КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа : № 2а-9849/09/2670 (2т.) Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. .,

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"16" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Степанюка А.Г., Оксененка О.М.

при секретарі: Акуленко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»та Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2012 р. за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення №0000944120/0 від 03.08.2009 р., -

В С Т А Н О В И Л А:

Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення від 03.08.2009 р. №0000944120/0, в частині донарахувань податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств загальною сумою 12 090 218, 90 грн., у тому числі 6 104 906, 35 грн. - основного платежу, 5 985 312, 55 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2012 року позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення 03.08.2009 р. №0000944120/0 в частині донарахованої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 11 649 302, 61 грн. В іншій частині донарахованої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств податкове повідомлення-рішення від 03.08.2009 р. №0000944120/0 залишено без змін.

Не погоджуюсь з таким судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги.

Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта»просять змінити постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2012 року, а саме: в частині незадоволення позовних вимог та задовольнити їх позов повністю.

Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків просять скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В своїй апеляційних скаргах сторони посилаються на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення в частині задоволення (відмови) позовних вимог. Вважають, що судом першої інстанції неправильно та неповно з'ясовані обставини, а постанову прийнято з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ «Укртранснафта» підлягає задоволенню, а апеляційна скарга СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП з 01.06.2009 р. по 14.07.2009 р. проведено планову документальну виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «Укртранснафта»за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2009 р., за результатами якої складено акт перевірки від 28.07.2009 р. №282/41-20/31570412.

На підставі висновків вказаного вище акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.08.2009 р. №00009444120/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежами: податок на прибуток підприємства у розмірі 12 098 252, 90 грн., з яких: 6 110 921, 35 грн. -за основним платежем; 5 987 331, 55 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

З акту перевірки від 28.07.2009 №282/41-20/31570412 вбачається, що однією з підстав для висновку СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП є те, що позивачем порушено вимоги п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». У зв'язку з чим до складу валових витрат віднесено витрати у розмірі 54 600 грн., пов'язані з послугами розробки законодавчого та нормативного забезпечення, які були надані позивачу ТОВ «Нафтогазбудінформатика»за темою: «Розробка законодавчого та нормативного забезпечення створення в Україні системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів».

На думку податкового органу, розробка законодавчого та нормативного забезпечення не покладається на юридичну особу і не є її функцією.

Суд першої інстанції, проаналізувавши наведений вище висновок податкового органу, дійшов висновку, що витрати по розробці законодавчого та нормативного забезпечення, не пов'язані з господарською діяльністю позивача, а тому відповідачем вірно виявлено завищення позивачем валових витрат на суму 54 600 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.

Згідно ст. 93 Конституції України право законодавчої ініціативи у Верховні Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 2 ст. 7 Закону України «Про статус народного депутата України»народний депутат відповідно до закону розглядає звернення виборців, а також від підприємств, установ, організацій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, вживає заходів для реалізації їх пропозицій і законних вимог, інформує виборців про свою депутатську діяльність під час особистих зустрічей з ними та через засоби масової інформації.

Згідно Указу Президента України від 27.12.2005 р. та пп. 1.2. та пп. 1.3. Протоколу №01/31-311П від 08.12.2006 року наради у Міністра палива та енергетики України та з метою впровадження положень прийнятою за основу Концепції стосовно створення системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні позивач виступив замовником розробки проекту законодавчого та нормативного забезпечення в Україні системи мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.

На підставі договору від 22.03.2007 року №16-07 ТОВ «Нафтогазбудінформатика»надала позивачу послуги з розробки проекту Закону України з робочою назвою «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів в Україні», розробки проекту постанови КМУ щодо створення проекту Агентства, з розробки програми створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні на суму 54 600 грн., про що складено акт-здавання-приймання робіт від 29.05.2008 року.

Розробка проекту Закону України з робочою назвою «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів в Україні», проектів підзаконних нормативних актів та програм створення мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів в Україні з боку позивача пов'язана з існуванням законодавчо неврегульованого питання проведення господарської діяльності при створенні, зберіганні нафти та нафтопродуктів стабілізаційного фонду України.

У предметі договору від 22.03.2007 року №16-07 про надання юридичних послуг, окремим пунктом визначено, що виконання робіт з цим договором включає в себе подання проекту Закону суб'єкту законодавчої ініціативи для внесення проекту Закону на розгляд законодавчого органу.

