-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" травня 2012 р. Справа № 5/149
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників:позивачаОСОБА_4 -довіреність від 10.10.2011 р.відповідачаОСОБА_5 -довіреність від 06.10.2011 р.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради на постановувід 07.02.2012 р. Київського апеляційного господарського судуу справі№ 5/149 господарського суду м. Києваза позовомВиконавчого комітету Євпаторійської міської радидо Приватного підприємства "Фараон"проспонукання до укладення договору В С Т А Н О В И В :
У липні 2011 року Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради звернувся до господарського суду м. Києва щ позовом до ПП "Фараон" про спонукання відповідача укласти договір про пайову участь у розвитку інженерно -транспортної та соціальної інфраструктури м. Євпаторія у місячний термін з дня вступу рішення суду в законну силу, а у випадку неукладення договору у місячний строк з дня вступу судового рішення в законну силу, вважати договір про пайову участь у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Євпаторія укладеним у редакції проекту договору (том 1 а.с. 14-16).
Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 20, 180, 181, 187 Господарського кодексу України та статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обґрунтовані тим, що рішенням Євпаторійської міської ради від 29.04.2011 р. № 6-7/113 було скасоване рішення міської ради від 06.12.2007 р. № 5-26/70 "Про внесення змін та доповнень в рішення міської ради від 14.11.2007 р. № 5-25/27 "Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років ПП "Фараон" для будівництва торгово -розважального центру за адресою:м. Євпаторія, вул. Інтернаціональна -вул. Л. Українки -вул. Лінійна".
Позивач зазначав, що враховуючи скасування рішення міської ради від 06.12.2007 р. № 5-26/70, діє в первісній редакції пункт 3.2 рішення міськради від 14.11.2007 р. № 5-25/27 згідно якого ПП "Фараон" зобов'язано укласти договір про пайову участь у розвитку інженерно -транспортної та соціальної інфраструктури м. Євпаторія, у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2007 р. № 40, яке діяло на момент прийняття рішення Євпаторійської міської ради № 5-25/27 від 14.11.2007 р.
Рішенням господарського суду м. Києва від 08.11.2011 р. (суддя Ломака В.С.) у задоволенні позовних вимог відмовлено, з огляду на недоведеність та необґрунтованість позовних вимог.
За апеляційною скаргою Виконкому Євпаторійської міської ради Київський апеляційний господарський суд (судді: Скрипка І.М., Іваненко Я.Л., Остапенко О.М.) переглянувши рішення господарського суду м. Києва від 08.11.2011 р. в апеляційному порядку, постановою від 07.02.2012 р. залишив його без змін.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем взяті на себе зобов'язання, зазначені в рішенні Євпаторійської міської ради № 5-26/70 від 06.12.2007р. щодо перерахування відповідних коштів були виконані в повному обсязі, при цьому, також вказавши, що позивачем не доведено належними доказами обставини, які свідчать про ухилення відповідача від укладення договору, як й не звернуто уваги на те, що постанова Кабінету Міністрів України № 40 від 24.01.2007р. "Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів", на яку також посилався позивач, втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 415 від 28.04.2009 p., а відтак не може бути застосована до спірних правовідносин.
При цьому, судом було зазначено, що побудований відповідачем торгово-розважальний центр по вул. Інтернаціональній -вул. Л. Українки -вул. Лінійній в м. Євпаторія прийнятий в експлуатацію на підставі Акта державної приймальної комісії, затвердженого рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 444/1 від 11.07.2008 р., у зв'язку з чим, враховуючи приписи частини 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", укладення спірного договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Євпаторія, в редакції, запропонованій позивачем, є неможливим та суперечить вимогам названого Закону.
Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального права та вважаючи, що судами залишено поза увагою, що дійми відповідача щодо ухилення від підписання договору про пайову участь ущемлюються права міської ради, як власника земельної ділянки, при цьому вважаючи помилковим висновки судів щодо недоведеності позивачем своїх вимог.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 14.11.2007 р. Євпаторійською міською радою прийнято рішення № 5-25/27 у відповідності до якого ПП "Фараон" передано в довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку (кадастровий номер 0110900000:01:036:0154), в тому числі землі, зайняті поточним будівництвом площею 0,4340 га, забудовані землі 0,5660 га, з них землі, які використовуються в комерційних цілях -5 660,0 кв.м. в м. Євпаторія по вул. Інтернаціональній -вул. Л.Українки -вул. Лінійній для будівництва торгово-розважального центру до 30.06.2008 р., з 01.07.2008 р. - забудовані землі -1,0000 га, з них комерційного використання - 1,0000 га. Зобов'язано відповідача встановити в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки, оформити договір оренди земельної ділянки.
