної інспекції захисту рослин Очаківського району МК № 000049 від 06.07.2010р. (том І, а.с. 46) ОСОБА_6 визнано винним у порушенні законодавства "Про захист рослин" та накладено на ОСОБА_6 штраф.

З пояснень голови ФГ "Сабар" ОСОБА_6 від 30.06.2010р., наданих головному лікарю Очаківської районної СЕС та 07.07.2010р. начальнику районної станції захисту рослин (том І, а.с. 36, 47), голова ФГ "Сабар" посилається на те, що 19 та 20 червня 2010 року підприємство ТОВ "Еверест-Агро" виконувало авіахімроботи - десикацію посівів озимого ріпаку на полях ФГ "Сабар". До початку робіт був проведений виїзд на поле та визначені граничні точки полів, що оброблюються. Координати були занесені пілотом в GPS -навігатор. При проведенні авіахімробіт в обов'язки ФГ "Сабар" входила тільки заправка літака десикантом та водою. В проведенні обприскування полів фермерське господарство участі не приймало, а про пошкодження посівів сусідніх господарств дізналося через 2 дні.

У газеті "АграрНик" № 3 -2010р. міститься оголошення про те, що ТОВ "Еверест-Агро", поряд з іншими послугами також проводить і авіахімроботи.

У своїх поясненнях, наданих о/у СДСБЕЗ Очаківського МВ УМВС ст. лейтенанту міліції Шумілову А.В. 16.02.2011р. гр. ОСОБА_6 пояснив, що є головою ФГ "Сабар". У червні 2010 року в газеті "АграрНик" було надано об'яву щодо проведення авіахімічних робіт ТОВ "Еверест-Агро". В подальшому він звернувся до зазначеного підприємства з пропозицією проведення обробки десикантами земельних ділянок ФГ "Сабар" на, що отримав згоду на його пропозицію.

19 червня 2010 року ТОВ "Еверест-Агро" здійснило авіахімічну обробку посівів ФГ "Сабар" десикантом "Сонечко". Обробку посівів було здійснено за усною домовленістю з ТОВ "Еверест-Агро", ніяких договорів з даного приводу не укладалося. Оплату виконаних робіт ТОВ "Еверест -Агро" здійснило ФГ "Сабар" у розмірі 5580 грн. готівкою. Ніяких документів про отримання коштів ТОВ "Еверест-Агро" надано не було.

ТОВ "Еверест-Агро" заперечує, стверджує, що не має літака, цим видом діяльності не займається, однак це спростовується як оголошенням у газеті, що передбачало укладення, відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), публічного договору, так і наявністю у засновника ТОВ "Еверест-Агро" ОСОБА_2 повноважень на управління усім майном, у тому числі і повітряним судном Х-32-912СХ "Бекас", його дружини ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченої довіреності № 586 від 05.05.2008р. З наданих до суду пояснень третіх осіб (том ІІ, а.с. 12-14), а також довідки ЗАТ Авіаційна фірма "Лілієнталь" вбачається, що власником повітряного судна Х-32-912СХ "Бекас" є ОСОБА_1.

Також з матеріалів справи вбачається, що обидва відповідача у своїй господарській діяльності використовують десикант "Сонечко".

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Так, загальні підстави цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України -майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення -протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою потерпілої сторони.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов щодо покладення на відповідача відповідальності за заподіяння шкоди, суду належить повною мірою врахувати положення законодавства, на підставі сукупної оцінки наявних у справі доказів встановити обставини, з яким закон пов'язує відшкодування шкоди, а саме - наявність повного складу правопорушення як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Статтею 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992р. № 6 "Про судову практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Оскільки термін "експлуатація джерела підвищеної небезпеки" носить узагальнюючий характер, то у даному випадку під експлуатацією джерела підвищеної небезпеки слід вважати діяльність відповідачів пов'язану з використанням літака та десиканту "Сонечко" для захисту рослин від бур'янів, а саме використання їх властивостей на власну користь.

Згідно з приписами ст. 21 Закону України "Про захист рослин" порушення законодавства про захист рослин тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідальність за порушення законодавства про захист рослин несуть особи, винні у: недотриманні вимог нормативно-правових актів з питань захисту рослин, що призвело або може призвести до пошкодження, погіршення стану рослин та якості продукції рослинного походження, а також забруднення довкілля; неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про загрозу посівам, деревним насадженням, іншій рослинності відкритого та закритого ґрунту, а також продукції рослинного походження від шкідливих організмів; порушенні регламентів зберігання, транспортування, застосування та торгівлі засобами захисту рослин.

Статтею 22 Закону України "Про захист рослин" встановлено, що підприємства, установи, організації усіх форм власності та громадяни, які своїми діями або бездіяльністю сприяли поширенню шкідливих організмів, відшкодовують завдані збитки відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про пестициди і агрохімікати" порушення законодавства про пестициди і агрохімікати тягне за собою цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідальність несуть особи, вині у: недотриманні вимог стандартів, санітарних норм і правил та інших нормативних документів під час виробництва, транспортування, зберігання пестицидів, агрохімікатів і технічних засобів їх застосування; порушенні регламентів та санітарних норм і правил транспортування, зберігання, торгівлі та застосування пестицидів і агрохімікатів.

Відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень законодавства про пестициди та агрохімікати, здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Згідно з приписами статті 1190 Цивільного кодексу України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Відповідно до п. 6.2.4 Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98. Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України 03.08.1998 N 1, відповідальність за дотримання вимог санітарних правил і норм при авіаційному застосуванні пестицидів покладається на замовника виконання авіаційних робіт та власника повітряних суден сільгоспавіації.

Позивач зазначив і довів належними і допустимими доказами у чому полягає протиправна поведінка відповідачів, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вину відповідачів.

Оскільки, у відповідності до статті 33 ГПК України, позивачем доведено обставини, на які він посилається, а саме факт наявності повного складу цивільного правопорушення, шкоду, і перш за все -вину відповідачів в її спричиненні, причинний зв'язок між діями відповідачів та негативними наслідками, розмір шкоди, приймаючі до уваги, що відповідачами не надано доказів, які спростовують доводи позивача, суд вважає, що позов слід задовольнити.

В частині позовних вимог про стягнення 17992 грн. 43 коп. у задоволенні позову слід відмовити, з огляду на те, що в цій частині вимоги є необґрунтованими та не підтверджені доказами, оскільки за розрахунком позивача, виконаним на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі, розмір збитків складає 646008 грн. 57 коп., а сума 17992 грн. 43 коп., як пояснив позивач, була помилково включена ним до розрахунку і в подальшому від стягнення цієї суми, в порядку передбаченому ГПК України, позивач не відмовився.

На підставі ст. 49 ГПК України господарські (судові витрати) покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82, 82^{1, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -}

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверест - Агро" (54030, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 19, кв. 5; ідентифікаційний код 31821816) та Фермерського господарства "Сабар" (57532, Миколаївська область, Очаківський район, с. Благодатне, вул. Івана Франка, 47; ідентифікаційний код 20903566) 646008 (шістсот сорок шість тисяч вісім) грн. 57 коп. збитків; 6460 (шість тисяч чотириста шістдесят) грн. судових витрат у вигляді оплати позовної заяви державним митом; 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення 17992 грн. 43 коп. - у задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено та підписано "16" липня 2012 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька