Справа № 206/344/2012 Провадження № 22-ц/0290/1280/2012Головуючий в суді першої інстанції:Медяна Ю.В.Категорія: 51 Доповідач: Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2012 м. ВінницяКолегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого, судді Марчук В.С.,

Суддів: Пащенко Л.В., Сорока Л.А.

при секретарі Пишному О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниця від 5 березня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги про визнання незаконними та скасування наказів, -

встановила:

27 вересня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом. В заяві зазначала, що стягнення у вигляді догани згідно із наказами головного лікаря міської клінічної лікарні швидкої допомоги №227 від 15.09.2011 року «Про недоліки в організації надання невідкладної медичної допомоги»та №231 від 21.09.2011 року «Про неналежне виконання службових обов`язків завідуючого ВАІТ»були застосовані відповідачем з порушенням трудового законодавства, зокрема ст. 148-149 КЗпП України.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниця від 5 березня 2012 року відмовлено у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційні скарзі позивач просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що оспрювані стягнення за порушення трудової дисципліни застосовані відповідно до вимог статей 147-149 КЗпП України. Наявність вини позивача в цих порушеннях доведена.

Так, судом встановлено, що з 5 травня 2011 року позивач займала посаду лікаря-анестезіолога, завідуючої відділенням анестезіології та інтенсивної терапії міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (т. 1, а.с. 10-11).

З посадовою інструкцією начальника (завідувача) структурного підрозділу медичного закладу МКЛ ШМД та з Положенням «Про завідуючого відділенням структурного підрозділу служби анестезіології лікувально-профілактичних закладів», затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 8 жовтня 1997 року №303 (далі -Положення) позивач була ознайомлена.

Згідно з п. 2.2, 2.3, 2.12, 2.12, 2.16 посадової Інструкції ОСОБА_2 була зобов'язана: організовувати лікувально-профілактичну та адміністративну діяльність підрозділу, співпрацювати з іншими підрозділами закладу; забезпечувати надання якісної медичної допомоги населенню; розробляти та затверджувати графік роботи співробітників структурного підрозділу, здійснювати належну розстановку, використання медичних кадрів і організовувати їх працю. На неї покладено відповідальність за стан роботи підрозділу та рівень обслуговування хворих та відповідно до даної Інструкції; за несвоєчасне та неякісне надання медичної допомоги населенню, за неякісні та помилкові дії підпорядкованого йому персоналу -в межах визначених чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 5 Положення відповідно до завдань відділень структурних підрозділів служби анестезіології, завідуючий організовує роботу щодо забезпечення роботи анестезіологічної допомоги в лікувальному закладі, а саме: контролює комплекс заходів з реанімації та інтенсивної терапії, хворих з розладами життєво важливих органів до стабілізації їх діяльності; здійснює оптимальний розподіл по робочих місцях персоналу відділення і організацію його роботи.

13 вересня 2011 року на засіданні робочої групи по вивченню причин смертності населення міста Вінниці (протокол №9 від 13.09.2011 року) при розгляді питання щодо випадку смерті стаціонарної хворої ОСОБА_3, доставленої 20 липня 2011 року о 14 год. 55 хв. в приймальне відділення міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги з діагнозом правобічна защемлена стегнова грижа були виявлені та встановлені порушення в організації надання невідкладної медичної допомоги хворим завідуючою відділенням анестезіології та інтенсивної терапії міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги ОСОБА_2 без поважних на те причин.

На засіданні робочої групи була присутня позивач ОСОБА_2, яка надала пояснення щодо причин несвоєчасності обстеження хворої в передопераційному періоді та анестезіологічного забезпечення оперативних втручань.

Факт порушення трудової дисципліни та неналежного виконання трудових обов'язків підтвердили свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Наказом №227 від 15 вересня 2011 року «Про недоліки в організації надання невідкладної медичної допомоги» за порушення трудової дисципліни ОСОБА_2 було оголошено догану.

Відповідно до висновку експерта (комісійна судово-медична експертиза) №144-к, яка проводилась з 1 по 22 грудня 2011 року, ОСОБА_3 на час госпіталізації 20 липня 2011 року о 14 год. 55 хв. в МКЛ ШМД м. Вінниці, при встановленому діагнозі: «Защемлена стегнова грижа справа. Цукровий діабет. Хронічна ішемічна хвороба серця. Атеросклеротичний кардіосклероз. Н2»була показана госпіталізація до хірургічного відділення для невідкладної операції, згідно Наказу №297 МОЗ України від 2 квітня 2010 року «Про затвердження стандартів та клінічних протоколів надання клінічної допомоги зі спеціальності хірургія»«4.2. Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із ускладненою стегновою грижею».

Враховуючи тривалість защемлення стегнової грижі (4 доби), наявність супутніх захворювань: цукрового діабеті середньої важкості, ішемічної хвороби серці, атеросклеротичного коронаросклерозу; тричі проведеній їх до поступлення в стаціонар операції на кульшовому суглобі з наявністю нориці ОСОБА_3 не завадила б і післяопераційна короткотермінова підготовка в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії, однак, це є індивідуальна тактика лікуючих лікарів.

Під час оперативного втручання хворій ОСОБА_7 анестезіологічне забезпечення було проведено своєчасно і в повному обсязі (т. 2, а.с. 3-28).

Суд першої інстанції визнав, що відсутність нормативних актів МОЗ України -стандартів ненадання медичної допомоги в анестезіології, на що посилається експерт у своєму висновку, не може бути підставою для звільнення позивача ОСОБА_2 від відповідальності за неналежне виконання покладених на неї обов'язків посадовою Інструкцією та Положенням.

Наказом №231 від 21 вересня 2011 року «Про неналежне виконання службових обов'язків завідуючою ВАІТ»позивача було вдруге притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Підставою для застосування дисциплінарного стягнення стало те, що 15 вересня 2011 року о 9 год. під час обходу головного лікаря ОСОБА_8, заступника з хірургічної допомоги ОСОБА_9, головної мединої сестри ОСОБА_10, хірурга ОСОБА_11 на посту №2 відділення анестезіології та інтенсивної терапії було виявлено чотири важко хворих, троє з яких знаходились під крапельницями, а один -заінтубований, апарат ШВЛ працював в режимі самостійного дихання без відповідного медичного нагляду. Персонал відділення повернувся на робоче місце о 9 год. 20 хв., про що складено акт від 15.09.2011 року.

Тим самим завідуючою ВАІТ ОСОБА_2 було порушено п. 2.2, 2.3, 2.12, 2.16 посадової інструкції, згідно з якими вона мала забезпечити постійне цілодобове спостереження, а також дотримання працівниками відділення правил внутрішнього трудового розпорядку. Відсутність персоналу на посту №2 протягом 20 хв. було прямою загрозою життю чотирьох пацієнтів (т. 1, а.с. 9).

Факт цього порушення трудової дисципліни, вчиненого ОСОБА_2, підтвердили свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

Таким чином, дисциплінарні стягнення у вигляді догани застосовані відповідачем до позивача з додержанням вимог трудового законодавства, зокрема статей 147-149 КЗпП України.

До таких висновків суд першої інстанції дійшов з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи позивача та його представника не спростовують висновків суду.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниця від 5 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Вінницької області набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підписи/ Марчук В.С.Судді: Пащенко Л.В. Сорока Л.А. З оригіналом вірно: