ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2012 р.

справа № 5010/507/2012-22/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О.В. при секретарі судового засідання Мартиненко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Бистрецька ГЕС",

с. Бистрець, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78707,

до відповідача: Бистецької сільської ради,

с. Бистрець, Верховинський район, Івано-Франківська область, 78707,

про визнання незаконним п.3 рішення виконавчого комітету Бистрецької сільської ради №11 від 15.02.2012р. "Про скасування рішення виконавчого комітету №23 від 12.04.11р. про дозвіл ТОВ "Бистрецька ГЕС" на будівництво Бистрецької малої ГЕС в селі Бистрець",

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність №06/04-1 від 06.04.12р.,

ОСОБА_2 - представник, довіреність №24/04/2012 від 24.04.12р.,

від відповідача: ОСОБА_3 - представник, довіреність від 23.05.12р.,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бистрецька ГЕС" заявило позов до Бистецької сільської ради про визнання незаконним п.3 рішення виконавчого комітету Бистрецької сільської ради №11 від 15.02.2012р. "Про скасування рішення виконавчого комітету №23 від 12.04.11р. про дозвіл ТОВ "Бистрецька ГЕС" на будівництво Бистрецької малої ГЕС в селі Бистрець". Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що Бистецькою сільською радою було надано дозвіл ОСОБА_4 на передачу в суборенду позивачу земельної ділянки і на підставі даного дозволу між ОСОБА_4 та ТзОВ "Бистрецька ГЕС" був укладений договір суборенди земельної ділянки для будівництва на ній малої дериваційної ГЕС, який зареєстрований у Верховинському відділі ДЗК за №041030000003 від 16.08.2010р. Посилається на те, що Івано-Франківським обласним виробничим управлінням по меліорації і водному господарству було погоджено проект будівництва ГЕС та розроблено Технічні умови на її проектування. Вказує, що для дотримання процедури громадського волевиявлення щодо будівництва ГЕС в газеті "Верховинські вісті" було опубліковано заяву про екологічні наслідки будівництва і скарг від населення по цьому питанню не надходило, що підтверджується листом відповідача №102 від 01.04.2011р. Зазначає, що рішенням виконавчого комітету №23 від 12.04.11р. позивачу було надано дозвіл на будівництво малої ГЕС в селі Бистрець, а також інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю надано дозвіл на виконання будівельних робіт від 01.08.2011р. №ІФ 11511022968, на підставі яких він почав реалізовувати своє право на будівництво. Проте виконавчий комітет Бистрецької сільської ради прийняв рішення №11 від 15.02.2012р. , яким скасував раніше наданий дозвіл згідно рішення виконавчого комітету №23 від 12.04.11р. Вважає оскаржуване рішення незаконним, таким що суперечить ч.2 ст.19 Коституції України, оскільки в рішенні Конституційного суду України №7рп/2009 від 16.04.2009р. вказано, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Відмічає, що скасоване рішення виконавчого комітета Бистрецької сільської ради №23 від 12.04.11р. прийняте у відповідності до чинного законодавства, вимоги ст.35 Закону України "Про екологічну експертизу" та Положення "Про участь громадськості у прийнятті рішень у сфері охорони довкілля" дотримані були, а тому правові підстави для скасування вказаного рішення відсутні. Підвідомчість даного спору господарському суду обґрунтовує тим, що в спір пов'язаний з використанням природних ресурсів в господарській діяльності, що встановлено ухвалою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 20.04.2012р. у справі № 2-а/0903/52/2012, якою закрито провадження в адміністративний справі за позовом ТзОВ "Бистрецька ГЕС" до виконавчого комітету Бистрецької сільської ради про визнання незаконним п.3 рішення виконавчого комітету Бистрецької сільської ради №11 від 15.02.2012р.

Відповідач заявлений позов не визнав, у відзиві на позовну заяву вх.№3842/2012свх від 07.06.2012р. вказав на те, що відповідно до ст.ст.1,5,59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належним відповідачем у даній справі має бути виконавчий комітет Бистрецької сільської ради, який прийняв оскаржуване рішення, і спір згідно ст.ст.17,18 КАСУ підвідомчий судам адміністративної юрисдикції. Не погоджується, що спір пов'язаний із використанням природних ресурсів у господарській діяльності, тобто що він є по суті земельним, оскільки оскаржуване рішення стосується інтересів усієї громади села, стосується питань місцевого значення, які безпосередньо пов'язані з життєдіяльністю територіальної громади. Обґрунтовує те, що з цих підстав дане рішення є нормативно-правовим актом. Аналізуючи положення Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", інших нормативних актів, а також зміст вказаного рішення Конституційного суду України, вважає, що за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплено право на зміну та скасування власних рішень. Крім того, відмічає, що у ст.31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не передбачено повноважень виконавчих органів сільських рад надавати дозвіл на будівництво.

