УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22а-1699/06 р. Головуючий у першій інстанції - суддя Мясківська І.М.

Доповідач: суддя Левенець Б.Б. ПОСТАНОВА ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі: Головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів: Галушко Л.А., Кварталової A.M.,

при секретарі - Кодінцевої С.В., за участі позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області на постанову Балтського районного суду Одеської області від 01.08.2006 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області про визнання незаконною бездіяльності відповідача та про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги учаснику бойових дій, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 в поданій до суду позовній заяві і уточненнях до неї(а.с.2-3, 17-18) вказує, що є учасником бойових дій, інвалідом війни, щорічно отримує одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Відповідач невиконує ці вимоги Закону, за яким розмір допомоги має складати 8 мінімальних пенсій за віком, розмір якої мав складати у 2003 році - 47, 30 грн, у 2004 році - 92,45 грн., у 2005 році - 332 грн. Просить визнати дії відповідача неправомірними і за період 2003-2005 роки відповідач має донарахувати і доплатити 3164 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначаючи, що вказана допомога виплачувалась позивачу своєчасно в розмірі, встановленому Законом України "Про державний бюджет України" на відповідні роки виплати.

Постановою Балтського районного суду Одеської області від 01.08.2006 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі (а.с. 23-24)

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник апелянта не прибув, відповідач був повідомлений належним чином про час та місце слухання справи про що в справі є докази(а.с.39), про причини неявки не повідомив. За таких обставин і відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неявка відповідача не перешкоджає апеляційному розглядові справи

Позивач заперечував проти скарги і просив апеляційну скаргу відповідача відхилити, а постанову суду залишити без змін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст оскаржуваного рішення, доводи скарги і заперечення на неї, перевіривши законність й обґрунтованість рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 159, 161 КАС України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, на підставі повно і всебічно з"ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте цих вимог суд першої інстанції не дотримав, повно і правильно встановивши обставини справи прийшов до помилкового висновку про задоволення позову.

Позивач є інвалідом II групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни(а.с. 6)

Згідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціального захисту"від 1993р.(із змінами), щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам II групи - вісім мінімальних пенсій за віком. Згідно до вимог ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"(в редакції Закону України від 19.06.03р.) виплата такої допомоги здійснюється щорічно до ЗО вересня року в якому виплачується така допомога.

Згідно до розділу II Закону України від 25 грудня 1998 року № 367 "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", порядок виплати разової грошової допомоги ветеранам війни визначається Кабінетом Міністрів України, який щорічно у проекті Державного бюджету України передбачає цільові кошти, необхідні для виплати разової грошової допомоги ветеранам війни.

Згідно до вимог ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Бюджетного Кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону про Державний бюджет України. За вимогами ст. 21, 22 Бюджетного Кодексу України, відповідач є розпорядником (відповідного рівня) коштів бюджетного призначення і використовує кошти, які надішли в порядку виконання Закону України "Про Державний бюджет України".

Судом встановлено і позивач цього не заперечує, що відповідач здійснював виплату щорічної разової допомоги позивачу у розмірах, передбачених Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідні роки: в 2003 році - 120 грн.(ст. 28 Закону), в 2004 році - 160 грн.(ст. 44 Закону), в 2005 році -330 грн.(ст. 34 Закону)(а.с. 5, 11) Вказані норми Законів України "Про Державний бюджет України" на відповідні роки є спеціальними нормами права, які встановлюють розмір щорічної допомоги на час її виплати і регулюють спірні відносини на час їх виникнення.

Визнання положень статті 44 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. не спростовують цих висновків суду, оскільки рішення Конституційного Суду України набрало чинності з дня його ухвалення і зворотньої сили не має, а на час виплати позивачу в 2004 році вказаної допомоги, дії відповідача відповідали чинному законодавству.

Згідно до вимог п. 1 Постанови KM України від 31 березня 2003 p. N 425 "Про забезпечення виплати у 2003 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виплата вказаної разової грошової допомоги, передбачена у розмірах, встановлених статтею 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік".

Відповідно до вимог п. 1 Постанови KM України від 18 лютого 2004 p. N 177 "Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виплата вказаної щорічної разової грошової допомоги передбачена у розмірах установлених законом про державний бюджет на відповідний рік, і має перераховуватись місцевими органами праці та соціального захисту населення.

Вказані постанови Уряду України не скасовані і є чинними як на час виникнення спірних правовідносин так і на час розгляду справи судом. На вказані вимоги законодавства суд першої інстанції уваги не звернув.

За таких обставин, у суду першої інстанції не було законних підстав для висновку, що дії відповідача суперечать вимогам законодавства і ухвалення рішення щодо зобов"язання відповідача провести перерахунок і сплату допомоги із вказаних позивачем підстав.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судове рішення відповідно до п. 4 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову в задоволенні позову.

Сторони звільнені від сплати державного мита: позивач на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету KM України "Про державне мито" від 1993р., оскільки є інвалідом II групи(а.с.б), а відповідач на підставі п. 15 ч. 1 ст. 4 вказаного Декрету.

Керуючись ст.ст. 195, 198 ч. 1 п. З, п. 4 ч. 1 ст. 202,205, 207, 254 КАС України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації - задовольнити, постанову Балтського районного суду Одеської області від

01.08.2006 року скасувати, постановити нову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області про визнання незаконною бездіяльності відповідача та стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги в розмірі 3164 грн. - відмовити в повному обсязі.

Постанова колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця до Вищого адміністративного суду України

Головуючий.