Справа № 2-838/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2011 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі: Головуючого, судді Харченко І.О., при секретарі Гуляєвій Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління "Кримкоопринкторг", треті особи - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополь, Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополя, територіальний орган державної інспекції України з питань праці в АР Крим, про відшкодування шкоди у зв'язку з трудовим каліцтвом, тощо -

в с т а н о в и в:

14 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління "Кримкоопринкторг" про відшкодування шкоди у зв'язку з трудовим каліцтвом, тощо. В процесі розгляду справи позовні вимоги позивачкою неодноразово уточнювалися та доповнювалися. Позивачка просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по невиплаті сум відшкодування шкоди по трудовому каліцтву у зв'язку з не проведенням обов'язкових перерахунків щомісячних страхових виплат 100% втраченого заробітку, починаючи з 1 березня 2002 року по 31 травня 2011 року, щомісячних додаткових витрат на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування, визначити розмір таких виплат, покласти обов'язок на відповідача вчинити певні дії, тощо.

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні з мотивів та підстав, викладених у позові. Але пояснили, що останні вимоги щодо передачі документів фонду вони не підтримують, оскільки їм в процесі розгляду справи стало відомо, що документи підприємством фонду вже передані й починаючи з 01.06.2011 року всі виплати проводяться Фондом. Також просили встановити розмір щомісячної страхової виплати станом на 01.06.2011 року та стягнути понесені позивачкою судові витрати.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав в повному обсязі та просив в їх задоволенні відмовити, оскільки документи фонду вже передані, розрахунки заборгованості є невірними тощо. У письмових запереченнях на позов від 18 квітня 2011 року послався на постанову Правління Фонду України від 25 жовтня 2005 року № 66 про фінансування витрат інвалідам на необхідні види догляду робочими органами виконавчої дирекції Фонду протягом 10 днів з дня надходження заяви інваліда, а оскільки позивачка з такою заявою до них не зверталася, то й вони не повинні виплачувати їх цю заборгованість. Не погодився також представник відповідача в судовому засіданні й з висновками експерта, але своїх розрахунків суду не надав, заперечення носили загальний характер.

Представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополь в судовому засіданні дала пояснення з яких вбачається, що в неї немає заперечень щодо розрахунку заборгованості, документи відповідачем фонду здані, з 01.06.2011 року всі виплати проводяться ними, але заборгованість відповідачем перед ОСОБА_1 повинна бути погашена.

Представники інших третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про місце та час слухання справи повідомлялися належним чином.

Вислухавши позивачку ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, представника третьої особи ОСОБА_4, пояснення експерта ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи та додатково надані суду докази, відповідно до приписів ст.ст. 10, 60 ЦПК України, суд дійшов до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1, працюючи заступником директора Сімферопольського міськкоопторгу, 29 жовтня 1992 року на робочому місці в результаті вибуху невідомого вибухового пристрою, захованого в термосі як зразок товару, отримала трудове каліцтво. Після тривалого лікування і численних операцій, згідно висновку МСЕК від 3 березня 1993 року, була визнана інвалідом 1-ї групи, їй визначено 100% ступень стійкої втрати професійної працездатності, встановлена потреба в постійному сторонньому догляді, протезуванні та санаторно-курортному лікуванні.

Акт про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 був складений 12 листопада 1992 року, випадок взятий на облік. Цей факт також було підтверджено актом спеціального розслідування групового нещасного випадку події, в результаті вибуху 29.10.1992 року о 14.00 годині з заступником директора ОСОБА_1 та товарознавцем ОСОБА_6

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 24 березня 1997 року (справа № 2-1039/1997) позов ОСОБА_1 було задоволено та стягнуто з Сімферопольського міськкоопторгу на її користь в рахунок відшкодування шкоди 13586 грн. 00 коп. та заборгованість по додатковим платежам в сумі 7955 грн. 64 коп. за період з березня 1993 року по 01 квітня 1997 року; моральну шкоду в сумі 216 грн. Також судом було встановлено починаючи з 1 квітня 1997 року щомісячно втрачений заробіток в сумі розмірі 135 грн. 86 коп. та витрати на догляд 26 грн. 50 коп., а всього 162 грн. 36 коп. щомісячно. Рішення набуло чинності (а.с. 10).

