ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Животова Г.О.,
суддів Пузиревського Є.Б., Єлфімова О.В.,
за участю прокурора Торгонія О.В.,
та захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
розглянула 28 лютого 2012 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за касаційними скаргами останнього і захисників ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
В цій справі вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 8 квітня 2011 року засуджено:
ОСОБА_4, 1948 р. народження, не судимого, громадянина України,
за ч. 2 ст. 208 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, з конфіскацією валютних цінностей, які знаходяться на вказаних розрахункових рахунках, зі звільненням від покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у звязку із закінченням строків давності ;
за ч. 2 ст. 209 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та майна і грошових коштів, отриманих злочинним шляхом;
за ч. 3 ст. 212 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та з позбавленням на 3 роки права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій;
за ч. 2 ст. 364 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій;
за ч. 2 ст. 366 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, зі звільненням від покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у звязку із закінченням строків давності;
на підставі ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на 3 роки, з конфіскацією валютних цінностей, які знаходяться на вказаних розрахункових рахунках, та майна і грошових коштів, отриманих злочинним шляхом;
ОСОБА_6, 1954 р. народження, не судимого, громадянина України,
за ч. 2 ст. 208 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, з конфіскацією валютних цінностей, які знаходяться на вказаних розрахункових рахунках, зі звільненням від покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у звязку із закінченням строків давності;
за ч. 3 ст. 212 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та з позбавленням на 3 роки права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій;
ОСОБА_5, 1963 р. народження, не судиму, громадянку України,
за ч. 2 ст. 208 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, з конфіскацією валютних цінностей, які знаходяться на вказаних розрахункових рахунках, зі звільненням від покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у звязку із закінченням строків давності;
за ч. 2 ст. 212 КК України на 3 роки обмеження волі з позбавленням на 3 роки права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, зі звільненням від покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України у звязку із закінченням строків давності.
Постановлено конфіскувати грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 серпня 2011 року цей вирок змінено і з нього виключено призначені ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 209 КК України додаткове покарання у виді позбавлення на 2 роки права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, та за сукупністю злочинів, на підставі ст. 70 КК України, конфіскацію валютних цінностей, які знаходяться на вказаних розрахункових рахунках.
Згідно вироку, директор та один із засновників з 75-ти відсотковою часткою у статутному капіталі ТОВ «Дніпротранс-Щит» ОСОБА_4, його заступник і другий засновник вказаного товариства ОСОБА_6 та головний бухгалтер ПП «Дніпрозовніштранс» ОСОБА_5 вчинили злочини за наступних обставин.
Довіреністю від 08.03.2000 р., виданою номінальними директорами зареєстрованої у місті Дубліні ірландської компанії «Transglobal United Services Limited», ОСОБА_4 уповноважувався здійснювати її загальне адміністрування, розпоряджатись її активами та майном, укладати та анулювати від її імені угоди, відкривати в банківських установах її рахунки та розпоряджатись ними тощо.
06.06.2000 р. у Дніпропетровському представництві АТ «Парекс» він склав та підписав документи, на підставі яких було відкрито кодований рахунок № НОМЕР_1 вищезазначеної іноземної компанії в банку «Parekss-banca» в місті Рига Латвійської Республіки та отримав електронний пристрій модуляції кодів доступу до нього з можливістю проводити операції зі списання грошових коштів тощо.
08.09.2000 р. він же заснував та зареєстрував у США компанію «Transglobal united services ltd. inc.», а 01.10.2001 р. поновив її. Цією компанію, директором якої ОСОБА_4 був з моменту заснування, у вищезазначеному ризькому банку також був відкритий рахунок № НОМЕР_2.
В подальшому ОСОБА_4, з метою ухилення від сплати податків товариством «Дніпротранс-Щит» та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, розробив схему у відповідності до якої за підробленими договорами між «Transglobal United Services Limited» та ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» іноземна компанія зобовязувалась охороняти вантажі феросплавів під час їх транспортування територією України, а завод оплачувати ці послуги.
При цьому фактичну охорону вантажів здійснювало очолюване ОСОБА_4 товариство на підставі підроблених договорів з тою ж іноземною компанією. У відповідності до цих угод більшість коштів отриманих за вказані послуги перераховувались на вищезазначений рахунок іноземної компанії в ризькому банку де приховувались та не оподатковувались, оскільки валовий дохід ТОВ «Дніпротранс-Щит» таким способом штучно занижувався.