Отже, позивач, як на етапі укладання так і на етапі виконання та прийняття виконаних юридичних послуг, виступив замовником по договорам з ТОВ «Нафтогазбудінформатика»не як суб'єкт законодавчої ініціативи, а як ініціатор підготовки звернення до суб'єкта законодавчої ініціативи від імені ВАТ «Укртранснафта»згідно п. 2. ст. 7 Закону України «Про статус народного депутата України», п.п. 6 п.1 ст. 12, п.п. 7 п. 1 ст. 13, п.п. 1.1. ст. 16 Закону України «Про Комітети Верховної Ради України»з пропозицією про прийняття нових законодавчих актів щодо створення стабілізаційного запасу нафтопродуктів в Україні, що, в свою чергу, є предметом її діяльності.

Відповідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включається суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці…

У п. 5.11. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого включення до валових витрат послуг ПП ОСОБА_3 по підготовці та оформленню документів по паспортно-візовій роботі для працівників, які від'їжджали у відрядження за кордон та включив вартість зазначених послуг у розмірі 31 470 грн. до складу валових витрат.

Суд першої інстанції не задовольнив вимоги позивача в цій частині позову, оскільки позивачем нібито не надано достатніх доказів, а саме: накази про прийняття на роботу та на відрядження, копії закордонних паспортів, що підтверджують зв'язок здійснених позивачем витрат з його господарською діяльністю.

Апеляційна інстанція, проаналізувавши дану частину апеляційних вимог, не погоджується з висновком суду першої інстанції та задовольняє апеляційні вимоги в цій частині, з огляду на наступне.

Зазначений епізод вже досліджувався по справі №6/31, по якій Вищий адміністративний суд України підтвердив неправомірність нарахування податковим органом податкового зобов'язання та штрафних санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у якості доказів надано акти в виконаних робіт та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва №6/3, в якій вже досліджувалась питання щодо завищення валових витрат по оплаті послуг, наданих ПП ОСОБА_3 за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2008 р.

На підтвердження здійснення позивачем витрат з його господарською діяльністю, позивачем до апеляційної скарги додано належним чином засвідчені накази прийняття на роботу, копії закордонних паспортів співробітників.

Згідно п. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В акті перевірки податковим органом визначено порушення позивачем п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого філією позивача «Південні магістральні нафтопроводи»завищено показники з податку на прибуток «Витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин»на загальну суму 651 607 грн.

Відповідно до акту перевірки, податковий орган дійшов висновку, що філією «Південні магістральні нафтопроводи»ВАТ «Укртрансанфта»до витрат на поліпшення основних фондів віднесено вартість ремонтних робіт, які виконувались сторонніми організаціями, при цьому у наданих для перевірки актах виконаних робіт не вказані інвентарні номери відремонтованих об'єктів основних фондів та відсутні дефектні акти, інші документи, які є підставою для проведення ремонтів.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не обґрунтовано включив вартість матеріалів, призначених для проведення робіт з поточного ремонту та технічного обслуговування виробничого обладнання.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Дефектні акти, передбачені листом Держбуду України, Держитлокомунгоспа України від 24.02.2005 р. №7/8-134, №4/3-260, обов'язкові до застосування при здійсненні капітального та поточного ремонту житла, об'єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою, і, таким чином, не передбачені для застосування позивачем при здійсненні капітального та поточного ремонту виробничих основних засобів. Нормативними актами не передбачена наявність інвентарних номерів об'єктів основних засобів в актах приймання виконаних підрядних робіт в будівництві та в актах виконаних робіт на ремонт обладнання.

Виконання ремонтних робіт підтверджено позивачем повним комплексом належно оформлених документів, передбачених законодавством.

Наведені в договорах та актах найменування об'єктів основних засобів ідентифікують основні засоби, щодо яких проводилось поліпшення. За наслідками ремонтів в технічні паспорти, інвентарні картки або інші регістри аналітичного обліку відповідних об'єктів основних засобів занесені дані про змінені техніко-економічні характеристики в результаті їх поліпшення.

Наведений в додатку №4 до акту перевірки перелік проведених ремонтів дозволяє ідентифікувати основні засоби, щодо яких проводилися поліпшення, як такі, що безумовно забезпечують господарську діяльність позивача.

