-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" липня 2012 р. № 5008/1852/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.представники сторін в призначене судове засідання 02.07.2012р. не з'явилисьрозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПриватного торгово-виробничого підприємства "Коруна"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.05.2012р.у справі господарського суду№5008/1852/2011 Закарпатської областіза позовомПриватного торгово-виробничого підприємства "Коруна" м. Ужгороддо Ужгородської міської ради м. Ужгородтретя особаДепартамент міського господарства Ужгородської міської ради м. Ужгородпровизнання частково недійсним рішення ХІ сесії Ужгородської міської ради VІ скликання № 340 від 09.12.2011р.
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Приватне торгово-виробниче підприємство "Коруна", звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Ужгородської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Управління майном міста Ужгородської міської ради про визнання частково недійсним рішення ХІ сесії Ужгородської міської ради VІ скликання № 340 від 09.12.2011р. "Про Програму приватизації об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації у 2012 році" в частині включення до Переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації у 2012 році на конкурсній основі вбудовані приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 27.02.2012р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.05.2012р. у справі №5008/1852/2011, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, а також скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Закарпатської області від 30.12.2011р. у справі №5008/1852/2011.
Позивач, Приватне торгово-виробниче підприємство "Коруна" з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржники посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.06.2012р. касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 02.07.2012р.
В призначене судове засідання касаційної інстанції позивач, відповідач та третя особа уповноважених представників не направили, явка не визнавалась обов'язковою.
Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення касаційної скарги Приватного торгово-виробничого підприємства "Коруна".
Як встановлено судами попередніми інстанціями та підтверджується матеріалами справи, продаж патенту на право оренди приміщень загальною площею 3 897,5м2 (в т.ч. підвал-330,4м2) відбувся у 1997р. за укладеним між Фондом комунального майна Ужгородської міської ради, як продавцем, та ОСОБА_4 в особі ОСОБА_5, як покупцем, договором №13 від 06.08.1997р. купівлі-продажу патенту на право оренди приміщення. Після сплати покупцем ОСОБА_4 повної вартості патенту, а також пені за прострочення такої оплати Фондом комунального майна Ужгородської міської ради оформлено патент №13 від 11.09.1998р. на право оренди будівлі (споруди, приміщення), в якому зазначені дані про: адресу приміщень -АДРЕСА_1; площу - 3897,5м2 (в т.ч. підвал - 330,4м2); власника патенту - ОСОБА_4 та її паспортні дані; дату першого продажу - 06.08.1997р.; дату закінчення строку дії - 06.08.2047р.
В подальшому, першим власником патенту №13 від 11.09.1998р. ОСОБА_4 здійснено його відчуження на користь Приватного юридично-видавничого підприємства "Концерн "Срібна Земля" за договором дарування від 12.09.1998р., який розірвано угодою від 23.12.1998р.
Суди встановили, що за укладеним між ОСОБА_4 та Приватним підприємством "Коруна" договором дарування від 24.12.1998р. патент на право оренди будівлі за адресою: АДРЕСА_1 строком до 06.08.2047р., виданий Фондом комунального майна м. Ужгород і придбаний за договором купівлі-продажу від 06.08.1998р., подаровано на користь ПП "Коруна".
Фондом приватизації та управління майном міста видано розпорядження №164 від 30.12.1998р. "Про патент на право оренди будівлі на АДРЕСА_1", відповідно до якого анульовано запис в патенті під реєстраційним №14 про власника патенту ПЮВП "Концерн "Срібна Земля", задоволені заяви ОСОБА_4 та ПП "Коруна" про реєстрацію патенту №13 за новим власником ПП "Коруна", яке одержало право оренди будівлі на АДРЕСА_1 за укладеним 24.12.1998р. договором дарування патенту.
11.03.1999р. між Фондом приватизації та управління майном міста (Орендодавець) та Приватним торгово-виробничим підприємством "Коруна" (Орендар), складено договір оренди №6/265 на строкове платне користування нежилим приміщенням за адресою: м. Ужгород, АДРЕСА_1 загальною площею 3882м2 строком його дії з 01.02.1999р. по 01.02.2047р. Метою оренди зазначено використання об'єкта оренди під заклади громадського харчування, оптову і роздрібну торгівлю, виробництво, юридичні послуги, освітні заклади, засоби інформації, громадські організації, охорону здоров'я, послуги.
Господарські суди попередніх інстанцій вірно визначились з нормативно-правовим підгрунттям спірних правовідносин, а саме з тим, що продаж патентів на право оренди приміщень запроваджено Указом Президента України №827 від 30.12.1994р. "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні", як гарантія користування власниками об'єктів малої приватизації приміщеннями, в яких знаходяться ці об'єкти.
Крім того, господарськими судами першої та апеляційної інстанції враховано, що на виконання Указу Президента України №827 від 30.12.1994р. наказом Фонду Державного майна України від 31.01.1995р. №90 затверджено Положення про патент на право оренди будівель (споруд, приміщень) (далі за текстом - Положення №90), відповідно до приписів якого визначено порядок продажу патентів на право оренди будівель (споруд, приміщень) та відповідно до умов якого набуття права власності на патент відбувається з моменту повної сплати ціни продажу патенту відповідно до умов договору купівлі-продажу, а протягом 1 місяця з моменту виникнення права власності на патент орендодавець зобов'язаний укласти виключно з власником патенту договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) на термін дії патенту.
Пунктом 5.3 розділу 5 Положення №90 визначалось право власника патенту його продати, подарувати, передати в спадщину, закласти, укладати інші угоди, які не заборонені чинним законодавством.