Позивач подав заперечення на відзив на позов (вх. №3872/2012свх від 07.06.2012р.), де вказав, що згідно п.8 ч.1 ст.31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських рад належить координація на відповідній території діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів, що пов'язано з реалізацією сільською радою повноважень власника землі згідно ст.13 Конституції України, ст. 80 ЗК України, ст. 25 Закону України "Про оренду землі". При визначенні підвідомчості спору посилається на п.1.2.2., п.1.2.5. ч.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2012р., преюдиційність фактів, встановлених в рішенні адміністративного суду, а також на право на судовий захист згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Наводить правове обґрунтування того, що оскаржуване рішення відноситься до актів індивідуальної дії, ненормативних правових актів.

Аналогічні пояснення представники сторін дали в судовому засіданні.

Згідно ст.77 ГПК України в судовому засіданні 24.05.2012р. оголошувалась перерва до 07.06.2012р. з наступним оголошенням перерви до 21.06.2012р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне.

Між Бистрецькою сільською радою, як орендодавцем, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, як орендарем, та ТзОВ "Бистрецька ГЕС" був укладений договір суборенди земельної ділянки від 22.10.2010р. (надалі "договір"). Договір зареєстрований в Верховинському відділі ДЗК, кадастровий номер 2620881001010011569, за №041030000007 від 22.10.2010р..

Згідно п.1.1. договору орендодавець на підставі рішення сесії Бистрецької сільської ради п'ятого скликання від 09.10.2010р. погоджує, орендар передає, а суборендар приймає в суборенду земельну ділянку для будівництва та обслуговування малої гідроелектростанції, яка знаходиться в с.Бистрець. Об'єктом суборенди є земельна ділянка загальною площею 1,0991 га, що знаходиться в тимчасовому користуванні орендаря на підставі договору оренди земельної ділянки від 16.08.2010р., зареєстрованого в Верховинському відділі ДЗК за №041030000003 від 16.08.2010р. (п.2 договору).

В п.1.4. договору визначено, що земельна ділянка передається в суборенду для будівництва та обслуговування суборендарем малої гідроелектростанції, і, відповідно, в.1.5. договору визначено цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування малої гідроелектростанції.

Передача вказаної земельної ділянки в суборенду здійснена за актом приймання-передачі від 22.10.2010р.

Листом №11/0005 від 18.03.2011р. ТзОВ "Бистрецька ГЕС" звернулась до голови виконкому Бистрецької сільської ради з проханням надати дозвіл на будівництво Бистрецької малої ГЕС на земельній ділянці, що надана товариству в суборенду відповідно до договору від 22.10.2010р.

Розглянувши дану заяву, виконавчий комітет Бистрецької сільської ради прийняв рішення №23 від 12.04.2011р., яким відповідно до ст.31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.24 Закону України "Про планування і забудову територій", ст.14 Закону України "Про основи містобудування" надав дозвіл ТзОВ "Бистрецька ГЕС" на будівництво Бистрецької малої ГЕС в с.Бистрець на земельній ділянці, що надана в суборенду для будівництва та обслуговування малої ГЕС згідно договору від 22.10.2010р.

Позивачем представлено докази опублікування в газеті "Верховинські вісті" №8 від 18.02.2011р. заяви про екологічні наслідки будівництва та лист Бистрецької сільської ради №102 від 01.04.2011р. про те, що опублікована заява прийнята до відома і контролю і що зауважень та скарг з даного питання до сільради не надходило.

На виконання будівельних робіт з будівництва малої гідроелектростанції в с.Бистрець Верховинського району інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю надано ТзОВ "Бистрецька ГЕС" дозвіл на виконання будівельних робіт від 01.08.2011р. №ІФ 11511022968.

З оскаржуваного рішення виконавчого комітету Бистрецької сільської ради №11 від 15.02.2012р. вбачається, що заслухавши заяву ініціативної групи жителів с.Бистрець про відміну рішень виконкому про дозвіл на будівництво малих ГЕС в селах Бистрець і Дземброня згідно рішення сходу селян від 29.01.2012р., в зв'язку з тим, що на зборах жителів села Бистрець від 29.01.2012р. громада проголосувала проти будівництва малих ГЕС, виконавчий комітет вирішив скасувати рішення виконкому №23 від 12.04.2011р. про дозвіл ТзОВ "Бистрецька ГЕС" на будівництво Бистрецької малої ГЕС в с.Бистрець на земельній ділянці наданій в суборенду для будівництва та обслуговування малої ГЕС згідно договору від 22.10.2010р. (п.3).