Підставою для такого перерахування коштів, окрім вищезазначених договорів, були й акти виконаних робіт, які ОСОБА_4 підробляв, підписував від імені іноземної компанії та передавав службовим особам заводу для посвідчення.
Вищезазначені підроблені договори від 18.05.2001 р., 23.07.2001 р., 01.10.2001 р., 28.12.2012 р., 29.12.2012 р., 01.04.2002 р., 17.06.2002 р., 10.07.2002 р. та 9.01 2003 р. з доповненнями та додатками до них, ОСОБА_4 особисто або через своїх представників передавав для підписання ВАТ «Нікопольський завод феросплавів». Крім того, що ці документи (договори та акти виконаних робіт) містили неправдиві відомості про мету їх укладення, реальних виконавців послуг тощо, вони були ще й посвідчені від імені іноземної компанії факсимільним підписом її секретаря ОСОБА_42 - особи, яка не мала відповідних повноважень та ще й 20.12.1999 р. пішла з цієї посади.
При цьому, компанія «Transglobal United Services Limited» не планувала виконувати послуги, передбачені договорами, оскільки не була зареєстрована в Україні, не мала відповідної ліцензії, акредитації на Придніпровській залізниці для здійснення охоронної діяльності, співробітників, які б могли виконувати таку діяльність тощо.
До того ж, 20 липня 2001 року, в Ірландії її було знято з реєстрації, внаслідок неподання звітності, а 27.07.2001 р. - анульовано.
Ці підроблені договори та акти виконаних робіт передавались ОСОБА_4 в бухгалтерію очолюваного ним товариства, в якій складались завідомо для нього неправдиві декларації з податків на прибуток та додану вартість, які він підписував та передавав у ДПІ Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська.
Всього з 11.06.2001 р. по 13.02. 2003 р. було перераховано на вказаний рахунок ірландської компанії 17443127 гривень 3 копійки, внаслідок чого ОСОБА_4 умисно ухилився від сплати податків на прибуток товариства «Дніпротранс-Щит» (5232938, 11 грн) та на додану вартість (3488594, 06 грн) в загальному розмірі 8721532 гривні 17 копійок.
В той же період, ОСОБА_4 незаконно, з порушенням встановленого порядку, відкрив в банку «Parekss-banca» в місті Рига Латвійської Республіки чотири валютні рахунки на себе, по одному на співмешканку ОСОБА_11, сина ОСОБА_7, дочку ОСОБА_9 та один безіменний, кошти на які поступали з розміщених в тому ж банку рахунків компаній «Transglobal United Services Limited» (Ірландія) та «Transglobal united services ltd. inc.» (США).
З цих рахунків фізичних осіб у 2001-2003 роках було знято, в різних валютах, 1053164 гривні 78 копійок.
При цьому ОСОБА_4 ухилився від сплати 210632 грн 96 коп. прибуткового податку із зазначених доходів, отриманих не за основним місцем роботи, передбаченого п. 3 ст. 7 та ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року.
Отже, загальна сума податків від сплати яких ухилився ОСОБА_4, склала 8932165 грн 13 коп. (8721532,17 +210632, 96).
Крім того, вищезазначене зловживання ОСОБА_4 службовим становищем та умисне його використання в інших особистих інтересах всупереч інтересам служби, спричинило тяжкі наслідки очолюваному ним товариству «Дніпротранс-Щит» у вигляді матеріальних збитків в розмірі 8006496 гривень 42 копійок не отриманого прибутку.
Із зазначеної суми, яка знаходилась на рахунку компанії «Transglobal United Services Limited» (Ірландія), ОСОБА_4, у період з 01.09.2001 року, - тобто, з моменту набуття чинності закону, що встановив злочинність діяння з відмивання грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом, - по 26.02.2003 р. переказав 7086220 грн 96 коп. на інші рахунки фізичних та юридичних осіб, легалізувавши їх.
