ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2012 р.

Справа № 2а/0470/3959/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

Боженко Наталії Василієвни

при секретарі

Макаревич К.В.

за участю:

представника позивача

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання незаконними дій та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _4 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в якому просить визнати незаконною діяльність Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу щодо нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1698,26 гривень за період з серпня 2011 року по грудень 2011 року та скасувати вимогу Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу про сплату боргу з недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1698,26 гривень від 02.03.2012 року до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, - як незаконну та безпідставну.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач як суб'єкт підприємницької діяльності є платником єдиного соціального внеску та перебуває на обліку в Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу. Законом України за №3609-VI від 07.07.2011р., який набув чинності 06.08.2011 року, було внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 за № 2464-VІ, а саме до статті 4. В зв'язку з чим позивач не сплачував єдиний внесок за себе, через що УПФУ в Жовтневому районі м. Кривого Рогу було нараховано недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1698,26 гривень за період з серпня 2011 року по грудень 2011 року. Позивач вважає дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо нарахування недоїмки та виставлення вимоги незаконними та безпідставними, оскільки вважає, що він є пенсіонером за віком.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, просив у задоволенні позову відмовити. Також надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу з 31.08.2006 та отримує пенсію на пільгових умовах відповідно до п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до п. 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії призначаються за нормами цього Закону, виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше діючим законодавством. Так як в ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» мова йде лише про осіб, які є пенсіонерами за віком, а обов'язковою умовою призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є досягнення особою віку 60 років, ОСОБА_4, як пенсіонер, якому призначена пенсія на пільгових умовах, не може бути звільнений від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки на сьогоднішній день ОСОБА_5 лише 55 років, у зв'язку з цим управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу не має законних підстав для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Враховуючи, що ОСОБА_4 з серпня 2011 року не сплачував за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу, керуючись ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», правомірно виставлено вимогу про сплату боргу від 01.03.2012 № Ф-12 на суму 1698,26 грн.. Таким чином, вимоги позивача є протиправними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу є територіальним органом Пенсійного фонду України і як орган виконавчої влади здійснює свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до Законів України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_4, як суб'єктом підприємницької діяльності - фізична особа - підприємець є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464 - VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України № 2464 - VІ платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

П.1 ч.2 ст. 6 Закону України № 2464 - VІ встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» №3609-VI від 07.07.2011р., яким статтю 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було доповнено частиною четвертою такого змісту:

«Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування».

Згідно вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі - Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом. Окрім того, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначається види пенсійних виплат - пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства), пенсія у зв'язку з втратою годувальника та пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. Так, згідно статті 26 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Однак, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 є пенсіонером за віком на підставі п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-XII, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-XII (надалі - Закон України «Про пенсійне забезпечення») громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлені види державних пенсій, а саме за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Статтею 6 цього Закону гарантоване право вибору пенсії. Відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Розділом ІІ Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначенні пенсії за віком та умови їх призначення.

Стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначає пенсії за віком на пільгових умовах.

Так, згідно п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Також судом враховано, що відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Суд не бере до уваги посилання відповідача на п. 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки в цьому пункті зазначається про призначення пенсій відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який встановлює загальні види пенсійних виплат, Закон України «Про пенсійне забезпечення», яким призначаються державні пенсії на пільгових умовах, суд приходить до висновку, що законодавство встановлює і пільги, як в обчисленні стажу,так і в досягненні конкретного віку для окремих категорій громадян. Таким чином, вік і стаж роботи - це характерні ознаки пенсії за віком, однак умови призначення пенсій є різними, тоді як такий вид пенсії, як пенсія за віком є єдиним.

Добровільної згоди на сплату єдиного внеску щодо себе позивачем надано не було.

У зв'язку з цим дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо нарахування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4, недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1698, 26 гривень за період з серпня 2011 року по грудень 2011 року є незаконними, оскільки позивачем є пенсіонером за віком, добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не надавав, а винесена вимога від 02.03.2012 року №Ф12 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Виходячи з цього, суд також вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 32 (тридцять дві) гривні 19 копійок.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання незаконними дій та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо нарахування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, недоїмки зі сплати единого соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1698, 26 гривень за період з серпня 2011 року по грудень 2011 року.

Скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.03.2012 року №Ф-12 про сплату боргу з недоїмки єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1698,26 гривень щодо фізичної особи - підприємця ОСОБА_4.

Присудити з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 32 (тридцять дві) гривні 19 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08.05.2012р.

Суддя

Н.В. Боженко