Здійснюючи ремонт основних засобів, позивач забезпечує експлуатацію магістрального нафтопроводу в межах здійснення господарської діяльності відповідно до ст. 12, ст. 16 Закону України «Про трубопровідний транспорт», Правил безпеки під час експлуатації магістральних нафтопроводів, п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому позивачем при визначені вартості витрат на реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів для цілей податкового обліку в повному обсязі виконується п.п. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5, п.п. 8.1.2. п. 8.1 ст. 8, п.п. 8.7.1. п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого філією позивача «Південні магістральні нафтопроводи»до складу валових витрат віднесені витрати не підтверджені відповідними документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме: вартість матеріалів, які списані на технічне обслуговування та поточний ремонт обладнання в сумі 182 780 грн. (159 115 грн. -вартість списаних матеріалів, 23 665 грн. - ПДВ). Внаслідок даного порушення занижено податкове зобов'язання позивача з податку на прибуток на суму 45 695 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що списання матеріалів позивачем, не підтверджено відповідними документами, а тому рішення податкового органу в цій частині є правомірним.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення позивачем податкового законодавства в даній частині, з наступних підстав.

Вимоги Листа №7/8-134 від 24.02.2005 року Державного комітету України з будівництва та архітектури стосуються складу проектно-кошторисної документації на капітальний та поточний ремонт житла, об'єктів соціальної сфери, комунально призначення та благоустрою, затвердження проектно-кошторисної документації і визначення вартості ремонтів на всіх стадіях їх здійснення, і, таким чином, не можуть бути застосовані позивачем при здійсненні капітального та поточного ремонту виробничих основних засобів.

Відповідно ст. 1 до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;особистий підпис або дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з наведеного, акти на списання матеріалів, на які міститься посилання в акті перевірки, є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на підставі яких складалися зведені облікові документи по відповідним рахункам обліку, та які були підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій по технічному обслуговуванню та поточному ремонту обладнання.

Здійснюючи списання матеріалів на технічне обслуговування та поточний ремонт обладнання, позивач забезпечує експлуатацію магістрального нафтопроводу (технічне обслуговування та ремонт об'єктів магістрального нафтопроводу) в межах здійснення господарської діяльності, відповідно до ст. 12, ст. 16 Закону України «Про трубопровідний транспорт», Правил безпеки під час експлуатації магістральних нафтопроводів, п. 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що позивач обґрунтовано включив вартість матеріалів, призначених для проведення робіт з поточного ремонту та технічного обслуговування виробничого обладнання до показників рядку 04.10 декларації «Витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин».

Відповідно до висновку податкового органу, позивачем в порушення п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.2. п. 5.3. ст. 5 «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат включена вартість послуг ТОВ «ІЦК -Інститут магістральних трубопроводів»за розробку науково-технічної роботи за темами «Розробка відомчих будівельних норм: Магістральні нафтопроводи. Лінійна частина. Методи ремонту ділянок трубопроводу на заболоченій місцевості»та «Внесення змін до відомчих будівельних норм (ВБН) Магістральні нафтопроводи. Технологія капітального ремонту лінійної частини діаметром 530-1220 мм із заміною ізоляції без підняття трубопроводу».

Податковий орган стверджує, що науково-технічна робота не пов'язана з господарською діяльністю позивача, внаслідок чого завищено валові витрати на суму 175 306 грн. (149 933 грн. - вартість послуг, 25 313 грн. - ПДВ). Внаслідок даного порушення занижено податкове зобов'язання позивача з податку на прибуток на суму 43 829 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності винесення податковим органом порушень, посилаючись на не достатність доказів наданих позивачем щодо спростування висновків податкового органу.

Колегія суддів не погоджується з вищенаведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до Статуту ВАТ «Укртранснафта»предметом діяльності Товариства є, у тому числі, експлуатація об'єктів трубопровідного транспорту, підвищення їх надійності, ефективності та безпеки функціонування.

У ст. 6 Закону України «Про трубопровідний транспорт»зазначено, що основними принципами державної політики у сфері трубопровідного транспорту, враховуючи його пріоритетність в економіці України, є: координація науково-дослідних, пошукових, проектно-конструкторських, експертних та інших інженерних робіт і послуг у цій галузі.

Згідно ст. 12 Закону України «Про трубопровідний транспорт», господарська діяльність підприємств, установ, організацій трубопровідного транспорту визначається цим Законом та іншими актами законодавства України. Підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, у тому числі з метою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів. Економічні та соціальні відносини підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту, що виконують у процесі їх діяльності, ґрунтуються на принципах взаємної вигоди.