Крім того, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, протягом 2001-2003 років, за попередньою змовою між собою та з метою ухилення від сплати прибуткового податку із доходів, отриманих не за основним місцем роботи, незаконно відкрили в банку «Parekss-banca» в місті Рига Латвійської Республіки та використовували валютні рахунки - два на імя ОСОБА_6 та три на імя ОСОБА_5
При цьому, ОСОБА_6, будучи заступником директора ТОВ «Дніпротранс-Щит», одночасно проводив дії в інтересах ірландської компанії «Transglobal United Services Limited», а саме: організовував роботу співробітників товариства з охорони феросплавів «під час їх транспортування територією України, як таку, що нібито виконувалась для вищезазначеної іноземної компанії в межах угоди № 1 від 11.06.2001 р.».
За ці дії він отримував на вищезазначені валютні рахунки протягом другого кварталу 2001 р. першого кварталу 2003 р. дохід не по основному місцю роботи, який, згідно ст. 2 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян», є обєктом оподаткування. Використовуючи картки VISA, ОСОБА_6 зняв з цих рахунків, «як винагороду», кошти в загальній сумі 442803 грн. 69 коп., які приховав від оподаткування, внаслідок чого умисно ухилився від сплати прибуткового податку в розмірі 88560 грн 74 коп.
ОСОБА_5, працюючи за основним місцем роботи головним бухгалтером ПП «Дніпрозовніштранс», на вимогу ОСОБА_4 одночасно проводила розрахунки в інтересах іноземних компанії «Transglobal United Services Limited» та «Transglobal united services ltd. inc.» по їх рахункам в іноземному банку «Parekss-banca», складала від їх імені первинні бухгалтерські документи, здійснювала фінансову діяльність за цими рахунками тощо.
За це вона отримувала протягом другого кварталу 2001 р. першого кварталу 2003 р. дохід не по основному місцю роботи, який є обєктом оподаткування, згідно ст. 2 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян».
Всього у вказаний період з валютних рахунків ОСОБА_5 з використанням картки VISA на її імя було знято «як винагороду» 340 201 грн 7 коп., які вона приховала від оподаткування, внаслідок чого умисно ухилилась від сплати прибуткового податку в розмірі 68 040 грн 21 коп.
У касаційних скаргах:
захисник ОСОБА_1 просить скасувати вирок та ухвалу щодо ОСОБА_4 з направленням справи на нове розслідування через недоведеність вини останнього; стверджує, що оцінка досліджених доказів ґрунтується на припущеннях, внаслідок чого висновки про винуватість його підзахисного не відповідають фактичним обставинам справи, а відсутність цивільних позовів спростовує факт заподіяння засудженим матеріальної шкоди; вважає, що органом досудового слідства не виконані усі вказівки місцевого суду, зазначені в ухвалі від 11.07.2006 р. про повернення справи на додаткове розслідування; звертає увагу на рішення суду першої інстанції від 19.07.2004 р. про скасування постанови слідчого про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 208 КК України; наполягає на тому, що при призначенні покарання не було враховано вік засудженого, тяжкі хвороби на які він страждає, дані про те, що він є ветераном МВД, має на утриманні дружину та неповнолітнього сина, нагороджений за суспільно-корисну діяльність, здійснював благодійну допомогу дитячому будинку тощо;
захисники ОСОБА_12 та ОСОБА_3 порушують питання про скасування вироку щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відповідно, із закриттям справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України через відсутність в їх діях складу злочинів, оскільки рахунки в іноземному банку від імені засуджених були відкриті без їх відому, їм не належали, а зняті з них кошти витрачені на їх особисті потреби в значно меншому розмірі, ніж визнали суди, та не можуть вважатись прибутком, який повинен оподатковуватись, оскільки відносяться до корпоративних коштів; стверджують, що їх підзахисним не було відомо про оборудки ОСОБА_4 з іноземними компаніями;
засуджений ОСОБА_6 з тих же підстав просить вирок щодо нього скасувати, справу закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України через відсутність в його діях складу злочинів, у вчиненні яких його визнано винуватим.
Заслухавши доповідача, пояснення захисників ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які підтримали свої скарги, та думку прокурора про залишення цих скарг без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів визнає їх такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції і перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України, не підлягають.
У відповідності до вимог ст. ст. 22 і 64 КПК України, суд першої інстанції з достатньою повнотою встановив час, місце, спосіб та інші обставини вчинення поставлених за вину засудженим дій, форму вини, спрямованість умислу, мотиви цих дій та їх наслідки, характер і розмір заподіяної шкоди.