Всі подальші звернення ОСОБА_1 до відповідача про збільшення розміру втраченого заробітку у зв'язку з підвищенням працівникам окладів відповідно до вимог пункту 28 Правил № 472, ігнорувалися.

З 7 жовтня 1999 року правонаступником Сімферопольського міськкоопторгу стало Управління «Кримкоопринкторг» Кримспоживспілки.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополь від 15 травня 2002 року (справа № 2-2610/02) позов ОСОБА_1 задоволений. Стягнуто з Управління «Кримкоопринкторг» Кримспоживспілки на користь позивачки 12097 грн. 13 коп. в рахунок відшкодування заборгованості по виплаті щомісячного втраченого заробітку, а також судові витрати. Також судом було встановлено, починаючи з 01 березня 2002 року, щомісячний втрачений заробіток в сумі 560 грн. 00 коп. Рішення набуло чинності (а.с. 11-12).

Оскільки додаткові витрати на догляд обчислювалися з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн. 00 коп. (в цьому розмірі він залишається на сьогоднішній день) питання про збільшення розміру цих виплат не піднімалося і залишалося в розмірі, визначеному судом 24 березня 1997 року.

З 1 квітня 2001 року було введено в дію Закон У країни «О загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105 далі по тексту Закону України № 1105). У перехідних положеннях цього Закону України (пункт 3) встановлено, що: кожний роботодавець повинен реєструватися в робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в строк, встановлений цим Фондом; вся заборгованість постраждалим на виробництві, яким до набуття чинності цього Закону, підприємства, установи і організації не відшкодували матеріальний і моральний (немайновий) збиток, заподіяний пошкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями; обов'язкова передача справ у відділення Фонду для продовження платежів.

Згідно ст. 29 Закону України № 1105 передбачено, що перерахунок сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну і соціальну допомогу здійснюється у випадку:

- підвищення розміру мінімальної заробітної плати в порядку, визначеному законодавством;

- у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.

Такий перерахунок здійснюється з 1 березня наступного року.

Відповідач не виконав вимоги зазначеного Закону, своєчасно не передав документи у відділення Фонду для продовження ними виплат необхідних платежів, не провів жодного обов'язкового перерахунку розмірів платежів, чим порушив право позивачки на виплати в належному розмірі.

Представник відповідача не надав суду обґрунтованої поважності причин невиконання Закону, послався на некомпетентність працівників Управлення «Кримкоопринкторгу» і що мала місце втрату документів.

У зв'язку з відмовою відповідача провести всі необхідні розрахунки розмірів виплат та провести такі виплати, позивачка в черговий раз звернулася до суду з позовом з вимогою провести відповідні перерахунки та стягнути з відповідача заборгованість тощо.

Додатковим вирішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 3 серпня 2010 року справа № 2-2610/10 суд зобов'язав Управління «Кримкоопринкторг» Кримспоживспілки, починаючи з 01 березня 2002 року, проводити щомісячне перерахування втраченого заробітку ОСОБА_1 у розмірі ставки (окладу) заступника директора по торгівлі і заготовкам по мірі збільшення окладу заступника директора по торгівлі і заготовкам Управління «Кримкоопринкторг» Кримспоживспілки (а.с. 13).

На виконання додаткового рішення суд видав виконавський лист, а Київський ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим відкрив виконавче провадження.

Відповідач оскаржив в апеляційному порядку додаткове вирішення суду від 3 серпня 2010 року та від 5 жовтня 2010 року про відмову відкликати виконавський лист.

Апеляційний суд Автономної Республіки Крим рішенням від 30 листопада 2010 року (справа №22-ц-28693/2010) скасував додаткове рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 3 серпня 2010 року і ухвалив нове, яким зобов'язав Управління кооперативної торгівлі і ринків Кримспоживспілки, починаючи з 1 березня 2002 року по 30 листопада 2010 року провести, а з 30 листопада 2010 року проводити перерахунки щомісячних страхових виплат відповідно до зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (а.с. 17-18).

