ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2008 Справа № 35/84-08(3/130-08(5/330-06)

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)

суддів:Верхогляд Т.А., Сизько І.А.

при секретарі Чоха Є.О.

за участю:

прокурора: Кузьменко С.В. посвідчення №57 від 10.05.07р., Цяцька О.В., посвідчення №181 від 22.09.06р.;

від позивача: Кульбака С.О., довіреність №33 від 25.07.08; Карецька О.Ю, довіреність №36 від 19.08.08; Дубова Ю.Ю., довіреність №36 від 19.08.08;

від відповідача : Віцингловська О.М. представник, довіреність №б/н від 20.12.07; Пожидаєва І.О., представник, довіреність б/н від 08.05.08р.

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2008 р. у справі № 35/84-08(3/130-08(5/330-06))

за позовом прокурора м. Павлограда в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”, м.Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 16 075грн.81коп.

ВСТАНОВИВ:

-рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2008р. у справі №35/84-08(3/130-08(5/330-06)) (суддя Широбокова Л.П.) замінено позивача по справі –державне управління екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області на державну екологічну інспекцію в Дніпропетровській області, позов прокурора м.Павлограда, пред’явлений в особі державного управління екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області задоволено, з відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) “Павлоградвугілля” стягнуто на користь держави в особі позивача шкоду в розмірі 16075грн.81коп.;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з недоведення позивачем обставин щодо невідповідності кількості скинутих відповідачем шахтних вод встановленій регламентом, у зв”язку з чим, здійснене відповідачем скидання є санкціонованим і останній, відповідно до ст.48 Водного кодексу України, не належить до спеціальних водокористувачів, з відсутності в розробленому регламенті відведення освітлених шахтних вод зі ставків-накопичувачів у балці Свідовок та балці Косьмінна гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин безпосередньо на скиди зворотних (шахтних) вод в річку Самара, у зв”язку з чим, весь обсяг скинутих забруднюючих речовин є понаднормативним, а також з підтвердження наданим позивачем розрахунком суми завданих таким скидом збитків та з відповідності цього розрахунку вимогам Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів;

- не погодившись з прийнятим рішенням, ВАТ”Павлоградвугілля” подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог в сумі 11 864грн.90коп.;

- у поданій скарзі йдеться про невідповідність розрахунку шкоди ст.ст.48, 74 Водного кодексу України та п.5 названої вище Методики, оскільки такий розрахунок мав бути проведений позивачем за формулою 5 Методики, по якій визначається розмір збитків у разі наднормативних скидів, про те, що у даному випадку, з 22.03. по 01.11.2005р. здійснювався аварійний скид шахтних вод і за розрахунком, який потрібно проводити за формулою 6, розмір шкоди дорівнює 51грн.65коп., а з 01.11.2005 по 30.03.2006р.р. скид шахтних вод здійснювався на підставі регламенту, є наднормативним і розмір шкоди, у зв”язку з таким скидом, визначений за формулою 5 Методики, дорівнює 4 159грн.26коп.;

- прокурор та позивач вважають рішення суду обґрунтованим, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на відсутність у відповідача дозволу на спеціальне водокористування, до якого згідно з ст.48 Водного кодексу України відноситься і скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у водні об’єкти, на те, що внаслідок самовільного скидання відповідачем забруднюючих речовин державі заподіяно шкоду, а також на те, що з регламенту, на підставі якого відповідачем здійснюється таке скидання вбачається лише, що управління з охорони навколишнього середовища дозволяє викиди за наявності дозволу, яким будуть встановлені відповідні нормативи скиду.

В порядку, встановленому ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалася перерва до 06.11.2008р..

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2006р. посадовими особами державного управління екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області проведена перевірка на ВАТ”Павлоградвугілля”, за результатами якої складено протокол про порушення останнім природоохоронного законодавства.

Даною перевіркою встановлено, що з 22.03.2005р. по 30.03.2006р. товариством здійснювався наднормативний скид зворотних (шахтних) вод з колектора ставка-накопичувача в балці Свідовок в р.Самара (поверхнева водойма рибогосподарського призначення ІІ категорії) в обсязі 6601,11тис. куб.м та внаслідок пориву колектора шахтних вод шахти “Благодатна” до колектора ставка-накопичувача в балці Свідовок з подальшим скидом в р.Самара за цей же період скинуто 27.6 тис куб.м.

Відповідно до складеного протоколу загальний обсяг самовільного скиду за період з 22.03.2005 по 30.03.2006р.р. складає 6628.71тис. куб.м, середня витрата –738,49265 куб.м/год, кількість годин скиду –8 976.

Перевіряючими відібрані проби води в зазначених скидах, що підтверджується актами відбору проб води №21 від 22.03.2005р., №66 від 10.08.2005р., №67 від 15.08.2005р.№92 від 01.11.2005р., №112 від 06.12.2005р., №122 від 15.12.2005р., №4 від 11.01.2006р., №9 від 31.01.2006р., №13 від 21.02.206р., №17 від 10.03.2006р., 29 від 30.03.2006р. та №21 від 22.03.2006р. та встановлено в пробах концентрацію забруднюючих речовин, що підтверджується довідкою по кількісній та якісній характеристиці стічних вод, які скидаються із ставка-накопичувача в балці Свідовок в р.Самара, в якій вказано, що дозвіл на спецводокористування в частині скиду забруднюючих речовин в поверхневе водоймище на підприємстві відсутній.

Встановлені обставини, на думку перевіряючих, свідчать про порушення товариством вимог ст.ст.44, 70 Водного кодексу України.