При цьому висновки, зазначені у вироку, ґрунтуються, у відповідності до вимог ст. ст. 257 і 323 КПК України, на доказах, які були розглянуті в судовому засіданні та безпосередньо дослідженні судом.
Ці висновки відповідають даним, які містяться:
в довідках, зокрема від 08.04.2004 р., 29.09.2004 р., 30.09.2009 р., та у висновку судово-бухгалтерської експертизи про те, що при наданні послуг ВАТ «НФЗ» в період з 01.04.2001 р. по 31.03.2003 р. ТОВ «Дніпротранс-Щит» не сплатило податки на прибуток і додану вартість в розмірі 5232938,11 грн та 3488594,06 грн відповідно, тощо (т. 1 а. с. 136-178; т. 2 а. с. 4-37, 41-87, 90-121; т. 14 а. с. 18-23, 142-145; т. 14 а. с. 6-10, 142, 144; т. 15 а. с. 17-57; т. 30 а. с. 72);
в первинних бухгалтерських документах з взаєморозрахунків ВАТ «НФЗ» та ТОВ «Дніпротранс-Щит» з компанією «Transglobal United Services Limited» та в договорах, підписаних від імені цієї компанії нібито ОСОБА_42 (т. 3 а. с. 1-261; т. 4 а. с. 1-312; т. 5 а. с. 41-239);
в банківських та установчих документах ТОВ «Дніпротранс-Щит» про те, що ОСОБА_4 обіймав посаду директора заснованого ним товариства тощо (т. 5 а. с. 240-335);
у звітній документації та деклараціях з податків на прибуток й додану вартість ТОВ «Дніпротранс-Щит» у період з 2-го кварталу 2001 р. по 1-й квартал 2003 р. включно за підписами ОСОБА_4 тощо (т. 6 а. с. 1-302; т. 22 а. с. 116-173);
в матеріалах виконаних компетентними органами Ірландії, США та Латвійської Республіки міжнародних доручень про те, що ОСОБА_42 до 20.12.1999 р. був секретарем компанії «Transglobal United Services Limited», яка 20.07.2001 р. виключена з реєстру, внаслідок відсутності річного звіту, а 27.07.2001 р. - анульована; на підставі довіреності номінальних директорів компанії від 08.03.2000 р. її менеджером був ОСОБА_4 з повноваженнями здійснювати загальне адміністрування, розпоряджатись її активами та майном, укладати та анулювати від її імені угоди, відкривати в банківських установах її рахунки та розпоряджатись ними тощо, а директори не брали участі в повсякденних операціях; на підставі сертифікатів від 08.09.2000 р. та 01.10.2002 р. у США ОСОБА_4 була, відповідно, заснована та поновлена компанія «Transglobal united services ltd. inc.», директором якої він став; про рух коштів в банку «Parekss-banca» в місті Ризі на рахунках компаній «Transglobal United Services Limited», «Transglobal united services ltd. Inc.» та відкритих останньою карточних валютних рахунках фізичних осіб - громадян України ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_5; про право ОСОБА_4 представляти вищезазначені компанії, одноособово підписувати від їх імені платіжні доручення тощо, на підставі виданих йому банком документів й електронної системи «Digi-Pass»; про перерахування ОСОБА_4 04.02.2003 р. з рахунків зазначених компаній на рахунки компанії «GLESSER LLC, AG» 1300000 та 1 300 611 доларів США, а з 17 по 24 лютого 2003 року - на рахунки компанії «ROLDER LLC AG», в якій його мати ОСОБА_10 є уповноваженою особою з правом підпису на банківських рахунках, та офшорної компанії «Tempor inc.» 151 524, 27 і 94863 доларів США (т. 7 а. с. 21-85, 104-229; т. 8 а. с. 2-164; т. 9 а. с. 2-293; т. 10 а. с. 1-353; т. 11 а. с. 14-33, 115-172; т. 12 а. с. 1-167; т. 30 а. с. 8-16);
в складених ОСОБА_4 документах в Дніпропетровському представництві АТ «Парекс» про відкриття в банку «Parekss-banca» в місті Ризі рахунку компанії «Transglobal United Services Limited» та в документах, зокрема й в електронному вигляді, про рух коштів на цьому рахунку тощо (т. 1 а. с. 136-178; т. 13 а. с. 15- 181; т. 14 а. с. 1-5, 11-50, 142-148; т. 17 а. с. 1-263; т. 25 а. с. 5-37);
в протоколах вилучення банківських документів, засобу «Digi-Pass», пластикових карток на імена засуджених та грошових коштів, знятих з їх рахунків в ризькому банку (т. 13 а. с. 58-99, 158-159, 187-196, 261-272; т. 15 а. с. 76-81;);