Ухвалою від 30 листопада 2010 року (справа №22-ц-33286/10) апеляційна скарга Управління «Кримкоопринкторг» Кримспоживспілки відхилена. Ухвала Київського районного суду м. Сімферополя від 5 жовтня 2010 року залишено без змін (а.с. 19-20).

Рішення і ухвала Апеляційного суду АР Крим набули чинності, але відповідачем не виконані.

03.12.2010 року Управління «Кримкоопринкторг» Кримспоживспілки звернулося до Київського районного суду м. Сімферополя з позовом до ОСОБА_1 про звільнення від сплати присуджених платежів. Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 30.06.2011 року (справа № 2-2278/11) у задоволенні позову Управлінню відмовлено.

Також в ході розгляду справи по суті встановлено, що Упралінням «Кримкоопринкторг» Кримспоживспілки передані відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Сімферополь АР Крим, стосовно трудового каліцтва ОСОБА_1 для подальшої виплати їй, починаючи з 01.06.2011 року, страхових платежів, передбачених діючим законодавством й раніше прийнятими рішеннями судів.

В судовому засіданні позивачка та її представник наполягали на визначення розміру заборгованості та стягнення такої заборгованності на її користь з відповідача, за період з 01.03.2002 року по 31.05.2011 року, з урахуванням послідовного збільшення початкового заробітку у розмірі 560 грн. 00 коп., встановленого рішенням суду від 15 травня 2002 року, що носить обов'язковий характер, на всі подальші коефіцієнти перерахунку розміру страхових виплат єдиних по Україні на підставі ст. 29 Закону № 1105 ««Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» за мінусом щомісячних фактичних виплат за весь вказаний період у розмірі 560 грн. 00 коп. Також обгрунтовували вимоги позивачки щодо стягнення додаткових витрат на постійний сторонній догляд у розмірі 50% і на побутове обслуговування у розмірі 25%, а всього 75% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплат, як це передбачено ст. 34 пункт 4 Закону № 1105, починаючи з 1 квітня 2001 року по 31 травня 2011 року. Наведені вимоги позивачки суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з такого.

Розміри мінімальної заробітної плати встановлювалися Законами України «Про Державний бюджет України на відповідний рік», вони приведені в таблиці на сторінці 3 позовної заяви від 14.12.2010 року і не викликають у суду ніякого сумніву.

Розрахунки позивачки відповідають основним правилам арифметики, помилок не виявлено.

Враховуючи той факт, що по цьому виду платежів відповідач безпідставно звільнив сам себе, всупереч рішенню Київського районного суду м. Сімферополя від 24.03.1997 року і наявності акту МСЕК про визнання ОСОБА_1 інвалідом 1 групи БЕЗСТРОКОВО, тобто довічно, суд не може взяти до уваги будь які доводи відповідача про обґрунтованість їх припинення, вважає їх безпідставними.

Суд критично ставиться до доводів представника відповідача про те, що постановою Правління Фонду України від 25 жовтня 2005 року № 66 про фінансування витрат інвалідам на необхідні види догляду робочими органами виконавчої дирекції Фонду передбачено, що такі виплати проводяться після 10 днів з дня надходження заяви інваліда, а оскільки позивачка з такою заявою до них не зверталася, то й вони не повинні виплачувати їх цю заборгованість, оскільки представник відповідача неправильну тлумачить приписи статті Закону України №1105, різні постанови і інформаційні листи Правління Фонду України, виходячи з такого.

Судом встановлено, що втрата здоров'я і працездатності ОСОБА_1 встановлені МСЕК вперше ще 3 березня 1997 року. Починаючи з 1 січня 1962 року порядок відшкодування збитку потерпілим на виробництві регламентувався Указом Президії Верховної Ради СРСР від 2 жовтня 1961 року «Про порядок розгляду суперечок про відшкодування підприємствами, установами, організаціями збитку, заподіяного робочим каліцтвом або іншим пошкодженням здоров'я, пов'язаним з їх роботою, що служить». На підставі цього Указу підприємство повинно було після нещасного випадку, видати відповідний наказ та проводити виплату всіх платежів у повному обсязі. З 1 квітня 2001 року введений в дію Закон України «О загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105. Тобто всі постанови і інформаційні листи Правління Фонду України стосуються саме діяльності Фонду, й правовідношень, які виникли після 1 квітня 2001 року. Посилання представника відповідача на ці нормативні та підзаконні акти є неправомірним.

