Справа №1490/2410/12 07.06.2012 07.06.2012 07.06.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц -1490/1667/12 Головуючий у 1 інстанції Міщенко Г.В.

Категорія 23 Доповідач апеляційного суду Кутова Т.З.

УХВАЛА

Іменем України

7 червня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Кутової Т.З.,

суддів: Мурлигіної О.Я., Ямкової О.О.,

при секретарі судового засідання Громовій Л.М.,

за участю: позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2 на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 19 квітня 2012 року

за позовом

ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (далі СТОВ) «Жовтневе» про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до СТОВ «Жовтневе» про розірвання договору оренди землі.

Позивач вказував, що в 2008 році між ним та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки розміром 7,97 га. строком на 5 років. Згідно умов вказаного договору орендна плата становить 2500 грн., але фактично позивач отримує 2125 грн., що менше ніж три відсотки від дійсної вартості земельної ділянки, як то передбачено Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» від 19 серпня 2008 року № 725/2008. В зв'язку з відмовою збільшення розміру орендної плати ОСОБА_2 має намір самостійно обробляти земельну ділянку.

Посилаючись на викладене позивач просив розірвати договір оренди та зобов'язати відповідача передати йому земельну ділянку.

Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 19 квітня 2012 року ухвалено про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи і неповне їх з'ясування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 651 ЦК України, ст.. 32 Закону України «Про оренду землі» та ст. 141 ЗК України, розірвання договору оренди земельної ділянки допускається лише за згодою сторін, або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором, або законом.

Істотним порушенням договору оренди земельної ділянки, є таке порушення, коли в наслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд, дослідивши доказі по справі встановив, що в 2008 році між сторонами був укладений договір оренди землі. За договором, позивач зобов'язався передати відповідачу в оренду строком на п'ять років земельну ділянку розміром 7.97 га, яка належить йому на праві приватної власності, а відповідач, сплачувати орендну плату у розмірі 2500 грн. за рік від вартості земельної ділянки, але не менш розміру, встановленого чинним законодавством України. СТОВ «Жовтневе», отримавши за договором земельну ділянку, користується нею та виплачує ОСОБА_2 орендну плату в розмірах, обумовлених договором.

Вказані умови договору виконуються сторонами.

Відповідно до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), отримуваний орендодавцем дохід від надання в оренду земельної ділянки сільськогоспо дарського призначення підлягає оподаткуванню.

Цим же Законом (пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 та пп. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9) саме на орендаря по кладено обов'язок нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок виходячи з роз міру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, за рахунок орендодавця використову ючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону.

За такого, районний суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для розірвання договору оренди та задоволення позовних вимог.

Тому колегія суддів вважає, що під час встановлення зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи, а тому не вбачається підстав для його скасування чи зміни.

Доводи апеляційної скарги щодо неналежного виконання орендарем умов договору з зазначених підстав не відповідають доказам по справі.

Посилання на те, що відповідач відмовився від зміни умов договору в частині розміру орендної плати не впливає на висновки суду, оскільки сторони є вільними при укладанні договору відповідно до ст. 627 ЦК України, а Указ Президента «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» від 19 серпня 2008 року носить рекомендований характер, як вірно зазначив місцевий суд.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 19 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча:

Судді

< Текст >