ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

11.07.12 справа № 5009/1838/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хартрон-Віоліс»(71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Курортна, 69)

до відповідача Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»(м.Київ, вул. Ковпака, 29) в особі Запорізької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»(69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 35)

про усунення перешкод у користуванні майном шляхом розірвання іпотечного договору № 001М/07/1і від 04.01.2007 р

Суддя І.А. Попова

Представники :

Від позивача: Костенко О.Ф., дов. № 01/07 від 01.07.2012 р.

Самарська Н.В., договір від 05.04.2012 р.

Від відповідача: Мульченко О.В., дов. № 02-07/1062 від 25.05.2012 р.

Заявлено позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні майном шляхом розірвання іпотечного договору № 001М/07/1і від 04.01.2007 р.; виключення з державного реєстру іпотек запису про обтяження нерухомого майна, яке належить на праві власності позивачу та розташоване за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Курортна, 69; зняття заборони відчуження зазначеного нерухомого майна.

Розгляд справи, призначений на 31.05.2012 р., відкладався до 04.07.2012 р., в судовому засіданні оголошувалася перерва до 11.07.2012 р.

В судовому засіданні 11.07.2012 р. позивачем заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до ст. 22 ГПК України клопотання задоволено судом.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові та заяві від 11.07.2012 р. В обґрунтування вимог зазначає, що 04.01.2007 р. АКБ СР «Укрсоцбанк»та ТОВ «Хартрон-Віоліс»укладено іпотечний договір № 00М/07/Іі, предметом іпотеки за яким є нерухоме майно -комплекс будівель та споруд по вул.. Курортна, 69 в м.Бердянську, належний іпотекодавцю на праві власності. Згідно п. 1.1. Іпотечного договору іпотека за цим договором забезпечує вимоги Іпотекодержателя за договором кредиту № 001М/07 від 04.01.2007 р., укладеним іпотекодержателем та позичальником. Майно, що передано в іпотеку та на яке може бути звернено стягнення є майном дитячого закладу оздоровлення та відпочинку -дитячого оздоровчого табору «Мрія», що підтверджується Положенням про дитячий оздоровчий заклад, свідоцтвом про право власності, наказами Фонду державного майна України. 01 вересня 2009 р. набув чинності Закон України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», статтею 15 якого передбачено, що дитячий заклад оздоровлення та відпочинку не може бути об'єктом звернення стягнення за борговими зобов'язаннями, не може передаватися в заставу. Позивач вважає, що припинення договору іпотеки правомірно випливає з положень ст.ст. 607 та 652 ЦК України, у зв'язку з тим, що відбулася істотна зміна обставин, яку сторони не могли передбачити в момент укладання договору. З посиланням на ст.ст. 5, 525, 526, 559, 607, 651, 652, 653 ЦК України, ст.ст. 133, 134, 174, 188, 193, 202 ГК України, ст. 17 Закону України «Про іпотеку»позивач просить усунути перешкоди у користуванні майном, а саме розірвати іпотечний договір № 001М/07/1і від 04.01.2007 р.

В судовому засіданні 11.07.2012 р. відповідачем заявлено клопотання, яким відповідач просить припинити провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що положення п.5.2. договору іпотеки, укладеного сторонами, передбачають умови, відповідно до яких у випадку неможливості вирішення спорів за договором шляхом переговорів, спір розглядається визначеним третейським судом.

Дослідивши наявні матеріали, суд вважає, що провадження по справі підлягає припиненню.

Як встановлено, АКБ СР «Укрсоцбанк»(відповідач по справі, іпотекодержатель) та ТОВ «Хартрон-Віоліс»(позивач по справі, іпотекодавець) 01.01.2007 р. уклали Іпотечний договір № 001М/07/1і, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю в якості забезпечення виконання позичальником зобов'язання за договором кредиту № 001М/07 від 04.01.2007 р. та договором кредиту № 002М/07 від 04.01.2007 р. наступне нерухоме майно: комплекс будівель та споруд за адресою: Запорізька область, м.Бердянськ, вул.. Курортна, 69.