В даному випадку відділення Фонду, після прийому документів відносно ОСОБА_1 від відповідача тільки продовжує виплату раніше встановлених платежів й не повинно відповідати за існуючу заборгованість.

Судом достовірно встановлено, що документи своєчасно не потрапили до відділення Фонду саме з вини Управління, а тому саме відповідачем повинна бути виплачена сума заборгованості позивачці в повному обсязі.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання представника відповідача на те, що неотримання позивачкою платежів на сторонній догляд сталося саме з її бездіяльності, є необґрунтованим також виходячи з такого. Стосовно отримання такого виду платежів позивачка зверталася до Київського районного суду м. Сімферополя. Саме рішенням суду від 24.03.1997 року (справа № 2-1039/1997) вже було визначено про стягнення з Сімферопольського міськкоопторгу на користь ОСОБА_1 в тому числі додаткових платежів на сторонній догляд, а тому вона не повинна була додатково звертатися з такою заявою до відповідача (а.с. 10 зворот).

Відповідно до приписів п.45 Правил № 472, а з 1.04.2001 року ст. 40 Закону України № 1105, доставка і пересилка суми відшкодування збитку здійснюється за рахунок власників. За бажанням одержувача ця сума може перераховуватися на особовий рахунок в банку. Представником відповідача не надано суду жодного доказу тому, що починаючи з 1 квітня 2001 року відповідач нараховував які-небудь грошові суми на сторонній догляд за ОСОБА_1, а вона відмовлялася їх отримувати і що після зберігання їх протягом 3-х років на депозитному рахунку вони перераховувалися в дохід держави.

В ході розгляду справи, з пояснень сторін встановлено, що відділенням Фонду з 1 червня 2011 року додаткові витрати на сторонній догляд за інвалідом 2 групи не призначені взагалі, а розмір щомісячної страхової виплати з 1 червня 2011 року дорівнює 560 грн. 00 коп., тобто за станом на 1 березня 2002 року, а не на день передачі документів до Фонду, чим порушена вимога пункту 4.9. Інструкції про порядок передачі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, затвердженої постановою Правління Фонду України від 20.04.2001 року № 10.

Тобто судом достовірно встановлення про порушення прав та інтересів позивачки, які підлягають судовому захисту.

З ціллю перевірки правильності розрахунків, зроблених позивачкою та її представником, судом за клопотанням позивачки по справі була призначена судово-економічна експертизи для визначення розміру виплат, недоплат, компенсацій за невчасність виплат тощо.

Згідно висновку експерта № 18/11 від 28 березня 2011 за період з 1.03.2002 року по 31.12.2011 року у відповідача перед позивачкою скоїлася заборгованість по страховим виплатам у розмірі 57829 грн. 15 коп., а по додатковим витратам на сторонній догляд в період з 1.04.2001 року по 31.12.2011 року у розмірі 32551 грн. 69 коп., що співпадають з розрахунками позивачки (а.с. 85-101).

В судовому засіданні 29 червня 2011 року експерт ОСОБА_5 докладно обґрунтувала всі проведені дії, дала посилання на застосоване законодавство, відповіла на всіх поставлені сторонами питання. Експерт правильно визначила окремо величини страхової виплати і витрати на догляд, а окремо величини компенсацій на ці виплати, оскільки страхова виплати і сума компенсації на неї не утворюють нового розміру виплати. Експертом на питання представника відповідача обґрунтовано, що «сума витрат на відшкодування» і «сума відшкодування за додатковими витратами» це одна й та сама величина, яка з 01.06.2011 року складає 720 грн. 00 коп. на місяць, як 75% від мінімальної зарплати від 960 грн. 00 коп.

Експертом визначено, що розмір заборгованості по недоплаті страхових виплат втраченого заробітку за період з 01.03.2001 року по 31.12.2010 року у розмірі 57829 грн. 15 коп., вказані в дослідницькій частині експертизи, відповідає на друге питання, а сума компенсації за цей період визначена в додатку № 2 щомісячний та складає 25789 грн. 48 коп.

