АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/1942/2012

Головуючий по 1-й інстанції Яценко В.В.

Суддя-доповідач: Лобов О. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 року м.Полтава

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі

головуючого судді Лобова О.А.,

суддів Акопян В.І., Петренка В.М.,

при секретарі Лутицькій Л.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 квітня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несплачені аліменти.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним позовом, просила ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь 9 627 грн. 45 коп. пені за прострочення сплати аліментів, мотивуючи заявлені вимоги тим, що відповідач не виконував рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 квітня 2012 року позов задоволений: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 9 627 грн. 45 коп. пені за прострочення сплати аліментів, вирішене питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що як вимоги позивачки, так і рішення суду у частині визначення розміру пені не обгрунтовані, не наведений розрахунок присудженої суми. Окрім того, поза увагою суду залишилася та обставина, що відповідач сплачував аліменти безпосередньо своїй дитині. Судом не застосовані строки позовної давності.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_4, який ІНФОРМАЦІЯ_1 року досяг повноліття. Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 листопада 2005 року ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі ? частини з усіх видів доходів на утримання неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягненння дитиною повноліття. Згідно довідки державного виконавця за період з грудня 2006 року по грудень 2009 року ОСОБА_2 сплачено 100 грн. аліментів, заборгованість зі сплати аліментів становить 9 627 грн. 45 коп.

Встановивши наведені обставини, місцевий суд з дотриманням вимог процесуального закону дійшов правильного висновку про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

За змістом ст.196 СК України пеня нараховується на всю суму несплачених аліментів (заборгованості) за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується лише тим місяцем, протягом якого не проводилося стягнення. Таким чином, цією нормою закону визначений порядок (формула) нарахування максимально можливого розміру пені за прострочення сплати аліментів.

Згідно ст.11 ЦПК України особа самостійно визначає межі та розмір заявлених позовних вимог. Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_3 просить стягнути пеню за прострочення сплати аліментів, виходячи з розрахунку -1% від загальної суми заборгованості за кожен із 100 днів прострочення. Заявлений розмір пені є значно меншим ніж той, який можна нарахувати згідно ст.196 СК України.

Відповідно до ст.12, ст.20, ст.196 СК України позовна давність не поширюється на правовідносини про нарахування і стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Всупереч вимогам ст.60 ЦПК України ОСОБА_2 не довів факт виконання рішення суду про сплату аліментів.

Стосовно доводів апеляційної скарги про нецільове витрачання аліментів колегія суддів звертає увагу, що спори щодо нецільового використання аліментів вирішуються у порядку ст.186 СК України. ОСОБА_2 не надав суду доказів вжиття ним заходів відповідно до вказаної норми закону.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і справедливим, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.315, ст.319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 10 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.А. Лобов

Судді В.М. Петренко

В.І. Акопян