ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
22.06.06р. |
Справа № 9/185 |
За позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України" в особі Дніпропетровського лінійного виробничого управління
магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів
"Харківтрансгаз", м.Дніпропетровськ
до Військова частина А-1314, м. Дніпропетровськ
про стягнення 4 406 грн. 28 коп.
Суддя Подобед І.М.
Представники:
Від позивача – представник не з’явився .
Від відповідача – Полив'яний С.М. - ю/к, довіреність № 48 від 06.02.06 р.
СУТЬ СПОРУ:
ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Дніпропетровського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів звернулося у травні 2006 року із позовом до Військової частини А-1314, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 4406,28 грн. заборгованості за про транспортований протягом жовтня –листопада 2005 року природний газ, в тому числі: 4113,85 грн. основного боргу, 292,43 пені. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов’язань за договором № 650/21/38892 від 25.11.2004р.
Відповідач позовні вимоги визнає частково в сумі 4113,85 грн. основного боргу. Решту вимог не визнає, посилаючись на те, що військова частина є бюджетною організацією, яка фінансується з Державного бюджету України за відповідними статтями видатків, а тому безпосередньої вини військової частини перед позивачем за виникнення боргу не має.
В судовому засіданні 22.06.06р. за згодою відповідача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази, господарський суд -
встановив:
Між Дочірньою компанією „Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” в особі Дніпропетровського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Філії Управління магістральних газопроводів „Харківтрансгаз” (Трансгазом), Відкритим акціонерним товариством „Дніпрогаз” (Міськгазом) та Військовою частиною А-1314 (Замовником) був укладений договір №650/21/38892 від 25.11.2004р. “на транспортування природного газу”, відповідно до умов якого Трансгаз зобов’язався надати послуги по транспортування природного газу Споживачу від державного кордону між Україною і Російською Федерацією або власного видобутку до газорозподільної станції (ГРС) Трансгазу, передати визначені цим договором обсяги газу Міськгазу, який зобов’язався після прийняття цих обсягів газу протранспортувати його своїми транспортними мережами та передати Замовнику на вході в газову мережу Замовника, а Замовник зі своєї сторони зобов’язався прийняти вказаний обсяг газу, оплатити послуги з транспортування природного газу Трансгазу та Міськгазу, та виконувати інші обов’язки, передбачені цим договором.
У відповідності до пункту 6.1 вказаного договору Відповідач зобов’язався здійснювати щомісячну оплату грошовими коштами вартості послуг плановими платежами до 5 числа поточного місяця із кінцевим розрахунком на підставі актів про виконання послуг по транспортуванню газу за тарифом, що зазначений у п. 5.1 договору до 5 числа, наступного за звітним місяця.
Протягом з жовтня по листопад 2005 року включно для потреб Відповідача Позивачем було про транспортовано 139,966 тис. м куб. природного газу за ціною послуг 32,52 грн. за 1 тис. м куб., а всього на суму 4113,85 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт №650/21/138576 за жовтень 2005 року та №650/21/139239 за листопад 2005 року в матеріалах справи.
Відповідач визнає наявність основного боргу перед Позивачем в сумі 4113,85 грн., але до теперішнього часу оплату зазначених послуг не здійснив.
Пунктом 7.1 договору сторонами було встановлено, що за несвоєчасну оплату послуг по транспортуванню природного газу магістральним газопроводом „Замовник” (тобто Відповідач) сплачує на користь Трансгазу (тобто Позивача) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період за який нараховувалась пеня, нараховану на суму простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
У відповідності до умов вказаного пункту 7.1 договору, Позивач нарахував Відповідачу додатково до основного боргу суму 292,43 грн. пені за період з 22.11.2005р. по 20.04.2006р.
З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у це строк (термін).
Згідно до приписів частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно до положень ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов’язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.
Відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед Позивачем, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 4113,85 грн. основного боргу і 292,43 грн. пені –є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Доводи відповідача про несвоєчасне фінансування із Державного бюджету України відхиляються судом, як не підтверджені належними доказами.
Судові витрати у справі покладаються Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ч.2 ст. 9 Цивільного кодексу України, ч.2 ст. 4 Господарського кодексу України, Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з Військової частини А-1314 на користь Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Дніпропетровського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів “Харківтрансгаз” суму 4113 грн. 85 коп. основного боргу, 292 грн. 43 коп. пені, 102 грн. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя |
І.М. Подобед |
Рішення підписано 26.06.06р.
|
|
|