УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2012 р.

Справа № 81202/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Макарика В.Я., Гуляка В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Шаблій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу Виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.07.2011 року по справі за позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу Виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відділ державних реєстраторів Тернопільської міської ради про стягнення допомоги,-

встановив:

03.06.2011 року Тернопільський міськрайонний центр зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 9618, 24 грн. допомоги по безробіттю.

В обгрунтування позовних вимог у позові зазначено, що в ході виконання Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року № 232/16248 (далі - Порядок) в результаті перевірки інформації наданої державним реєстратором встановлено, що відповідач був зареєстрований у центрі зайнятості, отримала статус безробітного та одержувала допомогу по безробіттю і одночасно була зареєстрована як фізична особа - підприємець. Враховуючи, що право на отримання допомоги мають лише не зайняті (безробітні) особи, допомога отримана внаслідок обману або зловживання своїм правом підлягає до повернення. Таким чином, до повернення відповідачем підлягає сума допомоги по безробіттю виплачена відповідачу за період з 05.01.2009р. по 14.10.2009р. у сумі 8271,98 грн. та за період з 26.04.2010р. по 11.07.2010р. на суму 1346,26 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.07.2011 року в задоволені позовних вимог Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення 9618,24 грн. допомоги по безробіттю відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

29.12.2008 року відповідач ОСОБА_1 зареєстрована в Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості згідно персональної картки №190100808122900003 знаходилась в трудових відносинах за останні 12 місяців 51 тиждень з 16.04.1985р. по 26.12.2008р., на день реєстрації належала до категорії безробітних застрахованих осіб, які мають право на матеріальні виплати з урахуванням страхового стажу.(а.с. 5)

05.01.2009 року відповідач звернулась до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості в особі директора з заявою про надання статусу безробітного відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(а.с. 6). З форми поданої заяви вбачається, що відповідач як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований.

Наказом від 05.01.2009 № НТ009105 Тернопільського міськрайонного центру зайнятості відповідачу з 05.01.2009р.: наданий статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю, розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю. Наказом від 18.09.2009 р. №НТ 090918 перераховано виплату. Наказом від 16.10.2009 р. № НТ091016 з 15.10.2009р. припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з працевлаштуванням за направленням ДСЗ.(а.с.14)

19.04.2010 року відповідач ОСОБА_1 зареєстрована в Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості згідно персональної картки №190102610041900003 знаходилась в трудових відносинах за останні 12 місяців 26 тижнів з 15.10.2009р. по 16.04.2010р., на день реєстрації належала до категорії безробітних застрахованих осіб, у яких закінчився термін виплати ДБ на момент чергової реєстрації.(а.с. 7)

26.04.2010 року відповідач звернулась до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості в особі директора з заявою про надання статусу безробітного відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (а.с.8). З форми поданої заяви вбачається, що відповідач як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований.

Наказом від 26.04.2010р. № НТ100426 Тернопільського міськрайонного центру зайнятості відповідачу з 26.04.2010р.: наданий статус безробітного, призначено допомогу по безробіттю, розпочато (поновлено) виплату допомоги по безробіттю. Наказом від 11.08.2010р. № НТ100811 з 2.07.2010р. припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з із закінченням строку виплати відповідно до пп. 12 п.1 ст.31 Закону України „Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття та 08.10.2010 року наказом НТ №101008 від 08.10.2010 року знята з обліку у зв'язку з працевлаштуванням за направленням ДСЗ (а.с.15)

13.01.2011 року позивачем отримано в порядку взаємодії суб'єктів інформаційного обміну дані про те, що відповідач 21.02.2002 року була зареєстрована як фізична особа - підприємець та 13.01.2011 року державним реєстратором було внесено запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (а.с.46)

23.02.2011 року на запит позивача, державним реєстратором виконавчого комітету Тернопільської міської ради надано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №848/02-2, згідно якого ОСОБА_1 21.02.2002р. зареєстрована як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Тернопільської міської ради та 13.01.2011 року внесено судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано зх її банкрутством, (а.с. 11).

10 березня 2010 року позивачем складено Акт розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (надалі по тексту - Акт).(а.с.12)

Підставами для проведення звірки у Акті зазначено - пп. 4.3. Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття" та п.1.5. Порядку взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.12.2005р. за №1523/11803.

В Акті зазначено, що ОСОБА_1 реєструвалась у центрі зайнятості двічі, перший раз 29.12.2008 року, і 05.01.2009 року їй було надано статус безробітного, та другий раз 19.04.2010 року і 26.04.2010 року їй було надано статус безробітного. Також відмічено, що при наданні статусу ОСОБА_1 приховала відомості про те, що з 21.08.2002р. зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності і цей факт встановлено при одержані Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 23.02.2011р. №848/02-2.

У Акті також вказано, що розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 знято з обліку в Тернопільському ЦЗ перший раз з 15.10.2009р. та другий раз з 08.10.2010р.