Розміри заборгованості по компенсаційних витратах на догляд за період з 01.04.2001 року по 31.12.2010 року у розмірі 32551 грн. 69 коп. вказані в дослідницькій частині експертизи у відповідях на третє питання, а сума компенсації за цей період визначена у додатку № 3 щомісячний і складає 18758 грн. 87 коп.

Суд погоджується з висновками експерта № 18/11 від 28 березня 2011 року і вважає за можливе прийняти їх для визначення ціни позову.

Оскільки у суду не виникло сумнівів у висновку експерта, в задоволенні клопотання представника відповідача про призначення по справі повторної судово-економічної експертизи було відмовлено.

Керуючись вимогами постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди» із змінами, внесеними постановами від 8 липня 1994 року №7; від 30 вересня 1994 року № 11; від 25 травня 1998 року № 15 і від 24 жовтня 2003 року № 9, пункту 22 про обов'язковість приведення точного розрахунку присуджуваних сум для відшкодування шкоди, вказівки термінів їх виплати, суд приводить ці розрахунки повністю.

Визначення розміру страхової виплати 100% втраченого заробітку і розміру недоплати за період з 1.03.2002 року по 31.05.2011 року на підставі ст. 29 Закону України № 1105 ««Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»:

Період часу Розмір 100% втраченого зарабітку.Коеффіц. збільшення Розмір страхових виплат Фактична виплата Недоплата Кільуістьмісяців Заборгованість з 1.03.2002 560560-12-з 1.03.20035601,182661,92560101,92121223,04з 1.03.2004661,921,152762,53560202,53122430,36з 1.03.2005762,531,238944,01560384,01124608,12з 1.03.2006944,011,2031135,64560575,64126907,68з 1.03.20071135,641,1831343,46560783,46129401,52з 1.03.20081343.461,1251511,39560951,391211416,68з 1.03.20091511,391,0631606,615601046,611212559,32з 1.03.20101606,611,01606,615601046,611212559,32з 1.03.20111606,611,1021770,485601210,4833630,51по 31.05.11

а всього - 63553 грн. 81 коп.

Визначення розміру витрат на постійний сторонній догляд - 50% і на побутове обслуговування - 25%, а всього 75% від мінімальної заробітної плати на день виплати і суми заборгованості по цих платежах за період з 1 квітня 2001 року по 31 травня 2011 року складає:

Період Часу Мінімальна заробітня плата 100%75% від мінімальної заробітньої платиКількість місяців Заборгованість по виплатах на догляд з 1.04.200111888,509796,50З 1.01. 20021401056630З 1.07.2002165123,756742,50З 1.01.2003185138,75111526,25З 1.12.2003205153,7591383,75З 1.09.2004237177,754711З 1.01.2005262196,5061179З 1.07.2005310232,52465З 1.09.20053322494996З 1.01.2006350262,5061575З 1.07.2006375281,2551406,25З 1.12.200640030041200З 1.04.20074203153945З 1.07.20074403303990З 1.10.200746034531035З 1.01.2008515386,2531158,75З 1.04.2008525393,7562362,50З 1.10.2008545408,752817,50З 1.12.2008605453,7541815З 1.04.2009625468,7562912,50З 1.10.2009650487,501487,50З 1.11.200974455821116З 1.01.2010869651,7531955,25З 1.04.201088466331989З 1.07.201088866631998З 1.10.2010907680,2521360,50З 1.12.2010922691,501691,50З 1.01.2011940705,7532117,25З 1.04.201196072021440Ітого станом на 31.05.11 36108 грн. 94 коп.

Судом критично ставиться до письмових зауважень представника відділення Фонду щодо помилки в розрахунку розміру заборгованості підприємства по щомісячній страховій виплаті, яка нібито призвела до заниження заборгованості на 0,92 грн. (розмір заборгованості вказаний 57829 грн. 03 коп. замість 57829 грн. 95 коп.). В даному випадку помилився не позивач, а відділення Фонду, оскільки в уточненному позові від 14 січня 2011 року вказані цифри: 59012,82 - 1183,79 = 57829,03 грн., тобто арифметичні дії позивачкою проведені правильно.