Внаслідок скиду товариством забруднюючих речовин зі зворотними водами в р.Самара державі спричинено збитки на суму 16 075грн.81коп.

Розрахунок збитків виконано позивачем відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 01.05.95р. №162/698 по формулі (6) через відсутність нормативів вмісту забруднюючих речовин в скидаємих зворотних водах для всього періоду скиду.

Відповідно до ст.48 Водного кодексу України спеціальне користування –це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

При цьому, згідно з ст.1 названого Кодексу, зворотні води - це води, що повертаються за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічних, шахтних, кар’єрних чи дренажних вод.

Отже, з наведених норм випливає, що скидання забруднюючих речовин із зворотними водами є спеціальним водокористуванням.

Однак, господарський суд в оскаржуваному рішенні помилково вказав на те, що здійснення відповідачем скидання шахтних вод не належить до спеціального водокористування.

Ст.49 Кодексу встановлено, що спеціальне користування здійснюється на підставі дозволу.

Щодо досліджуваної справи, то її вищезазначені фактичні обставини, а саме: здійснення відповідачем самовільного, як зафіксовано протоколом від 05.07.2006р., скиду зворотних (шахтних) вод із колектора ставка-накопичувача в балці Свідовок в річку Самара за період з 22.03.2005 по 30.03.2006р.р. в загальному обсязі 6628,71тис.куб.м, відсутність дозволу у відповідача на спецводокористування в частині скиду забруднюючих речовин в поверхневе водоймище, свідчить про порушення ним законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Внаслідок виявленого порушення державі заподіяна шкода.

Розмір шкоди складає 16075грн.81коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком, який відповідає вимогам названої вище Методики.

Згідно з ст.69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, у повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Враховуючи наявність підтвердженого матеріалами справи факту порушення відповідачем природоохоронного законодавства, яким державі заподіяна шкода, відсутність на час розгляду справи доказів відшкодування такої шкоди у встановленому порядку, позовні вимоги слід визнати правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

Доводи скаржника колегією суддів визнані необґрунтованими.

Так, відповідно до ст.72 Водного кодексу України підприємства, установи і організації, які відкачують шахтні, кар’єрні та рудникові води для запобігання затоплення шахт, кар’єрів та рудників під час видобування корисних копалин зобов'язані впроваджувати ефективні технології, що забезпечують зниження рівня їх мінералізації перед скиданням у водні об'єкти, а підприємства, установи та організації, що добувають нафту і газ, повертають супутньо-пластові води нафтогазових родовищ до підземних горизонтів.

Умови скидання цих вод у водні об'єкти та повернення до підземних горизонтів супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ встановлюються органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Згідно з ст.74 Кодексу підприємства, установи і організації, що мають накопичувачі промислових забруднених стічних чи шахтних, кар'єрних, рудникових вод, зобов'язані впроваджувати ефективні технології для їх знешкодження і утилізації та здійснювати рекультивацію земель, зайнятих цими накопичувачами.

Скидання цих вод у поверхневі водні об'єкти здійснюється згідно з індивідуальним регламентом, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища.

У даному випадку, як вбачається з листа державного управління екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області №4-996-9-2-С від 16.06.2004р. регламент відведення освітлених шахтних вод з ставка-накопичувача у балці Свідовок погоджено останнім при умові встановлення терміну дії цього регламенту та лімітів скиду забруднюючих речовин у дозволі на спецводокористування.

Даним листом відповідачу вказано також на те, що скид шахтних вод необхідно здійснювати тільки при отриманні дозволу на спеціальне водокористування в частині скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами.

Умови, за яких державне управління екології та природних ресурсів погодило регламент відведення вод відповідачем не виконані, тобто дозвіл на спеціальне водокористування ним фактично не отримано, зазначені умови погодження не оспорені.

Тому скид відповідачем шахтних вод з накопичувача у водний об’єкт не можна вважати таким, що здійснений належним чином і у відповідності з положеннями природоохоронного законодавства.

Посилання скаржника на необхідність проведення розрахунку збитків за формулою 5, що наведена у п.п.5.2.2 п.5.2 Методики колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки вказана формула застосовується при визначенні збитків для наднормативних скидів, в якій основоположною складовою є, у тому числі, дозволена для скиду концентрація забруднюючих речовин.

В розробленому регламенті відведення освітлених шахтних вод зі ставків-накопичувачів у балці Свідовок та балці Косьмінна пронормовані гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у контрольних створах р.Самара. Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин безпосередньо на скиді зворотних (шахтних) вод в р.Самара відсутні.

З урахуванням того, що дозволена концентрація забруднюючих речовин на скиді шахтних вод в р.Самара не встановлювалася, тобто не встановлювався норматив взагалі, колегія суддів не погоджується з висновками господарського суду і ствердженнями скаржника про визначення всього обсягу скиду як понаднормативного.

При цьому, як зазначено вище, у зв”язку із відсутністю у скаржника дозволу на скид забруднюючих речовин такий скид слід вважати самовільним про що йдеться, у тому числі, і в протоколі від 05.07.2006р.

Розрахунок величини збитків для самовільних скидів здійснюється по формулі (6) Методики, яка передбачена п.п.5.2.3 п.5.2.

Отже застосування цієї формули позивачем є цілком вірним.

Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ПОСТАНОВИВ :

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2008 р. у справі № 35/84-08(3/130-08(5/330-06)) залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя Т.А.Верхогляд

Суддя І.А.Сизько