ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22а-6505/08 Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку - 28 інстанції - Геєць О.В.

(справа №2а-76/08)

постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2008 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Нагорної Л.М.(доповідач)

суддів - Поплавського В.Ю., Уханенка С.А.

при секретарі - Фірсік Д.Ю.

за участю позивача - ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання рішення незаконним та спонукання до призначення пенсії, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1. у січні 2008 року звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати незаконними рішення управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про відмову у призначенні їй пенсії за ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та рішення про призначення пенсії №129 від 02.08.2007 року, та зобов'язати відповідача призначити пенсію за ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 16.04.2007 року. В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що вона досягла 50 років, має 25 років трудового стажу. ЇЇ син, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, є інвалідом з дитинства. Оскільки дитина потребує постійного стороннього нагляду, позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії як матері інваліда з дитинства на підставі ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Але отримала відмову в призначенні такої пенсії. У зв'язку з чим змушена була звернутись до суду з позовом.

Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що, хоча позивачка і надала документи, які свідчать, що її син визнаний інвалідом з дитинства, але вона не надала висновку ВКК про те, що захворювання, котре призвело до інвалідності її сина, мало місце до досягнення ним шестирічного віку і тому в призначенні пенсії за ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення»їй відмовлено.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1. були задоволені..

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу на неї, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального права та яка суперечить чинному пенсійному законодавству, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачка має сина, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, хворого на цукровий діабет, що підтверджується висновком МСЕК № 73 від 23 грудня 2004 року \ а.с. 12\ .

30.07.2007 року від позивачки Управлінням Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийнято заяву про призначення їй пенсії як матері інваліда з дитинства на підставі ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з додатком необхідних документів.

Комісія з призначення пенсії Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, розглянувши заяву позивачки від 30.07.2007 року, відмовила їй в призначенні пенсії, посилаючись на те, що відсутня довідка з лікарняного закладу, що дитина визнана інвалідом до шестирічного .Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно дійшов, що з таким висновком не можна погодитися, оскільки відповідач не правильно витлумачив норму закону.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення" жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.

Відповідно до розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.

Інструкція про встановлення груп інвалідності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 07.04.2004 №183 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.04.2004 за №516/9115, передбачає, що залежно від ступеня обмеження життєдіяльності встановлюють I, II, III групу інвалідності, а також причини інвалідності: загальне захворювання; інвалідність з дитинства; трудове каліцтво; професійне захворювання; поранення, контузія, травма, каліцтво і таке інше. При цьому зазначений нормативно-правовий акт не встановлює зв'язок причин інвалідності з терміном, коли такі причини були встановлені відповідним закладом.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що відповідач порушив право позивачки на призначення пенсії за ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та виніс незаконне рішення про відмову в призначенні пенсії відповідає вимогам чинного законодавства.

Доводи відповідача про те що вони керувалися листом-роз'ясненням від 18.01.2006 року № 237\02-01, де зазначено, що питання про призначення пенсії відповідно до вищезазначеної норми Закону розглядається лише тоді, коли надано висновок ВКК про те, що захворювання, котре призвело до інвалідності дитини, мало місце до досягнення нею шестирічного віку, і тому їх дії правомірні, не можуть бути підставами для скасуванні рішення, оскільки норми закону не містять таких застережень. Крім того, відповідачем не висувалися вимоги щодо проведення повторного обстеження та встановлення причинного зв'язку хвороби неповнолітнього та часу настання цієї хвороби.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що хоча позивачка і набула право на призначення пенсії за ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але таке право вона набула не з 16.04.2007 року, коли вона фактично звернулась до відповідача за роз»ясненням відносно призначення їй пенсії, а з 30.07.2007 року, коли вона звернулась з належно оформленою та зареєстрованою відповідачем заявою, передбаченою п.7 «Порядку подання та оформлення документів для призначення \ перерахунку \ пенсій відповідно до Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та надавала необхідні для призначення пенсії документи, що відповідає вимогам ст.. 44 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що пенсію позивачці слід призначити з часу належного звернення за її призначенням, тобто з 30.07.2007 року, в зв»язку з чим постанову суду слід змінити в частині дати призначення пенсії, а в іншій частині залишити без змін, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково.

Керуючись п.2, ч.1 ст. 198, 201 КАС України, колегія суддів, -

постановила :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя - задовольнити частково.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2008 року змінити в частині дати призначення пенсії ОСОБА_1, змінивши її з 16.04.2007 року на 30.07.2007 року.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 15 вересня 2008 року.

Головуючий: Нагорна Л.М.

Судді: Поплавський В.Ю.

Уханенко С.А.