Згідно з пунктом 5.2 іпотечного договору у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись статтею 5 Закону України "Про третейські суди", домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному в даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків відповідно до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Відповідно до ч.1 та 6 ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Таким чином, пункт 5.2. вищезазначеного договору іпотеки є третейською угодою щодо розгляду спорів, які виникають з цих договорів.

Предметом даного судового розгляду позивач вказує усунення перешкод у користуванні майном, а саме розірвання іпотечного договору внаслідок істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору. З огляду на характер зобов'язань відповідача та заявлений позивачем предмету спору суд зазначає наступне:

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способами захисту права. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підстави позову -це фактичні обставини з посиланням на конкретну норму матеріального права, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, які необхідні для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.

Захист немайнового чи майнового права або законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від вчинення певних дій.

Засади захисту права власності встановлені главою 29 ЦК України, зокрема ст. 391 ЦК України передбачені підстави та порядок захисту від порушень, не пов'язаних і з позбавленням володіння. Негаторний позов пред'являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним. Предметом негаторного позову є вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном. Підставою негаторного позову є обставини, що підтверджують право позивача на користування і розпорядження майном, вчинення відповідачем протиправних дій, які перешкоджають позивачу використовувати належні йому права. Негаторний позов є речово-правовим і може застосовуватися лише у випадку відсутності між позивачем та відповідачем зобов'язальних відносин.

З системного аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що предметом даного судового розгляду є спір, що виник при розірванні господарського договору, а не спір стосовно нерухомого майна за вимогою власника щодо права користування та розпорядження ним. Отже, фактично позивачем заявлено вимогу щодо розірвання іпотечного договору з підстав, передбачених ст.. 652 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

При цьому, у разі, якщо третейський суд при зверненні сторони третейської угоди до нього з позовом дійде висновку про відмову у розгляді заяви з підстав, встановлених ст. 27 Закону України „Про третейські суди", або третейську угоду буде визнано недійсною іншим судом, господарський суд розгляне спір по суті з дотриманням положень ст. 12 ГПК України.

Відповідно до ст. 51 Закону України „Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржено сторонами шляхом подання заяви про його скасування до компетентного суду (місцевий чи загальний суд за місцем розгляду справи третейським судом ст. 2 Закону) та скасоване, зокрема, з підстав непідвідомчості справи третейському суду відповідно до закону. Виходячи з викладеного, за наявності чинної третейської угоди між сторонами даного спору питання підвідомчості справи третейському суду згідно з п. 5.2 іпотечного договору № 001М/07/1і від 04.01.2007 р. вирішується або визначеним сторонами третейським судом з винесенням відповідної ухвали або (господарським) судом за результатами оскарження рішення третейського суду в даному спорі з мотивів непідвідомчості справи третейському суду.

Під час розгляду даної справи відповідач заперечив проти вирішення справи господарським судом, з огляду на те, що між сторонами укладено угоду про передачу спору третейському суду.

Відповідно до п. 4.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку, якщо відповідач з посиланням на угоду про передачу спору на вирішення третейського суду, яка є чинною та не визнавалася недійсною, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Сторони у засіданні не заявили про наявність обставин, що спростовують чинність даної третейської угоди.

Оскільки судом встановлено, що положення п. 5.2 Іпотечного договору містять дійсну третейську угоду, якою сторони погодили передачу спорів, що виникнуть між сторонами, конкретно визначеному Третейському суду, провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судовий збір підлягає повернення позивачу відповідно до ст.. 7 Закону України «Про судовий збір», про що судом винесено відповідну ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12, 49,ч. 1 п. 5 ст. 80, 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хартрон-Віоліс»до відповідача Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк»в особі Запорізької обласної філії АКБ «Укрсоцбанк»про розірвання іпотечного договору № 001М/07/1і від 04.01.2007 р. припинити.

Суддя І.А. Попова