Пунктом 3.2 даного рішення міської ради зобов'язано ПП "Фараон" укласти договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Євпаторія (у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 40 від 24.01.2007р.).
Рішенням Євпаторійської міської ради № 5-26/70 від 06.12.2007 р. пункт 3.2 рішення міської ради № 5-25/27 від 14.11.2007 р. викладено в новій редакції, у відповідності до якої ПП "Фараон" зобов'язано перерахувати на реконструкцію Меморіального комплексу "Червона гірка" 100 000,00 грн. та 60 000,00 грн. -на реконструкцію пам'ятника Герою Радянського Союзу Токарєву Н.А. і морякам-десантникам.
Судами під час розгляду справи також встановлено, що Актом державної приймальної комісії, затвердженим рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 444/1 від 11.07.2008 р., прийнято в експлуатацію торгово-розважальний центр по вул. Інтернаціональній -вул. Л.Українки -вул. Лінійній в м. Євпаторія.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції ПП "Фараон" сплачено всю суму грошових коштів, що була зазначена в пункті 1 рішення № 5-26/70 (пункт 3.2 рішення № 55-25/7 в зміненій редакції), що підтверджується платіжними дорученнями № 27 від 07.12.2007 р. та № 36 від 14.12.2007 р., отже відповідачем були виконані взяті на себе зобов'язання, зазначені в рішенні Євпаторійської міської ради № 5-26/70 від 06.12.2007 р.
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно преамбули Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Частиною 3 статті 24 цього Закону встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону).
Частино 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону).
З рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 р. № 7-рп "У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини 2 статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини 14 статті 46, частин 1, 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)" вбачається, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих відносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду АР Крим від 20.12.2011 р. у справі № 5002-284330-2011 задоволені позовні вимоги ПП "Фараон" про визнання незаконним рішення Євпаторійської міської ради № 6-7/113 від 29.04.2011 р. "Про скасування рішення міської ради від 06.12.2007 р. № 5-26/70 "Про внесення змін та доповнень в рішення міської ради від 14.11.2007 р. № 5-25/27 "Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років ПП "Фараон" для будівництва торгово -розважального центру за адресою:м. Євпаторія, вул. Інтернаціональна -вул. Л. Українки -вул. Лінійна" (том 2 а.с. 70-75).
Здійснюючи судовий розгляд справи судами було встановлено,що в пункті 3.2 рішення Євпаторійської міської ради № 5-25/27 від 14.11.2007 p., на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, зобов'язано ПП "Фараон" укласти договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Євпаторія у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 40 від 24.01.2007 р., а звертаючись з позовом до суду посилався на статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Здійснюючи судовий розгляд справи судами було встановлено, що постанова Кабінету Міністрів України № 40 від 24.01.2007 р. "Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів" втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 415 від 28.04.2009 p., як й Закон України "Про планування і забудову територій", який втратив чинність, у зв'язку з набранням 12.03.2011 р. чинності Закону України № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р.
За приписами частини 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (який діє на час подання позову та вирішення спору у даній справі) замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
У частині 9 статті 40 цього Закону визначено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Під час розгляду справи судами було встановлено, що побудований відповідачем торгово-розважальний центр по вул. Інтернаціональній -вул. Л. Українки -вул. Лінійній в м. Євпаторія прийнятий в експлуатацію на підставі Акта державної приймальної комісії, затвердженого рішенням виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 444/1 від 11.07.2008 р., а відтак, враховуючи приписи частини 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суди дійшли висновку, що укладення спірного договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Євпаторія, в редакції, запропонованій позивачем, є неможливим та суперечить вимогам названого закону.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи викладене, беручи до уваги встановлені судами першої та апеляційної інстанції під час здійснення судового провадження обставини справи, судова колегія погоджується з висновком судів про відмову у задоволенні позовних вимог та вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника судова колегія вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи та встановленими судами першої та апеляційної інстанції обставинами.
Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2012 р. у справі № 5/149 та рішення господарського суду м. Києва від 08.11.2011 р. залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач
скопійовано
-
скопійовано
-
