ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля", Дніпропетровська область, м. Павлоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Міг", м. Дніпропетровськ

про стягнення 96 289,53 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

Від позивача Шереметя Т.І. - начальник сектору відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління довіреність № 1-8/8764 від 30.12.2005 року

Від відповідача П'ятигорець Ю.О. довіреність №1017/3 від 03.05.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля», Дніпропетровська область, м.Павлоград, яке згідно п.1.2 Статуту є правонаступником прав та обов’язків дочірніх підприємств ВАТ Державної холдингової компанії “Павлоградвугілля”, реорганізованих шляхом приєднання на підставі спільного наказу Міністерства палива та енергетики України та Фонду державного майна України від 01.08.2003 року №403/1356 “Про здійснення функцій управління майном і акціями ВАТ “ДХК “Павлоградвугілля” та його дочірніми підприємствами”, одним з яких було ДВАТ «Павлоградське УМТП»–далі по тексту– позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Міг», м.Дніпропетровськ–далі по тексту– відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі п.4.2 договору купівлі-продажу кам’яного вугілля-далі по тексту-товару № 20 е.м/65 від 03.01.2001 р., додатковими угодами договір сторонами пролонгований до 31.12.2003 р., основного боргу у сумі 96 289,13 грн.

Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 962,90 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Відповідач відзив на позов та витребувані господарським судом документи надав, у судове засідання з’явився, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнає частково у сумі 23 566,18 грн. посилаючись на те, що на підставі договору уступки права вимоги № 31.03.03/Х від 31.03.2003 р. (Товариство з обмеженою відповідальністю «АгроМаш», м.Горлівка-перший кредитор на суму 72 722,95 грн.) відповідач став другим кредитором по відношенню до позивача на суму 72 722,95 грн. і на підставі ст.601 Цивільного кодексу України 17.03.2006 р. в односторонньому порядку шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог провів взаємозалік з позивачем на кредиторську заборгованість у сумі 72 722,95 грн., у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляди даної справи у суді становить 23 566,18 грн.

08.06.2006 р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи було відкладено до 15.06.2006 р., до 26.06.2006 р. у зв’язку з тим, що відповідач в судове засідання не з’явився.

19.06.2006 р. розпорядженням Голови суду Парусніковим Ю.Б. справу № 14/158 передано для розгляду судді Коваленку О.О. в зв’язку з закінченням 15.06.2006 р. строку повноважень судді Панна С.П.

21.06.2006 р. ухвалою судді Коваленка О.О. розгляд справи № 14/158 призначено на 11.07.2006 р.

11.07.2006 р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України за усною заявою відповідача в судовому засіданні було оголошено перерву до 18.07.2006 р. для оголошення рішення у повному обсязі.

18.07.2006 р. на підставі ст.75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2001 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу товару № 20 е.м/65, у відповідності з п.1.1 якого позивач поставив відповідачеві товар у кількості 4 600,00 тонн, загальною вартістю 1 257 784,04 грн., за який відповідач в порушення п.4.2 умов вищеназваного договору розрахувався частково, 31.12.2004 р. на підставі протоколу №32 шляхом заліку зустрічних однорідних вимог на суму 444 650,73 грн., та 30.08.2005 р. на підставі протоколу №55 шляхом заліку зустрічних однорідних вимог на суму 709 442,97 грн. та попередньою заборгованістю позивача перед відповідачем у сумі 7 401,21 грн. і виникла заборгованість відповідача перед позивачем у відповідності з умовами вищеназваного договору у сумі 96 289,13 грн., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем та відповідачем і по суті не заперечується відповідачем.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення п.4.2 умов вищеназваного договору на протязі 7 банківських днів від дня отримання рахунків на оплату отриманого товару розрахувався частково, позивач 28.03.2005 р. повторно направив відповідачеві рахунки на оплату, які відповідач отримав, але не оплатив у повному обсязі, у зв’язку з чим позивач і звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь на підставі п.4.2 договору купівлі-продажу товару № 20 е.м/65 від 03.01.2001 р., додатковими угодами пролонгованого сторонами до 31.12.2003 р., 96 289,13 грн. основного боргу.

Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 962,90 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Позивачем в судовому засіданні на підставі ст.33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року його положення застосовуються до прав і обов’язків, які продовжують існувати на момент набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання, та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем, на підставі п.4.2 договору купівлі-продажу товару № 20 е.м/65 від 03.01.2001 р. у сумі 96 289,13 грн. основного боргу. повністю підтверджується:

- умовами договору купівлі-продажу товару № 20 е.м/65 від 03.01.2001 р. та додатковими угодами пролонгації даного договору до 31.12.2003 р.;

- залізничними накладними про поставку позивачем відповідачеві товару у кількості 4 600,00 тонн загальною вартістю 1 257 784,04 грн.;

- протоколами про проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог між сторонами №32 від 31.12.2004 р. на суму 444 650,73 грн., та 30.08.2005 р. на підставі протоколу №55 на суму 709 442,97 грн. та заборгованістю позивача перед позивачем у сумі 7 401,21 грн., у зв’язку з чим і виникла заборгованість відповідача перед позивачем у відповідності з умовами вищеназваного договору у сумі 96 289,13 грн. та іншими матеріалами справи.

Оскільки на день розгляду справи у суді позивачем документально було доведено заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 96 289,13 грн., а відповідачем факт заборгованості перед позивачем у сумі 96 289,13 грн. документально у відповідності з чинним законодавством України не спростовано, то клопотання позивача про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 96 289,13 грн. слід визнати обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Додаткові вимоги позивача, про стягнення з відповідача на користь позивача 962,90 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід визнати обґрунтованими з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Заперечення відповідача, що позовні вимоги позивача у відповідності з умовами вищеназваного договору він визнає частково у сумі 23 566,18 грн. з посиланням на договір уступки вимоги № 31.03.03/Х від 31.03.2003 р., згідно якого відповідач став другим кредитором по відношенню до позивача на суму 72 722,95 грн. і на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України 17.03.2006 р. в односторонньому порядку шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог провів взаємозалік з позивачем на кредиторську заборгованість у сумі 72 722,95 грн., у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляди даної справи у суді становить 23 566,18 грн., слід визнати необґрунтованим і такими, що протирічать чинному законодавству України, а саме:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2003 р. по справі № 6/32, яке не було оскаржено та вступило в законну дію, оспорюваний борг у сумі 72 722,95 грн. був в примусовому порядку стягнутий з позивача;

- договір уступки вимоги № 31.03.03/Х від 31.03.2003 р. - позбавлений юридичної сили, оскільки з самого початку був укладений з грубим порушення чинного законодавства України, так як після набрання законної сили рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2003 р. по справі № 6/32, цивільно-правові відносини за даним позовом припинились, та виникли норми господарсько-процесуального та виконавчого провадження.

Крім цього, заміна однієї із сторін в рішенні суду, після прийняття рішення господарським судом, яке ну було оскаржено і вступило в законну дію, може відбуватися тільки в порядку визначеному чинним законодавством України, а саме господарсько-процесуальним або виконавчим провадженням України на підставі Господарського процесуального кодексу України або Закону України «Про виконавче провадження», а позивач не надав письмових доказів звернення до повноважних органів про заміну сторони в рішенні господарського суду від 25.02.2003 р. по справі № 6/32 її належним правонаступником.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,655 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 49,82-85,87,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-Міг”, 49005, м.Дніпропетровськ, вул.Сімферопольська,2А, (р/р 260003110057 в філії АБ „Південний” м.Кривий Ріг, МФО 306975; р/р 26000300158003 в філії ВА Т КБ „Надра” м.Павлограда, МФО 306674, код ЄДРПОУ 23371532) на користь Відкритого акціонерного товариства “Павлоградвугілля”, 51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Леніна, 76, (р/р 2600530370917 у Павлоградському відділенні Промінвестбанку, МФО 305556, код ЄДРПОУ 00178353) 96 289 (дев’яносто шість тисяч двісті вісімдесят дев’ять) гривень 13 коп. основного боргу, 962 (дев’ятсот шістдесят дві) гривні 90 коп. держмита, 118 (сто вісімнадцять) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.