ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2012 р. Справа № 5002-33/4399-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.,

суддів Доповідач -Жаботина Г.В.Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Гвардійської селищної ради

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.03.2012р.

у справі № 5002-33/4399-2011 Господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом Публічного акціонерного товариства "Крименерго"

до Гвардійської селищної ради

про стягнення 17 166 грн. 82 коп.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Крименерго" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Гвардійської селищної ради про стягнення 17 166, 82 грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2012р. (суддя Радвановська Ю.А.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.03.2012р. (судді: Черткова І.В., Голик В.С., Лисенко В.А.), позов задоволений, стягнуто з Гвардійської селищної ради на користь Публічного акціонерного товариства "Крименерго" 17 166, 82 грн. заборгованості, відповідно розподілено судові витрати.

Не погодившись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Гвардійська селищна рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме у розмірі 9228,36 грн. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не досліджено обставин щодо правильності визначення розміру спірної суми коштів.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

02.03.2004 між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір № 131 на поставку електричної енергії, відповідно до умов якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі відповідно до умов договору та додатків до договору, які є його невід'ємними частинами.

Відповідно до пункту 1 договору під час виконання умов договору, а також при вирішенні усіх питань, які не обумовлені цим договором, сторони зобов'язані керуватися чинним законодавством України, зокрема, Законом України „Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Споживач зобов'язується сплачувати вартість електроенергії та інші нарахування, згідно умов додатків №4.1 або 4.2 „Порядок розрахунків" (пункт 2.2.3 договору).

Згідно 5.1 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії і потужності наступного року споживач не пізніше 15 листопада поточного року представляє постачальникові відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток №1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачеві і субспоживачеві").

Відповідно до пункту 9.5 договору договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.04, а в частині розрахунків -до повного їх виконання. Даний договір вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору ні однієї із сторін не буде заявлено про припинення цього договору або його перегляд.

За умовами пункту 3 додатку № 4.2 до договору № 131 обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця установки засобів обліку до межі балансової приналежності електромереж, визначається відповідно до „Акту про обсяги переданої споживачеві (спожитою споживачем) електричної енергії". Споживач самостійно проводить зняття свідчень розрахункових приладів обліку, оформляє „Акт про обсяги переданою споживачеві (спожитою споживачем) електричної енергії".

Пунктом 2 додатку № 4.2 до договору № 131 розрахунковою датою (день, коли споживач надає Акт про обсяги и переданою споживачеві (спожитою споживачем) електричної енергії") встановлено 9 число кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 9 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Показники розрахункових засобів обліку у відповідності до переліку об'єктів та точці комерційного обліку фіксуються 9 числа кожного місяця та оформлюються актом про облік переданої споживачу електричної енергії.

Датою оплати встановлено 14 числа кожного місяця (пункт 5 додатку № 4.2 до договору № 131).

Відповідно до пункту 6 додатку № 4.2 до договору № 131 перевищення договірної величини споживання електроенергії визначається під час підведення підсумків на підставі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електроенергії або акту прийому-передачі електроенергії. Споживач сплачує постачальнику електроенергії вартість величини перевищення відповідно до статті 26 Закону України „Про електроенергетику".

Рахунки на оплату, зокрема, перевищення граничної величини споживання електроенергії виписуються постачальником електроенергії окремо та надаються споживачеві. Зазначені рахунки повинні бути оплачені споживачем протягом п'яти днів з дня отримання (пункт 6 додатку № 4.2 до договору № 131).

Пунктом 4.2.2 договору передбачено, що споживач за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначені відповідно до вимог розділу 5 цього договору, платить постачальнику п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Обсяги постачання електроенергії у 2011 році за окремими площадками вимірювання визначені сторонами у додатку №1 до договору та склали 33,2 тис. кВт/г з помісячною розбивкою.

На підставі складених та наданих відповідачеві актів про обсяги переданої споживачеві електричної енергії за квітень 2011 року; за травень 2011 року; за червень 2011 року та за липень 2011 року позивачем було зафіксоване перевищення договірної величини споживання електроенергії, що відображене в актах про перевищення договірної величини споживання електроенергії.

На оплату за перевищення договірної величини у квітні 2011 року; у травні 2011 року; у червні 2011 року та у липні були видані рахунки на загальну суму 17 166, 82 грн.. Зазначені рахунки отримані Гвардійською селищною радою, однак оплачені не були.

Нормами ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

За приписами ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (ч.1 ст.217 ГК України).

Зі змісту викладених правових норм вбачається, що споживання електричної енергії та потужності понад граничні величини є правопорушенням в електроенергетиці, яке тягне встановлену законом відповідальність.

Господарськими судами встановлено, що пунктом 4.2.2 договору передбачено, що споживач за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначені відповідно до вимог розділу 5 цього договору, платить постачальнику п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. Тобто умовами договору за назване порушення передбачена відповідальність в іншому розмірі, ніж встановлена законом.

При прийнятті оскаржених судових рішень господарські суди не встановлювали обставин щодо відповідності визначення позивачем розміру вказаної господарської санкції вимогам законодавства про електроенергетику, тобто судами не перевірено правильності визначення заявленої до стягнення суми з урахуванням вимог ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" ( в редакції Закону України №2706-ІV від 23.06.2005р.).

Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про наявність підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 111-11 Господарського про?цесуального кодексу? України, Вищий господарський? суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Гвардійської селищної ради задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим та на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.03.2012р. у справі № 5002-33/4399-2011 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Карабань В.Я. Суддя Жаботина Г.В. Суддя Ковтонюк Л.В.