ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2012 р. Справа № 54/514

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю:Ткаченко Н.Г. - головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В. (доповідача), представника ПАТ КБ "Інвестбанк" -Вужа Д.В.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.04.2012та рішенняГосподарського суду міста Києва від 16.12.2011у справі№54/514 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк"доЛіквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Арма" ОСОБА_5прозобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2011 у справі № 54/514 (суддя: Шкурдова Л.М.) у позові відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що правові підстави для задоволення позову Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк" відсутні, оскільки відповідачем правомірно включено вимоги позивача у розмірі 3 088 129,14 грн. до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів у 7 чергу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 у справі №54/514 (судді: Борисенко І.В., Ільєнок Т.В., Шипко В.В.) рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2011 залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ "КБ"Інвестбанк" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким визнати незаконними дії ліквідатора ТОВ "КБ "Арма" щодо віднесення кредиторських вимог ПАТ "КБ"Інвестбанк" в розмірі 3 088 129,14 грн. до переліку (реєстрі) акцептованих вимог кредиторів до сьомої черги задоволення вимог кредиторів ТОВ "КБ "Арма"; зобов'язати ліквідатора ТОВ "КБ "Арма" віднести кредиторські вимоги ПАТ "КБ "Інвестбанк" в розмірі 3 088 129,14 грн. до переліку (реєстрі) акцептованих вимог кредиторів до позачергової черги задоволення вимог кредиторів ТОВ "КБ "Арма"; внести зміни до переліку (реєстрі) акцептованих вимог кредиторів ТОВ "КБ "Арма"; подати пропозиції щодо затвердження Національним банком України вищезазначених змін до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів ТОВ "КБ "Арма", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2008 між ПАТ "КБ "Інвестбанк" (як банком-кредитором) та ТОВ "КБ "Арма" (як банком-позичальником) був укладений Міжбанківський кредитний договір № 695-08/Н, відповідно до умов якого банк-кредитор надає кредит у сумі 2 000 000,00 грн. на цілі, передбачені статутом банка-позичальника, терміном повернення кредиту 15.01.2009 (п.1.1 договору), а за користування кредитом банк-позичальник сплачує банку-кредитору плату із розрахунку 68 відсотків річних (п.1.2 договору) ( а.с.31).

Згідно з останньою Додатковою угодою від 02.02.2009, сторонами, зокрема було узгоджено строк повернення відповідачем залишку заборгованості за кредитом у розмірі 1 600 000,00 грн. та сплати процентів за користування кредитом із розрахунку 75% річних не пізніше 03.02.2009(а.с.40).

В забезпечення виконання зобов'язань за Міжбанківським кредитним договором, 30.12.2008 між ПАТ "КБ "Інвестбанк" (як заставодержателем) та ТОВ "КБ "Арма" (як банком-позичальником) було укладено договір застави (майнових прав на грошові кошти), відповідно до якого заставодавець передає у заставу заставодержателю майнові права на грошові кошти в сумі 6 700 000,00 грн., що будуть отримані останнім за Кредитним договором № 20/2-КL/7 від 28.02.2008, укладеним між ним та ТОВ "РАСКО" (а.с.41).

Постановою Правління Національного банку України №79 від 19.02.2010 було відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ТОВ "КБ "Арма", про що опубліковано в газеті "Голос України" від 25.02.2010. Ліквідатором призначено фізичну особу - незалежного експерта (за договором з Національним банком України) ОСОБА_5

ПАТ "КБ "Інвестбанк", в межах визначеного чинним законодавством строку, звернувся до ліквідатора ТОВ "КБ "Арма" із заявою про визнання його кредитором та включення до реєстру вимог кредиторів з вимогами у розмірі 3 088 129,14 грн. позачергово, як кредитора, вимоги якого забезпечені заставою на підставі договору застави майнових прав на грошові кошти.

Зазначені вимоги визнані відповідачем, що підтверджується листом ліквідатора ТОВ "КБ "Арма", одержаним позивачем 09.04.2010 (а.с.13).

Листом № 2043 від 28.04.2010 ліквідатор ТОВ "КБ "Арма" повідомила позивача про те, що його включено до 7 черги вимог кредиторів відповідно (а.с.15).