Відповідачем представлено протокол №1 від 29.01.2012р. зборів селян Бистрецької сільської ради та рішення даних зборів про відміну всіх рішень виконкому, що стосуються будівництва малих ГЕС на території сільради.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що згідно ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до п.6 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

В п.1.2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011р. зазначено, що у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам. Як зазначено в п.1.2.5. даної постанови, спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду за правилами ГПК. Зокрема, відповідно до статті 20 ГК України, статей 16, 393 ЦК України визнання судом незаконним і скасування акта органів державної влади, влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, належить до способів захисту права власності. Предметом спору є захист права власності особи, а не публічно-правових інтересів держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади. До спорів про право цивільне належать також спори, пов'язані з правом на використання природних ресурсів у господарській діяльності, гарантованим статтею 14 Конституції, главою 15 ГК України.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ст.11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Згідно п/п 8 п. "а" ст.31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, координація на відповідній території діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів. При цьому слід відмітити, що регулювання відносин в сфері забудови населених пунктів випливає із земельних правовідносин і обумовлено правом власника землі та землекористувача на забудову в установленому порядку земельної ділянки.

При визначені підвідомчості даного спору суд також виходить з того, що згідно ухвали Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 03.05.2012р. у справі №0903/503/2012, номер провадження №2-а/0903/52/2012, закрите провадження у справі за адміністративним позовом ТзОВ "Бистрецька ГЕС" до виконавчого комітету Бистрецької сільської ради про скасування п.3 рішення виконавчого комітету Бистрецької сільської ради №11 від 15.02.2012р. , яким скасовано рішення виконавчого комітету №23 від 12.04.11р. про дозвіл ТОВ "Бистрецька ГЕС" на будівництво Бистрецької малої ГЕС в селі Бистрець на земельній ділянці, наданій в суборенду для будівництва та обслуговування малої ГЕС згідно договору від 22.10.2010р. В даній ухвалі встановлено, що між ТзОВ "Бистрецька ГЕС" та Бистрецькою сільською радою виник спір щодо реалізації права позивача на будівництво малої ГЕС на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді с.Бистрець та надана в суборенду позивачу для будівництва та обслуговування малої ГЕС згідно договору від 22.10.2010р., а тому даний спір, який пов'язаний з правом на використання природних ресурсів у господарській діяльності, не відноситься до публічно-правових і підвідомчий господарському суду. Згідно відмітки на даній ухвалі судове рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.35 ГПК України та згідно до роз'яснень, наведених в п.38 інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" від 12.03.2009р. N01-08/163, рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Судом також застосовуються положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо забезпечення особі права на доступ до суду та рішення Європейського суду з прав людини, які набули статусу остаточного, у справах "Андрієвський проти України", "Буланов та Купчик проти України".

Розглядаючи питання законності оскаржуваного рішення, слід виходити з положень ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому, враховуючи зміст прийнятого рішення, встановлення дотримання вимог закону пов'язано не з дослідженням питання надання дозволу на будівництво, а наявності права органу місцевого самоврядування скасувати прийняте ним рішення.

Як зазначено в п.4 рішення Конституційного суду України №7рп/2009 від16.04.2009р. (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що будівництво малої ГЕС в с.Бистрець стосується інтересів усієї громади села. Проте оскаржуване рішення не містить норм права з цього приводу, не поширюється на широке коло осіб із неоднократним застосуванням, а містить конкретні приписи, звернені до ТзОВ "Бистрецька ГЕС", і застосовується одноразово. А тому оскаржуване рішення відноситься до ненормативних актів або актів індивідуальної дії.

У вказаному рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України (п.4 рішення).

Проте в п.5 даного рішення зазначено, що органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Враховуючи викладене, рішення виконавчого комітету Бистрецької сільської ради №23 від 12.04.11р. про дозвіл ТОВ "Бистрецька ГЕС" на будівництво Бистрецької малої ГЕС в селі Бистрець, на підставі якого поряд із іншими вищевказаними документами, позивач розпочав реалізацію свого права на забудову земельної ділянки, не могло бути скасоване органом місцевого самоврядування при відсутності згоди ТзОВ "Бистрецька ГЕС".

Відповідно до ст.20 ГК України одним із способі захисту суб'єктів господарювання є визнання повністю або частково недійсними актів органів місцевого самоврядування, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання. При цьому правовий зміст визнання незаконним і визнання недійсним акта є аналогічним.

А тому позов підлягає задоволенню.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст. 43,49, ст. 82 - ст.85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю "Бистрецька ГЕС" до Бистецької сільської ради про визнання незаконним п.3 рішення виконавчого комітету Бистрецької сільської ради №11 від 15.02.2012р. "Про скасування рішення виконавчого комітету №23 від 12.04.11р. про дозвіл ТОВ "Бистрецька ГЕС" на будівництво Бистрецької малої ГЕС в селі Бистрець".

Визнати недійсним п.3 рішення виконавчого комітету Бистрецької сільської ради №11 від 15.02.2012р. "Про скасування рішення виконавчого комітету №23 від 12.04.11р. про дозвіл ТОВ "Бистрецька ГЕС" на будівництво Бистрецької малої ГЕС в селі Бистрець".

Стягнути з Бистецької сільської ради в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бистрецька ГЕС" 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. сплаченого судового збору.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.06.12

Суддя Малєєва О. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

________________ Малєєва О. В. 26.06.12