Статтею 16 Закону України «Про трубопровідний транспорт»передбачено, що підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту зобов'язані забезпечувати дотримання діючих норм і правил безпеки та технічної експлуатації трубопроводів, правил пожежної охорони та охорони навколишнього природного середовища.

Згідно Правил безпеки, під час експлуатації магістральних нафтопроводів, експлуатація магістрального нафтопроводу -це комплекс організаційно-технічних заходів та сукупність технологічних процесів приймання, перекачування, здавання нафти, технічного обслуговування, діагностики і ремонту об'єктів магістрального нафтопроводу.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.4.2. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що до валових витрат включаються витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.

Отже, позивач, виступаючи замовником науково-технічних робіт, забезпечив організаційно-технічні заходи по експлуатації магістрального нафтопроводу в межах здійснення господарської діяльності відповідно до ст. 12, ст. 16 Закону України «Про трубопровідний транспорт», Правил безпеки під час експлуатації магістральних нафтопроводів, п. 1.32. закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тому обґрунтовано віднесло до складу валових витрат вартість науково-технічних робіт.

В акті перевірки податковим органом наведено твердження, що позивачем в порушення п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»неправомірно включено до податкового кредиту ПДВ за податковими накладними ПП «Стройзаказ».

Згідно висновку податкового органу, укладання договору на виконання робіт з поточного ремонту душових кабін в ОК-10 НПС -Кременчук не мало на меті реального настання правових наслідків, та укладено з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

Суд першої інстанції не задовольнив вимоги позивача в даній частині позову. Підставою для даного висновку суду стала відсутність відповіді ПП «Стройзаказ»на запит №17371/10/23-213 від 05.06.2009 року про підтвердження суми ПДВ в розмірі 2 914,6 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині з наступних підстав та погоджується з доводами апеляційної скарги.

Згідно санітарно-гігієнічних норм на виробництві душові кабіни призначені для обслуговування аварійних бригад, які забезпечують безаварійну роботу нафтопроводу.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Стройзаказ»згідно визначеної процедури стало переможцем у тендерних пропозиціях. При укладанні угоди ПП «Стройзаказ»надало позивачу свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, ліцензію на будівельні роботи, довідку з банку, тендерну пропозицію. Виконані роботи підтвердженні актами виконаних робіт на суму, згідно договору, 24981,60 грн. у т.ч. ПДВ 4164,43 грн. ПП «Стройзаказ»надав податкову накладну на суму 17487,60 грн. (70% вартості виконаних робіт за вирахуванням раніше наданого авансу).

Згідно ст. 17 Закону України «Про охорону праці»власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці.

Відповідно до норм ст. 19 Закону України «Про охорону праці»фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем, суми витрат по охороні праці, що відносяться до валових витрат юридичної або фізичної особи, що відповідно до законодавства використовує найману працю, визначаються у відповідності з переліком засобів і заходів щодо охорони праці, Затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Перелік заходів і засобів по охороні праці, витрати на здійснення і придбання яких включаються у валові витрати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. №994

Приведення основних фондів у відповідність з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці щодо виробничих та санітарно-побутових приміщень, робочих місць, евакуаційних виходів тощо, технологічних розривів, проходів та габаритних розмірів згідно п. 1 наведеного Переліку включається у валові витрати.

Відповідно до п.7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Позивачем податкові накладні отримані відповідно до вимог п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та у відповідності з Порядком заповнення податкової накладної належним чином оформлені.

Отже, не надання контрагентом позивача ПП «Стройзаказ»відповіді на запит податкового органу про підтвердження сум ПДВ, у даному випадку, не можуть бути підставою для висновку податкового органу про неправомірність включення позивачем ПДВ за податковими накладними ПП «Стройзаказ»до складу валових витрат в сумі 2 390 грн.