Позивачкою також ставилися вимоги в позові щодо визначення розміру щомісячної страхової виплати втраченого заробітку з 1 червня 2011 року. З урахуванням розрахунків позивачки та експерта суд дійшов висновку, що її розмір дорівнює 1770 грн. 48 коп. на місяць.

Також суд вважає обґрунтованими вимоги позивачки щодо визначення розміру витрат на сторонній догляд та побутове обслуговування станом на 01 червня 2011 року. Виходячи з матеріалів справи, наданних суду документів, діючого законодавства, суд встановлює, що станом на 01 червня 2011 року розмір страхового платежу на сторонній догляд дорівнює 50% розміру мінімальної заробітної плати та складає суму 480 грн. 00 коп., а на побутове обслуговування - 25% розміру мінімальної заробітної плати та складає - 240 грн. 00 коп., а всього 720 грн. 00 коп. на місяць.

Вимоги позивачки щодо покладення зобов'язання на Управління "Кримкоопринкторг" передати документи до відділення Фонду задоволенню не підлягають, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що Управлінням документи відділенню Фонду вже передані й починаючи з 01.06.2011 року всі виплати на користь позивачки (за мінусом заборгованості) будуть виплачуватися саме відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополь.

Розглянувши дану цивільну справу за участю усіх зацікавлених осіб, у рамках заявлених вимог, на основі дотримання принципів диспозитивності, змагальності і справедливості судочинства, всебічного та повного дослідження обставин справи, перевірки їх наданими сторонами доказами, оцінивши їх у сукупності, виконавши вимоги процесуального закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивачки понесені нею витрати по сплаті за проведення судової економічної експертизи в сумі 4000 грн. 00 коп., які підтверджені оригіналом квитанції прибуткового касового ордеру № 10 від 28 березня 2011 року про внесення цієї суми до каси ТОВ «Кримське експертне бюро».

Також з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Київським районним судом м. Сімферополя.

На підставі Закону України № 1105 ««Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закону України № 2272 «Про страхові тарифи …», п. 3 ч. 1 статті 268 Цивільного кодексу України, стаття 238 Кодексу законів про працю України, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, с у д -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління "Кримкоопринкторг", треті особи - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополь, Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополя, територіальний орган державної інспекції України з питань праці в АР Крим, про відшкодування шкоди у зв'язку з трудовим каліцтвом, тощо - задовольнити частково.

Стягнути з Управління "Кримкоопринкторг" на користь ОСОБА_1 заборгованість по оплаті щомісячних страхових виплат 100% втраченого заробітку з урахуванням коефіцієнту зросту заробітної плати за період з 01 березня 2002 року по 31 травня 2011 року в сумі 63553 шістдесят три тисячі п'ятсот п'ятдесят три) грн. 81 коп., заборгованість по щомісячним додатковим витратам на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування за період з 01.04.2001 року до 31 травня 2011 року в сумі 36108 тридцять шість тисяч сто вісім) грн. 94 коп., компенсацію втрати частини доходів (страхових виплат) у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.03.2003 року по 31.05.2011 року в сумі - 25789 двадцять п'ять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 40 коп., компенсацію втрати частини доходів на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.04.2001 року по 31.05.2011 року в сумі - 18758 вісімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн. 87 коп., витрати по сплаті за проведення судово-економічної експертизи в сумі 4000 чотири тисячі) грн. 00 коп., а всього - 148211 сто сорок вісім тисяч двісті одинадцять) грн. 02 коп.

Встановити ОСОБА_1 розмір страхової щомісячної виплати с 01 червня 2011 року в сумі 1770 (одна тисяча сімсот сімдесят) грн. 48 коп., витрати на сторонній догляд в сумі 480 чотириста вісімдесят) грн. 00 коп., на побутове обслуговування - 240 двісті сорок) грн. 00 коп., а всього 2490 дві тисяча чотириста дев'яносто) грн. 48 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Управління "Кримкоопринкторг" на користь держави судовий збір в сумі 1442 одна тисяча чотириста сорок дві) грн. 11 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Київським районним судом м. Сімферополя в сумі 120 сто двадцять грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя (підпис) І.О.Харченко