Відповідно до висновків Акту, підлягає поверненню виплата допомоги по безробіттю за період з 05.01.2009р. по 14.10.2009р. у сумі 8271,98 грн. та за період з 26.04.2010р. по 11.07.2010р. на суму 1346,26 грн.

10.03.2010 року, позивачем прийнято рішення у формі Наказу №НТ 110310 від 10.03.2011р. щодо повернення коштів у встановленому порядку відповідно до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000, № 307 - ОСОБА_1 з 05.01.2009р. по 14.10.2009р. у сумі 8271,98 грн. та за період з 26.04.2010р. по 11.07.2010р. на суму 1346,26 грн. (а.с. 14-15).

18.03.2011 року відповідачем за вих. №03-1152 оформлено лист на ім'я позивача з пропозицією добровільно повернути кошти у сумі 8271,98 грн. з 05.01.2009р. по 14.10.2009р. та за період з 26.04.2010р. по 11.07.2010р. на суму 1346,26 грн., а у випадку незгоди сплатити вказані суми коштів прибути до 01.04.2011р. для з'ясування всіх обставин (а.с.9).

11.04.2011 року відповідачем за вих. №08/1876 оформлено претензію на ім'я позивача з пропозицією добровільно повернути кошти у сумі 8271,98 грн. з 05.01.2009р. по 14.10.2009р. та за період з 26.04.2010р. по 11.07.2010р. на суму 1346,26 грн., а у випадку незгоди сплатити вказані .уми коштів прибути до 01.04.2011р. для з'ясування всіх обставин, а у випадку незгоди сплатити зказані суми коштів прибути до 26.04.2011р. для з'ясування всіх обставин. (а.с.16)

Після отримання претензії, відповідач прибув до відповідача де був ознайомлений з Актом та надав письмові пояснення, однак як слідує з пояснень сторін Наказ №НТ 110310 від 10.03.2011р. щодо повернення коштів відповідачеві вручено не було, чим позбавлено позивача права на оскарження даного рішення у встановленому порядку.

11.04.2011 року відповідачем за вих. №08/1876 оформлено претензію на ім'я позивача з пропозицією добровільно повернути кошти у сумі 8271,98 грн. з 05.01.2009р. по 14.10.2009р. та за період з 26.04.2010р. по 11.07.2010р. на суму 1346,26 грн., а у випадку незгоди сплатити вказані .уми коштів прибути до 01.04.2011р. для з'ясування всіх обставин, а у випадку незгоди сплатити зказані суми коштів прибути до 26.04.2011р. для з'ясування всіх обставин, (а.с.16)

Після отримання претензії, відповідач прибув до відповідача де був ознайомлений з Актом та надав письмові пояснення, однак як слідує з пояснень сторін Наказ №НТ 110310 від 10.03.2011р. щодо повернення коштів відповідачеві вручено не було, чим позбавлено позивача права на оскарження даного рішення у встановленому порядку.

Даючи правову оцінку покликанням апелянта на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, колегія суддів виходить з таких міркувань.

Право громадян на соціальний захист у сфері зайнятості визначено статтею 11 Закону «Про зайнятість населення» відповідно до норм якої громадяни мають право на соціальний захист у сфері зайнятості згідно із законодавством України про зайнятість. Також, відповідно до норм зазначеної статті особи, визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю.

Застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу, що визначено ч. 1 ст. 22 Закону № 1533-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Умови припинення, відкладення виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття та скорочення їх тривалості визначені ст. 31 Закону № 1533-ІІІ, відповідно до якої, зокрема, виплата допомоги припиняється у разі: працевлаштування безробітного; призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до ч. 5 зазначеної статті тривалість виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації скорочується на строк до 90 календарних днів у разі: приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю; порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного, а також недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню.

Статтею 36 Закону України від 02.03.2000, № 1533-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначені права та обов'язки застрахованих осіб, зокрема, застраховані особи, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, мають право на судовий захист своїх прав; застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг; у разі здійснення особою, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.

Частиною 3 зазначеної статті визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136, затверджений «Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності». Відповідно до пункту 6.1. розділу 6 Порядку допомога по безробіттю призначається та виплачується з 8 дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Пунктом 6.3. Порядку визначено, що рішення про призначення допомоги по безробіттю, її розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформлюється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заноситься до картки персонального обліку безробітного. З цим наказом безробітний повинен бути ознайомлений під особистий підпис у картці обліку прийнятих рішень керівництва центру зайнятості.

Відповідно до пункту 6.17 Порядку днем припинення виплати допомоги по безробіттю вважається останній день виплати.

Згідно п. 6.18. Порядку у разі зняття безробітного з обліку усі записи, внесені центром зайнятості до трудової книжки за час перебування його на обліку, засвідчуються особистим підписом посадової особи центру зайнятості та печаткою центру зайнятості.

Згідно пункту 9.1. розділу 9 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» відповідальність за порушення умов та порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, несе керівник центру зайнятості за місцем перебування безробітного на обліку.

