ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" квітня 2012 р. м. Київ К-31286/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),

Мойсюка М.І.,

Штульмана І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до заступника міністра юстиції України Шпені Миколи Миколайовича про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2010 року, -

в с т а н о в и л а:

В грудні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до заступника міністра юстиції України Шпені Миколи Миколайовича про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2010 року відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач 28 квітня 2005 року звернувся до Президента України з листом, в якому виклав обставини порушення головою кваліфікаційної комісії суддів Житомирського округу вимог чинного законодавства щодо розгляду скарг на дії суддів. Крім того ОСОБА_3 порушив питання про те, щоб особисто брати участь у перевірці його звернення, знайомитись з матеріалами перевірки, особисто викласти аргументи беручи участь у розгляді звернення та отримати обґрунтовану відповідь.

05 травня 2005 року вказане звернення Секретаріатом Президента було направлене за належністю для розгляду до Міністерства юстиції України за № 22/062820-06-11.

Листом від 13 червня 2005 року № К-15711-22 за підписом заступника Міністра юстиції України Шпені М.М., ОСОБА_3 на його звернення від 28 квітня 2006 року надано відповідь інформаційного змісту, в якій зазначається про безпідставне звернення позивача із відповідною скаргою саме до Міністерства юстиції України, оскільки Міністерство не має повноважень на проведення у будь-якій формі перевірки діяльності суддів у зв'язку із здійсненням ними правосуддя, на надання правової оцінки судовим рішенням та на здійснення контролю за розглядом судових справ.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян»від 02 жовтня 1996 року громадянам України надано право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних, особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Порядок розгляду таких звернень урегульовано статтями 14-16 цього Закону.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про звернення громадян»скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи.

Згідно ст. 33 Закону України «Про статус суддів»від 15 грудня 1992 року

№ 2862-ХII (у редакції чинній на час звернення до суду з позовом), визначено, що за наявності підстав дисциплінарне провадження щодо суддів порушується постановою голови відповідної кваліфікаційної комісії суддів, Головою Верховного Суду України, головами вищих спеціалізованих чи апеляційних суддів.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що законом Міністру Юстиції не надано повноважень здійснювати перевірку інформації, наведеної у зверненні з приводу ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність судді, оскільки відповідно до Закону України «Про судоустрій України»(у редакції чинній на час звернення до суду з позовом) таким правом наділені відповідні ради суддів, які є органами суддівського самоврядування і здійснюють контроль за організацією діяльності суддів.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення без змін, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді : (підписи)

З оригіналом вірно

Суддя Т.О. Лиска