Справа №22- 4975/2006р.

Головуючий у 1 інстанції Швець В.М. Доповідач суддя Мартинова К.П.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого судді Мартинової К.П.,

суддів Доценко Л.І., Оверіної О.В.,

при секретарі Карповій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Ізмаїльського державного гуманітарного університету на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 червня 2006 року в справі за позовом Ізмаїльського державного гуманітарного університету до ОСОБА_1 про виселення,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2002 р. Ізмаїльський державний гуманітарний університет звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про виселення із кімнати НОМЕР_1 гуртожитку № 1 Ізмаїльського державного гуманітарного університету, розташованого АДРЕСА_1. Позивач мотивував вимоги тим, що згідно до протоколу НОМЕР_2 профкомом Ізмаїльського державного гуманітарного університету відповідачці вказана кімната була надана як викладачу. З 25.06.1999р. ОСОБА_1 з університету була звільнена, але з кімнати у гуртожитку не виселилася. В 2004 році у ОСОБА_1 родилась донька, вона є матір"ю одиночкою, в зв"язку з тим, що ОСОБА_1 можливо виселити лише з наданням іншого житла, Ізмаїльський державний гуманітарний університет пропонує відповідачці кімнату НОМЕР_2 в гуртожитку АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що немає іншого житла, а кімната, що їй пропонується не відповідає санітарним нормам, розташована у гуртожитку для самотніх, в якому проживають студенти, а у неї неповнолітня дитина.

Рішенням суду від 09 червня 2006 року у задоволенні гозову Ізмаїльському державному гуманітарному університету відмовлено.

В апеляційній скарзі Ізмаїльський державний гуманітарний університет просить рішення суду скасувати, тому що воно ухвалено з порушенням норм матеріального права і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову про виселення ОСОБА_1 в кімнату НОМЕР_2 гуртожитку АДРЕСА_1 районний суд виходив з того, що кімната НОМЕР_2, яка пропонується відповідачці з неповнолітньою дитиною, знаходиться не в гуртожитку для сімейних, тобто це житло не відпезідає санітарним нормам, а інше житло не пропонується.

Районний суд, розглядаючи спір та ухвалюючи рішення 09.06.2006 року, повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані.сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 працювала в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті та рішенням НОМЕР_2 профкому інституту їй була надана для проживання кімната в гуртожитку. З 1992 року ОСОБА_1 проживає в кімнаті НОМЕР_1/ гуртожитку АДРЕСА_1, займає кімнату площею 12,4 кв.м. з вітальнею 2,7 кв.м. та санузлом. Згідно рішення Ізмаїльської міської ради народних депутатів НОМЕР_3 перший та другий поверхи гуртожитку АДРЕСА_1, де проживає відповідачка, використовуються як сімейні. В 1999 році ОСОБА_1 звільнилась з роботи. В 2004 році ОСОБА_1 народила доньку, являється матір"ю одиночкою /а.с. 29 /. Дія переселення відповідачці пропонується кімната площею 13,2 кв.м. поруч з кімнатою з умивальником, туалетом, та кухнею, яка знаходиться в коридорі через три кімнати.

Відповідно до вимог ст. 125, 132 ЖК України без надання іншого жилого приміщення не може бути'виселено одиноких осіб з неповнолітніми дітьми.

Згідно зі ст. 126 ЖК України надане громадянам у зв"язку з виселенням з службового жилого приміщення інше житлове приміщення має відповідати вимогам, передбаченим частиною другою ст. 114 ЖК України, тобто воно повинно знаходитись у межах одного населеного пункту і відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

Житло, яке позивач пропонує для проживання ОСОБА_1 з її неповнолітньою донькою знаходиться не в сімейному гуртожитку, а в гуртожитку щ,студентів.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову' в задоволенні позову про виселення ОСОБА_1 з її неповнолітньою донькою в кімнату гуртожитку не сімейного типу.

Посилання апеляційної скарги на те, що висновки суду не відповідають нормам Житлового Кодексу України та обставинам справи, являються безпідставними та спростовуються матеріалами справи, зібраними в справі доказами.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права при ухваленні рішення від 09.06.2006 року, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315,317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ізмаїльського державного гуманітарного університету відхилити. Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 червня 2006 року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до суду касаційної інстанції.