Так, судом встановлено, що між позивачем, як суб'єктом владних повноважень та відповідачем як фізичною особою у проміжку часу з 05.01.2009р. по 14.10.2009р. та з 26.04.2010р. по 11.07.2010р. існували правовідносини, які регулюються законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, про зайнятість населення та Цивільним кодексом України.

Зокрема, відповідач скористався свої правом на звернення до позивача з заявою від 05.01.2009р. та 26.04.10р. про отримання статусу безробітного. Позивач, в свою чергу, 05.01.2009р. та 26.04.10р. прийняв рішення про надання відповідачу статусу безробітного з виплатою відповідної допомоги по безробіттю.

10.03.2010 року директором Тернопільського міськрайонного центру зайнятості виданий наказ №НТ 110310 яким ОСОБА_1 наказано повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю з 05.01.2009р. по 14.10.2009р. у сумі 8271,98 грн. та за період з 26.04.2010р. по 11.07.2010р. на суму 1346,26 грн. (а.с. 14-15)

Суд прийшов до висновку про безпідставність видачі керівником Тернопільського міськрайонного центру зайнятості наказу від 10.03.2010р. №НТ 110310 № 137 та виставлення відповідачу претензії у зв'язку з відсутністю будь-яких правовідносин між позивачем та відповідачем з моменту працевлаштування останньої та зняття з обліку як безробітної з 08.10.2010р. наказом позивача від 08.10.2010 р. № НТ101008 (а.с.11) та з 16.10.2009р. наказом позивача від 16.10.2009р. №НТ 091016 і , як наслідок, відсутність будь-яких зобов'язань між позивачем та відповідачем.

Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету статистики України від 7 грудня 2005 року N 121/560/406, Постановою правління Пенсійного фонду України від 7 грудня 2005 року N 23-3, Постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 7 грудня 2005 року N 368, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 грудня 2005 р. заИ 1523/11803, затверджений «Порядок взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців».

Відповідно до п. 1.1. Порядку цей Порядок розроблено відповідно до положень Законів України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", "Про державну статистику", "Про державну податкову службу в Україні", "Про систему оподаткування", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та регулює процедуру та умови обміну відомостями (повідомленнями) про :дійснення дій з державної реєстрації та взяття на облік (зняття з обліку) юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Порядок надання відомостей про вчинення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначений частиною 2 Порядку.

Згідно п. 2.3 при здійсненні обміну на регіональному рівні: Держпідприємництво України, державний реєстратор протягом дня, але не пізніше 10 год. 00 хв. наступного робочого дня, передає з бази даних Єдиного державного реєстру суб'єктам інформаційного обміну регіонального рівня повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій та підтвердження відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця, що надходять до цієї бази від державних реєстраторів. Відомості з Єдиного державного реєстру, отримані Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України на регіональному рівні, повинні бути самостійно передані ним до своїх територіальних органів. Відповідно до п. 2.4. Порядку при кожній передачі відомостей з Єдиного державного реєстру інформаційні файли повинні містити повну актуальну інформацію щодо суб'єкта, незалежно від того, яку частину інформації про нього було змінено.

Згідно вимог п.4 п.З Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року № 232/16248 (надалі - Порядку), перевірка проводиться центром зайнятості у разі коли під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення по ОСОБА_1 за період з 05.01.2009р. по 14.10.2009р. та за період з 26.04.2010р. по 11.07.2010р. та прийнято рішення про повернення отриманих коштів Тернопільським ЦЗ 10.03.2011 року, в той час як згідно наказів позивача відповідач вже був знятий з обліку.

Проаналізувавши норми законодавства, а саме, Закону України від 02.03.2000, № 1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закон УРСР від 01.03.1991, № 803-ХІІ «Про зайнятість населення», інші спеціальні підзаконні акти, що регламентують правовідносини у сфері працевлаштування населення, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що діючим законодавством про зайнятість населення не передбачено право центру зайнятості здійснювати розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним та стягнення допомоги по безробіттю з особи, яка не перебуває у відповідних правовідносинах і не має статусу безробітного на момент проведення такого розслідування та звернення до суду.

Позивач не пред'являв вимоги про визнання недійсною заяви відповідача, а також, не надав суду доказів недійсності чи скасування наказів позивача про надання відповідачу статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю у зв'язку з чим, всі юридичні наслідки створені на підставі заяви про надання статусу безробітного та наказів позивача від 05.01.2009р. № НТ 090105 та від 26.04.2010 №НТ 100426 є дійсними.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги Тернопільського міськрайонного центру зайнятості щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, отриманих нею як допомогу по безробіттю в сумі 9618 грн. 24 коп. задоволенню не підлягають.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ч. 3.ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Тернопільського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу Виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.07.2011 року по справі № 2а-1529/11/1970 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала складена в повному обсязі 25.06.2012 року.

Головуючий: І.В. Глушко

Судді: В.Я. Макарик

В.В. Гуляк