Відмовляючи у задоволенні позову про внесення 3088 129,14 грн. до позачергового задовлення вимог ТОВ КБ "АРМА" суди попередніх інстанцій виходили з того, що предметом застави за договором застави від 30.12.2008 є виключно майнові права на грошові кошти, жодних умов щодо передачі в заставу (або ж іпотеку) будь-якого іншого майна зазначений договір не містить, а тому ліквідатором правомірно включені вимоги позивача у розмірі 3088129,14 грн. до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів у 7 чергу.

Але з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції погодитись повністю не можна.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідають.

Частиною 3 ст.80 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне і виняткове право управляти банком та зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для приведення діяльності банку в правову та фінансову відповідність із вимогами цього Закону та нормативно-правовими актами Національного банку України з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів.

Відповідно до ч.2 ст.92 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ліквідатор при прийнятті рішень про відчуження активів та/або зобов'язань банку зобов'язаний забезпечити пріоритетність захисту інтересів кредиторів банку відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 96 цього Закону.

Згідно ч.3 ст.89 Закону України "Про банки і банківську діяльність" протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.

Ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури (ч.1 ст.93 названого Закону).

Частиною 1 ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Майнові права це права вимоги особи за зобов'язаннями, за якими вона є кредитором (Національний банк, Постанова "Про затвердження Положення про валютний контроль" від 08.02.2000 N 49).

Крім того, ПАТ "КБ "Інвестбанк", звертаючись із вказаним позовом до Господарського суду міста Києва, заявив наступні вимоги:

- визнати незаконними дії ліквідатора ТОВ "КБ "Арма" щодо віднесення кредиторських вимог ПАТ "КБ "Інвестбанк" в розмірі 3 088 129,14 грн. у Переліку (реєстрі) акцептованих вимог кредиторів до сьомої черги задоволення вимог кредиторів ТОВ "КБ "Арма";

- - внести зміни до Переліку (реєстрі) акцептованих вимог кредиторів ТОВ "КБ "Арма";

- подати пропозиції щодо затвердження Національним банком України вищезазначених змін до Переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів ТОВ "КБ "Арма".

Щодо наведених позовних вимог судами попередніх інстанцій не було надано ніяких належних обґрунтувань, та належним чином вони розглянуті не були.

Статтею 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначена черговість та порядок задоволення вимог до банку, зокрема майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя.

Вказані вимоги, передбачені ч.1, 3, 5 ст. 96 Закону України "Про банки та банківську діяльність", не враховані та висновки суду з посиланнями на законодавство з особливостями передбаченими Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, ч.3 ст. 88 Закону України "Про банки та банківську діяльність", не враховані.

При цьому, не надана відповідна оцінка обставинам справи з огляду на Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого Постановою НБУ від 28.08.2001 за №369, зокрема, п.11.9 розділу VI зазначеного положення.

Не розглянуті позовні вимоги у співвідношенні щодо вимог Закону України "Про банки та банківську діяльність".

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитися із висновком суду апеляційної інстанції про те, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає ст.ст. 15, 16 ЦК України, оскільки ст. 99 Закону України "Про банки і банківську діяльність" надає позивачу таке право. Відповідно до вказаної статті особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, мають право оскаржити в суді у встановленому законодавством порядку рішення, дії або бездіяльність Національного банку України чи його посадових осіб, а так само рішення, дії чи бездіяльність тимчасового адміністратора, ліквідатора та залучених ними осіб. Рішення Національного банку України, його службовців, тимчасового адміністратора та ліквідатора можуть бути оскаржені до суду виключно з метою встановлення законності таких рішень.

Частиною 2 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

Щодо віднесення кредиторських вимог до ТОВ КБ "Арма" в розмірі 3088129,14 грн. до позачергового задоволення як забезпечені заставою та задовольняючи такі позовні вимоги, суд повинен був виходити із вищенаведеного та норм Закону України "Про заставу", а також обґрунтувати вказані висновки доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема, із умов кредитних договорів.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 16.12.2011 у справі №54/514 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище викладене, повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи та заявлені позовні вимоги, дати належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону, постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Інвестбанк" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2011 у справі №54/514 скасувати.

Справу №54/514 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Куровський С.В.