При перепродажу патенту власником іншій особі загальний строк дії патенту не змінюється; новий власник патенту стає правонаступником договору оренди на нежитлове приміщення (будівлю). В разі необхідності сторони договору оренди вносять до нього необхідні зміни (п.2.3 розділу 2 Положення №90).
Відповідно до п. 2.4 розділу 2 Положення №90 протягом одного року з моменту купівлі та кожного наступного відчуження патенту зміна його власника не допускається.
Місцевий господарський суд вірно визначився, що після доповнення Положення №90 пунктом 5.5, відповідно до наказу Фонду державного майна України від 18.10.1996р. №1250, у власника патенту з'явилось право на викуп орендованої будівлі (споруди, приміщення).
Фондом комунального майна Ужгородської міської ради здійснено продаж патенту на право оренди приміщень загальною площею 3897,5м2 (в т.ч. підвал 330,4м2) в АДРЕСА_1 покупцю ОСОБА_4, як власнику приватизованого в порядку малої приватизації обладнання, що знаходиться в цих приміщеннях. Судами зроблено висновок, що в порушення приписів Положення №90, оскільки право власності набуто після повної сплати вартості Патенту, про що свідчить платіжне доручення №1 від 28.11.1997р., після набуття першим покупцем ОСОБА_4 права власності на Патент договір оренди з нею, як власником Патенту, не укладався.
Господарські суди першої та апеляційної інстанції дійшли до вірного та обґрунтованого висновку, що відсутність укладеного із першим власником Патенту №13 від 11.09.1998р. договору оренди нежилих приміщень площею 3 897,5м2 (в т.ч. підвал - 330,4м2) унеможливлює настання при наступному відчуженні Патенту для його нового власника передбачених Положенням №90 наслідків правонаступництва за відповідним договором оренди, а відтак з позивачем було укладено самостійний договір оренди спірних приміщень - договір №6/265 від 11.03.1999р., яким обумовлено передачу в оренду нежилих приміщень в АДРЕСА_1 загальною площею 3882м2, строком з 01.02.1999р. по 01.02.2047р. Умови вказаного договору не містять жодного посилання на право власності на Патент №13, як на підставу його укладення, а обумовлені цим договором площа приміщень та строк оренди є відмінними від зазначених у Патенті №13, а відтак обсяг прав позивача стосовно оренди спірних приміщень по АДРЕСА_1 має визначатись, виходячи із змісту укладеного з ним договору №6/265 від 11.03.1999р. оренди нежилого приміщення.
Положеннями ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) передбачалось, що приватизація шляхом викупу застосовується щодо об'єктів малої приватизації, зданих в оренду, якщо право на викуп передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна".
Статтею 25 Закону України "Про оренду державного майна" передбачено право орендаря на викуп орендованого майна відповідно до вимог чинного законодавства з питань приватизації.
З урахуванням встановлених обставин, господарські суди попередніх інстанцій вірно визначились, що чинним законодавством передбачалось право власника патенту на викуп орендованої будівлі, яке могло бути реалізовано у період дії Положення про патент на право оренди будівель (споруд, приміщень), затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31.01.1995р. №90, за відсутності прямої заборони на приватизацію об'єкту оренди з додержанням вимог законодавства, зокрема Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Закону України "Про оренду державного майна"; що право на викуп орендованих приміщень власник патенту міг реалізувати на свій розсуд, тому волевиявлення його щодо викупу орендованої будівлі (споруд, приміщень) мало бути закріплено у відповідному договорі оренди, а у договорі оренди нежилих приміщень по АДРЕСА_1 відсутні обумовлення наявності у позивача прав орендаря, як власника Патенту №13, в т.ч. договором не передбачено право на викуп орендованих приміщень.
Згідно рішення виконкому Закарпатської обласної ради народних депутатів від 18.06.1985р. №156 "Про затвердження додаткового списку пам'яток архітектури місцевого значення по Закарпатській області" будівлю по АДРЕСА_1 включено до списку пам'яток архітектури місцевого значення.
В судовому порядку встановлено, що Ужгородською міською радою, після надання у відповідності до Закону України "Про охорону культурної спадщини" Управлінням культури Закарпатської облдержадміністрації, як органом охорони культурної спадщини, відповідного погодження на приватизацію спірних приміщень, прийнято рішення №340 від 09.12.2011р. "Про Програму приватизації та перелік об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації у 2012 році", до якого включені вбудовані приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, із зазначенням способу приватизації - конкурс.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, що Ужгородська міська рада при прийнятті рішення №340 від 09.12.2011р. в частині включення вбудованих приміщень за адресою: м.Ужгород, пл. Театральна, 5,7 до переліку об'єктів, які підлягають приватизації на конкурсній основі у 2012 році, діяла в межах повноважень, передбачених ч.ч. 5, 6 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та ст. 52 Закону України "Про Державну програму приватизації".
Крім того, апеляційним господарським судом вірно застосовані приписи ст. 35 ГПК України та з урахуванням правової позиції, викладеної в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зроблений вірний висновок, що викладені господарським судом Закарпатської області висновки у постанові від 18.06.2007р. у справі №11/52 є елементом наданої ним при розгляді справи правової оцінки фактів, яка не має преюдиційного значення при вирішенні даного спору.
Відповідно до приписів ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.
Оскаржені в касаційному порядку процесуальні акти винесені місцевим та апеляційним господарським судом з додержанням норм матеріального права з урахуванням хронології дії нормативних актів на час спірних правовідносин, при повному та всебічному встановленні фактичних обставин з дотриманням приписів Господарського процесуального кодексу України.
В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 08.05.2012р. у справі №5008/1852/2011 відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.05.2012р. у справі №5008/1852/2011 залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного торгово-виробничого підприємства "Коруна" - без задоволення.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков
скопійовано
-
скопійовано
-