у висновках судово-фоноскопічних експертиз аудіозаписів розмов засуджених про використання ними валютних рахунків в ризькому банку, в документах про таке використання, в даних ВАТ «Оптіма Телеком» про відповідні розмови, зокрема з працівниками банку, у висновках почеркознавчих експертиз щодо складених вказаними особами банківських документів тощо (т. 15 а. с. 63-112, 163-219; т. 16 а. с. 126-178; т. 19 а. с. 1-332; т. 21 а. с. 1-290);
в повідомленні ДДС охорони при МВС України про відсутність у вищезазначених іноземних компаній ліцензій на господарську діяльність в Україні з надання послуг, повязаних з охороною державної чи іншої власності тощо (т. 25 а. с. 123);
в листі Управління НБУ у Дніпропетровській області від 21.01.2003 року про те, що засудженим та їх родичам не видавались ліцензії на використання валютних рахунків за межами України (т. 25 а. с. 115).
Вищезазначені дані співвідносяться з показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_7, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40
Цим доказам суд, у відповідності до вимог ст. ст. 323, 334 КПК України, дав аналіз та вмотивовано поклав їх в основу вироку, обґрунтовано визнавши достовірними.
У касаційних скаргах не наведено доводів, які б спростували висновки суду в цій частині.
Зокрема, твердження захисника ОСОБА_41 про те, що відсутність позовів до ОСОБА_4 спростовує висновок суду про заподіяння засудженим відповідної шкоди, не ґрунтується на законі.
Орган досудового слідства дійсно виконав не всі вказівки суду, зазначені в ухвалі про повернення справи на додаткове розслідування, на що звертає увагу захисник. Але на досудовому слідстві було вжито усіх заходів для виконання цих вказівок, а додатково зібрані докази разом з іншими суд обґрунтовано визнав не тільки достовірними, але й достатніми для постановлення вироку.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані та справедливі рішення щодо ОСОБА_4, не виявлено.
В той же час, оскаржені судові рішення щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині їх засудження, відповідно, за чч. 2, 3 ст. 212 КК України підлягають скасуванню із закриттям справи згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України через відсутність в їх діях складу злочину з таких підстав.
Згідно ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р., яка була чинною у 2001-2003 роках і втратила чинність з 01.01.2004 р. у відповідності до Закону України № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р., оподаткуванню підлягали доходи громадян, одержані ними від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру.
Отже, обєктом оподаткування визнавались доходи, одержані з легальних джерел.
Верховний Суд України в постановах Пленуму № 5 від 26.03.1999 р. та № 15 від 08.10.2004 р. «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обовязкових платежів» розяснив (у п. 16 постанови № 5, яка діяла до 08.10.2004 р., та у п. 17 чинної постанови № 15), що громадяни України повинні сплачувати прибутковий податок з доходів, одержаних, як за місцем так і поза місцем основної роботи, від легальної діяльності та з легальних джерел.
У звязку з цим, як визнав Верховний Суд України, дії громадянина, який одержав доходи від незаконної торговельної діяльності або такої, що здійснювалася без державної реєстрації, а також від іншої незаконної (в тому числі злочинної) діяльності і не сплатив із них податки, мають кваліфікуватися за відповідними статтями КК України і додаткової кваліфікації за ст. 212 КК України (ст. 1482 КК України 1960 року) не потребують, оскільки такі доходи не підлягали та не підлягають декларуванню, зокрема, відповідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Суд визнав, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримували доходи не за основним місцем роботи від незаконної, нелегальної діяльності та з нелегальних джерел, оскільки компанія «Transglobal United Services Limited», з рахунків якої їм перераховувались кошти за дії в нібито її інтересах, використовувалась ОСОБА_4 для ухилення від сплати податків товариством «Дніпротранс-Щит», не була зареєстрована в Україні, не мала відповідної ліцензії та акредитації, а з липня 2001 р. взагалі припинила існування через анулювання.