Податковим органом зроблено висновок, що позивачем порушено п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 48. Закону України «Про автомобільний транспорт», внаслідок чого, до валових витрат віднесено вартість палива в сумі 110 830 грн. (92 358 грн. -вартість палива, 18 472 грн. - ПДВ), яке було списано на роботу вантажного автотранспорту без підтвердження документами, на підставі яких виконують вантажні перевезення, а саме: товарно-транспортних накладних або інших визначених законодавством документів на вантаж. Внаслідок даного порушення занижено податкове зобов'язання позивача з податку на прибуток на суму 27 705 грн.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в цій частині, оскільки позивачем надано всі первинні документи обліку роботи вантажних автомобілів відповідно до вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та спростовує доводи апеляційної скарги податкового органу наступним:

Оформлення первинного обліку роботи вантажного автомобіля здійснюється відповідно до наказу від 29.12.1995 р. №448/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», яким на виконання рішення Президії Кабінету Міністрів України від 04.05.1995 р. №10 «Про недостатню роботу деяких міністерств і відомств щодо забезпечення збереження паливно-мастильних матеріалів»затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля та ввести їх у дію з 01.01.1996 р., зокрема, «Подорожній лист вантажного автомобіля», ф. №2.

Відповідно до первинних документів, які містяться в матеріалах справи, позивач здійснював облік роботи вантажних автомобілів відповідно до вимог чинного законодавства із застосуванням відповідних форм первинного обліку.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п.п. 5.4.8 п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат пов'язаних з відрядженням працівника ОСОБА_5 за кордон до м. Баку, Азербайджан, згідно звіту про використання коштів Б/Н від 29.04.2008 р. на суму 6956,9 грн., посвідчення про відрядження №113/1 від 17.04.08 р. та наказу №88/1 від 17.04.08 р., для вирішення виробничих питань.

Внаслідок даного порушення занижено податкове зобов'язання позивача з податку на прибуток на суму 1739 грн.

Як зазначено в акті перевірки, документами, що підтверджують зв'язок відрядження ОСОБА_5 з основною діяльністю позивача є документи, які засвідчують бажання представника компанії встановити цивільно-правові відносини з компанією «ДНКОР»шляхом підготовки візиту, а саме: план-завдання на закордонне відрядження від 17.04.2008 р.. та службова записка ОСОБА_5

Суд першої інстанції не погодився з висновком податкового органу та задовольнив позовні вимоги і цій частині.

Колегія суддів проаналізувавши вищезазначені порушення, погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду та спростовує доводи апеляційної скарги відповідача.

Відповідно п.п. 5.4.8. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, у межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (включаючи перевезення багажу) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження, оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), найм інших жилих приміщень, телефонних рахунків, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкового страхування, витрат на усний та письмовий переклади, інших документально оформлених витрат, пов'язаних з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, включаючи будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку зі здійсненням таких витрат.

Зазначені витрати можуть бути включені до складу валових витрат платника податку лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхових полісів тощо. Не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктами 5.3.1 та 5.4.4 цієї статті, а також на цілі, не пов'язані з відшкодуванням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні.

Позивачем на підтвердження витрат надано копію звіту про використання коштів, наданих на відрядження на суму 6 956,9 грн., посвідчення про відрядження, копію квитка за напрямом Київ-Баку-Київ, підтвердження з готелю, копію сторінок закордонного паспорту з відмітками про візи, інформаційні листи, наказ про відрядження, план-завдання на закордонне відрядження.

Податковим органом проаналізовано показники рядку 04.9 Декларації «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року», за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2009 р. в сумі 178 496 134 грн. на підставі таких документів: декларації з податку на прибуток підприємств, акту перевірки №481/41-20/31570412 від 22.08.2008 р. Встановлено завищення від'ємного значення оберту оподаткування з податку на прибуток в 1 кварталі 2008 року на суму 23.201 596 грн.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в цій частині, оскільки постановою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №6/31, що набрало законної сили 08.06.2011 р. відповідно до Ухвали Вищого адміністративного суду України у справі № 6/31, податкове повідомлення рішення 09.09.2008 р. №0001574120/0 - скасовано.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки п. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про безпідставність висновків податкового органу, а тому податкове повідомлення-рішення від 03.08.2009 р. № 0000944120/0 підлягає скасуванню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції в частині визнання правомірним податкового повідомлення-рішення від 03.08.2009 р. № 0000944120/0 та постановлення в цій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 189, 195, 196, 198, 202, 205 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»- задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2012 року -скасувати в частині визнання правомірним податкового повідомлення-рішення від 03.08.2009 р. № 0000944120/0 року та постановити в цій частині нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.08.2009 р. № 0000944120/0 повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Степанюк А.Г.

Оксененко О.М.

Повний текст постанови виготовлено:21.05.2012 р.