Встановивши ці обставини, суд повинен був виправдати зазначених осіб через відсутність в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України, зважаючи на вищевказані положення законів і підзаконних актів та розяснення Пленуму Верховного Суду України, але не зробив цього і застосував кримінальний закон, який не підлягав застосуванню.
Отже, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 398 КПК України, вирок в цій частині підлягає скасуванню із закриттям справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України.
Вирок в цій частині щодо ОСОБА_4 не підлягає зміні, оскільки, як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, він був службовою особою компанії «Transglobal United Services Limited» на підставі довіреності від 08.03.2000 р., якою уповноважувався здійснювати її загальне адміністрування, розпоряджатись її активами та майном, укладати та анулювати від її імені угоди, відкривати в банківських установах її рахунки та розпоряджатись ними тощо.
За таких обставин, як розяснив Верховний Суд України в абз. 3 п. 17 вищезазначеної постанови Пленуму № 15 від 08.10.2004 р., такі особи підлягають кримінальній відповідальності за ухилення від сплати обовязкових платежів із доходів як від легальної, так і від незаконної діяльності.
Судові рішення в частині засудження ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 208 КК України також підлягають скасуванню із закриттям справи, у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, через відсутність в їх діях складу злочину, оскільки Законом України № 4025-VI (4025-17) від 15.11.2010 р., який набрав чинності 17.01.2012 р., зазначена норма виключена з Кримінального кодексу, внаслідок скасування злочинності відповідного діяння.
Покарання ОСОБА_4 за кожний з інших злочинів та за їх сукупністю призначено у відповідності до загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, воно відповідає їх тяжкості та особі засудженого і є справедливим.
Вищезазначеним Законом України № 4025-VI основне покарання за ч. 3 ст. 212 КК України встановлено тільки у виді штрафу.
Зважаючи на вимоги пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, та враховуючи, що за ч. 3 ст. 212 КК України ОСОБА_4 призначено більш суворе покарання з числа покарань за злочини сукупності, невідбута частина покарання за цим кримінальним законом підлягає зниженню до відповідного розміру штрафу.
Згідно ч. 5 ст. 53 КК України, така заміна покарання проводиться із розрахунку вісім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за один день позбавлення волі.
ОСОБА_4 не відбув 7 років 6 місяців призначеного йому покарання у виді позбавлення волі, тобто 2741 день, починаючи, згідно положень ст. 89 КПК України, з 29.02.2012 р.
Отже, розмір штрафу, до якого йому слід зменшити покарання, повинен дорівнювати 372776 грн (2741Ч8Ч17).
На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 та ч. 2 ст. 364 КК України, слід визначити шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим у виді позбавлення волі на 7 років.
В частині призначення ОСОБА_4 додаткових покарань у виді позбавлення права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на 3 роки, та конфіскації всього майна, яке є його власністю, а також в частині конфіскації валютних цінностей, які знаходяться на вказаних розрахункових рахунках, та майна і грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, вирок зміні не підлягає.
Зважаючи на зазначене, керуючись ст. ст. 394 396, 400-1 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Касаційні скарги засудженого ОСОБА_6, захисників ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровсь-ка від 8 квітня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 серпня 2011 року в частині засудження ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 208 та ч. 3 ст. 212 КК України і ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 208 та ч. 2 ст. 212 КК України скасувати, справу щодо них закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України через відсутність складу злочинів.
Ці ж судові рішення щодо ОСОБА_4 в частині його засудження за ч. 2 ст. 208 КК України скасувати, справу в зазначеній частині закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України через відсутність складу злочину.
За ч. 3 ст. 212 КК України знизити невідбуте ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців до штрафу в розмірі 372776 грн.
На підставі ст. 70 КК України визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 та ч. 2 ст. 364 КК України, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, - у виді позбавлення волі строком на сім років.
Вважати ОСОБА_4 засудженим за вищезазначеною сукупністю злочинів ще й до додаткових покарань у виді позбавлення права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на 3 роки, конфіскації всього майна, яке є його власністю, конфіскації валютних цінностей, які знаходяться на вказаних розрахункових рахунках, зокрема на банківських рахунках ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, та конфіскації майна і грошових коштів, отриманих злочинним шляхом.
Судді:
Г. Животов Є. Пузиревський О. Єлфімов
